Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №185/9463/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9463/26

Провадження № 3/185/2817/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 21.05.2026 року о 13.35 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись у тютюновому кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , вела господарську діяльність без відповідної ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами з метою отримання прибутку.

Гр. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, відповідно до довідки про доставку смс повідомлення від 10.06.2026 року, належним чином сповіщена про слухання справи.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, інкриміноване гр. ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП не відноситься до правопорушення, за якими присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал за відсутності гр. ОСОБА_1 .

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поліцією в підтвердження винуватості гр. ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суду були надані письмові докази, які були досліджені судом:

- протокол про адміністративне правопорушення №167542 серії ВБА від 21.05.2026 року, в якому викладені обставини інкримінованого адміністративного правопорушення;

- рапорт від 21.05.2026 року відповідно до якого під час перевірки магазину в АДРЕСА_2 , - виявлено факт торгівлі тютюновими виробам без відповідної ліцензії гр. ОСОБА_1 ;

- рапорт від 21.05.2026 року, відповідно до якого на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 21.05.2026 року о 18.21 год. за адресою: АДРЕСА_2 , тютюновий кіоск, гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів без відповідної ліцензії;

- письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 21.05.2026 року, відповідно до яких останній пояснив, що 21.05.2026 року о 13.30 год. він прийшов до сигаретного кіоску по АДРЕСА_2 , де придбав 2 пачки цигарок марки «Маршл» по 85 грн. кожна;

- фотознімки торгівельного кіоску;

- квитанція №389 від 21.05.2026 року про отримання на зберігання вилученого майна: дві пачки цигарок марки «Manchester»;

- диск із записом інкримінованих подій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов`язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання, в тому числі, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Натомість, ні протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА від 21.05.2026 №167542 від 21.05.2026, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують провадження гр. ОСОБА_3 господарської діяльності 21.05.2026 року, факту продажу нею у зазначений час, а також отримання в результаті такого продажу прибутку.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 не було розкрито об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме не зазначено, кому гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж цигарок, не вказано, що цей продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. Наявні у матеріалах справи пояснення свідка ОСОБА_2 жодним чином не підтверджує, що саме ОСОБА_1 21.05.2026 року здійснювала продаж зазначених свідку цигарок, не підтверджує факт отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, прибутку від реалізації такого товару. У зв`язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст.251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.

У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оскільки, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.ст. 8,62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд доходить висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не підтверджують жодними доказами наявність в її діях складу правопорушення.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 164, 247, 283, 284 КУпАП України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення – закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вилучений товар: дві пачки цигарок марки «Manchester» (квитанція №389 від 21.05.2026 року) – повернути власнику.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.А. Мельник