Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №205/7227/26
Суддя: Таус М. М.
Єдиний унікальний номер 205/7227/26
Номер провадження3/205/1967/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725406 від 21.05.2026 року, 21 травня 2026 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, словесно ображав, погрожував фізичною розправою, штовхав та хапав руками, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП. Причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
З урахуванням положень ст.ст. 268, 277 КУпАП, а також установлених законом строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються між членами сім`ї, родичами, колишнім чи теперішнім подружжям або іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, незалежно від факту їх спільного проживання.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 725406 від 21.05.2026 року, копію термінового заборонного припису, рапорт працівника поліції та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Разом із тим матеріали справи не містять заяви ОСОБА_2 про вчинення щодо неї домашнього насильства, її письмових пояснень, пояснень свідків, відеозапису чи інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є лише процесуальним документом, яким фіксується факт виявлення можливого правопорушення, однак він не може вважатися беззаперечним доказом вини особи за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо ОСОБА_2 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП — закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя Максим ТАУС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua