Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 24 червня 2026 р.
Справа: №405/1805/26
Суддя: Волоткевич А. В.
Справа № 405/1805/26
2/405/803/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді – Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання – Бобко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд із вищевказаною позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти у розмірі 14 усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 05.11.2011 зареєстровано шлюб, про що Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області зроблено відповідний актовий запис № 934. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 . У подружжя ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька, ОСОБА_3 , про що 11.12.2012 складено відповідний актовий запис № 369 та видано свідоцтво. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2025 у справі № 405/335/25 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано. Так, ОСОБА_2 більше 2 років проживає за кордоном, не цікавиться життям сім`ї та доньки, що, у тому числі, стало підставою для розірвання шлюбу та наслідком зняття її 03.02.2025 з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 зареєстрована та проживає разом з батьком у його приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у витязі з реєстру територіальної громади. ОСОБА_1 хоча зареєстрований у с. Кам`янка Новоукраїнського району, Кіровоградської області, проте постійно проживає та працює у м. Кропивницькому, про що свідчать довідки з місця роботи - ТОВ «АДЕЛА ТРАК» від 24.03.2026 № 5 та квартального комітету № 4 Подільського району м. Кропивницького від 24.03.2026 № 31. Відповідно до довідки КЗ «Ліцей «Лідер» Кропивницької міської ради від 23.03.2026 № 127 ОСОБА_2 протягом останніх двох років успіхами та досягненнями ОСОБА_3 , яка навчається у 7-В класі, не цікавиться, батьківські збори не відвідує. Вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 . Відтак, вказане свідчить, що право на звернення до суду із позовною заявою про стягнення аліментів належить ОСОБА_1 , батьку дитини, оскільки спільна з відповідачкою донька проживає разом з позивачем, окремо від матері, та перебуває на його утриманні.
Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи. Даною ухвалою суду відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву.
14.05.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Ухвалою суду від 14.05.2026 витребувано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію про зміну прізвища ОСОБА_2 та витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України громадянкою України ОСОБА_2 .
19.05.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адресу суду надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 14.05.2026.
20.05.2026 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
25.05.2026 від відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 14.05.2026.
03.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила поновити строк для подання відзиву, оскільки 15.05.2026 між ОСОБА_2 та адвокатом Зайко О.Є. був укладений договір про надання правничої допомоги, і 20.05.2026 представником відповідача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. 21.05.2026 представника відповідача Костюкової Н.В. було доєднано та ознайомлено з матеріалами справи.
В обґрунтування поданого відзиву зазначено, що дійсно 05.11.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який 11.04.2025 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда № 405/335/25 було розірвано. До 2024 року Відповідач була постійно з донькою, працювала на двох роботах (в дитячій обласній лікарні на 1,5 ставки офіційно та в стоматології неофіційно). На той час встигала в школу доньку возити і забирати її, і уроки робити разом з донькою, та забезпечувала сама доньку всім необхідним. Ходила до репетитора по шкільних предметах, ще коли в садочку була і на початкових класах на гімнастику спортивну (навіть друге місце донька зайняла в змаганнях). Також відвідувала танці і пізніше на хортинг пішла, бо вже не хотіла на гімнастику ходити, а коли перейшла вже в старшу школу, то захотіла ще й на волейбольні зайняття (Відповідач підтримувала бажання та зацікавленість доньки різними зайняттями – супроводжуючи її та підтримуючи фінансово). Та в 2024 році Відповідач зрозуміла, що коштів не вистачає та прийняла складне рішення про виїзд за кордон для отримання більшого доходу та кращого забезпечення доньки. Оскільки позивач виїхати не має змоги, тому вирішили, що поїде Відповідачка, на що Позивач не заперечував. Перший час Відповідач надсилала кошти Позивачу, та спілкувалася з донькою добре, підтримуючи одна одну на відстані. Й було все нормально, до того моменту, як Відповідач відмовила колишньому чоловікові в його проханні (через 3 місяці , як поїхала), оформити Позивача опікуном доньки, щоб він міг виїхати за кордон. Після цього, Позивач почав ображати, обзивати і погрожувати Відповідачці, що забере доньку, і донька з того часу почала бути постійно без настрою, не хотіла при ньому з Відповідачем спілкуватися, не хотіла грошей, бо їй не куплять те що вона попросить. Позивач не хотів ані картку дитячу доньці відкрити, ані сам гроші не брав, не говорив нормально, обзивав тільки і висловлювався нецензурними словами в бік Відповідачки. ОСОБА_8 написала продавчині, яка працювала в магазині біля їхнього будинку, чи можу вона їй скинути кошти, щоб продавчиня передала доньці, й та погодилася. Позивачу повідомила Відповідач – написавши повідомлення, щоб забрав кошти чи доньці сказав щоб забрала, але він того не зробив і дитині не сказав. Після чого через декілька днів, донька пішла в магазин, і