Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №490/1398/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2335/2026 Справа № 490/1398/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»), в особі свого представника, звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №8837365 від 08.03.2025 року, Договором позики №4642292 від 10.09.2023 р. та за Кредитним договором №73194223 від 24.02.2025 р., в загальній сумі 47 219,42 грн та сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 08.03.2025 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №8837365, який підписано електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі та на умовах погоджених сторонами в договорі. 17.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №2 від 17.10.2025 року до Договору факторингу №17102025 від 17.10.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33150,00 грн, з яких: 13 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 650,00 грн – сума заборгованості за відсотками; 6500,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

10.09.2023 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №4642292, який підписаний електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі та на умовах погоджених сторонами в договорі. 14.06.2021 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №19 від 27.02.2024 р. до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8453,57 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5453,57 грн - сума заборгованості за відсотками.

24.02.2025 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №73194223, який підписаний електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі та на умовах погоджених сторонами в договорі. 27.03.2025 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №8 від 26.06.2025 р. до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5615,85 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 59,76 грн - сума заборгованості за відсотками; 2256,09 грн – сума заборгованості за пенею; 300,00 грн – комісія за надання Кредиту.

Всупереч умовам Кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором №8837365 від 08.03.2025 року, Договором позики №4642292 від 10.09.2023 р. та за Кредитним договором №73194223 від 24.02.2025 р., в загальній сумі 47219,42 грн.

Позикодавці свої зобов`язання за договорами виконали в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом у повному обсязі не сплачує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з нього заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Відповідача повідомлено про відкриття провадження, відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Щодо укладення Договору позики №4642292 від 10.09.2023 року.

10.09.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №4642292 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 27 Договору позики, юридичні адреси та реквізити сторін.

Даний Договір позики підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «4rRJsU80U8».

Відповідно до Договору позики, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на наступних умовах:

- сума Позики – 3 000,00 грн;

- строк Позики (строк Договору) – 15 днів;

- базова процентна ставка за перший день користування – 37,36% в день (фіксована);

- базова процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики – 2,50% в день (фіксована);

- дата надання Позики – 10.09.2023 р.;

- дата повернення Позики (останній день) – 25.09.2023 р.;

- знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики – 0,01%/день;

- процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) (не застосовується в період воєнного стану) – 2.70% в день;

- пеня (не застосовується в період воєнного стану) – 2.70% в день;

- орієнтовна реальна річна процентна ставка – 231834,62%;

- орієнтовна загальна вартість позики – 4125,00 грн.

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язанихз підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

Відповідно до п. 20 Договору позики Цей договір укладений у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електрону комерцію».

Згідно п.23 Договору позики, Договір укладено із використанням мобільного застосунку «ClickCredit» – онлайн кредит».

Згідно розрахунку, здійсненого первісним кредитором – ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідачем не в повному обсязі здійснювалася оплата кредитної зборгованості, в результаті чого станом на 27.02.2024 р. загальна заборгованість складала 8453,57 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3000,00 грн; заборгованість за відсотками – 900,00 грн; заборгованість за пенею – 4553,57 грн.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

28.07.2021 року та 13.06.2022 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року укладено Додаткові угоди № 2 та №7 відповідно, за якими сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

27.02.2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду №20 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року про відступлення прав вимоги, що відступаються, в тому числі, згідно Реєстрів Боржників №17, №18 та №19 від 27.02.2024 року.

27.02.2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №19 від «24» лютого 2024 року за Договором Факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 19 від «27» лютого 2024 року кількістю 8053, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №19 від 27.02.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №4642292 від 10.09.2023 року в сумі 8453,57 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5453,57 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо укладення Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73194223 від 24.02.2025 року.

24.02.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73194223 (далі – Договір кредиту).

Даний Договір кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «13053».

