Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №240/14048/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/14048/26

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся у суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (далі – відповідач, КДКА Житомирської області) про визнання протиправним та скасування рішення від 27 березня 2026 року за №17/3 та зобов`язання повторно розглянути скаргу позивача на дії адвоката ОСОБА_2 .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення не містить належного аналізу наданих доказів та мотивованої оцінки суттєвих доводів позивача. Формальна відмова КДКА Житомирської області фактично унеможливлює притягнення адвоката до відповідальності за невиконання рішень судів, що у свою чергу порушує статтю 13 Конвенції.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (далі третя особа, ОСОБА_2 ).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

28 квітня 2026 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що дослідивши скаргу ОСОБА_1 від 03 лютого 2026 року та матеріали перевірки, пояснення сторін про можливий дисциплінарний проступок адвоката Томашевського О.В. щодо умисного невиконання за рішенням суду покладених на нього обов`язків , тобто з приводу порушення ним вимог статей 11, 21, 34, 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 12, 43 Правил адвокатської етики Дисциплінарна палата КДКА прийшла до висновку, що в діях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Скаржником не надано достатніх та переконливих доказів щодо порушення адвокатом вимог чинного законодавства пов`язаного з порушенням профільного Закону та Правил адвокатської етики. За таких обставин дисциплінарна палата прийшла до правомірного висновку, що в діях адвоката ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку щодо можливого порушення вимог профільного Закону та Правил адвокатської етики і відмовила в порушені дисциплінарної справи, про що 27 березня 2026 року КДКА Житомирської області прийнято рішення №17/3 .

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року зобов`язано КДКА Житомирської області надати суду, протягом 10 (десяти днів) з моменту отримання цієї ухвали, всі матеріали, що були, або які мали бути взяті ними до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов та зупинено провадження у справі до дати отримання судом витребуваних доказів.

05 травня 2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій наголошує, що такий відзив не спростовує доводи позову; не містить належної аргументації; підтверджує формальний характер рішення КДКА Житомирської області та непрофесійність відповідача, як колегіального органу, нібито фахових юристів. Указує, що рішення КДКА Житомирської області є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Третя особа, своїм правом на подання пояснень щодо суті спору не скористався.

У період з 13 по 25 травня 2026 року головуюча суддя перебувала у стані тимчасової непрацездатності, а з 08 по 10 червня 2026 року – у відрядженні.

Відповідач подав до суду для огляду матеріали дисциплінарного провадження, у зв`язку з чим суд ухвалою від 02 липня 2026 року поновив провадження у справі.

На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд установив, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05 червня 2023 року у справі №296/235/23 задоволені позовні вимоги адвоката Калініна Р.С. до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користування нежитловим приміщенням розташованого по вул. Рильського, 3 в м. Житомир, шляхом покладення на останнього обов`язку надати фактичний доступ до приміщення та звільнити дане приміщення від належного йому рухомого майна. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у вказаній цивільній справі залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення суду першої інстанції без змін. Постановою Верховного Суду Касаційного цивільного суду у даній справі 30 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішенням Богунського районного суду від 24 вересня 2025 року у справі №295/3790/25 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Дамарт-Хаус» та ОСОБА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення по вул. Рильського, 3 в м. Житомирі, заборонити йому користуватись вказаним приміщенням після його звільнення.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі №295/3790/25 частково задоволено апеляційну скаргу та скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 вересня 2025 року в частині відмови у задоволені позовних вимог до ТОВ «ДамартХаус» та в цій частині ухвалене нове рішення, яким зобов`язано ТОВ «ДамартХаус» звільнити нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

17 січня 2025 року до КДКА Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо адвоката Томашевського О.В.

Рішенням КДКА Житомирської області від 11 квітня 2025 року у порушені дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 відмовлено.

03 лютого 2026 року на адресу КДКА Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_1 з додатками на адвоката Томашевського О.В.

Відповідно до пояснень адвоката Томашевського О.В., чинне законодавство останній не порушував і підстав для притягнення його до відповідальності не має. Вказав, що 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 незаконно намагався проникнути в приміщення і по приїзду працівників поліції надав документи, що він власник майна. Після цього ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення. На виконанні приватного виконавця перебували матеріали, які зобов`язують його як приватну особу виконати рішення суду, а не як адвоката. 18 грудня 2024 року в присутності державного виконавця ОСОБА_2 , передав ключі ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . З зазначеного терміну у ОСОБА_1 є фізичний доступ до приміщення та його звільнено від рухомого майна. Станом на 26 лютого 2026 року приватний виконавець або інші сторони виконавчого провадження до нього не звертались щодо вчинення перешкод скаржнику в користуванні приміщеннями.

27 лютого 2026 року скарга вносилась на розгляд засідання Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, однак у зв`язку з клопотанням скаржника розгляд скарги відкладено.

27 березня 2026 року матеріали перевірки та скарга внесені на розгляд Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області та рішенням КДКА від 27 березня 2026 року №17/3 у порушені дисциплінарної справи щодо адвоката відмовлено за відсутності ознак дисциплінарного проступку в його діях.

Уважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Ураховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ названого Закону.

Згідно з вимогами статті 33 Закону України № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною 1 статті 34 Закону України №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина 1 статті 36 Закону України №5076-VI).

Стадії дисциплінарного провадження встановлені у статті 37 Закону України № 5076-VI. Зокрема, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України № 5076-VI.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

У частині 2 названої правової норми зазначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України № 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною 2 названої правової норми визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Частиною 3 статті 39 Закону України № 5076-VI передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно із частиною 2 згаданої правової норми розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Статтею 41 Закону України №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Окрім того, порядок отримання пояснень по суті скарги на адвоката передбачений Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення № 120).

Відповідно до пункту 7 названого Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 Положення № 120 визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд уважає за необхідне наголосити, що правову оцінку рішенню КДКА Житомирської області суд може надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічна позиці висловлена Верховним Судом у постанові від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15.

Верховний Суд у постанові № 641/463/16-а від 20 червня 2019 року зазначив, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не має права зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення.

Також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні – це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Таким чином, вирішенню у розглядуваному спорі підлягає питання дотримання відповідачем відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою за скаргою адвоката ОСОБА_1 у діях адвоката ОСОБА_2 не було встановлено ознак дисциплінарного проступку, з огляду на що, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та відмовила у порушенні дисциплінарної справи.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що доводи позивача ґрунтуються на тому, що відповідачем не було надано належної оцінки поданим разом зі скаргою документам, що свідчать про безумовні порушення та підтверджують факт невиконання адвокатом ОСОБА_2 судового рішення. Натомість ним умисно та тривалий час грубо порушується присяга адвоката та правила адвокатської етики. Вважає, що відповідачем зроблено передчасний висновок щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи.

У той же час, як зазначено судом вище, підставою для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 1 статті 34 Закону України №5076-VI: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із частиною 2 статті 36 Закону України №5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Доводи позивача зводяться до того, що відповідач прийняв оскаржуване рішення без повного і всебічного з`ясування обставин, що зумовлює протиправність цього рішення.

Позивач наголошує на наявності факту вчинення дисциплінарного проступку, однак вказане не може бути предметом дослідження у справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Суд наголошує, що встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи, чи відмови в порушенні дисциплінарної справи, прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Разом з тим, критерії грубого порушення Правил адвокатської етики, на які вказує позивач, не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення грубості дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення також належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, в межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Ураховуючи положення Закону України №5076-VI та Правил адвокатської етики, суд зазначає, що критерії грубого або систематичного порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до підриву авторитету адвокатури України не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суд звертає увагу, що фактично позивач не заперечує дотримання відповідачем процедури розгляду його скарги. Позов у цій справі не мотивований порушенням встановленого Законом України №5076-VI чи Положенням №120 порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката.

При цьому, в межах розгляду справи, судом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, в тому числі щодо правомочності КДКА Житомирської області, проведення засідань відповідної комісії щодо розгляду скарги позивача, а також порядку повідомлення скаржника та адвоката про проведення засідань та прийняте рішення, порядку підготовки матеріалів дисциплінарного провадження, дослідження наданих скаржником доказів тощо і під час судового розгляду.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті встановлених обставин справи та правового регулювання суд доходить висновку, що відповідач діяв з дотримання вимог діючого законодавства, що не призвело до порушення прав позивача, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

02.07.26