Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №490/4402/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-о/490/165/2026 Справа № 490/4402/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романовій К.Т., за участі заявника, заінтересованої особи, представника органу опіки та піклування Пінюгіної С.В.,

розглянувши в закритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради про усиновлення дитини,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що дитина перебуває в його сім`ї, з 06.11.2025 року виховує дитину як рідну, дитина вже всиновлена його дружиною ОСОБА_2 , з якою перебуває у зареєстрованому шлюбі з 1998 року. Власних дітей не мають. Має всі необхідні умови для усиновлення та повноцінного виховання дитини.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяву підтримали в повному обсязі, просили задовольнити. Підтвердили, що він є хорошим батьком, вважає ОСОБА_3 рідною донькою, дійсно бажає цього всиновлнення.

Представник органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради в судовому засіданні просила заяву задовольнити, вважала, що це всиновлення дійсно в інтересах дитини.

Вислухавши пояснення сторні, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що заявники перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22.08.1998 року, не мають спільних дітей, проживають за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 .

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 05.03.2026 року, вона надає згоду на усиновлення своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 - її чоловіком ОСОБА_1

10 жовтня 2025 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) складено актовий запис № 233 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є: мати - ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 - відомості про батька внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з висновком ДУ ТМО МВС України по Миколаївській області від 30.03.2026 року ОСОБА_1 за медичними показаннями може бути усиновлювачем.

ОСОБА_1 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Матерілами справи підтверджується, що заявник є військовослужбовцем Національної Гвардії України , має стабільний та достатній дохід, є учасником бойових дій.

Відповідно до висновку про доцільність усиновлення малолітньої ОСОБА_4 органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 05.05.2026 року , вважають за доцільне всиновлення ОСОБА_1 , доньки своєї дружини, дитина проживає в сім`ї майже з двомісячного віку, а рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.01.2026 року ( справа № 490/9014/25 усиновлена дружиною заявника)

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина. Згідно ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років (ч.ч. 1, 2 ст. 211 СК України).

Відповідно до ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавленні батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст.9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

У відповідності зі ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 232 ч. 1, 3, 4, 5 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

У відповідності з ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно ст. 228 СК України, особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

Таким чином, перешкод для даного усиновлення в процесі розгляду справи судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про усиновлення - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Шилове Добропільського району Донецької області, усиновлючем малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України.

Внести зміни до актового запису № 233 від 10.10.2025 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого у Заводському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де в графі «Батько» вказати "батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України"

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Гуденко

Присяжні Куса М.Д.

Бондаренко В.А.