Згідно із п. 2.1 Договору кредиту, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Пунктом 2.2 Договору кредиту передбачено параметри та умови Кредиту, а саме:

- сума кредиту – 3000,00 грн;

- строк кредитування/строк договору – 12 днів;

- процентна ставка/день – 0,166% (фіксована);

- комісія за надання кредиту 10,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 300,00 грн);

- дата надання кредиту – 24.02.2025;

- дата повернення Кредиту (останній день) – 07.03.2025;

- денна процентна ставка/день – 0,999%;

- проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною), %/день – 4,00%;

- пеня– 4,00%/день;

- орієнтовна реальна річна процентна ставка – 4186,61%

- орієнтовна загальна вартість кредиту – 3359,76 грн.

Згідно п.11.1.1. Договору кредиту, Позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на вебсайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі – Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.11.1.2.Договору кредиту).

Відповідно до п.11.1.3. Договору кредиту, Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою.

За п.11.3. Договору кредиту, Договір укладено із використанням веб-сайту https://mycredit.ua.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок підтверджується довідкою №КД-000107522/ТНПП від 12.10.2026 р., наданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку та згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції по перерахуванню 24.02.2025 року суми 3000,00 грн ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку, здійсненого первісним кредитором – ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідачем не в повному обсязі здійснювалася оплата кредитної зборгованості, в результаті чого станом на 26.06.2025 р. загальна заборгованість складала 5615,85 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3000,00 грн; заборгованість за відсотками – 59,76 грн; заборгованість за пенею – 2256,09 грн; заборгованість за комісією – 300,00 грн.

27.03.2025 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

26.06.2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року укладено додаткова угода №5 про відступлення прав вимоги, що відступаються, в тому числі, згідно Реєстрів Боржників №7 та №8 від 26.06.2025 року.

26.06.2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №8 від «26» червня 2025 року за Договором Факторингу №27/03/25 від «27» березня 2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників № 8 від «26» червня 2025 року кількістю 6865, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників №8 від 26.06.2025 р. до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про надання коштів у кредит №73194223 від 24.02.2025 р. в сумі 5615,85 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 59,76 грн - сума заборгованості за відсотками; 2256,09 грн – сума заборгованості за пенею; 300,00 грн – комісія за надання Кредиту.

Щодо укладення Договору №8837365 про надання споживчого кредиту від 08.03.2025 року.

08.03.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №8837365 про надання споживчого кредиту (далі – Договір кредиту), відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 Договору).

Даний Договір кредиту підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «С4662».

Пунктами 1.3-1.5.2. Договору кредиту сторони погодили наступні умови кредитування:

- сума кредиту (загальний розмір) складає: 13000,00 гривень. Тип кредиту – кредит;

- строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 15 днів;

- детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі;

- тип процентної ставки фіксована;

- стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;

- знижена процентна ставка 0,95% в день та застосовується відповідно до умов, вказаних в цьому Договорі.

Пунктом 1.8. Договору кредиту передбачено загальні витрати на дату укладення Договору, які складають:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46800,00 грн;

- за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 46702,50 грн;

Згідно п.1.9. Договору кредиту, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2899,03% річних;

- за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2835,68% річних.

Відповідно п.1.10. Договору кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59800,00 грн;

- за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 59702,50 грн.

За п.п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахувания за реквізитая платіжної картки № НОМЕР_1 .

Наведені умови кредитування відображені й в паспорті споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Графік платежів), які 08.03.2025 року підписано відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт перерахування кредиту в сумі 13000,00 грн у відповідності до умов Договору №8837365 про надання споживчого кредиту від 08.03.2025 року на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про успішність фінансової операції, згідно укладеного між Товариством та ТОВ «Авентус Україна» договором №087/20-П від 08.07.2020 року, а саме: перерахування коштів у сумі 13000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості, складеним ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом не виконував, в зв`язку з чим, станом на 16.10.2025 року розмір заборгованості становить 33150,00 грн, з яких: 13000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13650,00 грн – сума заборгованості за відсотками; 6500,00 грн - штраф.

17.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №17102025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

17.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №2 за Договором факторингу №17102025 від 17.10.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №2 від «17» жовтня 2025 року кількістю 2475, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №25062025/1 від 25.06.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 17.10.2025 року до Договору факторингу №17102025 року від 17.10.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 р. в сумі 33150,00 грн, з яких: 13000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13650,00 грн – сума заборгованості за відсотками; 6500,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Щодо відступлення права вимоги за Кредитними договорами

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, Договором позики №4642292 від 10.09.2023 р. та за Договором кредиту №73194223 від 24.02.2025 р. було здійснено шляхом укладення Договорів факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги .

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу укладених між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, Договором позики №4642292 від 10.09.2023 р. та за Договором кредиту №73194223 від 24.02.2025 р. перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуті ним суми позик.

Щодо укладення договорів в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що Договір кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, Договір позики №4642292 від 10.09.2023 р. та Договір кредиту №73194223 від 24.02.2025 р.між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що вищевказані договора укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із Договору кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, Договору позики №4642292 від 10.09.2023 р. та Договору кредиту №73194223 від 24.02.2025 р.

Щодо стягнення заборгованості за Договором позики №4642292 від 10.09.2023 р.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за Договором позики №4642292 від 10.09.2023 року у сумі 8453,57 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5453,57 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження вказаної заборгованості позивач долучає до матеріалів справи розрахунок заборгованості, який складений первісним кредитором ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вищевказаний розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду пересвідчитися, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Крім того, даний розрахунок не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним та нарахування відсотків у відповідності до умов Договору позики, а тому не є належним доказом наявності заборгованості.

Вказаний розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що створений кредитором, а відтак інформація, що зазначена в ньому, за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Суд зазначає, що підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку або ж платіжне доручення чи квитанція про перерахування коштів на рахунок відповідача, проте таких документів матеріали справи не містять.

У відповідності до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В свою чергу, будь-який кредитор, первісний або новий, окрім доведення факту укладення договору та набуття прав на стягнення з боржника у зобов`язанні повинен довести факт виникнення зобов`язання у боржника, що, в даному випадку може бути підтверджено фінансовими документами про перерахування коштів на рахунок відповідача, які до матеріалів справи додані не були.

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази надання відповідачу коштів, оплати чи неоплати за кредитним договором відповідачем є необхідним для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 1. Договору позики №4642292 від 10.09.2023 року, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346-III) в редакції, чинній станом на момент укладення договору, документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону № 2346-III ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Згідно п. 22.4. ст. 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором.

Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв`язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України. (п. 22.5. ст. 22 Закону № 2346-III).

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 року належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в чинній станом на момент укладення договору редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 Верховний Суд зазначив, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Отже, належним доказом перерахування первісним кредитором відповідачці кредитних коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем не були надані суду розрахункові документи, банківські виписки або інші належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування первісним кредитором на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн, як це передбачено пунктом 1. Договору позики.

На підтвердження існуючої заборгованості позивачем долучено лише розрахунок заборгованості за Договором позики №4642292 від 10.09.2023 року, складеними первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», що не може вважатись належним та достатнім доказом існуючої заборгованості.

Суд зазначає, що позивач не заявляв клопотання про витребування доказів. З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази перерахування первісним кредитором ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на банківський рахунок відповідача кредитних коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 2-879/13 Верховний Суд зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Крім того, у постанові від 01.11.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 462/2056/20, провадження № 61-3758св23) зазначає, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Враховуючи ненадання позивачем належних та допустимих доказів перерахування ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн, на виконання умов Договору позики №4642292 від 10.09.2023 року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище договором в розмірі 8453,57 грн у зв`язку з їх недоведеністю.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями.

Згідно розрахунків заборгованості, первісними кредиторами нараховувалися штрафні санкції, а саме:

- за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредит) №73194223 від 24.02.2025 року – 6000,00 грн за період з 08.03.2025 р. по 26.04.2025 р., з яких відповідачем 3743,91 грн погашено, а залишок з яких просить стягнути позивач – 2256,09 грн;

- за Договором №8837365 про надання споживчого кредиту від 08.03.2025 року –6500,00 грн за період з 27.03.2025 р. по 17.04.2025 р.

