Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №216/3931/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №216/3931/26

Суддя: СТАРТАНОВИЧ Д. В.

Справа № 216/3931/26

провадження №2/216/3608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Стартановича Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 2024 року позивач зареєструвала шлюб із відповідачем, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Лодзь (Республіка Польща) що підтверджується скороченим витягом із актового запису про укладення шлюбу № 1061011/00/АМ/2024/222206, дата видачі витягу 20.09.2024 року. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між сторонами не склалося, шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між сторонами припинені з квітня 2025 року. Причиною припинення шлюбних відносин стали різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові, не ведуть спільне господарство.

Позивач у судове засідання не з`явилась, проте надала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.

Письмовими матеріалами справи встановлено, що 04 вересня 2024 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Лодзь (Республіка Польща) що підтверджується скороченим витягом із актового запису про укладення шлюбу № 1061011/00/АМ/2024/222206.

Сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис 1087.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст.13 цього Закону).

Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Враховуючи вищезазначене, підстави недійсності шлюбу зареєстрованого 14.09.2024 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Лодзь, Республіка Польща, № 1061011/00/АМ/2024/222206 - відсутні.

Відносини між Україною і Республікою Польща у спорах щодо розірвання шлюбу передбачені статтею 26 цього Договору, яка передбачає, що розірвання шлюбу проводиться згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 1 статті 26 цього Договору). У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 1, компетентним є орган тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 3 статті 26 цього Договору).

Згідно пункту 4 статті 26 цього Договору в справах про розірвання шлюбу, у випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.

Із огляду на приписи відповідного міжнародного договору (Договір про правову допомогу між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.1993) компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу в даному випадку є альтернативною, як це обумовлено статтею 26 цього Договору.

У той же час, право вибору суду однієї з Договірних держав фактично належить тому із подружжя, хто першим (раніше за іншого з подружжя) ініціював судовий процес щодо розлучення, що прямо встановлено у статті 20 цього Договору, а відтак дана справа підсудна судам загальної юрисдикції України.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім`єю, подружжя не бажало зберегти родинні стосунки, втратили почуття любові. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, приймаючи до уваги взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та для позивача при зверненні до суду складав 1331,20 грн., відповідно підлягає стягненню на користь останнього з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 110-112 СК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 вересня 2024 року у відділі реєстрації актів цивільного стану у місті Лодзь (Республіка Польща) що підтверджується скороченим витягом із актового запису про укладення шлюбу № 1061011/00/АМ/2024/222206, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 USC/OS/2 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.В. Стартанович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua