Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №320/62057/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Київ № 320/62057/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

провизнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач / ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" ОСОБА_1 , про те, що 21.02.2023 року він був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до статті 67А графи II Розкладу хвороб наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року та згідно з пп.3 п.6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 1028 від 21.02.2023 року та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24 лютого 2023.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" щодо ОСОБА_1 , про те, що 21.02.2023 року він був визнаний непридатним до військової служби з виключений з військового обліку, відповідно до статті 67А графи II Розкладу хвороб наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008року та згідно з пп.3 п.6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 1028 від 21.02.2023 року та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 24 лютого 2023.

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 Порушення правил військового обліку”.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , видалити з електронного кабінету “Резерв+” ОСОБА_1 , та з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості щодо нібито вчиненого ним “порушення правил військового обліку”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач категорично не погоджується з протиправними діями ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проходження ним військово-лікарської комісії від 21.02.2023, за результатами якої його було визнано непридатним з виключенням з військового обліку відповідно до статті 67А графи II Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року посилаючись на відсутність можливості внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того зазначає, що відповідачем безпідставно внесено до електронного кабінету військовозобов`язаного недостовірні відомості про нібито «порушення ним правил військового обліку» від 02.12.2024 року, що не відповідає фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та прямо впливають на реалізацію позивачем його прав, визначених підпунктом 3 пунктом 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які встановлюють підстави звільнення від військового обов`язку та порядок виключення з військового обліку у разі визнання особи непридатною за висновком військово-лікарської комісії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено ІНФОРМАЦІЯ_5 строк на подання відзиву на позову заяву.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження засобами поштового зв`язку, яка була отримана 28.01.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання" від 22.12.25 по справі № 320/62057/25 (суддя Жукова Є.О.) було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_7 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 Документ доставлено до електронної скриньки: 24.12.25.

Враховуючи положення частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 вважається такою, що вручена відповідачу.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з метою додержання розумного строку розгляду справи, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданим 20.09.2019.

Згідно з довідкою від 21.02.2023 №1028 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 на підставі статті 67А графи ІІ розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 21.02.2023 р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.67А гр.ІІ наказу МО України №402-2008р.

Вказане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, видане 24 лютого 2023 року та скріплене гербовою печаткою та підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Водночас, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , відноситься до категорії військовозобов`язаних та розшукується ТЦК та СП у зв`язку з порушенням військового обліку (причина розшуку: не прибули за повісткою ТЦК та СП), що підтверджується військо-обліковим документом сформованим 24.09.2025 за допомогою мобільного застосунку «Резерв +».

У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо проходження ним військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_12 , за результатами якої, винесено постанову про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військово обліку.

До вищезазначеної заяви було долучено: копію паперового військо-облікового документа; копію електронного військо-облікового документа; копію довідки військово-лікарської комісії №1028 від 21.02.2023; копія паспорта громадянина України; копію довідки про зареєстроване місце проживання; копію довідки про присвоєння РНОКПП.

Не отримавши жодної відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_12 , адвокат Зубицька Л.М. звернулася до відповідача із адвокатськими запитами, копії яких містять в матеріалах справи.

Листом від 24.10.2024 №12/6379 ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив, що представниками третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в рамках досудового розслідування кримінального провадження за № 42022100000000355 від 12 липня 2022 року, під час проведення слідчих (розшукових) дій у ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вилучено картки обстеження та медичного огляду, постанови та книги протоколів ВЛК військовозобов`язаних громадян, у тому числі й за 2023 рік. Станом на даний час, медичні документи, що підтверджують проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та за якими позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, до органу військового управління повернуто не було. За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлений правової підстави та можливості внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Листом від 28.10.2025 №12/10650 ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив, що у зв`язку з вилученням Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань Журналів реєстрації тимчасових посвідчень, виданих військовозобов`язаним ІНФОРМАЦІЯ_4 , Книг протоколів ВЛК та документів громадянина ОСОБА_2 , станом на момент надання відповіді вищезазначені документи фігурують в рамках кримінального провадження, на даний час внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не є можливим.

Не погоджуючись з такими діями та бездіяльністю відповідача, вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України закріплено обов`язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів. Визначено, що громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до положень пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому, Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувались. На момент розгляду цієї справи воєнний стан та загальна мобілізацію в України триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

У відповідності до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

При цьому, приписами цієї ж статті Закону №2232-ХІІ передбачено, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Аналіз вказаних положень свідчить, що на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладається обов`язок щодо ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Водночас, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, зокрема, підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії, а саме 21.02.2023, був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921).

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №921, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Відповідно до пункту 16 Порядку №921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Абзацами 17-18, 20 пункту 56 Порядку №921 передбачено, що персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - Закон № 1951-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку.

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

В свою чергу, органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про взяття осіб на військовий облік, зняття та виключення з нього, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.02.2023 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_14 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого складено довідку військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №1028, згідно з якою позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного від 24.02.2023 №4/442, виданого ОСОБА_1 в графі придатність до проходження військової служби за станом здоров`я (п.7) вказано – « 21.02.2023р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_15 визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.67А гр. ІІ наказу МО України №402-2008р.».

Вищезазначене тимчасове посвідчення військовозобов`язаного скріплене гербовою печаткою та підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Суд відмічає, що станом на момент розгляду цієї справи довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_14 від 21.02.2023 №1028 є чинною та у встановленому законом порядку не скасована.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства в їх сукупності з встановленими фактичними обставинами цієї справи, суд дійшов до висновку, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів повинна відображатися актуальна інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, оскільки позивач визнаний військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_14 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №1028 та тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного від 24.02.2023 №4/442.

При цьому, суд враховує, що обставини, викладені відповідачем в листі від 28.10.2025 №12/10650, про неможливість внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у зв`язку з вилученням Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань медичних документів, які підтверджують проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та за якими позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку жодним чином не можуть ставитись у провину позивачу і не звільняють відповідача від обов`язку вносити до Реєстру інформацію, зокрема, про виключення з військового обліку громадян.

Більше того, позивачем та його представниками надавалися відповідачу документи, які безумовно підтверджують право позивача бути виключеним з військової служби на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей щодо наявності у позивача порушення правил військового обліку, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Станом на момент розгляду цієї справи, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно порушено правила військового-обліку.

Ані постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 КУпАП, ані доказів надсилання позивачу будь-яких повісток про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_16 матеріалами справи не містять, сторонами суд не повідомлено.

Отже, відповідачем всупереч покладеному на нього, як на суб`єкта владних повноважень, обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не доведено порушення ОСОБА_1 правил військового-обліку, а тому дії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які полягають у відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового-обліку є протиправними.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

За таких обставин, суд вважає, що належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача є:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не внесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та відомості про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язання відповідача внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №1028 та відомості про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;

- зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.

Пунктами 1 – 10 частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Київський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, який підлягає відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 яка полягає у не внесенні до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №1028 та відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.