продавчиня їй віддала їх, на що донька була дуже здивована і не знала про них. Після отримання цих коштів почала з Відповідачкою знову нормально говорити і писати, потім різко знову перестала. Пізніше Відповідачка – доньці передала посилку знайомою, яку знайома возила хтозна скільки, бо Позивач не хотів її забирати. А потім мусив забрати бо донька вже про цю посилку знала і чекала її. Отримавши донька дуже раділа (є відео де вона її розпаковує), й знову спілкуватися почала і все було добре, але через деякий час, стає знов агресивною і знов не хоче спілкуватися. Так виходить, що Позивача не влаштовує що їх спільна донька - ОСОБА_9 з Відповідачкою спілкується. Хоча Відповідач має такі ж права, як і Позивач на спілкування та виховання доньки. Потім коли їхня хата горіла і Відповідачці зателефонували сусіди, то ОСОБА_2 звісно одразу почала Позивачу телефонувати, але він не взяв телефон, подзвонила батькам своїм, щоб вони зателефонували та спитали чи все добре, бо він психонув. Потім ОСОБА_2 сказали, що ОСОБА_1 ходив у магазин і сказав щоб від Відповідачки нічого не брали і нічого не говорили, так само сказав і знайомим нашим. Після виїзду Відповідачки на роботу за кордон, то донька не ходить вже нікуди, і на момент коли в ОСОБА_2 були контакти класного керівника, то та повідомила, що у доньки знизилися оцінки, через деякий час як Відповідачка поїхала. Так, Відповідачка з донькою 12 років сама займалася, а тепер, як війна, то вона дуже батькові стала потрібна. Бо до цього отримував 6500 грн і в нього вічно грошей ні на що не було, Позивачу не дуже цікавило, що на все треба кошти, говорив «А що я зроблю, хай не ходить – гроші ціліші будуть, або хай почекає». На розлучення Відповідачка сама Позивачу сказала щоб подав, бо битою вона не збиралася бути і ті образи, й погрози їй було не приємно слухати. Щодо аліментів, то Відповідачка не відмовляється платити, ні в якому разі. Бо Відповідачка бажає доньку забрати з країни де зараз війна, щоб дати їй можливість рости у мирній країні, але оскільки донька дуже налаштована проти Відповідачки, то силоміць її ніхто не забере. Відповідач – ОСОБА_10 , має велике бажання відновити спілкування та стосунки з донькою, проте через блокування її контактів у доньки вона позбавлена можливості нормального спілкування з донькою, та реалізації своїх законних прав і обов`язків, як мами щодо спілкування, підтримки, фінансового забезпечення доньки. Але ж з ким наразі донька вдома і хто за нею дивиться, коли Позивач в рейсі – це питання дуже хвилює Відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для подачі відзиву, суд враховує таке.
20.05.2026 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, 22.05.2026 представник відповідача ознайомилась з матеріалами справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету (а.с. 47а).
Враховуючи, що строк встановлений судом для подання відзиву не підлягає поновленню відповідно до ст. 127 ЦПК України, а може бути продовжений, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу строку на подачу відзиву, та вважає за необхідне з метою дотримання прав відповідача продовжити строк для подання відзиву до його фактичного подання, тобто до 03.06.2026.
15.06.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона визнала позовну заяву частково, а саме в частині стягнення аліментів, а щодо обґрунтування заперечила.
15.06.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, підтримала позовну заяву в повному обсязі, просила її задовольнити.
Учасники справи та представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, а тому суд розглядає справу з урахуванням заяв учасників справи про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що зроблено відповідний актовий запис за №369 (а.с. 12).
Батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені в графі «Батько» - ОСОБА_1 , в графі «Мати» - ОСОБА_2 .
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст.183, ч. 1 ст.184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому припинення фактичних шлюбних відносин між батьками та проживання окремо від дитини, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини до досягнення дитиною повноліття, приймаючи також до уваги, що дитина, проживає з позивачем і перебуває на її утриманні, відповідач є молодою працездатною особою, під час розгляду справи судом не встановлено наявності у платника аліментів на утриманні інших малолітніх (неповнолітніх) осіб, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, інших аліментних зобов`язань, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів.
На підставі чого та з урахуванням викладеного вище, а також, враховуючи, що законодавчо визначений розмір аліментів, які стягуються з платника аліментів становить 1/4 частину заробітку (доходу), суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини ґрунтуються на вимогах закону, та є такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення в суд і до досягнення дитиною повноліття.
Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Згідно з п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим судовий збір в розмірі 1331,20 грн за ставками судового збору, чинним на час подання позивачем позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, враховуючи, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів.
Керуючись ст.180, 182, 183, 191 СК України, ст.141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд ,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з моменту звернення в суд, тобто з 24.03.2026.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,.
Повне рішення складено 30.06.2026.
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua