Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №642/4907/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

02.07.2026

642/4907/26

3/642/1053/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2026 м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Ольховський Є.Б., а участі прокурора Пономарьової О.В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , директора Харківського державного музичного ліцею, місце реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Харківського державного музичного ліцею, являючись відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів 24.02.2025 прийняв рішення та вчинив дії, а саме: на власний розсуд визначив собі розмір премії, підписав та видав наказ від 24.02.2025 № 19-к.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, про що складено протокол №510 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 19.06.2026.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Харківського державного музичного ліцею, являючись відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, в умовах реального конфлікту інтересів 26.03.2025 прийняв рішення та вчинив дії, а саме: на власний розсуд визначив собі розмір премії, підписав та видав наказ від 26.03.2025 №23-к.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, про що складено протокол №511 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 19.06.2026.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 23.06.2026р. вищезазначені матеріали (протоколи) були об`єднані в одне провадження.

Прокурор у судовому засіданні прохав визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-7 КУпАП. Зазначив, що матеріали справи містять всі необхідні докази, які підтверджують його провину, про що надав письмовий висновок.

ОСОБА_1 прохав закрити провадження по справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень за ч.2 ст. 172-2 КУпАП, а у разі наявних формальних ознак складу, закрити у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування зазначив, що підписання наказів від 24.02.2025р. № 19-к та від 26.03.2025р. № 23-к не було самостійним довільним визначенням собі премії, а здійснювалося у межах сталої процедури преміювання директора, передбаченої контрактом, локальними актами, погодженням профспілки та направленням документів до Міністерства. У 2024 році матеріали щодо погодження премії директора щомісячно направлялися до Міністерства, і така процедура фактично застосовувалася без зауважень щодо наявності конфлікту інтересів. Накази були частиною послідовної процедури, яка починалася з підготовки та направлення документів до Міністерства, а не одноособовим самовільним рішенням ОСОБА_1 щодо власного матеріального заохочення. Формального посилання на те, що наказ стосувався виплати премії особі, яка його підписала, недостатньо. Так, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 мав необмежені дискреційні повноваження самостійно визначити собі премію. Натомість, п. 3.4 контракту від 18.10.2023 № 790 передбачено премію у розмірі 100 відсотків посадового окладу, а її виплата була пов`язана з погодженням Міністерства. Розмір премії та загальна процедура її виплати були визначені відповідними документами, а не сформовані одноособовим рішенням ОСОБА_1 у спірні дати. Підписання наказів мало організаційно-розпорядчий характер і оформлювало процедуру преміювання, а не було проявом приватної зацікавленості, яка вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення.

Протилежних доказів Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України д матеріалів справи не надано, у складених протоколах не наведено. не розкрито, в чому саме полягала реальна суперечність такого інтересу з його службовими повноваженнями, якщо розмір премії був передбачений контрактом, документи направлялися на погодження до Міністерства, а за січень 2025 року Міністерство погодило виплату. Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України не наведено жодних доказів того, що ОСОБА_1 впливав на Міністерство, профспілку, бухгалтерію або інших осіб з метою незаконного отримання премії. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження змін критеріїв преміювання, приховував документів, фальсифікування звітів або вчиняв інших дій, які б свідчили про використання службових повноважень у приватному інтересі. Повернення коштів, нарахованих у зв`язку з технічною помилкою бухгалтерії, також свідчить проти висновку про умисне протиправне збагачення що ОСОБА_1 . Крім того, лист НАЗК від 22.04.2026 № 38-01/26710-26 про те, що ОСОБА_1 не звертався за роз`ясненнями щодо наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, сам по собі не доводить наявність реального конфлікту інтересів. Також зазначає, що у матеріалах справи відсутнє належне обгрунтування, чому днем виявлення правопорушення слід вважати саме 19.06.2026. Органом поліції не зазначено, які саме нові істотні обставини були встановлені саме в цей день і чому без них неможливо було скласти протоколи раніше у встановлені законом строку для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Вказане ставить під сумнів дотримання строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.

Також пояснив що дійсно підписав обидва накази не дочекавшись погодження з Міністерства культури.

Матеріалами справи та судом встановлено, що:

відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 1700-VII встановлено, що посадова особа юридичної особи публічного права — голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права.

Статтею 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3, 1.4 розділу 1 Статуту Харківського державного музичного ліцею, схваленого загальними зборами трудового колективу Ліцею (протокол від 06.01.2021 № 1), Харківський державний музичний ліцей - заклад спеціалізованої музичної освіти, раніше іменований Харківська середня спеціалізована музична школа-інтернат, яка була створена Постановою Ради Народних Комісарів УСРС від 4 листопада 1943 року за № 406. Ліцей є об`єктом державної власності та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - Уповноважений орган управління та/або МКІП), фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Ліцей є юридичною особою.

Наказом тимчасово виконувача обов`язків Міністра культури та інформаційної політики України від 18.10.2023р. № 560-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Ліцею з 23.10.2023р.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». . Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 13 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Згідно з абз. 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 0.08.2002 № 1298, абз. 5 п. 3 наказу Міністерства культури України від 18.10.2005 №745 преміювання керівників установ здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Пунктом 3.4 розділу 3 Контракту від 18.10.2023 №790 встановлено, що директорові виплачується щомісячна премія за погодженням з Міністерством відповідно до Положення про преміювання керівників закладів культури, що є бюджетними установами, які належать до сфери Міністерства культури України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 29.08.2018 № 754.

Відповідно до розділу III вказаного Положення керівник закладу культури, що претендує на отримання премії, за наявності економії фонду оплати праці, направляє до Мінкультури звіт з обґрунтуванням досягнень, за які його пропонується преміювати, з урахуванням критеріїв та виконання обов`язків, передбачених контрактом, а також показників, визначених пунктом 3 розділу II цього Положення. Премія керівникам закладів культури виплачується за результатами роботи у попередньому місяці. Нарахування та виплату премій для керівників закладів культури здійснюють бухгалтерії відповідних закладів культури.

Згідно з п. 4.6 розділу 4 Статуту Харківського державного музичного ліцею, п. п. 2.5.7 п. 2.5 розділу 2 Контракту від 18.10.2023 № 790 директор Ліцею видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання.

Так, згідно з листом Ліцею від 05.02.2025 № 80 до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України направлено звіт про виконану роботу директора Ліцею з пропозицією погодити виплату премії за результатами роботи у січні 2025 року в розмірі 100 % посадового окладу.

Відповідно до наказу від 24.02.2025 № 19-к, підписаного директором Ліцею ОСОБА_1 , він за січень 2025 року визначив собі розмір премії (100 % посадового окладу пропорційно фактично відпрацьованому часу) та преміював себе.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за лютий 2025 року ОСОБА_1 отримав щомісячну премію за результатами роботи у січні 2025 року 100 % посадового окладу, що становить 11502 гривні.

Також, згідно з листом Ліцею від 12.03.2025 №157 до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України направлено звіт про виконану роботу директора Ліцею з пропозицією погодити виплату премії за результатами роботи у лютому 2025 року в розмірі 100% посадового окладу.

Відповідно до наказу від 26.03.2025 № 23-к, підписаного директором Ліцею ОСОБА_1 , він за лютий 2025 року визначив собі розмір премії (100 % посадового окладу пропорційно фактично відпрацьованому часу) та преміював себе.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за березень 2025 року ОСОБА_1 отримав щомісячну премію за результатами роботи у лютому 2025 року 100 % посадового окладу, що становить 11502 гривні.

Пунктом 2.3 р. 2 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 12.01.2024 № 2 (далі - Методичні рекомендації) встановлено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Дискреція - можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень або навпаки - не вчиняти дію, не приймати рішення (тобто бездіяти).

Так, під час реалізації зазначених службових повноважень ОСОБА_1 мав дискреційні повноваження, оскільки діяв на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень або навпаки, зокрема, приймаючи рішення про доцільність надання чи ненадання собі премії, визначаючи якість, ефективність, своєчасність, повноту обсягу виконання службових обов`язків, свій особистий внесок у роботу, ініціативність та відповідальність, а також розмір премії.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700- VII реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. 2.2 р. 2 Методичних рекомендацій до типових обставин та ситуацій, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення, віднесено реалізацію службових повноважень стосовно себе.

Зокрема, прийняття (або участь у прийнятті) будь-яких рішень дискреційного характеру особою щодо себе самої, які стосуються оплати праці.

Враховуючи викладене, 24.02.2025р. та 26.03.2025р. під час реалізації ОСОБА_1 його службових повноважень стосовно себе з питань преміювання за результатами роботи у січні 2025 року та у лютому 2025 року у нього мав місце приватний інтерес, тобто особистий майновий інтерес, який полягав у бажанні додаткового матеріального особистого збагачення за рахунок отримання премії.

Вказаний приватний інтерес суперечить його службовим повноваженням, покликаним на додержання вимог Закону № 1700-VII, що впливає на об`єктивність та неупередженість вчинення вказаних дій під час реалізації службових повноважень, у зв`язку з чим у даному випадку має місце реальний конфлікт інтересів.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, а з іншого, він, як посадова особа юридичної особи публічного права, має виконувати свої обов`язки в інтересах держави, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Таким чином, ОСОБА_1 , приймаючи рішення та вчиняючи дії, по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу або приватного інтересу (власного інтересу).

Пунктом 2.4 р. 2 вказаних Методичних рекомендацій встановлено, що навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Частиною 5 ст. 28 Закону № 1700-VII встановлено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Згідно з листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.04.2026 № 38-01/26710-26 у період з 01.01.2024 по 22.02.2026 ОСОБА_1 не звертався до вказаного агентства за роз`ясненнями з приводу наявності у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 4.2. вказаного Статуту директор Ліцею призначається на посаду та звільняється Уповноваженим органом управління (Міністерством культури та інформаційної політики України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2024 № 1028 Міністерство культури та інформаційної політики України перейменовано на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2025 № 1396 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України перейменовано на Міністерство культури України.

Відповідно до листа Міністерства культури України від 15.04.2026 № 06/132/3180-26 ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 по 15.04.2026 про реальний чи потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомляв.

Так, ОСОБА_1 не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього вказаного реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника не повідомив.

Таким чином, в умовах реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 24.02.2025 та 26.03.2025 прийняв рішення та вчинив дії, а саме: на власний розсуд визначив собі розмір премії, підписав та видав наказ від 24.02.2025 № 19-к та на власний розсуд визначив собі розмір премії, підписав та видав наказ від 26.03.2025 № 23-к

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною 2 статті 172-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Факт вчинення правопорушень підтверджуються: протоколами №510,511 від 19.06.2026, обґрунтованим висновком про виявлення ознак правопорушення, пов`язаного із корупцією, контрактом №790 від 18.10.2023, наказом №560-к від 18.10.23 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Харківського державного музичного ліцею, наказом від 29.08.2018 №754 про затвердження положення про преміювання керівників закладів культури України, положенням про преміювання керівників закладів культури України, наказом від 13.07.2016 №538, листами Харківського державного музичного ліцею від 05.02.25 №80,157,193 про надання погодження про виплату премії директору ОСОБА_1 за результатами роботи у січні, лютому, березні , квітні, травні , червні 2025 у розмірі 100% посадового окладу, звітами директора за січень, лютий та березень, квітень, травень, червень 2025, наказом №19-к від 24.02.25 про виплату премії ОСОБА_1 , роздруківками про нарахування та виплату з.п. та премії, наказом №23-к від 26.03.2025 про виплату премії ОСОБА_1 , листами Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо преміювання ОСОБА_1 , листом Харківського державного музичного ліцею від 16.04.2025 №206 про нарахування та виплату премії у зв`язку із технічною помилкою, наказом від 25.04.25 №30-к про перерахунок сум виплаченої премії, платіжною інструкцією та виписками з рахунків, листами Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо преміювання ОСОБА_1 за результатами роботи, наказами від 27.05.2025 №40-к , від 25.04.2025 №30-к від 25.07.25 №62-к про виплату премії ОСОБА_1 , статутом Харківського державного музичного ліцею, листом Сектора з питань запобігання та виявлення корупції і взаємодії з правоохоронними органами Міністерства культури України щодо відсутності звернення ОСОБА_1 на адресу Мінкульту щодо наявності у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, листом Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК про відсутність листів та звернень з питань конфлікту інтересів від ОСОБА_1 у період з 01.01.24 по 22.04.26, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 38 КУпАП України адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 24.02.2025р. та 26.03.2025р., тобто дата прийняття ОСОБА_1 зазначеного рішення та вчинення вказаних дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Положення ст. 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

Зазначена позиція висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного суду від 09.04.2021р. № 1089/0/2-21.

З огляду на викладене, датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і отримання пояснень, тобто дата складання протоколу – 19.06.2026р., тому строк накладення адміністративного стягнення не сплив.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю підтверджується матеріалами справи.

При накладені адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, щодо якої відсутні негативні характеристики, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, кількість епізодів вчинених правопорушень, з метою виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, вважаю за доцільне відповідно до положень ст. 36 КУпАП застосувати до останнього стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 268, 283, 284, ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та з урахуванням ст. 36 КУпАП піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Суддя Є. Ольховський