Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №208/4506/26
Суддя: Гречана В. Г.
справа № 208/4506/26
провадження № 3/208/1026/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП1 не відомий, громадянки України, працює продавцем у кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, -
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 957782 від 25.03.2026 року, -
ВСТАНОВИВ:
15.04.2026 року в провадження Заводського районного суду міста Кам`янського надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 957782 від 25.03.2026 року слідує, що 25.03.2026 року гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді реалізатора в кіоску в м. Кам`янське по вул. Миру, 19, здійснювала торгівлю тютюнових виробів та продала тютюнові вироби без марки акцизного податку під назвою «Brut» ціною 80,00 грн за пачку, чим порушила вимоги ст. 226 ПК України, ст.55 ГК України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП.
24.06.2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Поміновим О.В. подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування свого клопотання зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, сам факт торгівлі ОСОБА_1 підтверджується поясненнями покупця ОСОБА_2 ( який особисто з ОСОБА_3 не знайомий), постійною понятою та покупцем, залежною від працівників поліції ОСОБА_4 , яка неодноразово підписувала подібні матеріали, такого ж многоразового залежного від поліції понятого та покупця ОСОБА_5 . Вони неодноразово зустрічалися в такому статусі, а також в статусі покупця. Кожен раз ці громадяни безкоштовно передають “придбанні” сигарети в якості доказів працівникам поліції. притягнення особи до адміністративної відповідальності можливо лише за умови наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
У своєму поясненні ОСОБА_2 зазначив ,що сигарети, які “придбав” передає співробітникам поліції, але гроші йому не було повернуто.
Окрім того, в протоколі та поясненні немає підписів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В матеріалах адміністративної справи зовсім немає доказів, що протокол складався саме на ОСОБА_1 .
Гроші із каси за тютюнові вироби, які нібито купив ОСОБА_2 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не вилучалися.
Сам ОСОБА_2 зазначив надав сигарети, які він нібито купив для власного споживання та за власні гроші без компенсації співробітникам поліції.
В подіях, які інкримінуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було самої події та складу правопорушення, тому що вона була взагалі відсутня на робочому місці, у звя`язку з тим, що була 24.03.2026 року вихідна, а тому вона не продавала сигарети без марок акцизного збору та не мала на меті продаж тютюнових виробів без марок акцизного збору.
Отже, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту реалізації ОСОБА_1 підакцизного товару.
Враховуючи вищевикладене, просить справу розглядати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 і закрити справу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та доводи сторін, оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Виходячи зі змісту ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень ст.ст.10,11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла такого висновку.
Згідно вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, до протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надані такі докази:
- письмові пояснення ОСОБА_1 ;
- пояснення свідка ОСОБА_2 ;
- пояснення понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5
- квитанція про отримання на зберігання речових доказів.
Інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Ознайомившись із доводами, викладеними у клопотанні представника відповідача – адвоката Помінова О.В., суд зазначає, що на підтвердження наведених у клопотанні обставин ним не надано жодних належних і допустимих доказів. За таких обставин наведені доводи не можуть бути взяті судом до уваги.
Однак, дослідивши наявні матеріали справи, судом не встановлений факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, оскільки жодних доказів, які б вказували на те, що остання здійснювала роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами.
Так, матеріали справи не містять протоколу огляду та вилучення тютюнових виробів і грошових коштів, отриманих ОСОБА_1 від реалізації тютюнових виробів. Крім того, відеофіксація факту вчинення адміністративного правопорушення не проводилася.
Водночас матеріали справи містять лише письмові пояснення понятих та свідка – особи, якій, за твердженням органу, було реалізовано тютюнові вироби. Проте самі по собі такі пояснення, за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів, не можуть беззаперечно підтверджувати факт реалізації ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Судом також прийнято до уваги, що диспозиція ч.1 ст.156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, але матеріали справи не містять доказів того, що виручка, яка була отримана від реалізації тютюнових виробів оглядалась та вилучалась.
Суд звертає увагу на те, що ст.156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 957782 від 25.03.2026 року є посилання на порушення ст.226 Податкового кодексу, проте вказана стаття має 16 пунктів, та який саме пункт було порушено в протоколі не конкретизовано. В протоколі також відсутнє посилання на ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Окрім того, в протоколу також є посилання на норми ст. 55 Господарського кодексу України, який втратив чинність в серпні 2025 року.
Частиною1 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Таким чином, для наявності складу вказаного правопорушення необхідним є доведення як факту торгівлі так і факту того, що предметом торгівлі були або алкогольні, слабоалкогольні напої, або тютюнові вироби, а також те, що торгівля здійснювалась без наявності ліцензії.
Проте, на думку суду, на підтвердження таких фактів у справі достатніх доказів немає.
Окрім того суб`єктом відповідальності за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є суб`єкт господарювання.
Під час огляду матеріалів справи встановлено, що події за участі ОСОБА_1 відбувались на території кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак, до матеріалів справи не було долучено доказів того, що ОСОБА_1 є зареєстрованою як суб`єкт господарювання, який самостійно здійснює господарську діяльність або зареєстрована відповідно до закону як підприємець, тобто відомостей які б свідчили, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, що, на думку суду виключає в її діях наявність складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами, без марок акцизного податку, а також факту отримання грошей (виручки) за здійснення реалізації цих виробів, не зафіксовано і самого факту реалізації вказаних товарів, не отримано чеків з РРО про таку реалізацію, а грошові кошти, отримані ОСОБА_1 за можливу реалізацію тютюнових виробів, в матеріалах справи відсутні і під час складання протоколу не вилучалися.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Вищевикладене свідчить про те, що органом уповноваженим на складання протоколу, не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи вказані докази суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З огляду на вищевикладене, оцінивши наявність доказів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу висновку що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст.9, п.1 ст.247, ч.1 ст.156, ст.245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучені тютюнові вироби без марок акцизного збору у кількості 10 пачок – повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.Г. Гречана
Оригінал: reyestr.court.gov.ua