Штрафні санкції за кредитним договором – це фінансові стягнення (неустойка, пеня, штраф), які позичальник сплачує кредитору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, у постановах від 12.02.2025 у справі №758/5318/23, від 06.05.2025 у справі №464/2647/22 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, підстави для стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану відсутні, в зв`язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями за Договором кредиту №73194223 від 24.02.2025 р. у сумі 2256,09 грн та за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 р. у сумі 6500,00 грн слід залишити без задоволення.

Щодо стягнення заборгованості за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредит) №73194223 від 24.02.2025 року.

Як встановлено судом вище та підтверджено матеріалами справи 24.02.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73194223, згідно якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 3000,00 грн на 12 днів з процентною ставкою 0,166% в день (4,98 грн).

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором кредиту, складений первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 24.02.2025 року по 26.06.2025 року та встановлено наступне.

Як вбачається з даного розрахунку ОСОБА_1 26.04.2025 року внесено грошові кошти на погашення кредитної заборгованості у загальній сумі 3743,91 грн.

Вказані грошові кошти були перераховані первісним кредитором на погашення пені нарахованої з 08.03.2025 року по 26.04.2025 року.

Разом з тим, як встановлено судом вище стягнення штрафних санкцій у період воєнного є неправомірним.

А отже, сплачену позивачем суму 3743,91 грн слід зарахувати на погашення тіла кредиту та відсотків.

Суд зазначає, що позивач є професійним учасником ринку фінансових послуг, знає та керується діючим законодавством в сфері послуг, які ним надаються та не повинен ставити позичальника, який є слабшою стороною у цих правовідносинах, у завідомо негативне становище.

Відтак, враховуючи, що сума відсотків (0,166% по 4,98 грн) за 12 днів (строк кредитування) становить 59,76 грн, а розмір тіла кредиту 3000,00 грн, ОСОБА_1 в повному обсязі погашено і тіло кредиту і відсотки за користування ним.

Підстави припинення зобов`язань визначені у главі 50 ЦК України.

За загальним правилам, яке передбачено у частині 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Також, у статті 599 ЦК України закріплено правило, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов`язання відповідача за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73194223 від 24.02.2025 року припинилось у зв`язку з його належним виконанням, що свідчить про безпідставність позовної вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором кредиту та є наслідком відмови в позові в цій частині.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту.

Матеріалами справи встановлено, що в Договорі надання коштів у кредит №73194223 від 24.02.2025 року, сторони правочину погодили сплату комісії за надання кредиту в розмірі 10% від суми наданого кредиту (що у гршовому виразі складає 300,00 грн) (п.2.2.4. Договору).

Згідно розрахунку заборгованості, первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахована комісія за надання кредиту за вказаним договором кредиту у сумі 300,00 грн;

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04. 2022 у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21.07.2021 у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 300,00 грн за Договором кредиту №73194223 від 24.02.2025 р., оскільки надання грошових коштів за укладеним договором, відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, є обов`язком банку.

Щодо стягнення заборгованості за Договором №8837365 від 08.03.2025 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, у зв`язку з чим, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», до якого за Договором факторингу № 17102025 від 17.10.2025 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення з останнього заборгованості за тілом кредиту в сумі 13 000,00 грн та за відсотками в сумі 13650,00 грн.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 року, беручи до уваги неправомірність нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану та комісії за надання кредиту, а також ненадання позивачем доказів перерахування кредитних коштів відповідачу за Договором позики №4642292 від 10.09.2023 року та повного погашення заборгованості за Договором кредиту №73194223 від 24.02.2025 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» та стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за Договором кредиту №8837365 від 08.03.2025 року у сумі 26650,00 грн.

У решті вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №150191 від 13.01.2026 року.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1878,28 грн(26650 х 3328/ 47219,42).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором №8837365 про надання споживчого кредиту від 08.03.2025 року в сумі 26 650,00 грн (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на судовий збір у сумі 1 878,28 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 28 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О.А. Гуденко