Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №636/6700/24
Суддя: Карімов І. В.
ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/6700/24 Провадження № 1-кп/636/598/26
Дата
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження №4201822750000204 від 26.11.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця, с. Покотилівка Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, який на момент вчинення злочину проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий» зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді номера обслуги зенітного артилерійського взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «рядовий», в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29.09.2020 року, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без дозволу командування військової частини та без поважних причин самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до 04 жовтня 2015 року в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, незаконно, постійно перебував поза межами військової частин НОМЕР_1 , проводячи час на власний розсуд.
Згідно клопотання сторін кримінального провадження з`ясування обставин та перевірка їх доказами проводилися з урахуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України без дослідження тих фактичних даних, які не оспорюються сторонами кримінального провадження.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, суд вважає доведеною та підтвердженою зібраними по справі доказами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України у судовому засіданні досліджені характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_4 , який згідно, довідок лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, не судимий, одружений, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст.407 КК України , як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: тяжкість даного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, враховуючи особу винного, який: згідно довідок лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, не судимий, одружений, є учасником бойових дій, має постійне місце проживання; пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, у зв`язку з чим приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з застосуванням до нього ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-371,373-374 КПК України, суд, –
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (три) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 :
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за виконанням вироку покласти на командира в\ НОМЕР_2 .
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Чугуївський міський суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua