Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №490/8397/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №490/8397/24

Суддя: Скрипченко С. М.

490/8397/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________________________________________________________________________

Справа № 490/8397/24

1 - кп/490/411/2026

В И Р О К

Іменем України

02 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024150000000411 від 26.04.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Землянка, Кагарлицького р-ну, Київської обл., громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працює у ФОП ОСОБА_4 на посаді кухонного робітника, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2024 року, близько 22:00 год., ОСОБА_3 , керуючи мотоциклом «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в межах центральної (середньої) смуги для руху транспортних засобів проспекту Центрального в місті Миколаєві в напрямку від вул. Малої Морської до вул. Інженерної, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3«б»; 10.1, 10.3 ПДР України, перед перестроюванням в праву смугу для руху транспортних засобів, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , що рухався в цей час в попутному напрямку, здійснив перестроювання, в результаті чого відбулось зіткнення вищевказаних мотоциклів, а саме в первинний контакт з лівою частиною (задньою частиною лівого бічного облицювання) мотоцикла «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вступила права передня частина (переднє колесо) мотоцикла «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В результаті зіткнення мотоцикл «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , неконтрольовано змінив напрямок руху вправо з подальшим виїздом за межі проїжджої частини та контактуванням з нерухомою перешкодою у вигляді стовпа опори міського електроосвітлення.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла із численними переломами кісток скелету з пошкодженнями внутрішніх органів (головного мозку, аорти, печінки, селезінки), від яких загинув на місці пригоди.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 2.3 «б», 10.1, 10.3 ПДР України, яке знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, винним себе не визнав. Суду пояснив, що в день події, темний час доби, весною 2024 року, він керував мотоциклом «Honda», рухаючись у середній смузі руху з Пушкінського кільця в бік вул. Садової по проспекту Центральному. Разом з ним також були його товариші, один з яких – потерпілий, який рухався на іншому мотоциклі. Проїжджаючи в бік вулиці 3-ї Слобідської, він не бачив де рухався потерпілий. Зазначив, що попереду нього рухався автомобіль. ОСОБА_3 хотів здійснити випередження автомобіля, однак, подивившись в дзеркало з метою впевнитись у безпечності виконання маневру, його осліпило світло фар, після чого відбулось зіткнення з іншим мотоциклом. ДТП відбулось по пр. Центральному, біля магазину «Сім`я». До моменту зіткнення, швидкість його мотоциклу сягала близько 80 км/год. Пояснив що, зіткнення відбулось в середній смузі руху, на якій він рухався. Вважає, що зіткнення відбулось з вини потерпілого. Зазначив, що не отримував посвідчення на право керування транспортними засобами, оскільки не зміг здати іспит. Просив суд не позбавляти його волі, оскільки вважає, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення правил дорожнього руху іншими учасниками.

Не зважаючи на не визнання своєї провини обвинуваченим, його винуватість в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового розгляду, а саме:

- відомостями з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024150000000411 від 26.04.2024р. про те, що 25.04.2024р. близько 22 год. 00 хв., у м. Миколаєві, в районі будинку № 93 по пр. Центральному відбулось зіткнення мотоцикла марки «Honda», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мотоциклом «Suzuki», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «Suzuki» ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а водій мотоциклу марки «Honda» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, з якими госпіталізований до медичного закладу. (т. 1 а.с. 98);

- відомостями з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.04.2024р. із схемою ДТП та фототаблицею, згідно якого під час огляду місця події було встановлено наявність зовнішніх пошкоджень на транспортних засобах: на мотоциклі марки «Suzuki GSX-R 600», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , а саме: відсутнє переднє колесо (разом із елементом ходової частини), знаки, деформація зовнішніх елементів мотоцикла, відокремлення фрагментів пластику та металу; на мотоциклі марки «Honda», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , а саме: численні пошкодження правої сторони, подряпини, потертості, деформація елементів вихлопної системи. На місці події було виявлено труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був розміщений на тротуарі з правого боку проїзної частини в положенні лежачі на спині. При зовнішньому огляді встановлені тілесні ушкодженні у вигляді переломів кісток кінцівок, перелом черепа з раною на голові, що кровоточить, при пальпації відчувається рухливість, та деформація кісток скелету. (т. 1 а.с. 103 - 197);

- висновком експерта № 949 від 24.06.2024р., згідно якого смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді численних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів (головного мозку, аорти, печінки, селезінки). При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: численні синці та садна переважно по передній поверхні голови, тулуба і кінцівок; крововилив в м`які тканини голови переважно в лобній ділянці; перелом кісток основи черепа; розтрощення речовини мозку та розрив довгастого мозку на рівні переломів в місці перебігу у спинний мозок; численні переломи ребер по декільком анатомічним лініям; перелом лівої стегнової кістки; перелом кісток лівої гомілки; розрив висхідної частини дуги аорти; розрив печінки по передній поверхні; розрив селезінки у воріт. Всі вищевказані тілесні пошкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень. Приймаючи до уваги локалізацію та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, ознак струсу тіла, а також направлення травмуючої сили спереду назад відносно потерпілого, можна сказати, що всі вищевказані пошкодження утворились практично водночас від ударів об виступаючі частини кузова автомобілю в момент дорожньо-транспортної пригоди під час зіткнення. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень та мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті. При судово-токсикологічному дослідженні крові від ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений. (т. 1 а.с. 201-206);

- висновком експерта № 24-2741 від 25.07.2024р. судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , встановлено що його ходова частина на момент огляду та на момент ДТП перебувала в працездатному стані і дозволяла водію здійснювати рух в обраному напрямку, не мала несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла у бік від обраного ним напрямку руху. Робоча гальмова система даного мотоцикла перебувала в непрацездатному стані через наявність несправностей, які об`єктивно виникли в процесі ДТП. Отже, на момент ДТП робоча гальмова поверхня системи мотоцикла перебувала в працездатному стані, дозволяла водію знижувати швидкість мотоцикла з відомою йому ефективністю аж до зупинки, не мала несправностей, які б призводили до раптової для водія відмови системи, або раптового відведення мотоцикла убік від обраного водієм напрямку руху. Рульове керування мотоциклу на момент огляду та на момент ДТП перебувало в працездатному стані, що дозволяло водію рухатися в обраному напрямку, не мало несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла у бік від обраного водієм напрямку руху. Висновки про технічний стан систем керування мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , будуть справедливі для моменту ДТП за умов незмінності технічного стану мотоцикла з моменту ДТП до моменту огляду. Система головного освітлення мотоцикла на момент огляду перебувала в непрацездатному стані, встановити працездатність та режим роботи на момент ДТП в рамках даного висновку не представляється можливим. Описані несправності системи головного освітлення мотоцикла об`єктивно виникли в процесі ДТП. В силу відсутності встановлених в рамках даного висновку несправностей в системах керування та головного освітлення мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , які могли б виникнути до моменту ДТП, розгляд питання про можливість виявлення несправностей водієм в процесі експлуатації мотоцикла не має логічного сенсу і в рамках даного дослідження не проводилось. Виходячи з об`єму проведеного дослідження, в технічному стані систем керування мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , не встановлено наявності несправностей, які могли б виникнути до моменту ДТП, та які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла у бік від обраного ним напрямку руху. (т. 1 а.с. 212 - 217);

- висновком експерта № 24-2742 від 25.07.2024р. судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено що ходова частина мотоцикла на момент огляду перебувала в непрацездатному стані через наявність несправностей, які об`єктивно виникли в процесі ДТП. Отже, на момент ДТП ходова частина мотоциклу перебувала в працездатному стані і дозволяла водію здійснювати рух в обраному напрямку, не мала несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла у бік від обраного ним напрямку руху. Робоча гальмова система мотоцикла на момент огляду перебувала в непрацездатному стані через наявність несправностей, які виникли в процесі ДТП. Встановити стан та працездатність робочої гальмової системи мотоцикла на момент ДТП в рамках даного висновку не представляється можливим через відсутність в повному обсязі складових гальмового механізму переднього колеса. Рульове керування мотоцикла на момент огляду перебувало в непрацездатному стані через наявність несправностей, які об`єктивно виникли в процесі ДТП. Отже, на момент ДТП рульове керування мотоциклу перебувало в працездатному стані, що дозволяло водію рухатися в обраному ним напрямку, не мало несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла убік від обраного водієм напрямку руху. Висновки про технічний стан систем керування мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , будуть справедливі для моменту ДТП за умов незмінності технічного стану мотоцикла з моменту ДТП до моменту огляду. Система головного освітлення мотоцикла на момент огляду перебувала в непрацездатному стані, встановити працездатність та режим роботи фари головного освітлення мотоцикла на момент ДТП в рамках даного висновку не представляється можливим. Описані несправності системи головного освітлення мотоцикла об`єктивно виникли в процесі ДТП. В силу відсутності встановлених в рамках даного висновку несправностей в системах керування та головного освітлення мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , які могли б виникнути до моменту ДТП, розгляд питання про можливість виявлення несправностей водієм в процесі експлуатації мотоцикла не має логічного сенсу і в рамках даного висновку не проводився. Виходячи з об`єму проведеного дослідження, в технічному стані систем керування мотоциклом «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , не встановлено наявності несправностей, які могли б виникнути до моменту ДТП та які могли б несподівано для водія привести до відведення мотоцикла у бік від обраного ним напрямку руху. (т. 1 а.с. 220 - 227);

- висновком експерта № 24-2743 від 25.07.2024р. судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом зіткнення мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , і мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено що на мотоциклі «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , ушкодження і сліди, утворення яких можливо віднести до контактування з іншим транспортним засобом, локалізовані в правій передній частині. Також, на мотоциклі «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , наявні пошкодження та сліди в правій частині мотоцикла, утворення яких характерно для контактування з об`єктом відповідної міцності, з поверхнею, яка має тверді включення, можливо покриттям проїжджої частини, бордюром та бетонною опорою, тобто дані пошкодження могли утворитися при падінні мотоцикла на правий бік з подальшим ковзанням по поверхні проїжджої частини. На мотоциклі «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , ушкодження і сліди, утворення яких можливо віднести до контактування з іншим транспортним засобом, локалізовані в лівій частині. Також, на мотоциклі «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , наявні пошкодження та сліди в передній, правій та лівій частинах, утворення яких характерно для контактування з об`єктом відповідної міцності, з поверхнею, яка має тверді включення, можливо бетонним стовпом (передня та права частина мотоциклу) та покриттям проїжджої частини (ліва частина мотоциклу), тобто пошкодження в лівій частині могли утворитися при падінні мотоцикла на лівий бік з подальшим ковзанням по поверхні проїжджої частини. Місце первинного контактування мотоциклів розташоване на проїжджій частині перед початком групи подряпин, залишених частинами мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , та слідів подряпин та нашарування гуми, залишених частинами та колесом (колесами) мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 . В первинний контакт з лівою частиною (задньою частиною лівого бічного облицювання) мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , вступила права передня (переднє колесо) мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 . (т. 1 а.с. 230 - 239);

- висновком експерта № 24-2740 від 29.07.2024р. судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП, встановлено що за умов, приведених в постанові про призначення експертизи, у розглянутих дорожньо-транспортних умовах, які склалися, згідно заданими слідством вихідними даними, з урахуванням слідової інформації, зафіксованої на місці ДТП, швидкість мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , перед початком утворення слідів його аномального переміщення була декілька більшою за 114…135 км/год., та швидкість мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком утворення слідів його аномального переміщення була більшою за 100…118 км/год. (т. 1 а.с. 244 - 246);

- висновком експерта № 24-3973 від 21.08.2024р. судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП, встановлено що водію мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , при виборі швидкості руху в своїх діях необхідно було керуватися вимогами п.п. 12.2,12.4,12.9 (б) ПДР, згідно з якими: «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», «водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил», маючи намір перестроїтись в суміжну смугу руху водію мотоцикла в своїх діях необхідно було керуватися вимогами викладеними в п.п. 9.2-9.4,10.1,10.3 ПДР, а саме: «водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом», «у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. Сигнали початку руху від лівого краю проїзної частини, зупинки справа, повороту праворуч, перестроювання на смугою руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. У разі відсутності або несправності сигналів гальмування такий сигнал подається лівою або правою рукою, піднятою вгору», «подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху) але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів», «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, що знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч».

