Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №346/575/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 346/575/25

Провадження № 2-др/344/89/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.,

секретаря Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Рішенням суду від 09.06.2026 року первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя – задоволено частково.

15.06.2026 року відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000 грн.

Зазначає, що його інтереси представляв адвокат Ткачук С.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 17.03.2026 року, який долучено до матеріалів цивільної справи. Пунктом 3.1 договору визначено порядок розрахунку гонорару адвоката. Також у зв`язку із збільшенням об`ємів робіт, що не було передбачено даним договором, 20.03.2025 року складено додаток до договору про надання правової допомоги від 17.03.2025 року, який визначив розрахунок вартості послуг адвоката за надання правової допомоги.

Між ОСОБА_3 та адвокатом Ткачук С.В. 09.06.2026 року узгоджено, складено та підписано акт приймання – передачі наданих робіт (послуг) за договором про надання правової допомоги укладеного 17.03.2025 року між адвокатом Ткачук С.В. та ОСОБА_3 . Згідно даного акту сторони узгодили оплату гонорару адвоката у розмірі 36 000 грн.(а.с.15-16, т.2).

16.06.2026 року представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвокат Овсепян Кристина Адіківна подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову ) допомогу у розмірі 41 000 грн.

Зазначає, що з метою отримання правничої допомоги у вищезазначеній справі позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 27.01.2025 р. із адвокатом Овсепян К.А.

Згідно з актом прийому передачі виконаних робіт від 31.01.2025 року витрати ОСОБА_1 на отримання професійної правничої допомоги, пов`язані із розглядом вищезазначеної справи та розрахункових квитанцій складають 20 000,00 грн.

Однак, зважаючи на те, що відповідачем було подано до суду зустрічну позовну заяву про поділ спільного сумісного майна подружжя, що призвело до написання адвокатом ряду процесуальних документів з метою захисту інтересів ОСОБА_1 , а також участь адвоката в судових засідання для представлення інтересів клієнта, що виразилося в понесені ОСОБА_1 додаткових витрат на правничу допомогу розмір витрат на правову допомогу було збільшено до 41 000 грн.(а.с.26-28).

У судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат Ткачук С.В. підтримали подану заяву просили задоволити.

Щодо заяви адвоката Овсепян К.А. зазначили, що матеріли справи не містять договору про правову допомогу №б/н від 27.01.2025 року, який був укладений на надання правової допомоги у Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області, наявний тільки ордер, а додатковими угодами до основного договору були внесені зміни. Крім того адвокатом Овсепян К.А. включено у витрати написання заяви про забезпечення позову у задоволенні якої судом було відмовлено та витрати за 13 судових засідань у даній справі.

У судовому засіданні адвокат Овсепян К.А. підтримала подану заяву, просила задоволити.

Щодо заяви ОСОБА_3 заперечила, зазначила що стороною не надано доказів оплати витрат на правову допомогу, крім того, адвокатом не було заявлено про те, що протягом 5 днів від ухвалення рішення буде подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

За змістом ч. ч. 3 та 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частино 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Сторонами було заявлено про понесені судові витрати та зазначено, що докази на підтвердження судових витрат по справі будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, у відповідності ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Разом з тим ч. 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_3 надано договір про надання правової допомоги від 17.03.2025 року (а.с.60, т.1), ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1096176 від 18.03.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 18.03.2025 року (а.с.82, т.1), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №517 від 28.02.2005 року (а.с.83, т.1), додаток від 20.03.2025 року до договору про надання правової допомоги від 17.03.2025 року у якому наведено розрахунок вартості послуг (робіт) та витрат адвоката (а.с.17, т.2), акт приймання-передачі наданих робіт (послуг) відповідно до якого вартість послуг складає 47 500 грн., сторони узгодили оплату (гонорар ) адвоката в розмірі 36 000 грн. (а.с.18-19).

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом Овсепян К.А. надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/891 від 18.03.2013 року (а.с.14, т.1), ордер на надання правничої допомоги серії АО №1163701 від 20.02.2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 27.01.2025 року (а.с.30, т.1), додаткову угоду від 31.01.2025 року до договору №1 про надання правничої допомоги від 27.01.2025 року у якій наведено розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу у розмірі 20 000 грн.(а.с.29 зворот, т.2), додаткову угоду від 09.06.2026 року до договору №2 про надання правничої допомоги від 27.01.2025 року у якій наведено розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу у розмірі 21 000 грн. (а.с.29, т.2), розрахункову квитанцію КЕТФ РК-1 №000853 відповідно до якої 09.06.2026 року адвокату Овсепян К.А. сплачено 21 000 грн. (а.с.30, т.2), розрахункову квитанцію КЕТФ РК-1 №000852 відповідно до якої 31.01.2025 року адвокату Овсепян К.А. сплачено 20 000 грн. (а.с.30 зворот, т.2), акт виконаних робіт від 27.01.2025 року (а.с.31 зворот, т.2), акт виконаних робіт від 09.06.2026 року (а.с.31, т.2).

Щодо твердження ОСОБА_3 та його представника адвоката Ткачук С.В. про відсутність у матеріалах справи договору про надання правової допомоги адвокатом Овсепян К.А. – Пельо О.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, ордер, який видано відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція ЦПК України не передбачає.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2021 року в справі № 766/17492/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 182/9172/18.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 9901/736/18 викладено правовий висновок, згідно якого, виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону N 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.

Отже, суд вважає, що надання адвокатом Овсепян К.А. копії ордеру на надання правничої допомоги є достатнім для підтвердження її повноважень адвоката.

Щодо доводів адвоката Овсепян К.А. що стороною не надано доказів оплати послуг адвоката Ткачука С.В. варто зазначити наступне.

Доказів оплати наданих послуг матеріали справи не містять, проте це не є підставою для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Подібна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Також слід врахувати і те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13.07.2010; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07.11.2013.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання ОСОБА_1 послуг ОСОБА_2 на заявлену до стягнення суму.

Відтак, з огляду на зазначене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатами послуг, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, час розгляду справи, суд приходить до висновку, про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 та адвоката Овсепян Кристини Адіківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 32 028,29 грн. (77 500 грн. ціна задоволених позовних вимог х 36 000 витрати на правову допомогу / 87 110,50 грн. заявлена ціна позову).

В свою чергу з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 38 026,24 грн. (325 500 грн. ціна задоволених позовних вимог х 41 000 витрати на правову допомогу / 350 955 грн. заявлена ціна позову з урахуванням уточнених позовних вимог).

Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 247, 263-265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 витрати на правову допомогу у розмірі – 32 028 грн. 29 коп.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Заяву адвоката Овсепян Кристини Адіківни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 38 026 грн.24 коп.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.