Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №387/2006/25 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №387/2006/25

Суддя: Майстер І. П.

ЄУН 387/2006/25

Номер провадження по справі 2/387/325/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 25.12.2025 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №155068 укладеного 27.09.2024 у розмірі 17412,72 грн.

Свій позов ТОВ "Юніт Капітал" обґрунтовує тим, що 27.09.2024між ТОВ ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №155068 у формі електронного документу, за яким відповідач отримав кредит на банківську платіжну карту. Відповідач прострочив свої зобов`язання. У подальшому ТОВ ФК "Кредіплюс" передало за договором факторингу від 06.02.2025 №06022025 право вимоги до відповідача позивачу ТОВ "Юніт Капітал". Заборгованість відповідача становить 17 412,72 грн та складається з 10667,00 грн тіла кредиту, 6244,72 грн залишку заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 501,00 грн заборгованість за комісією., яку позивач просить стягнути з неї, а також витрати на оплату судового збору та оплату професійної правничої допомоги.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зазначає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносини, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві отримані грошові кошти у строк та в порядку, визначені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

За правилами статей 1077, 1080, 1082 ЦК України договір факторингу є належною правовою підставою переходу права грошової вимоги до нового кредитора.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Частинами сьомою та дванадцятою статті 11, а також статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 належним чином укладено договір про споживчий кредит №155068 від 27.09.2024, кредитні кошти відповідачем фактично отримані, а право вимоги за вказаним договором правомірно перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу №06022025 від 06.02.2025.

Доказів погашення кредитної заборгованості як первісному кредитору, так і ТОВ «Юніт Капітал» відповідачем суду не надано, а тому позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 667,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 6 244,72 грн.

Разом із тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 501,00 грн, виходячи з такого.

Як вбачається з умов договору про споживчий кредит, сторони погодили, що до складу загальних витрат за кредитом включається комісія за надання кредиту в розмірі 501,00 грн. При цьому умовами договору не визначено жодної конкретної додаткової чи супутньої послуги, яка надається позичальнику за сплату вказаної комісії, не визначено її змісту, обсягу та переліку дій кредитодавця, які є самостійною послугою для споживача.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу інформацію щодо умов кредитування, поточного розміру заборгованості, розміру платежів, виписки з рахунку та іншу інформацію щодо виконання договору. Вчинення кредитодавцем дій, необхідних для укладення, надання та супроводження кредиту, є його законодавчим та договірним обов`язком і не може бути підставою для покладення на позичальника додаткового фінансового обтяження.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором. Отже, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд України у постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 дійшов висновку, що встановлення кредитодавцем плати за дії, які здійснюються ним на виконання власних обов`язків за кредитним договором, суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 520/2614/17 зазначив, що надання фінансового інструменту у зв`язку з наданням кредиту відповідає економічним потребам самого кредитодавця та не є самостійною послугою, яка підлягає оплаті позичальником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 також дійшла висновку, що умови договору про споживчий кредит, які передбачають оплату послуг, що фактично не надаються споживачу або надання яких є обов`язком кредитодавця, не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути підставою для стягнення відповідних сум.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено, що комісія у розмірі 501,00 грн встановлена за конкретну додаткову послугу, яка була замовлена та фактично отримана відповідачем, а її нарахування пов`язане виключно із наданням та обслуговуванням кредиту, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 501,00 грн комісії за надання кредиту слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої – третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків, актів приймання-передачі наданих послуг тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи. Аналогічні критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, зазначаючи, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, необхідними та обґрунтованими (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; додаткову угоду №25770862749 до договору про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2025 на загальну суму 7 000,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Із акта приймання-передачі наданих послуг вбачається, що до складу правничої допомоги включено: складання позовної заяви – 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи – 1 000,00 грн; підготовку адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів – 500,00 грн; підготовку клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів – 500,00 грн.

Разом із тим, суд вважає, що послуги щодо підготовки адвокатського запиту та підготовки клопотання про витребування інформації фактично спрямовані на досягнення одного процесуального результату – отримання доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, а тому мають ознаки дублювання.

Крім того, послуга з вивчення матеріалів справи за обставин даної справи охоплюється послугою зі складання позовної заяви та не потребує окремого відшкодування, оскільки спір не є складним за своїм характером, а обсяг доказів є незначним.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та необхідності судових витрат, характеру та складності спору, ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг суд доходить висновку, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн, а тому у відшкодуванні решти витрат у сумі 1 500,00 грн слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на суму 16 911,72 грн із заявлених 17 412,72 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 341 грн 74 коп.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 352 грн 72 коп.

ІІІ Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 610, 625, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №155068 від 27 вересня 2024 року у розмірі 16 911 (шістнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 72 копійки, яка складається з: 10 667 (десять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 6 244 (шість тисяч двісті сорок чотири) гривні 72 копійки – заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 501 (п`ятсот однієї) гривні 00 копійок комісії – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 341 (п`ять тисяч триста сорок одна) гривня 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 352 (дві тисячі триста п`ятдесят дві) гривні 72 копійки.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" ( 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська,4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua