Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №160/7152/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокуСправа №160/7152/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу засідання від 04.12.2025 року №636/975, у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 15 000 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 проходив військову службу та загинув у період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби, у зв`язку із чим члени його сім`ї набули право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №168, а саме 15 000 000 грн. На думку позивача, Комісія Міністерства оборони України безпідставно визначила інший розмір такої допомоги, у зв`язку з цим позивач вважає оскаржуване рішення в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 30 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, відповідач зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. гривень здійснюється сім`ям осіб, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. Зазначає, що захворювання старшого солдата ОСОБА_2 «Гостра коронарна недостатність», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , є захворюванням, яке призвело до смерті та причини смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Водночас пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачено виплату допомоги саме у разі смерті внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

22.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 04 червня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд зупинив провадження у справі №160/7152/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №620/10029/24.

Ухвалою від 29 червня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд поновив провадження у справі № 160/7152/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що сторонами у справі не заперечується.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження: серії НОМЕР_1 від 27.01.2009 року та серії НОМЕР_2 від 21.11.2012 року.

ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до повідомлення про смерть від 07.07.2023 старший солдат ОСОБА_2 водій автомобільного відділення підвозу боєприпасів автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасів батальйону матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з лікарського свідоцтва про смерть від 06.07.2023р. №53 причина смерті ОСОБА_2 гостра коронарна недостатність.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.03.2024 №90 пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11 січня 2024 року № 12 щодо виключення зі списків особового складу частини старшого солдата ОСОБА_2 , колишнього водія 1 автомобільного відділення підвозу боєприпасів 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , викладено в наступній редакції: "6. Старшого солдата ОСОБА_2 , колишнього водія 1 автомобільного відділення підвозу боєприпасів 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострої коронарної недостатності, з 05 липня 2023 року виключити зі списків особового складу частини і направити документи для виключення з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Смерть настала внаслідок захворювання та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби. Народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Похований: 15 липня 2023 року на ділянці № НОМЕР_4 , ряд № НОМЕР_5 , місце №20 кладовища по АДРЕСА_1 . Мати неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , 1990 р.н. проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 03.04.2024р. №2460/1 старший солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 07.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 10.04.2023, з 21.04.2023 по 05.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в тому числі н.п. Петровка Друга, Олександрівського району, Донецькій області.

Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрально військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07 січня 2025 року №184 захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , 1986 року народження: "Гостра коронарна недостатність", яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 53 від 06.07.2023 Добропільського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 10.07.2023 Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військово-обліковими та медичними документами - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову про причинний зв`язок захворювання та причини смерті за протоколом засідання 20 Регіональної ВЛК від 04.03.2024 № 903 - відмінено.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 грудня 2025 року №636/975 комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013р. №975: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) матері та ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) і ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_9 ) двом дочкам померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_6 від 10.07.2023 - в розмірі 3/4 частини від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1509750 (Один мільйон п`ятсот дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

Листом від 18.02.2026р. №220/13/Вих38Г/5538 Управління соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 2 Постанови №168, встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини, відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07 січня 2025 року №184.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

За змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У другому випадку юридично значущою є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.

Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або смерть в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній станом на 06 серпня 2022 року, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

Цей суд розмежовував три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Також сформовано наступні висновки:

« 1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.».

У справі, що розглядається, судом встановлено, що згідно з лікарського свідоцтва про смерть від 06.07.2023р. №53 причина смерті ОСОБА_2 гостра коронарна недостатність.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.03.2024 №90 пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 11 січня 2024 року № 12 щодо виключення зі списків особового складу частини старшого солдата ОСОБА_2 , колишнього водія 1 автомобільного відділення підвозу боєприпасів 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , викладено в наступній редакції: "6. Старшого солдата ОСОБА_2 , колишнього водія 1 автомобільного відділення підвозу боєприпасів 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасів батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок гострої коронарної недостатності, з 05 липня 2023 року виключити зі списків особового складу частини і направити документи для виключення з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Смерть настала внаслідок захворювання та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби. Народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Похований: 15 липня 2023 року на ділянці № НОМЕР_4 , ряд № НОМЕР_5 , місце №20 кладовища по АДРЕСА_1 . Мати неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , 1990 р.н. проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних ил України від 07.01.2025 №184, по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв колишнього військовослужбовця №190 від 26 січня 2023 року військовослужбовець ОСОБА_2 помер внаслідок гострої коронарної недостатності. Комісією встановлено, що захворювання солдата ОСОБА_2 і причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Водночас матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

За таких обставин та висновків Верховного Суду у справі № 620/10029/24 передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене витягом з протоколу засідання від 04.12.2025 року №636/975, у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 15 000 000 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 257, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 01.07.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна