Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №140/4958/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4958/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій, щодо повторного взяття на військовий облік, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів до категорії обліку «військовозобов`язаний» , а також видалення відомостей про непридатність до військової служби з розділу «підстава/виключення»; зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в розділ «категорія обліку» відомості як «Не військовозоов`язаний», а також внести в розділ «підстава для зняття/виключення» відомості як «непридатний».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача 14.04.2022 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по статті 30 «а» графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Позивач вказує, що відповідний запис внесено у тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 21.04.2022. Аналогічні відомості було внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме в категорії обліку вказано – не військовозобов`язаний; підстава виключення з обліку – непридатні, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата – 14.04.2022.

Вказує, що 15.04.2026 при оновленні даних військово-облікового документу «Резерв+» позивачем було виявлено зміни, а саме: в категорії обліку вказано – військовозобов`язаний, підстава для зняття/виключення – відмітки відсутні, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата – 14.04.2022.

У зв`язку з цим позивач стверджує, що 16.04.2026 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання роз`яснень причин та підстав визнання військовозобов`язаним та взяття на військовий облік. Зі слів позивача, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 надали пояснення з яких слідує, що він повинен повторно пройти медичну комісію.

Вважаючи дії відповідача такими, що порушують його конституційні права, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17).

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 24.04.2026 була надіслана відповідачу у зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» кабінет та отримана 25.04.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи, однак у встановлений судом термін відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило (а.с.18).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з застосунку «Резерв+» від 15.04.2026 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Рожище), категорія обліку – військовозобов`язаний, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 14.04.2022 (а.с.14).

З матеріалів справи судом встановлено той факт, що станом на 28.01.2026 у застосунку «Резерв+» в графі «категорія обліку» було вказано – виключений з обліку (а.с.13).

З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 №441 слідує, що 14.04.2022 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по статті 30 «а» графи ІІ наказу МОУ №402. Вказано, що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 зарахований у запас по статті 30 «в» графи І наказу МОУ №2-94, протокол №7 від 17.01.2001 (а.с.11).

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформації про взяття на військовий облік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону У№ 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154).

Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі Порядок № 921 у редакції від 29.01.2022, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Завдання військового обліку: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов`язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов`язаних; бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних.

Пунктом 56 Порядку № 921 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до покладених обов`язків.

З аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та пов`язані з ним питання.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402, у редакції від 16.04.2021, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 (у редакції, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022) медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Згідно з пунктом 3.8 Положення № 402 (у редакції, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов, зокрема «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (14.04.2022), діяло Положення № 402 в редакції від 16.04.2021, яким було передбачено складення довідки ВЛК для військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 №441 слідує, що 14.04.2022 комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по статті 30 «а» графи ІІ наказу МОУ №402. Вказано, що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 зарахований у запас по статті 30 «в» графи І наказу МОУ №2-94, протокол №7 від 17.01.2001. Тимчасове посвідчення було видано взамін військового квитка начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 21.04.2022 під власноручний підпис (а.с.11).

Окрім того, суд зауважує, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що довідка ВЛК від 14.04.2022 була переглянута або скасована.

Суд також звертає увагу, що під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення при подачі заяви для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів:

1) персональні дані;

2) службові дані.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

Частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94.

Пунктами 16 - 18 розділу II Порядку № 94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу III Порядку № 94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку.

Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.

За такого нормативно-правового регулювання, саме на відповідача покладений обов`язок щодо ведення Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внесення до нього відповідних відомостей про осіб, у тому числі щодо позивача.

Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Таким чином, посадові особи відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані були забезпечити дотримання процедури виключення позивача з військового обліку та внесення актуальних відомостей в Реєстр. При цьому суд зауважує, що при оформленні результатів проходження позивачем ВЛК та виключення з військового обліку, відповідач як суб`єкт, на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, а її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов`язки.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Суд зазначає, що поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку" не є тотожними. Вони різняться як підставами, так і правовими наслідками. Аналіз змісту статті 37 Закону №2232-XII свідчить, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, тоді як зняті з обліку продовжують перебувати в цьому статусі.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 року, справа №280/2880/24, в якій зазначено наступне:

" 37. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

38. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних."

Як встановлено судом вище, відповідно до витягу з застосунку «Резерв+» від 15.04.2026 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Рожище), категорія обліку – військовозобов`язаний, постанова ВЛК – непридатний з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 14.04.2022 (а.с.14).

З матеріалів справи судом встановлено той факт, що станом на 28.01.2026 у застосунку «Резерв+» в графі «категорія обліку» було вказано – виключений з обліку (а.с.13).

Суд вказує, що положення частини 6 статті 37 Закону №2232 в частині виключення з військового обліку військовозобов`язаними, які визнані непридатними до військової служби, не змінювалися з моменту виключення позивача з військового обліку.

Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач за станом здоров`я є придатним до військової служби або в ІНФОРМАЦІЯ_3 є обґрунтований сумнів щодо його непридатності для проходження військової служби або наявність документів, що скасовують медичний висновок щодо непридатності позивача до військової служби.

Отже, підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що правових або фактичних передумов для включення до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, у відповідача не було.

Суд враховує, що за правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.

Суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку №921, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

У зв`язку з викладеним вище, суд вважає протиправними дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік позивача, а отже позовна вимога про визнання протиправними дій щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про взяття ОСОБА_1 на військовий облік є протиправними.

Суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень згаданої Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн відповідно до квитанції від 18.04.2026 (а.с.8). Суд зауважує, що підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 гривень. Оскільки, позивач є фізичною особою, а тому належний до сплати розмір судового збору за подання цього позову становить 1 331,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1 996,80 грн сплачено надмірно.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у належному розмірі – 1 331,20 грн.

Надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1 996,80 грн може бути повернута позивачу згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до постанови ВЛК від 14.04.2022 та інформації, внесеної до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 21.04.2022, шляхом внесення в розділ «категорія обліку» відомості як «не військовозоов`язаний» та в розділ «підстава для зняття/виключення» відомості як «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя А.Я. Ксензюк