Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №342/200/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/200/26

Провадження № 2/342/412/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Левенець Леся Василівна, до Городенківської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Левенець Л.В., звернулися до суду із позовом до Городенківської міської ради, в якому просить: встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є чоловіком та дружиною, згідно актового запису №17 складеного 20.03.1959 виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області; визнати за позивачкою право власності по житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на домоволодіння від 01.12.1988 житловий будинок з господарським будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 . Станом на 15.04.1991 в даному господарстві проживали: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Таким чином, їх частки в даному господарстві - по 1/3 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.1998 спадщину після їх смерті успадкував чоловік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За заповітом від 10.01.2005 ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати і на, що він за законом матиме право заповів своєму синові ОСОБА_5 , 1961 р.н. ОСОБА_5 мав рідного брата ОСОБА_6 (тато позивачки). Після смерті ОСОБА_3 позивачка разом із своєю сім`єю перейшли жити до дядька ОСОБА_5 у його будинок по АДРЕСА_1 . В цьому господарстві позивача та її сім`я проживали разом із ОСОБА_4 по день його смерті, вони вели спільне господарство, за кошти позивачки провели у вказаному господарстві водопровід, здійснили ремонт будівлі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. Заповіт він не складав. Після смерті дядька позивачка провела його поховання, встановила надгробний пам`ятник. В даний час вона з сім`єю продовжує проживати в господарстві без реєстрації, утримує його в належному стані, сплачує комунальні послуги. Рішенням Городенківського районного суду від 26.11.2021,я ке набрало законної сили, встановлено факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як племінницею та дядьком та встановлено факт постійного проживання позивачки на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 . Позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину, за якою була зареєстрована спадкова справа за № 61/2024. Однак, нотаріус відмовила позивачу у видачі документів на спадщину на житлове господарство через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нього у спадкодавця та через реєстрацію господарства, як колгоспного двору, без визначення часток його членів, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.11.2024. Окрім того, ОСОБА_3 за життя мав всі документи на прізвище « ОСОБА_7 ». Зокрема, на таке прізвище видані: свідоцтва про смерть, свідоцтво про народження сина ОСОБА_5 , свідоцтво про право на спадщину за законом , заповіт. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу, під час одруження було зроблено актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Відповідно, свідоцтво про смерть ОСОБА_9 було видане на прізвище « ОСОБА_10 ». У свідоцтві про народження їхнього сина (батька позивачки) ОСОБА_6 теж записано прізвище батьків « ОСОБА_10 ». Оскільки, обидвоє з подружжя померли, позасудовий спосіб внести виправлення в актовий запис про реєстрацію шлюбу відсутні.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року залучено до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.

Представник позивача ОСОБА_11 подала до суду заяву в якій просить суд судовий розгляд справи завершувати без її участі. Позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_12 подав до суду заяву про розгляд справи без участі, в якій просить справу розглядати без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 до суду, через поштове відділення, поступила заява в якій просить проводити розгляд справи без її участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, щодо задоволення позову не заперечує. Повідомила, що спору між нею та ОСОБА_1 з приводу успадкування майна після смерті ОСОБА_4 не має. Сестра проживала разом із дядьком ОСОБА_4 , доглядала його та проводила похорон.

Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Згідно ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Копією свідоцтва про право власності на домоволодіння від 01.12.1988 виданого виконкомом Городенківської районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради народних депутатів №10 від 08.06.1988 доводиться, що в цілому домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Із наданої інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних № 86566 виданої 31.08.2025 ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» слідує, що згідно даних ОКП «КМБТІ» станом на 31.12.2012 нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності виданого Городенківським РВК на підставі рішення цього ж виконкому № 110 від 08.06.1988.

Відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.

Із довідки № 22-12 виданої 26.01.2026 Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що АДРЕСА_1 перейменована на вулицю Т.Г. АДРЕСА_1 .

Станом на 15 квітня 1991 рік в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_3 , 1927 р.н., дружина ОСОБА_4 , 1930 р.н., син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою № 22-15 виданою 26.01.2026 Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З вищенаведеного слідує, що ОСОБА_3 , як голові колгоспного двору, відповідно до свідоцтва про право власності виданого Городенківським РВК 01.12.1988 належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 . Станом на 15.04.1991 в даному колгоспному дворі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , таким чином їх частка в колишньому колгоспному дворі становить по – 1/3.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.10.1993 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_4 в с.Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 27.

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

З довідки № 22-13 виданої 26.01.2026 Топорівським старостисньким округом Городенківської міської ради слідує, що на час смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 Городенківського району Івано-Франківської області та на день її смерті біля неї проживав та був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та під особовим рахунком № НОМЕР_3 був зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00055917473 від 15.01.2026 вбачається, що 20 березня 1959 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , актовий запис № 17.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 доводиться, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Копією спадкової справи № 282/2005, яка надана суду Городенківською ДНК, доводиться, що 13.05.2005 до Городенківської ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся син ОСОБА_5 . Державним нотаріусом були посвідчені та видані свідоцтва на спадщину за законом відповідно до яких спадщину (права на пайовий фонд, грошові заощадження) після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняли : син ОСОБА_5 та чоловік ОСОБА_3 .

За заповітом від 10.01.2005 посвідченого секретарем виконавчого комітету Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не знаходилося із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів своєму синові ОСОБА_5 , 1961 р.н.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

На час смерті ОСОБА_3 був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З довідки № 22-17 виданої 26.01.2026 Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що на час смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_6 – один. А під особовим рахунком № НОМЕР_7 був зареєстрований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із відповіді Городенківської ДНК від 13.06.2026 за № 370/02-16 вбачається, що згідно інформаційної довідки № 985554533 від 09.06.2026 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заведена.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 26.

Із копії довідки № 22-185 виданої 13.03.2024 Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що ОСОБА_5 на час смерті проживав в господарстві по АДРЕСА_1 та разом із ним проживала без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , разом із своїми дітьми.

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст..ст.126,133,134 СК України № 00026637312 від 11.06.2020 ОСОБА_14 (тато позивачки) народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_6 , актовий запис № 23.

З вищенаведеного вбачається, що у правовстановлюючих документах сім`ї голови колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1 є розбіжності в написанні прізвища « ОСОБА_15 ». З яких причин у правовстановлюючих документах зроблені розбіжності у написанні прізвища позивачці не відомо.

Із виписки з по господарських книг по АДРЕСА_1 (бувша АДРЕСА_2 , яка видана Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради 22.11.2021 за № 22-50, вбачається, що в даному господарстві проживали:

- з 1951-1968рр: ОСОБА_16 , 1904 р.н, ОСОБА_17 , вибула в 1954 р.н., зять ОСОБА_3 , 1927 р.н., дочка ОСОБА_4 , 1930 р.н., онук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- з 1969-1985рр : ОСОБА_16 , 1904 р.н, померла в 1983 році, зять ОСОБА_3 , 1927 р.н., дочка ОСОБА_4 , 1930 р.н., онук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , вибув за АДРЕСА_2 , онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , вибула в 1982 році, онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- з 1986 – 1996рр: голова двору ОСОБА_3 , 1927 р.н., дружина ОСОБА_4 , 1930 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- з 1997 – 2016 рр: голова двору ОСОБА_3 , 1927 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З довідки № 22-16 виданої 26.01.2026 Топорівським старостисньким округом Городенківської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 це одна і та ж сама людина. Інших осіб з такими ж анкетними даними на території Топорівського старостинського округу немає.

Рішенням Городенківського районного суду від 26.11.2021 по справі № 342/981/21 (провадження 2-о/342/68/2021) встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , як племінницею та дядьком. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , по АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 2.12.2021.

З копії спадкової справи № 61/2024, яка надана суду приватним нотаріусом Коломийського РНО Стефурак Н.Я. слідує, що позивач ОСОБА_1 13 березня 2024 року подала до приватного нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Приватним нотаріусом 14.11.2024 посвідчено та видано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .. Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі від14.11.2024 свідчать про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач, як спадкоємець, яка прийняла спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Проте, Постановою приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я. від 14.11.2024 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що померлому належала тільки частка в житловому будинку, яка конкретно не визначена, оригінал правовстановлюючого документу на даний житловий будинок у спадкодавця відсутній.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 464523814 формованого 17.02.2026 слідує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_18 13.02.2026, встановлено, що житловий будинок збудований в 1960 році, інші господарські будівлі збудовані в 1970,1972,1982 роках. Як вбачається із Звіту про оцінку житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 складеного ЕТВО "Придністров`я" на підставі договору № 009 від 16.02.2026 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки - 18.02.2026, - становить 218 700 грн.

З довідки № 22-11 виданої 26.01.2026 Топорівським старостинським округом Городенківської міської ради вбачається, що площа земельної ділянки під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 – становить 0,10 га.

П.1 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є чоловіком та дружиною, згідно актового запису №17 складеного 20.03.1959 виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Також, із матеріалів справи вбачається, що позивачка зверталася до приватного нотаріуса Коломийського РНО Стефурак Н.Я. про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Відмова нотаріуса у видачі даного свідоцтва на житловий будинок у зв`язку з тим, що померлому належала тільки частка в житловому будинку, яка конкретно не визначена та відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на даний житловий будинок у спадкодавця, стала підставою звернення позивачки із даним позовом до суду.

Відповідно до матеріалів справи та вищенаведеного, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, членами якого станом на 15.04.1991 були: голова двору ОСОБА_3 , 1927 р.н., дружина ОСОБА_15 , 1930 р.н., син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 , що підтверджується копією спадкової справи № 282/2005.

ОСОБА_4 за життя залишив заповіт, яким все своє майно заповів синові ОСОБА_5 , який на час смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 09.06.2026 та відповіді Городенківської ДНК від 13.06.2026 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена.

Однак, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_5 проживаючи разом із батьком на день його смерті вважається таким, що прийняв спадщину, проте юридично своїх спадкових прав не оформив.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування після смерті дядька ОСОБА_5 , яку даний спадковий будинок належить в цілому, а саме : 1/3 - як члену колишнього колгоспного двору, та 2/3 після смерті батьків.

На підставі ст.ст. 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222,1258, 1241, 1261,1274, 1268,1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 206, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є чоловіком та дружиною, згідно актового запису №17 складеного 20.03.1959 виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Місцезнаходження відповідача Городенківської міської ради – вул..Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.

Місце проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.