Належним та своєчасним виконанням вимог п.п. 10.1,10.3 ПДР водій мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , мав технічну можливість запобігти ДТП.

Дії водія мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , що передували ДТП, не відповідали вимогам п.п. 12.4,12.9 (б),10.1,10.3 ПДР, невідповідність дій водія мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , вимогам п.п.10.1,10.3 ПДР знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

Водію мотоцикла «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , при виборі швидкості руху в своїх діях необхідно було керуватися вимогами п.п.12.2,12.4,12.9 (б) ПДР, згідно з якими: «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», «водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил», з моменту початку зміни напрямку руху мотоцикла «Honda» в небезпечному напрямку, водію в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п. 12.3 ПДР, а саме: «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Належним та своєчасним виконанням вимог п.п.12.4,12.9 (б) ПДР водій мотоцикла «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , мав технічну можливість запобігти ДТП.

Дії водія мотоцикла «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , не відповідали вимогам п.п. 12.4,12.9 (б) ПДР, невідповідність дій водія мотоцикла вимогам п.п. 12.4,12.9 (б) ПДР знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП. (т. 2 а.с. 2 - 7);

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 04.09.2024р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_8 , яким встановлено що останній 25.04.2024р. близько 21 год. 45 хв., при міському освітленні, без опадів, керуючи мотоциклом марки «Kawasaki ER 6N», д.р.н. НОМЕР_6 , рухався по проїзній частині просп. Центрального, у м. Миколаєві, зі сторони вул. Маріупольської по вул. Садовій. У вказаному напрямку разом з ним рухались ще двоє мотоциклістів, зокрема ОСОБА_9 керував мотоциклом «Suzuki» жовтого кольору, а ОСОБА_10 керував мотоциклом «Honda», чорно-червоного кольору. За розташуванням на проїзній частині, він рухався в середній смузі руху, попереду нього був ОСОБА_10 , який в певний момент його випередив зі швидкістю близько 130 км/год. Попереду останнього, на відстані приблизно 150 м. рухався автомобіль «Daewoo». В той час, коли водій мотоцикла марки «Suzuki», рухався прямолінійно в крайній правій смузі руху та наближався до мотоциклу марки «Honda», який рухався попереду ОСОБА_8 , останній почав здійснювати випередження автомобіля, який рухався попереду нього, через крайню праву смугу для руху, де в цей час рухався мотоцикл марки «Suzuki». В результаті вказаного маневру, мотоцикл марки «Honda» під час переміщення в праву крайню смугу руху, допустив зіткнення своєю правою боковою частиною з лівою боковою частиною мотоцикла марки «Suzuki». Внаслідок зіткнення, водій мотоцикла «Honda» впав на землю та покотився вперед, водночас водія мотоциклу «Suzuki» свідок не побачив, зупинившись, пішов на його пошуки. Знайшов останнього на узбіччі, він не подавав ознак життя. В іншого водія були пошкодження з ногою.

ОСОБА_8 вказав, що швидкість мотоцикла марки «Suzuki» складала близько 150 км\год, а швидкість мотоциклу марки «Honda» складала близько 130 км/год. Мотоцикли рухались по пр. Центральному з боку вул. Маріупольської в напрямку вул. Садової.

Мотоцикл марки «Suzuki» рухався з боковим інтервалом 0,5 м від осі переднього та заднього коліс до дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 ПДР України, яка поділяє крайню праву смугу та середню смугу для руху. Мотоцикл марки «Honda» рухався з боковим інтервалом 0,6 м від осі переднього та заднього коліс до дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 ПДР України, яка поділяє крайню праву смугу та середню смугу для руху. (т. 2 а.с. 9 - 19);

- показами свідка ОСОБА_8 , який суду повідомив, що дана подія трапилась весною 2024 року, у темний час доби, приблизно о 22 годині вечора, в районі перетину вулиці Малої Морської з проспектом Центральним. Він керував мотоциклом «Kawasaki», обвинувачений – мотоциклом «Honda», а потерпілий – мотоциклом «Suzuki». Він, як і обвинувачений, рухались у середній смузі руху, а потерпілий у правій. Також, попереду обвинуваченого рухався автомобіль, який змінив напрямок руху праворуч. Обвинувачений хотів випередити автомобіль по правій смузі руху, і в цей момент відбулось зіткнення. Мотоцикли зціпились між собою: правою боковою частиною мотоцикла, яким керував обвинувачений з лівою частиною мотоцикла потерпілого. В такому положенні вони проїхали ще декілька метрів. На момент зіткнення, мотоцикл обвинуваченого знаходився попереду мотоцикла потерпілого. Одразу після зіткнення, свідок викликав поліцію та швидку і побіг надавати допомогу своїм товаришам. Він почув, що обвинувачений кричить від болю, а виявивши потерпілого, побачив, що він лежить без ознак життя.

Суд по закінченні з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами поставив на обговорення питання чи бажають сторони доповнити судовий розгляд та чим саме. Будь-яких клопотань щодо доповнення судового розгляду від учасників судового провадження не надійшло.

Таким чином, слід зазначити, що судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення та захисту своїх процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову позицію і надавати докази на її обґрунтування та для повного і об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України, на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Керуючись вимогами ст. 94 КПК України, суд, оцінюючи докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, установлених судом.

Частина 2 статті 286 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, характеризується не прямим умислом (злочинна самовпевненність або недбалість), визнається вчиненим з необережності.

Так, згідно висновку експерта № 24-3973 від 21.08.2024р. судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП, встановлено що ОСОБА_3 , як водію мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , при виборі швидкості руху в своїх діях необхідно було керуватися вимогами п.п. 12.2,12.4,12.9 (б) ПДР, згідно з якими: «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», «водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил», маючи намір перестроїтись в суміжну смугу руху водію мотоцикла в своїх діях необхідно було керуватися вимогами викладеними в п.п. 9.2-9.4,10.1,10.3 ПДР, а саме: «водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом», «у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. Сигнали початку руху від лівого краю проїзної частини, зупинки справа, повороту праворуч, перестроювання на смугою руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. У разі відсутності або несправності сигналів гальмування такий сигнал подається лівою або правою рукою, піднятою вгору», «подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху) але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів», «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, що знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч».

Таким чином, дії обох водіїв і ОСОБА_3 і ОСОБА_7 знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП і обидва водія мали технічну можливість запобігти ДТП.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23.12.2005 рроку "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України, суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.

В своїй постанові у справі № 5-218кс15 від 5 листопада 2015року Верховний Суд України, прийшов до висновку, що у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.

В ході судового розгляду на підставі досліджених доказів судом свтановлено, що обидва мотоцикліста і обвинувачений ОСОБА_3 і загиблий ОСОБА_7 рухались по проспекту Центральному в місті Миколаєві в темний час доби, в попутному напрямку з перевищенням швидкості.

Згідно з висновком експерта № 24-2740 від 29.07.2024р. у розглянутих дорожньо-транспортних умовах, які склалися, згідно заданими слідством вихідними даними, з урахуванням слідової інформації, зафіксованої на місці ДТП, швидкість мотоцикла «Honda Xelvis», д.н.з. НОМЕР_3 , перед початком утворення слідів його аномального переміщення була декілька більшою за 114…135 км/год., та швидкість мотоцикла «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком утворення слідів його аномального переміщення була більшою за 100…118 км/год.

Вказані обставини, також, підтверджуються даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 04.09.2024р. з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_8 , під час проведення якого було встановлено, що швидкість мотоцикла марки «Suzuki» складала близько 150 км\год, а швидкість мотоциклу марки «Honda» складала близько 130 км/год. Мотоцикли рухались по пр. Центральному з боку вул. Маріупольської в напрямку вул. Садової. Аналогічні покази свідок ОСОБА_8 дав і під час судового розгляду.

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_3 і водій ОСОБА_7 грубо порушили вимоги п. п. 12.2,12.4,12.9 (б) ПДР, а саме:- у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.; - перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 3.31 3.31.

Крім того, водій ОСОБА_3 керуючи мотоциклом «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 допустив грубе порушення п.п. п.п.10.1,10.3 ПДР, а саме: - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; - у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, що підтверджується висновком експерта № 24-3973 по дослідженню обставин і механізму ДТП від 21.08.2024р.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею та схеми ДТП від 25.04.2024р. зіткнення транспортних засобів відбулось в межах правої крайньої смуги руху, в якій первинно рухався мотоцикл «Suzuki GSX-R600», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 . Дані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_8 під час слідчого експеременту проведеного 09.04.2024р. та в ході допиту судом.

Також, як зазначив свідок ОСОБА_8 , який рухався позаду обвинуваченого, в середній полосі руху по переду водія ОСОБА_3 рухався автомобіль, і з метою випередження даного автомобіля останній почав змінювати напрямок руху в праву полосу де і відбулось зіткнення транспортних засобів.

З досліджених висновків експерта про технічний стан вищезазначених мотоциклів, встановлено, що на момент ДТП робоча гальмова поверхня системи мотоцикла «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , перебувала в працездатному стані, дозволяла водію знижувати швидкість мотоцикла з відомою йому ефективністю аж до зупинки, не мала несправностей, які б призводили до раптової для водія відмови системи, або раптового відведення мотоцикла убік від обраного водієм напрямку руху.

Таким чином, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги пунктів 2.3 «б», 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну змогу врахувати швидкість руху, дорожню обстановку і стан транспортного засобу, будучи зобов`язаним дотримуватись безпечної дистанції, не маючи для цього перешкод технічного характеру, не зміг правильно оцінити дорожню обстановку, її зміни та розташування транспортних засобів на дорозі, не зміг обрати безпечні прийоми керування, внаслідок чого відбулось зіткнення з лівою частиною (задньою частиною лівого бічного облицювання) мотоциклу «Suzuki», який неконтрольовано змінив напрямок руху праворуч з подальшим виїздом за межі проїжджої частини та контактуванням з нерухомою перешкодою у виді стовпа опори міського електроосвітлення, що в свою чергу спричинило смерть водія останнього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме в результаті зміни напрямку руху водієм ОСОБА_3 в порушення п.п. 10.1, 10.3 ПДР відбулось зіткнення транспортних засобів, хоча і в діях водія ОСОБА_7 була невідповідність ПДР (перевищення допустимої швидкості руху).

Тож, саме дії ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Пункт 1.4 ПДР передбачає, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, однак це не означає, що водій вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником.

Воно означає, що водій може розраховувати на те, що певний вид небезпеки не виникне внаслідок того, що всі учасники дорожнього руху дотримуються правил. За певних обставин це може позначитися на здатності водія своєчасно виявити небезпеку та відреагувати на неї, а відповідно, за певних обставин зняти з нього відповідальність за наслідки ДТП.

Таким чином, основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення.

Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити. Вибір способу поведінки залишається на розсуд водія, який має взяти до уваги багато факторів, що залежать як від дорожньої обстановки, так і від технічних характеристик транспортного засобу, яким він керує. В обставинах цієї справи не викликає сумніву, що обвинувачений усвідомлював, що він має діяти таким чином, щоб не створити перешкод, як учасникам руху, які мають перевагу, так і учасникам руху, перед якими перевага у нього. Організація дорожнього руху на цій ділянці дороги дозволяла йому не розподіляти свою увагу між різними напрямами руху транспортних засобів та пішоходів, і зосередитися на головному факторі, який він мав врахувати перед здійсненням маневру: на розташуванні транспортних засобів, швидкості руху аби переконатися, що актуальна дорожня обстановка дозволяє здійснити такий маневр.

Обвинувачений стверджує, що він не здійснював маневру, а лише збирався його здійснити, з цією метою він подивився в дзеркало заднього виду, але його осліпило світло фар мотоцикла под керуванням ОСОБА_7 і він одразу відчув зіткнення.

Такі покази обвинуваченого повністю спростовуються дослідженими судом доказами, а заперечення своєї провини ОСОБА_3 у вчиненому злочині суд сприймає, як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності та не приймає їх до уваги.

Оцінюючи зібрані докази як кожен окремо так і в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та визнає його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив не умисний злочин, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно працює в ФОП " ОСОБА_4 на посаді кухонного робітника, не отримував посвідчення на право керування транспортним засобом.

Скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до вчинених з необережності, однак події відбулись в наслідок злочинної самовпевненості/недбалості, що призвело до позбавлення життя людини, яке відповідно до статей 3 і 27 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю. Це означає, що права та свободи людини, включаючи право на життя та здоров`я, є невідчужуваними та непорушними. Держава зобов`язана вживати всіх можливих заходів для захисту цих цінностей, забезпечуючи безпеку та гідність своїх громадян. Пріоритет життя та здоров`я особи формує основу для всього суспільного ладу та правової системи країни.

Обставини вчинення злочину свідчать про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого, який не маючи права керування транспортним засобом (як пояснив суду, обвинувачений не зміг здати іспит), фактично нехтував вимогами ПДР України, що в свою чергу мало наслідком загибель потерпілого.

Враховуючи особу обвинуваченого та обставини і характер вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Відсутність обставин що пом`якшують або обтяжують покарання в даному випадку дають суду підстави прийти до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами, яке він повинен відбувати реально, що буде відповідати його особі та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, до особи, яка не має права керувати транспортними засобами, суд приходить до такого.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КК України, позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

При цьому у ст. 55 КК України, не встановлено обмежень щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, особам, які на момент вчинення кримінального правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.

У висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2023 року (справа № 702/301/20, провадження № 51-944 кмо 23), вказано, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Таким чином, враховуючи що тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно ст. 12 КК України є тяжким, обставини діяння, зокрема те, що внаслідок грубого порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, який допустив керування транспортним засобом, не набувши у передбаченому законом порядку відповідних знань та навиків з водіння, керував мотоциклом, та спричинив зіткнення з іншим учасником дорожнього руху, в результаті чого настала смерть потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність призначення додаткового покарання.

Вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Так, стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на проведення: - судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Honda Xelvis» д.н. НОМЕР_3 № 24-2741 від 25.07.2024р. у сумі 3786,40 грн.; - судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Suzuki GSX-R600» д.н. НОМЕР_2 № 24-2742 від 25.07.2024р. в сумі 6058,24 грн.; - судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом зіткнення мотоцикла «Honda Xelvis» д.н. НОМЕР_3 , та мотоцикла «Suzuki GSX-R600» д.н. НОМЕР_2 № 24-2743 від 25.07.2024р. в сумі 5300,96 грн.; - судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 24-2740 від 29.07.2024р. в сумі 4543,68 грн.; - судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 24-3973 від 21.08.2024р. в сумі 5300,96 грн.

Заходи забезпечення по кримінальному провадженню підлягають скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді домашнього арешту, обраний під час проведення досудового розслідування, припинив свою дію 28.11.2024р., та під час судового розгляду не продовжувався, оскільки відповідних клопотань від учасників процесу не надходило.

На підставі вище викладеногота керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 /три/ роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення: судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Honda Xelvis» д.н. НОМЕР_3 № 24-2741 від 25.07.2024р. у сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень) 40 коп.; судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла «Suzuki GSX-R600» д.н. НОМЕР_2 № 24-2742 від 25.07.2024р. в сумі 6058 (шість тисяч п`ятдесят вісім гривень) 24 коп.; судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом зіткнення мотоцикла «Honda Xelvis» д.н. НОМЕР_3 , та мотоцикла «Suzuki GSX-R600» д.н. НОМЕР_2 № 24-2743 від 25.07.2024р. в сумі 5300 (п`ять тисяч триста гривень) 96 коп.; судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 24-2740 від 29.07.2024р. в сумі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три гривні) 68 коп.; судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП № 24-3973 від 21.08.2024р. в сумі 5300 (п`ять тисяч триста гривень) 96 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.05.2024р. по справі № 490/3454/24 (провадження 1-кс/490/1752/2024), а саме з транспортного засобу – мотоциклу «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.05.2024р. по справі № 490/3454/24 (провадження 1-кс/490/1753/2024), а саме з транспортного засобу – мотоциклу «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Речові докази - мотоцикл «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та мотоцикл «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходиться на зберіганні на території спеціального майданчика тимчасового утримання затриманих транспортних засобів при ГУ НП в Миколаївській області - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua