Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №160/36305/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокуСправа №160/36305/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення № 13268346/40392349 від 15.09.2025 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349);

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 30.04.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) відповідно до чинного податкового законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивач за правилом першої події склав податкову накладну № 7 від 30.04.2025 та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію було зупинено з підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На пропозицію контролюючого органу позивач надав письмові пояснення та копії первинних документів, які, за його позицією, у повному обсязі підтверджують реальність господарської операції та правомірність складення податкової накладної. Позивач наголошує, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації є необґрунтованим і невмотивованим, оскільки контролюючий орган не зазначив, які саме документи складено з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення, не витребував конкретного переліку документів, а віднесення контрагента до переліку ризикових не є самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної та стосується питання реальності господарської операції, яке може бути досліджене виключно в межах податкової перевірки. Належним способом захисту порушеного права позивач вважає зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Ухвалою суду від 26.12.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до Порядку № 1165, а рішення про відмову в реєстрації прийнято правомірно з підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. За позицією відповідача, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені за наслідками фактично здійсненої господарської операції; обов`язок мати належно оформлені первинні документи покладено на платника, який обізнаний зі змістом господарської операції, а тому контролюючий орган не зобов`язаний зазначати у квитанції вичерпний перелік документів. Відповідач також посилається на віднесення позивача до переліку ризикових платників податку та на наявність у нього господарських відносин з платниками, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, і вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Представником Державної податкової служби України також подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про передчасність заявлених позовних вимог з посиланням на те, що належним способом захисту у межах спірних правовідносин є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної, а реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційним повноваженням контролюючого органу, в яке суд не вправі втручатися.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) зареєстроване як платник податку на додану вартість та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37899872, замовник) укладено договір від 10.01.2025 № 2240/01-6 на надання послуг з технічного обслуговування медичного обладнання у 2025 році.

На виконання умов договору 30.04.2025 сторонами складено акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) щодо технічного обслуговування медичного обладнання; розрахунок за операцією проведено платіжною інструкцією від 30.04.2025 № 2299 на суму 5268,00 грн, у тому числі ПДВ 878,00 грн.

За наслідками зазначеної господарської операції за правилом першої події позивач склав податкову накладну від 30.04.2025 № 7 на загальну суму 5268,00 грн, у тому числі ПДВ 878,00 грн, та подав її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування №9139467283 від 16.05.2025 реєстрацію податкової накладної № 7 від 30.04.2025 зупинено у зв`язку з тим, що податкову накладну складено та подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), з розрахованим показником «D» = 10,2801 %, значенням «Рпоточ» = 0. Платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів.

На виконання зазначеної пропозиції позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, з додатками (копіями первинних та інших документів).

За результатами розгляду поданих пояснень та документів Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування прийняла рішення від 15.09.2025 № 13268346/40392349 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». У розділі «Додаткова інформація» зазначено про встановлення придбання/реалізації товарів/послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної для реєстрації за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав до контролюючого органу вищого рівня скаргу. За результатами її розгляду Комісією центрального рівня прийнято рішення від 25.09.2025 № 37601/40392349/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін, з посиланням на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані зі складенням та реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до нього підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації, у якій зазначаються, зокрема, номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів.

Реєстрацію податкової накладної позивача зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, наведених у додатку 1 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165) платник податку відповідає критерію ризиковості, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наведений у додатку 1 до Порядку № 1165 перелік критеріїв ризиковості платника податку є вичерпним і складається з восьми пунктів. Пункти 1–7 цих Критеріїв пов`язані з формальними, об`єктивно перевірюваними обставинами реєстрації, стану та діяльності платника (зокрема, реєстрація (перереєстрація) платника на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів; реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність, або без відома і згоди засновників; наявність щодо посадових осіб платника відповідних відомостей правоохоронного характеру; перебування платника у процедурі припинення (банкрутства); неподання відповідної звітності). Натомість пункт 8 Критеріїв, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної позивача, має оцінний характер і ґрунтується на наявності у контролюючого органу податкової інформації про ризиковість господарської операції.

