Суд: Берестинський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №626/1174/26
Суддя: Бєлостоцька О. В.
Справа № 626/1174/26
Провадження № 3/626/359/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.06.2026 року м. Берестин
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628782 від 31.03.2026 року, ОСОБА_1 31.03.2026 року близько 18 години 20 хвилин по вул.Дмитра Лінського в м.Берестин Харківської області керував мотоциклом Мінськ номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук; від освідування на місці зупинки відмовився, в закладі охорони здоров`я Берестинська ЦРЛ також відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, пославшись на те, що 31.03.2026 року алкогольних напоїв він не вживав. Працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних приладів, а одразу запропонували проїхати до лікарні. При цьому один із працівників поліції порадив йому відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, запевнивши в тому, що негативних наслідків від цього не буде. Права йому під час оформлення адміністративних матеріалів не роз`яснили.
Захисник Штець В.М. зазначив, що працівниками поліції під час складання протоколупро адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628782 від 31.03.2026 року було порушено порядок направлення особи і проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103. В порушення вимог зазначених нормативних актів поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; відмова останнього від такого огляду не зафіксована. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.Просив адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУПАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
До протоколу серії ЕПР1 №628782 від 31.03.2026 року долучено:
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31.03.2026 року, в якому міститься позначка про відмову ОСОБА_1 від його підпису;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Берестинська міська лікарня» від 31.03.2026 року (результат огляду, проведеного поліцейським, виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук).
- до протоколу долучено диск з відеофіксацією, який був відтворений в судовому засіданні та досліджений судом. З відтвореного відеозапису поза розумним сумнівом вбачається, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних приладів. Крім того, з відтвореного відеозапису вбачається, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 підписати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (в якому зафіксована ніби-то відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу) і не зафіксовано що він відмовився від підпису цього акту.
З`ясувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Частиною 3 ст.266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Досліджені докази у сукупності свідчать про те що працівник поліції в порушення ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів і відповідно ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у такий спосіб не відмовлявся.
Отже, передбачений ст.266 КУпАП порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був порушений.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
В силу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно із практикою ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно збирати докази, обов`язок щодо збирання доказів, відповідно ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Якщо уповноваженим органом не доведено наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять.
Відповідно до п.1) ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua