Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №627/613/26 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/613/26

22.06.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіцера відділення безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення А 7033 №20/РВЗ від 10.06.2026, військовослужбовець ОСОБА_1 після завершення медичного огляду та отримання вимоги прямого начальника прибути до основного командного пункту 22.05.2026 , о 17:00, не з`явився вчасно на військову службу без поважних причин , підтверджених у встановленому порядку , не забезпечив належного оформлення свого перебування поза місцем служби та не надав документів , які підтверджують звільнення від виконання службових обов`язків у зазначений період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та порушив вимоги ст.11,12,14,16,37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ , ст.1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

У судовому засіданні особа , яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення , передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП не визнавав, пояснивши , що дійсно 21.05.2026 під час виконання службових обов`язків у нього погіршилося самопочуття , про що він доповів керівництву . З дозволу командира він на слідуючий день , 22.05.2026 , звернувся до сімейного лікаря КНП «Краснокутська ЦРЛ» та після огляду в медичному закладі , в зв`язку з хворобою , не прибув в цей же день на військову службу о 17:00 . 23.05.2026 він з`явився на військову службу та надав документи з КНП « Краснокутська ЦРЛ» , що підтверджували про його хворобу. Просив суд закрити провадження у справі , в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи , яка притягується до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , повно та всебічно з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол.

Вимоги до змісту протоколу встановлені статтею 256 цього Кодексу, якою було передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП).

За змістом пункту 2,4 частини першої статті 278 КУпАП орган(посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали .

Частиною 3 статтею 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до протоколу А 7033 №20/РВЗ від 10.06.2026, військовослужбовець ОСОБА_1 після завершення медичного огляду та отримання вимоги прямого начальника прибути до основного командного пункту 22.05.2026 , о 17:00, не з`явився вчасно на військову службу без поважних причин , підтверджених у встановленому порядку , не забезпечив належного оформлення свого перебування поза місцем служби та не надав документів , які підтверджують звільнення від виконання службових обов`язків у зазначений період.

Самовільним залишенням частини або місця служби вважається таке, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно з законодавством уповноважений такий дозвіл надати. Нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу - це його нез`явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі. Поважними причинами затримки військовослужбовця може бути визнана, наприклад, хвороба, що перешкоджає пересуванню, смерть або тяжка хвороба членів його сім`ї, стихійне лихо чи інші надзвичайні обставини, які підтверджені відповідними документами.

Під місцем служби, якщо воно не збігається з розташуванням частини, розуміється будь-яке місце, де військовослужбовець повинен у перебіг певного часу виконувати військові обов`язки або знаходитися за наказом чи дозволом начальника. Це може бути полігон, табір, військовий ешелон, корабельне приміщення, док, судноремонтний завод, гауптвахта, шпиталь чи лікарня, лазня, місце виконання господарських робіт чи проведення навчальних занять, як вони визначені відповідним командиром (начальником), маршрут пересування і місце знаходження у відрядженні, вказані у приписі, тощо.

Початковим моментом самовільного залишення є день, коли військовослужбовець самовільно покинув розташування військової частини чи місце служби, а початковим моментом нез`явлення вчасно на службу наступний день після дня, в який випливли встановлені строки з`явлення.

В порушення вимог статті 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення А 7033 №20/РВЗ від 10.06.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-11 КУпАП складений т.в.о.командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , не підписаний посадовою особою , що є грубим процесуальним порушенням .

Крім того, зазначена у протоколі про військове адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП щодо ОСОБА_1 є неконкретною, неповною, не зазначено місця вчинення правопорушення, не зазначено коли саме він повернувся на місце служби, що унеможливлює надати вірну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 .

Інкриміноване правопорушення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності має бути конкретним, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суб`єктивна сторона, правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП характеризується прямим умислом з метою тимчасового ухилення від служби.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Надані до протоколу про адміністративне правопорушення докази : копія посвідчення офіцера НОМЕР_3 ; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №116/нст від 26.04.2026 про виконання службових обов`язків ОСОБА_1 ; службова характеристика на військовослужбовця та письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 не перебував на місці служби 22.05.2026, не достатні для підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Навпаки у судовому засіданні особа , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснив , що не мав наміру ухилятися від служби , при цьому надав докази про його хворобу та звернення до медичного закладу 22.05.2026 , а саме огляд лікаря від 22.05.2026 , згідно якого причиною звернення ОСОБА_1 до лікарні стало нездужання , підвищений кров`яний тиск , втрачання рівноваги , внаслідок чого йому було встановлено діагноз : гіпертонія з ускладненням (основний), гіпертонічний криз 21.05.2026 та надано направлення на консультацію кардіолога та невропатолога . Окрім того , консультативний висновок спеціаліста (кардіолога) від 22.05.2026 свідчить про те, що ОСОБА_1 встановлений діагноз : гіпертонічна хвороба I -IIстадії , ступінь 3, ризик 2 (помірний) .СН, стадія В за АСС/АНА ,ФВЛШ неуточнена. ХСН 0 ст та призначено лікування.

Окрім того , як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні він надавав посадовій особі свої пояснення та вищезазначені докази про поважність неявки на військову службу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення , однак дані пояснення та докази з медичного закладу до уваги не взяті .

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП не доведено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

у х в а л и в :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП , за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. В. Вовк