На відміну від критеріїв ризиковості здійснення операцій, наведених у додатку 3 до Порядку № 1165, застосування яких передбачає обчислення відповідного показника за визначеною формулою, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку не оперує арифметичним (розрахунковим) показником. Зазначений у квитанції показник «D» = 10,2801 % та значення «Рпоточ» = 0 характеризують невідповідність податкової накладної ознакам безумовної реєстрації та стан позитивної податкової історії платника, проте самі по собі не є обґрунтуванням тієї податкової інформації, що, на думку контролюючого органу, визначає ризиковість спірної господарської операції. Посилання на пункт 8 Критеріїв не звільняє контролюючий орган від обов`язку зазначити, на підставі якої саме податкової інформації зроблено висновок про ризиковість операції, та надати відповідні докази на його підтвердження.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, зазначивши, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на наявність податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні і допустимі докази на її підтвердження; при цьому та обставина, що затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав, не скасовує обов`язку доказування, покладеного на суб`єкта владних повноважень частиною 2 статті 77 КАС України.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації. Пунктом 5 Порядку № 520 визначено орієнтовний перелік таких документів (договори з додатками; первинні документи щодо постачання/придбання, зберігання і транспортування товарів/послуг; розрахункові документи та/або банківські виписки; документи щодо підтвердження відповідності продукції тощо).

За результатами розгляду поданих платником податку письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (якщо надані документи підтверджують зазначену в ній інформацію); про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (якщо наданих документів недостатньо, з обов`язковим зазначенням у повідомленні конкретних документів, які пропонується надати); або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункти 9–11 Порядку №520).

Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 сформулював висновок, згідно з яким перевірка відповідності наданих платником податків документів вимогам законодавства полягає, зокрема, у встановленні відсутності в таких документах дефектів форми, змісту або походження, які б спричинили втрату такими документами юридичної сили; при цьому у разі встановлення наявності відповідних недоліків (дефектів) у документах контролюючий орган у рішенні повинен зазначити, які конкретно документи містять такі недоліки та в чому вони полягають. Верховний Суд також зауважив, що ненадсилання контролюючим органом повідомлення про необхідність надання додаткових документів свідчить про достатність обсягу наданих платником документів, унаслідок чого контролюючий орган не може в подальшому посилатися на обставини їх ненадання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом і не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу; приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності (постанова від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20). Загальними ж вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (постанова Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18).

Застосовуючи наведені норми та висновки до встановлених обставин, суд зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2025 у рішенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2025 №13268346/40392349 зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Разом з тим ані в оскаржуваному рішенні, ані в матеріалах справи не наведено, які саме з поданих позивачем документів складено з порушенням законодавства та в чому конкретно полягають такі порушення (дефекти форми, змісту чи походження). Контролюючий орган не скористався правом направити позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів із зазначенням конкретного їх переліку, що за наведеними вище висновками Верховного Суду свідчить про визнання контролюючим органом достатності обсягу поданих платником документів.

Зазначена у розділі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення обставина щодо здійснення операцій з платниками, віднесеними до переліку ризикових, стосується питання реальності господарської операції, яке, за наведеними висновками Верховного Суду, може бути досліджене виключно за наслідками податкової перевірки та не може підмінятися процедурою розгляду питання про реєстрацію податкової накладної. Крім того, віднесення контрагента (або самого платника) до переліку ризикових платників податку не є самостійною та достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, складеної за наслідками конкретної господарської операції, за умови подання платником первинних документів на її підтвердження.

Суд також враховує, що підстава відмови в реєстрації, наведена комісією регіонального рівня (надання копій документів, складених із порушенням законодавства), за своїм змістом суперечить підставі, з якої Комісією центрального рівня рішенням від 25.09.2025 №37601/40392349/2 залишено скаргу позивача без задоволення (ненадання платником податку копій первинних документів). Наведене свідчить про непослідовність та невмотивованість позиції контролюючого органу, оскільки одна підстава виходить із факту подання документів з певними вадами, а інша - з факту їх ненадання.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складено з порушенням законодавства.

Перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 160/31872/23.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення; при цьому довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.09.2025 № 13268346/40392349 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2025 прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з частиною 4 цієї статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача — суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі визначені законом умови і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Порядок реєстрації податкових накладних не наділяє контролюючий орган правом діяти на власний розсуд: за відсутності визначених законом підстав для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний її зареєструвати. З огляду на встановлену протиправність рішення про відмову в реєстрації та відсутність інших підстав для відмови, зобов`язання зареєструвати податкову накладну не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а є ефективним способом захисту порушеного права, що відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21). Наведене узгоджується з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, згідно з якими податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про її реєстрацію, а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання ним законної сили.

З урахуванням наведеного доводи Державної податкової служби України, викладені у відзиві на позовну заяву, про передчасність позовних вимог та про те, що належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної, суд відхиляє як такі, що не відповідають наведеним нормам процесуального права та усталеній практиці Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а встановлені у справі обставини свідчать про його протиправність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, а позивач не є суб`єктом владних повноважень, сплачений ним судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) від 15.09.2025 № 13268346/40392349 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 30.04.2025, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (ЄДРПОУ 40392349).

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349) від 30.04.2025 № 7 з дотриманням вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-17» (ЄДРПОУ 40392349) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова