Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №402/953/16-ц
Суддя: Пророк Віктор Васильович
Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 402/953/16 (провадження № 61-4879ск26)
16 червня 2026 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (судді-доповідача), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділу 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, витребування майна від набувача у комунальну власність, відновлення стану земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, ухвалою від 16 червня 2026 року призначив їїдо судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитисяз огляду на таке.
1. По-перше, я вже детально описував у своїй окремій думці від 04 травня 2026 року підстави, з яких у відкриттікасаційного провадження необхідно було відмовити, адже касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
2. По-друге, справи мають розглядатись колегіями суддів у складі п'яти суддів у виключних випадках, а не у всіх випадках, коли до справ не застосовуються частина третя або четверта статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Більш докладна мотивація цього висновку міститься у моїх окремих думках з цього питання у інших справах (дивитись, наприклад, справи № 333/2304/18 (провадження № 61-7003 св 22), № 712/9928/20 (провадження № 61?7066 св 22), № 466/9872/21 (провадження № 61-8240 св 22), № 621/3475/19 (провадження № 61-8186 св 22), № 757/65151/21 (провадження № 61-6791 св 22), № 365/159/20 (провадження № 61?8453 св 22), № 504/158/22 (провадження № 61-9600 св 22) тощо).
3. По-третє, частина перша статті 402 ЦПК України чітко визначає, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. У зв`язку з цим вказівка у резолютивній частині зазначеної ухвали Верховного Суду від 05 травня 2026 року з приводу оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України інформації про дату розгляду справи здатна вводити учасників справи в оману щодо необхідності їх участі та надання пояснень у справі, а розгляд справи у передбаченому порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без їх участі викликати в них сумніви щодо їх доступу до правосуддя. Крім того, посилання у цьому контексті на частину першу статті 8 ЦПК України є невиправданим, оскільки ігнорує специфіку касаційного розгляду, встановлену у статті 402 ЦПК України, а також вступає у суперечність із зазначеною резолютивною частиною, яка передбачає інформування про дату розгляду справи, але не про час і місце.
З огляду на викладене вважаю, що:
а) касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділу 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, витребування майна від набувача у комунальну власність, відновлення стану земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Благовіщенської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку, підлягає закриттю;
б) колегія суддів дійшла помилкового висновку про необхідність призначення справи № 402/953/16 (провадження № 61-4879 ск 26) до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів;
в) протирічить змісту статті 402 ЦПК України резолютивна частина: «Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України».
4. Разом з тим вважаю необґрунтованим висновок колегії суддів про відмову у задоволенні мого самовідводу, адже позиція про неможливість відкриття касаційного провадження, та відповідно необхідність його закриття, є саме висновком щодо результату розгляду касаційної скарги. На моє переконання для особи, яка звернулася з касаційною скаргою, немає принципової відмінності щодо сприйняття результатів розгляду скарги як у вигляді відмови у її задоволенні по суті, так і в вигляді відмови у відкритті чи закриття касаційного провадження.
5. Таким чином очевидно суперечливою є практика Верховного Суду щодо вибіркового задоволення заяв про відвід чи самовідвід з підстав висловлення мною окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги.
Суддя В. В. Пророк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua