Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №943/1226/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

30 червня 2026 року

м. Київ

Справа № 943/1226/24

Провадження № 61-8370св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

заявниця - ОСОБА_1 (далі - заявниця), інтереси якої представляє адвокат Сай Тетяна Петрівна (далі - адвокат заявниці),

заінтересовані особи - Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Міністерство оборони України (далі - Міністерство), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

про встановлення факту перебування заявниці на утриманні батька - ОСОБА_2 (далі - батько заявниці) - на дату його загибелі

за касаційною скаргою заявниці на постанову Львівського апеляційного суду від 4 червня 2025 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.

(1) Вступ

1. Заявниця є донькою військовослужбовця, який загинув під час бойових дій, пов`язаних із захистом України від російської агресії. Після його загибелі вона звернулася до відповідних органів з метою отримання одноразової грошової допомоги та посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України. Однак документи їй повернули через те, що вона не надала доказів перебування на утриманні батька. Тому заявниця звернулася до суду з проханням встановити факт перебування на утриманні батька на дату його загибелі.

2. Суд першої інстанції заяву задовольнив. ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржив це рішення до апеляційного суду. Той задовольнив апеляційну скаргу та відмовив у задоволенні заяви.

3. Заявниця вважала постанову апеляційного суду помилковою. Стверджувала, що він безпідставно відкрив апеляційне провадження та позбавив її можливості підготувати і подати відзив, коли не переконався, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вчасно виправив недоліки його апеляційної скарги і надіслав заявниці копію цієї скарги з додатками.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав вирішити питання про те, чи мав апеляційний суд підставу відкрити апеляційне провадження за відсутності доказів надсилання заявниці примірника апеляційної скарги із додатками до неї та невчасного виконання скаржником ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху. Вирішив, що не мав. Тому скасував постанову апеляційного суду й ухвалу про відкриття апеляційного провадження та передав справу до цього суду для вирішення питання про відкриття такого провадження.

(2) Зміст заяви

5. У липні 2024 року заявниця звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт того, що вона перебувала на утриманні її батька на дату його загибелі. Мотивувала так:

5.1. Вона є єдиною донькою у батька, якого 22 липня 2022 року вдруге мобілізували. Він проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення й інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

5.2. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько заявниці загинув внаслідок воєнних операцій, пов`язаних із захистом Батьківщини, що підтверджує сповіщення про смерть (загибель) від 8 жовтня 2022 року № 960, яке вручили заявниці.

5.3. Після смерті (загибелі) батька вона звернулась із відповідними заявами з метою отримання одноразової грошової допомоги й отримання посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України. Згідно з висновком відділу соціальних виплат Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України заявниці не відмовили у праві на отримання одноразової грошової допомоги, а рекомендували надати доказ факту перебування на утриманні батька для її отримання. Тому Міністерство повернуло подані документи на доопрацювання.

(3) Зміст рішення суду першої інстанції та провадження в апеляційному суді

6. 23 вересня 2024 року Буський районний суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив заяву.

7. 23 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 на вказане рішення для надання доказів сплати судового збору у передбаченому законом розмірі; надав скаржнику для цього 10 днів з дня отримання копії ухвали.

8. 25 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_4 на рішення суду першої інстанції.

9. 4 червня 2025 року Львівський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив нове - про відмову в задоволенні заяви. Мотивував так:

9.1. Заявниця не надала доказів надання їй батьком регулярної матеріальної допомоги, а також того, що його допомога була основним і постійним джерелом її засобів до існування.

9.2. За відсутності доказів перебування заявниці на повному утриманні її батька заява є необґрунтованою.

(4) Провадження у суді касаційної інстанції

10. 2 липня 2025 року адвокат заявниці сформувала у підсистемі «Електронний-суд» касаційну скаргу. Просила скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. 29 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заявниці.

12. 26 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про призначення справи до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Заявниця мотивувала касаційну скаргу так:

13.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 пропустив строк на усунення недоліків його апеляційної скарги. Однак апеляційний суд це до уваги не взяв, апеляційну скаргу не повернув, а відкрив апеляційне провадження та переглянув рішення суду першої інстанції.

13.2. Заявниця не отримала копію апеляційної скарги від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тому 28 січня 2025 року звернулася до апеляційного суду із клопотанням, у якому зазначила про те, що їй не надіслали копію цієї скарги, внаслідок чого вона не ознайомлена зі змістом апеляційної скарги та позбавлена можливості підготувати та подати відзив.

13.3. 20 травня 2025 року заявниця подала до апеляційного суду клопотання про закриття апеляційного провадження. Однак він це клопотання не розглянув.

13.4. «24 червня 2025 року» вона звернулася до апеляційного суду з клопотанням про відкладення судового засідання. Він це клопотання проігнорував, не задовольнив і розглянув справу без участі заявниці, не врахувавши висновки щодо застосування приписів статті 372 ЦПК України, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

13.5. Апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року № 757/23967/13-ц, від 9 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 203/3889/23, від 10 листопада 2021 року № 756/2137/20, від 23 квітня 2025 року у справі № 157/404/24.

(2) Позиції інших учасників справи

14. 23 жовтня 2025 року Міністерство сформувало у системі «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу (вх. № 32313/0/220-25 від 25 лютого 2026 року), згідно з яким просило відмовити у її задоволенні. Мотивувало так:

14.1. Заявниця не надала доказів надання їй батьком регулярної матеріальної допомоги, а також доказів того, що основним і постійним джерелом її засобів до існування була допомога з боку батька як особи, яка надавала утримання.

14.2. Заявниця стверджує про необхідність реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Оскільки ця справа є фактично спором про встановлення факту, який пов`язаний виключно з наступним вирішенням спору про право, зокрема, на отримання виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, а тому таку справу не можна розглядати у порядку окремого провадження.

14.3. Спори щодо розміру одноразової грошової допомоги та права на її відшкодування між особами, які претендують на таку виплату, й органом, який проводить нарахування та виплату, розглядають суди у позовному провадженні за загальними правилами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 140/2178/15-ц і постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 295/3547/21).

14.4. Заявниця не долучила докази її перебування на утриманні батька, зокрема: докази спілкування (розмов, листування, тощо) між нею та загиблим після оголошення воєнного стану, у тому числі щодо надання їй постійної матеріальної допомоги, ведення спільного господарства, наявності спільного побуту, взаємних прав та обов`язків; спільні фотографії до часу другої мобілізації батька заявниці, у тому числі ті, які би підтвердили об`єктивно ведення спільного господарства, наявність спільного побуту, взаємних прав та обов`язків тощо, а також розміщені у соціальних мережах; докази надсилання (пересилання) позивачці коштів її батьком протягом 2022 року і до дня загибелі; довідки про те, хто його поховав; копії сповіщення про загибель батька заявниці; підтвердження спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла тощо; витягу з наказу командира військової частини про виключення загиблого зі списків частини; докази виплати заявниці його грошового забезпечення при виключенні зі списків військової частини; інші документи з особової справи її батька; довідки з Державної податкової служби України у Львівській області, які б підтверджували відсутність коштів у заявниці та їхню наявність у її батька, тощо; інші докази перебування заявниці на його утриманні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 29 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заявниці на підставі, визначеній у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

16. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

17. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження. Оскільки заявниця включила до касаційної скарги на постанову апеляційного суду доводи про її незгоду з ухвалою апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_4 на рішення суду першої інстанції, Верховний Суд переглядає як постанову, так і відповідну ухвалу апеляційного суду.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків апеляційного суду

(2.1) Чи мав апеляційний суд підставу відкрити апеляційне провадження за відсутності доказів надсилання заявниці примірника апеляційної скарги із додатками до неї та невчасного виконання скаржником ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху?

18. Заявниця просила встановити факт її перебування на утриманні батька, який загинув під час бойових дій. Суд першої інстанції заяву задовольнив, тоді як апеляційний суд відмовив у її задоволенні. Вважав, що заявниця не довела факт перебування її на повному утриманні батька.Вона з цим висновком не погодилася. Подала касаційну скаргу. Вказала, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, коли прийняв заяву ІНФОРМАЦІЯ_4 про виправлення недоліків апеляційної скарги поза межами визначеного для цього строку та без доказів надсилання заявниці примірника такої скарги з додатками. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду частково погоджується з касаційною скаргою заявниці.

(2.1.1) Законодавство та судова практика

19. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

20. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини друга, четверта та пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

21. Учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України).

22. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

23. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

24. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

25. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).

26. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

27. Разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет (стаття 361 ЦПК України).

28. В апеляційній скарзі мають бути зазначені перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9 частини другої статті 356 ЦПК України). До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України).

29. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК України).

30. Надсилання судового рішення на електронну пошту за адресою, яка не є офіційною і зазначена заявником у поданих до суду процесуальних заявах (позовній заяві, апеляційній, касаційній скаргах, клопотаннях), навіть за наявності прохання про таке надсилання не можна вважати належним врученням (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року у справах № 755/19473/20 і № 2-136/11, від 14 серпня 2024 року у справі № 522/8859/23).

31. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).

32. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві(речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

33. За змістом статей 185 і 357 ЦПК України, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки останньої у строк, який надав апеляційний суд, така скарга вважається неподаною та повертається скаржникові (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 2 серпня 2023 року у справі № 524/11220/21, від 19 листопада 2025 року у справі № 619/3341/23 (пункт 60)).

(2.1.2) Факти справи

34. За обставинами справи:

- 17 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував у системі «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. До апеляційної скарги додав довіреність, виписку з ЄДР щодо юридичної особи, докази надсилання апеляційної скарги на електронну пошту заявниці, квитанції про надсилання цієї скарги з додатками Золочівській районній державній адміністрації Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 і Міністерству;

- 23 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 без руху для надання доказів сплати судового збору у передбаченому законом розмірі; надав скаржнику 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги;

- 28 жовтня 2024 року о 20:30 згідно з відомостями із системи «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також його представники отримали електронний примірник ухвали від 23 жовтня 2024 року до своїх електронних кабінетів;

- 28 жовтня 2024 року о 20:38 згідно з відомостями із системи «Електронний суд» заявниця зареєструвала електронний кабінет;

- 18 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої додав довіреність і виписку з ЄДР щодо юридичної особи, хоча вказав, що додає оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору;

- 19 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків, до якої додав довіреність, виписку з ЄДР щодо юридичної особи та платіжну інструкцію про сплату судового збору;

- 25 грудня 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_4 на рішення суду першої інстанції;

- 30 грудня 2024 року згідно з довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету заявниці вона отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження;

- 21 січня 2025 року апеляційний суд сформував супровідний лист про відправлення копій ухвали про відкриття апеляційного провадження й апеляційної скарги усім учасникам справи та їхнім представникам, зокрема, на адресу заявниці;

- 21 січня 2025 року згідно з довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету заявниці їй була доставлена ухвала про відкриття апеляційного провадження від 25 грудня 2024 року;

- 28 січня 2025 року адвокат заявниці сформувала у системі «Електронний суд» клопотання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслати копію апеляційної скарги, оскільки станом на час подання цього клопотання заявниця не отримала примірник цієї скарги. Додала копію аналогічного клопотання за підписом самої заявниці;

- 24 та 27 лютого 2025 року згідно з роздруківками з електронної скриньки апеляційного суду адресату « ІНФОРМАЦІЯ_6 » надісланий лист із темою «Апеляція 1226» і однойменним вкладенням (т. 1, а. с. 193, 223).

(2.1.3) Застосування норм до фактів справи

35. Заявниця у касаційній скарзі поскаржилася, зокрема, на порушення апеляційним судом принципу рівності через те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не надіслав їй примірник апеляційної скарги з додатками та подав до апеляційного суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги після спливу 10-денного строку, який встановив цей суд в ухвалі про залишення такої скарги без руху, а апеляційний суд ці факти не перевірив і безпідставно відкрив апеляційне провадження.

36. Колегія суддів вважає обґрунтованими вказані твердження заявниці. Подаючи 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу через електронний кабінет, ІНФОРМАЦІЯ_1 мав надати докази надсилання примірника апеляційної скарги з усіма додатками заявниці у паперовій формі листом із описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43, пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України), оскільки вона на той час не мала зареєстрованого електронного кабінету. Надсилання скаржником примірника апеляційної скарги на електронну адресу не є належним виконанням імперативних вимог закону.

37. Надалі заявниця зареєструвала електронний кабінет і отримала там 30 грудня 2024 року копію ухвали про відкриття апеляційного провадження. Після цього апеляційний суд згідно із супровідним листом від 21 січня 2025 року мав надіслати учасникам справи як повторно ухвалу про відкриття апеляційного провадження, так і копію апеляційної скарги, однак заявниця 21 січня 2025 року отримала в її електронному кабінеті лише копію вказаної ухвали. Тому 28 січня 2025 року адвокат заявниці сформувала у системі «Електронний суд» клопотання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслати копію апеляційної скарги, оскільки станом на час подання цього клопотання заявниця не отримала відповідний примірник. Навіть після цього ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконав його обов`язок надіслати апеляційну скаргу з додатками заявниці (її адвокату). Апеляційний суд без належних для цього підстав самостійно надіслав файл «Апеляція 1226» на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 24 і 27 лютого 2025 року. Однак таке надсилання не засвідчує виконання скаржником обов`язку, визначеного в абзаці другому частини сьомої статті 43 ЦПК України, не підтверджує ознайомлення заявниці з апеляційною скаргою та надання їй можливості надати відзив. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 і апеляційний суд у ситуації заявниці діяли не на виконання завдання цивільного судочинства (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

38. Верховний Суд зауважує, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 28 жовтня 2024 року о 20:30, то з урахуванням частини третьої статті 124 й абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 10 листопада 2024 року. Тоді як ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про виконання вказаної ухвали подав лише 18 листопада 2024 року, але доказу сплати судового збору так і не надав. Такий доказ додав лише до заяви, поданої 19 грудня 2024 року. У жодній із цих заяв ІНФОРМАЦІЯ_1 не просив поновити йому пропущений строк для усунення недоліків апеляційної скарги та не пояснював причини пропуску цього строку. А апеляційний суд такий строк не продовжував. Тому з урахуванням приписів частин першої та другої статті 2, частини четвертої статті 12, частини першої статті 126, речення другого частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України в апеляційного суду не було підстав 25 грудня 2024 року відкрити апеляційне провадження за вказаною скаргою (див. також постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 441/1159/21). З огляду на вказане Верховний Суд погоджується із твердженням заявниці про те, що апеляційний суд не мав підстав для відкриття апеляційного провадження.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

39. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

40. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

41. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

42. З огляду на висновки цієї постанови щодо застосування норм процесуального права оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційногопровадження.

Керуючись статтями 2, 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року та його постанову від 4 червня 2025 року скасувати, а справу передати до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат

СуддіД. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко