Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №209/2277/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/2277/25

Провадження № 2/209/345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського в складі: головуючого судді Решетник Т.О., за участю секретаря судового засідання Кіфарець А.Ю., розглянувши в залі суду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

24.03.2025 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

На обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є рідним дядьком ОСОБА_2 . Згідно довідки про склад сім`ї за № 001324689 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані 4 (четверо) юсіб: ОСОБА_1 , дата реєстрації місця проживання - 15.03.1984 року, ОСОБА_3 , дата реєстрації місця проживання - 06.10.1982 року ОСОБА_2 - дата реєстрації місця проживання - 10.08.2001 року ОСОБА_4 -дата реєстрації місця проживання - 23.05.2009 року. ОСОБА_3 є рідною сестрою Позивача та матір`ю Відповідача.

У 1982 році, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 був виданий ордер родині, яка на той час складалась з 3 (трьох) осіб: квартиронаймача — ОСОБА_5 (батька), його дружини - ОСОБА_6 (матері) та їх доньки, ОСОБА_7 .

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 17 березня 1984 року за відповідний актовим записом № 977 Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, серія НОМЕР_1 і був зареєстрований у даній квартирі 15 березня 1984 року.

Батьки померли і у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 станом на сьогодні зареєстрований Позивач, його рідня сестра, та її двоє дітей. Ордер за № 5876 був виданий Головою виконкому районної (міської) Ради народних депутатів міста Дніпродзержинська 23 вересня 1982 року на ім`я ОСОБА_5 сім`ї, яка складалась на той час з 3- х чоловік на право заняття 2-х кімнатної квартири загальною площею 28,71 кв.м. в. квартирі окремій АДРЕСА_3 на підставі рішення виконкому Дніпровського 17.09.1982 року Ради народних депутатів № 494.

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 не приватизована, що також підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Акту про не проживання № 99 від 20.03.2025 року, що складений комісією КП КМР «Добробут» підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з 2010 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 .

В провадженні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться справа за первісним позовом ОСОБА_3 до позивача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зустрічного позову позивача до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На підставі вищевказаного, позивач вважає, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням спірної квартири, оскільки він зареєстрований в квартирі формально, фактично за місцем своєї реєстрації не проживає, добровільно з реєстраційного обліку не знімаються, тому позивач вимушений звернутись до суду. Відповідач не сплачує комунальні послуги і особистих речей у зазначеній квартирі немає. Реєстрація відповідача в квартирі без фактичного проживання створює позивачу збитки, бо він вимушений сплачувати комунальні платежі за відповідача. При цьому Позивач позбавлений можливості самостійно зняти відповідача з зареєстрованого місця проживання, оскільки спірна квартира не приватизована і він не є її власником.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач відсутній за місцем своєї реєстрації і не проживає в цьому житлі понад шість місяців і не встановлено поважності причини його відсутності чи наявності домовленості між ним та позивачем щодо порядку користування квартирою, позивач просить суд, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) сторін.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року було відкрито провадження по справі та призначена до розгляду справа в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

23.04.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.02.2025 року відкрите провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – в порядку загального позовного провадження, яка перебуває в провадженні судді Корнєєвої І.В.

Також, зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є рідним племінником Позивача ОСОБА_1 , зареєстрований та мешкає у неприватизованій квартирі, в якій зареєстровані: наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: 06.10.1982р., сестра Позивача ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 , Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації: 15.03.1984р.; ОСОБА_4 , донька сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації: 23.05.2009р.; ОСОБА_2 , Відповідач, син сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації: 10.18.2001р.

Квартиронаймачем вищевказаної квартири до ІНФОРМАЦІЯ_6 була ОСОБА_6 , мати Позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований, але фактично не мешкає за даною адресою, що підтверджується актом про не проживання ОСОБА_1 №732 від 12.12.2024 КП КМР «Добробут» за підписом сусідів квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_1 , не проживає у даній квартирі у зв`язку з тим, що наприкінці 2021 року перетнув державний кордон України в Республіку Польща і з цього часу не повертався і проживає зараз там на постійній основі, що підтверджується копією відповіді з Державної прикордонної служби України від 27.02.2025 року на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 209/10056/24, яка перебуває в провадженні судді Корнєєвої І. Позивач ОСОБА_1 залишив дану квартиру добровільно. Протягом тривалого періоду ОСОБА_1 не вживав будь-які заходи щодо реалізації свого права на користування спірною квартирою, отже, ним житлову квартиру залишено не вимушено. З огляду на фактичні обставини, реєстрація ОСОБА_1 у квартирі має виключно формальний характер. По суті, ОСОБА_1 втратив інтерес до житла, де зареєстроване його місце проживання та постійно проживає в іншій країні, але при цьому має намір позбавити права на користування спірною квартирою інших осіб, які там зареєстровані з метою здійснення права на приватизацію квартири в одноособовому порядку. Позивач ОСОБА_1 вважає, що його відсутність в Україні та офіційне працевлаштування є поважною причиною для залишення свого місця проживання. ОСОБА_1 не здійснював перетин кордону у зворотньому напрямку в Україну протягом трьох років, а саме з 24.01.2022 року, тобто усього часу введення в Україні військового стану і саме ця причина є реальною для його відсутності. Трудові договори продовжувались переукладатись ОСОБА_1 в період військового стану в Україні. На підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_2 , позивач надає акт про не проживання від 20.03.2025 року своєї сестри ОСОБА_3 та її дітей, складений посадовими особами КП КМР «Добробут» за участю сусідів іншого під`їзду квартир АДРЕСА_6 , та АДРЕСА_7 , та який суперечить акту про не проживання ОСОБА_1 № 732 від 12.12.2024 року КП КМР «Добробут» за підписом сусідів квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Фактично посадові особи не заходили в спірну квартиру та не оглядали її узв`язку з тим, що ключі від неї знаходяться у ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд, прийняти цей відзив до розгляду та відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - за безпідставністю.

Також, представник відповідача надав до суду клопотання про зупинення провадження по справі до моменту розгляду справи № 209/10056/24 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яка перебуває в провадженні судді Корнєєвої І.В.

25.04.2025 року від представника позивача до суду надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, в якому він вказує, що у даній справі зібрані усі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставин (факти), які є предметом розгляду справи та доводять законні підстави для визнання Відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, то підстав для зупинення даного провадження у цій справі немає. Також зазначає, що наразі в провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться справа № 209/10056/24 за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 , третя особа: Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Тобто, ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою Позивача і рідною матір`ю Відповідача звернулась до суду з позовом до Позивача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. При цьому ОСОБА_3 також фактично, як і Відповідач, з 2010 року і по сьогодні не проживає у зазначеній квартирі, що підтверджено Актом про не проживання № 99 що складений комісією КП КМР «Добробут», що доданий до позову, про що Позивачем був поданий зустрічний позов у даній справі про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Наразі рішення по справі № 209/10056/24 не прийнято судом. Однак, 07 квітня 2025 року представник ОСОБА_3 , адвокат Меєдведєва Л.В., яка є також представником Відповідача у даній справі, заявила клопотання про об`єднання в одне провадження позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Територіальна громада в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 209/10056/24 від 07.04.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Мєдведєвої Л.В., з огляду на те, що умовою об`єднання позовів до кількох відповідачів в одному провадженні є однорідність позовних вимог, спільність предмета позову одного позивача до кількох відповідачів, спільність підстав позову, прав і обов`язків відповідачів та процесуальна доцільність, тому суд прийшов до висновку про відстуність процесуальної необхідності в об`єднанні цивільних справ № 209/10056/24 та 209/22777/25, бо розгляд вимог та їх вирішення може відбутися в межах окремих проваджень. Отже, адвокат Медведєва Л.В. яка є представником Відповідача і ОСОБА_3 , матері Відповідача у справі № 209/10056/24, лише затягує даний судовий процес, перешкоджаючи належному та об`єктивному його розгляду. Необхідність у зупинені провадження у справі виникає у випадку, коли неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. З наведеного вбачається, що розгляд справи № 209/10056/24 не впливає на розгляд справи № 209/2277/25, оскільки у справі № 209/2277/25 доводиться факт не проживання ОСОБА_2 у зазначеній квартирі, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування даним житловим приміщенням. Тим паче Відповідачем не спростовано факту не проживання у зазначеній квартирі, а лише зазначено про те, що акт № 99 від 20.03.2025 року суперечить акту № 732 від 12.12.2024 року. З огляду на наведене, законні підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Також, 28.04.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник відзив на позовну заяву вважає необґрунтованим та таким, що не спростовує обставин, викладених у позові та заявлених вимог. У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає про те, що є рідним племінником Позивача та зареєстрований і проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . ОДНАК, факт не проживання Відповідача у зазначеній квартирі спростовується Актом про не проживання № 99 від 20.03.2025 року, що складений комісією КП КМР «Добробут» , в якому підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мати Відповідача), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з 2010 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 . У відзиві Відповідач також зазначає про те, що Акт про не проживання № 99 від 20.03.2025 року складений за участі сусідів під`їзду квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_8 та суперечить акту про не проживання № 732 від 12.12.2024 року КП КМР «Добробут» за підписом сусідів квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . В чому саме факт суперечності, не зрозуміло, бо Акт про не проживання № 732 свідчить про не проживання у зазначеній квартирі ОСОБА_1 , а Акт про не проживання № 99 - лише про ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Доводи про те, що Акт № 99 підписали сусіди іншого під`їзду не є свідченням того, що їм не можуть бути відомі факти про проживання або не проживання зазначених осіб у спірній квартирі. Також у відзиві на позовну заяву Відповідач не спростовує факту не проживання у зазначеній квартирі, а лише вказує на не проживання Позивача, хоча Позивач неодноразово зазначав про те, що поважною причиною на сьогодні його тимчасового не проживання є працевлаштування за кордоном. Позивач перетнув кордон ще до початку ведення воєнного стану в Україні, а наявність трудового договору з роботодавцем є поважною причиною його тимчасове не проживання зараз у спірній квартирі, що останній доводить доказами у іншому провадженні у справі № 209/2277/25. Представник позивача вважає, що Відповідач втратив право користування житловим приміщенням спірної квартири, оскільки він зареєстрований в квартирі формально, фактично за місцем своєї реєстрації не проживає, добровільно з реєстраційного обліку не знімаються, тому Позивач вимушений звернутись до суду. Відповідач не сплачує комунальні послуги і особистих речей у зазначеній квартирі немає, що не спростовано самим Відповідачем, така реєстрація Відповідача в квартирі без фактичного проживання створює Позивачу збитки, бо він вимушений сплачувати комунальні платежі за Відповідача. Копії квитанцій про сплату за житлово – комунальні послуги надаються. При цьому Позивач позбавлений можливості самостійно зняти Відповідача з зареєстрованого місця проживання, оскільки спірна квартира не приватизована і він не є її власником. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є не проживання наймача або члена його сім`ї понад встановлені строки. Виходячи з наведеного та враховуючи, що Відповідач відсутній за місцем своєї реєстрації і не проживає в цьому житлі понад шість місяців і не встановлено поважності причини його відсутності чи наявності домовленості між ним та Позивачем щодо порядку користування квартирою, тому Відповідача слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачем підтверджено всіма належними доказами, що Відповідач може бути визнаний таким, що втратив право користування житлом з причин відсутності понад встановлені строки без поважних причин.

Ухвалою суду від 05.05.2025 року провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішенням в справі № 209/10056/24 за первісним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

16.10.2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 209/2277/25 у зв`язку з набранням законної сили рішення по справі № 209/10056/24 від 09.09.2025 року.

Ухвалою суду від 17.10.2025 року провадження по справі було поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року було витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію, щодо перетину державного кордону України відповідачем, громадянином України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 та інформацію від Національної гвардії України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо мобілізації та проходження військової служби стосовно відповідача громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

21.05.2026 року до суду надійшла відповідь з Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України відповідачем, громадянином України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , інформація за вказаним періодом, щодо перетину в базі даних не виявлена.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є рідним дядьком ОСОБА_2 . Згідно довідки про склад сім`ї за № 001324689 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані 4 (четверо) юсіб: ОСОБА_1 , дата реєстрації місця проживання - 15.03.1984 року, ОСОБА_3 , дата реєстрації місця проживання - 06.10.1982 року ОСОБА_2 - дата реєстрації місця проживання - 10.08.2001 року ОСОБА_4 -дата реєстрації місця проживання - 23.05.2009 року. ОСОБА_3 є рідною сестрою Позивача та матір`ю Відповідача.

У 1982 році, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 був виданий ордер родині, яка на той час складалась з 3 (трьох) осіб: квартиронаймача — ОСОБА_5 (батька), його дружини - ОСОБА_6 (матері) та їх доньки, ОСОБА_7 .

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 17 березня 1984 року за відповідний актовим записом № 977 Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, серія НОМЕР_1 і був зареєстрований у даній квартирі 15 березня 1984 року.

Батьки померли і у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 станом на сьогодні зареєстрований Позивач, його рідня сестра, та її двоє дітей. Ордер за № 5876 був виданий Головою виконкому районної (міської) Ради народних депутатів міста Дніпродзержинська 23 вересня 1982 року на ім`я ОСОБА_5 сім`ї, яка складалась на той час з 3- х чоловік на право заняття 2-х кімнатної квартири загальною площею 28,71 кв.м. в. квартирі окремій АДРЕСА_3 на підставі рішення виконкому Дніпровського 17.09.1982 року Ради народних депутатів № 494.

Квартира за адресою: АДРЕСА_2 не приватизована, що також підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Акту про не проживання № 99 від 20.03.2025 року, що складений комісією КП КМР «Добробут» підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з 2010 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 .

В провадженні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувала цивільна справа № 209/10056/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог –Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09.09.2025 року у справі № 209/10056/24 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог –Територіальна громада міста Кам`янське в особі Кам`янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

З мотивувальної частини рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09.09.2025 року у справі № 209/10056/24 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 працює в Республіці Польща за тимчасовими трудовими договорами, доказів постійного місця проживання відповідача в Республіці Польща позивачем не надано та судом не добуто, відповідач має намір повернутися в Україну та проживати за своїм зареєстрованим місцем проживання. В той же час, відповідач ОСОБА_1 іншого власного житла не має, у спірній квартирі знаходиться його майно, що у судовому засіданні підтвердила позивач ОСОБА_3 , не втратив інтерес до житлового приміщення , сплачує через цивільну дружину ОСОБА_9 житлово-комунальні послуги з липня 2024 року (а.с.109-128, 129 т.1). Крім того, у судовому засіданні позивач ОСОБА_3 зазначила, що вона та відповідач мають право на проживання та користування спірною квартирою, а спір виник тільки із-за того, що відповідач змінив замки на дверях квартири, які на момент розгляду справи змінені позивачем ОСОБА_3 на інші. Суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 не проживають у спірній квартирі понад шість місяців з поважних причин, тому відсутні підстави для задоволення як первісного позову ОСОБА_3 , так і зустрічного позову ОСОБА_1 ..

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

У статті 9 ЖК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватися в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У частині третій статті 71 ЖК України наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Вичерпного переліку поважності причин не проживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2024 року по справі № 761/38440/21, провадження № 61-8833св23 Верховний Суд виходить з того, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності.

Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК України строки.

При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого жилого приміщення.

Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 454/2025/15-ц.

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрований, але фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки наприкінці 2021 року перетнув державний кордон України в Республіку Польща і з цього часу не повертався і проживає зараз там на постійній основі, що підтверджується копією відповіді з Державної прикордонної служби України від 27.02.2025 року на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 209/10056/24, яка перебуває в провадженні судді Корнєєвої І. Позивач ОСОБА_1 іншого власного житла не має у спірній квартирі знаходиться його майно, не втратив інтерес до житлового приміщення, сплачує житлово-комунальні послуги з липня 2024 року, що встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 09.09.2025 року у справі № 209/10056/24.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є рідним племінником позивача ОСОБА_1 , в якій зареєстровані: наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: 06.10.1982р., сестра Позивача ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 , Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації: 15.03.1984р.; ОСОБА_4 , донька сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації: 23.05.2009р.; ОСОБА_2 , Відповідач, син сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації: 10.18.2001р. На підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_2 , позивач надає акт про не проживання від 20.03.2025 року своєї сестри ОСОБА_3 та її дітей, складений посадовими особами КП КМР «Добробут» за участю сусідів іншого під`їзду квартир АДРЕСА_6 , та АДРЕСА_7 , який суперечить акту про не проживання ОСОБА_1 № 732 від 12.12.2024 року КП КМР «Добробут» за підписом сусідів квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Фактично посадові особи КП КМР «Добробут» склали спірні акти про непроживання зі слів сусідів, без фактичної перевірки даної квартири, що ставить під сумнів достовірність цих доказів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не проживають у спірній квартирі понад шість місяців з поважних причин, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , права якого на думку суду не порушені та не підлягають захисту.

Враховуючи результати розгляду даної справи, згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 01.07.2026 року.

Суддя Т.О. Решетник