Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №640/15664/19 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: особливої охорони природних територій та об’єктів, визначених законом

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №640/15664/19

Суддя: Колеснікова І.С.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Київ справа №640/15664/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України, що виражається у відмові громадянину України, в особі ОСОБА_1 , в наданні інформації про право громадян України здійснювати полювання в межах території ландшафтного заказника державного значення «Коса Федотова», на водно-болотну дичину, що передбачено абзацом 3, пункту 3.2 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Коса Федотова», затвердженого Наказом № 21 Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.09.2003.

- зобов`язати Міністерство екології та природних ресурсів України письмово надати публічну інформацію ОСОБА_1 , щодо підтвердження його права, як громадянина України, здійснювати полювання в межах території ландшафтного заказника державного значення «Коса Федотова» на водно-болотну дичину з дотриманням вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання» № 1478-III від 22.02.2000.

- зобов`язати Міністерство екології та природних ресурсів України письмово повідомити спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища Запорізької області та спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання в Запорізькій області про право громадян України, здійснювати полювання в межах території ландшафтного заказника державного значення «Коса Федотова» на водно-болотну дичину з дотриманням з дотриманням вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання» № 1478-III від 22.02.2000.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 вказану справу було прийнято до провадження судді Колеснікової І.С., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 24.07.2025 вирішено замінити відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України на правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що 24.07.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 «Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» (далі - Постанова № 903), пунктом 3 якої вирішено ліквідувати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, поклавши його функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Пунктом 4 Постанови № 903 установлено, що правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, що ліквідуються згідно з пунктом 3 цієї постанови, є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Також Постановою № 903 затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, підпунктом 1 пункту 3 якого визначено, що одним з основних завдань Мінекономіки є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері організації охорони та використання природно- заповідного фонду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 997-р «Про можливість забезпечення здійснення Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства функцій і повноважень» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо можливості забезпечення здійснення з 22.09.2025 Міністерством покладених на нього згідно з Постановою № 903 функцій і повноважень.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вірним відповідачем у даній справі є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Свої вимоги позивач мотивує наявністю у нього визначеного законом права на полювання в межах території ландшафтного заказника державного значення «Коса Федотова», на водно-болотну дичину, що, на його думку, безпідставно ігнорується відповідачем.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, безпідставності доводів позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є офіційно зареєстрованим мисливцем (мисливсько-рибальський квиток № 660138) та є почесним членом Українського товариства мисливців та рибалок (посвідчення № 4182 від 25.06.2013).

Указом Президента України «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» № 715/96 від 20 серпня 1996 року (далі Указ № 715/96) на території піщаної коси на північному узбережжі Азовського моря в районі с.м.т. Кирилівка та с. Степок (на даний час Кирилівська територіальна громада), Якимівського району, Запорізької області створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Коса Федотова», площею 19,10 га.

Відповідно до пункту 2, вищевказаного Указу №715/96, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (далі Мінекобезпеки) у тримісячний строк доручено забезпечити передачу вищевказаної території під охорону Кирилівській селищній раді, з оформленням охоронного зобов`язання, а також затвердити положення, відповідно до його цільового призначення та режиму охорони.

В листопаді 1996 року Кирилівська селищна рада Якимівського району, як землекористувач, взяла на себе охоронні зобов`язання у тому, що ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Коса Федотова», в межах земель запасу Кирилівської селищної ради, загальною площею 1910 гектарів буде охоронятись та утримуватись у належному стані з додержанням вимог природоохоронного законодавства, що підтвердив своїм підписом начальник державного управління екологічної безпеки в Запорізькій області А.В. Добровольський.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони;

зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об`єктів обслуговування відвідувачів парку, тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов`язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;

господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.

Відповідно до п.2 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об`єктах природно- заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).

Згідно п.4.3 Положення про Приазовський національний природний парк, затвердженого наказом Мінприроди України від 08.12.2016 № 500 (далі - Положення № 500), на території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони:

заповідна зона;

зона регульованої рекреації;

зона стаціонарної рекреації;

господарська зона.

Для кожної зони з урахуванням її наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання. Площа кожної зони Парку визначається Проектом організації його території.

Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів.

На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об`єкти, а саме: мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць.

Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об`єктів обслуговування відвідувачів Парку.

В цій зоні можуть створюватися рекреаційні, туристичні комплекси.

Забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов`язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

В межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, що включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників та за погодженням НТР Парку.

Згідно таблиці 5.1.1 пункту 5.1 Проекту організації території Приазовського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.08.2014 №261, надано коротку характеристику територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що увійшли до складу Приазовського національного природного парку, зокрема «КОСА ФЕДОТОВА» тип - ландшафтний, район Якимівський, площа 1910,00 га, функціональна зона національного природного парку - регульована, господарська.

Згідно п. 4.3.2 Положення на територіях зони регульованої рекреації забороняється з поміж іншого мисливство.

Згідно п. 4.4. Положення на території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь - яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку, в тому числі мисливство.

Згідно статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливство є видом спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Полюванням, згідно тієї ж статті вказаного Закону є дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Таким чином, полювання є складовою мисливства, категорія «мисливство» є ширшою за категорію полювання і включає в себе останнє.

Отже, Положенням заборонено займатися на території Приазовського національного парку мисливством, а позивач згідно поданих документів є мисливцем.

Крім того, відповідно п. 3.1 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Коса Федотова» затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.07.2019 №245 відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі полювання.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними заявлені позовні вимоги, які суперечать за своїм змістом наведеному вище правовому регулюванню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua