Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №910/18143/23 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/18143/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,

представників учасників справи:

від позивача: Грищенко С.М.,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Панчошак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Одеської митниці

на рішення Господарського суду міста Києва (Ващенко Т.М.)

від 25.06.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Сітайло Л.Г., Буравльов С. І., Шапран В. В.)

від 29.09.2025 (повний текст складено 15.10.2025)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса"

до відповідачів: 1) Державної казначейської служби України, 2) Державної митної служби України в особі Одеської митниці

про стягнення 13 939 680,70 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трікса" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (надалі - Відповідач-1), Державної митної служби України в особі Одеської митниці (надалі - Відповідач-2, Скаржник) про стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями Одеської митниці.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірними діями Одеської митниці Позивачу заподіяно майнову шкоду в сумі 13 939 680,70 грн, у тому числі: 3511084,81 грн - додаткові витрати на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів ДП "Контейнерний термінал Одеса" Компанії Ейч Ейч Ей Інтернешнл Гмбх", 9 285 783,33 грн - понесені витрати за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику - Mediterranean shipping company S.A., Geneva. Switzerland, інтереси якої в Україні представляє ТОВ "МШК Україна", 213 844,00 грн - понесені додаткові витрати за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром Позивача, на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" (зона відібрання зразків для досліджень товару при його розмитненні в зоні митного контролю митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДМС України), 861 232,67 грн - понесені витрати на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем Позивача, що безпідставно утримувався Одеською митницею ДМС України на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал", 68 000,00 грн - понесені додаткові витрати на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Справа судами розглядалася неодноразово.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" 13 939 680,70 грн майнової шкоди.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Верховний Суд постановою від 02.07.2025 касаційну скаргу Позивача частково задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18143/23 скасував, справу направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 залишив без змін.

8. Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована встановленням судами наявності усіх умов, сукупність яких є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу та притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії Одеської митниці, наявність шкоди у вигляді понесення Позивачем додаткових витрат на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів, витрат за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику, додаткових витрат за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром Позивача на території вантажного терміналу, витрат на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем Позивача, витрат на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару, а також причинний зв`язок між неправомірними діями Одеської митниці та заподіяною шкодою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, та стислий виклад позиції інших учасників справи

9. Відповідач-2 (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/18143/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача.

10. Підставою касаційного оскарження Скаржник вказав пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 2 статті 356 Митного Кодексу України (далі - МК України), частини 2 статті 235 МК України, частини 5 статті 338 МК України, статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в подібних правовідносинах (стягнення матеріальної шкоди за результатами правомірної реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до положень Митного кодексу України).

12. Скаржник стверджує, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для покладення на Одеську митницю відповідальності за шкоду, нібито завдану Позивачу, допустивши неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статей 1173, 1174 ЦК України, а також норм МК України, що регулюють порядок вилучення, зберігання та реалізації товарів у межах провадження у справах про порушення митних правил.

13. 25 червня 2026 року Позивач, із використанням підсистеми "Електронний суд", подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного суду від 29.09.2025 у справі №910/18143/23 без змін, а касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Одеської митниці залишити без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 12.04.2019 між ТОВ "Трікса" (замовник) та ТОВ "Сітней ЛТД" (митний брокер) укладено договір №019/19 про надання брокерських послуг та декларування, за умовами якого ТОВ "Сітней ЛТД" від імені, за дорученням та за рахунок ТОВ "Трікса", керуючись законодавством України, надає послуги, пов`язані з отриманням дозвільних документів та декларуванням товарів, які належать замовнику та переміщуються через митний кордон України, та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.

15. У розділі 4 договору №019/19 сторони передбачили наступні обов`язки митного брокера: надавати брокерські послуги замовнику та забезпечувати декларування товарів митному органу; надавати митному органу митні документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, у тому числі вантажні митні декларації форм МД-2, МД-3 та МД-6; пред`являти товари митному органу. На вимогу митниці має бути присутнім при митному оформленні товарів та сприяє працівникам митниці під час митного оформлення; при зверненні замовника надати консультації щодо вимог митного законодавства відносно товарів; строки та умови виконання робіт митним брокером обумовлюються сторонами при необхідності додатково. У разі необхідності після отримання вказівки замовника сплачувати за рахунок замовника необхідні митні податки та збори при митному оформленні товарів; за дорученням замовника, або на вимогу митного органу здійснювати відбір проб і зразків, передати відібрані проби і зразки для проведення досліджень (експертиз), необхідних для забезпечення достовірного декларування товарів; інформувати замовника про будь-які затримки та неординарні ситуації, які виникатимуть протягом виконання обов`язків за цим договором та про їх причини за допомогою телефонного зв`язку.

16. 31 серпня 2021 року об 11 год 15 хв. до відділу митного оформлення №1 митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці від імені ТОВ "Трікса" представником ТОВ "Сітней ЛТД" Куряновим Г.Ю. , на підставі укладеного з ТОВ "Трікса" договору про надання брокерських послуг та декларування від 12.04.2019 №019/19, з метою переміщення товару через митний кордон України, в електронному вигляді подано митні декларації "IM40EE", за внутрішніми номерами 3927, 3931, які прийняті та зареєстровані митним органом за №UA500020/2021/209216 та №UA/500020/2021/209217 відповідно.

17. 02 вересня 2021 року від імені декларанта (ТОВ "Трікса") представником ТОВ "Сітней ЛТД", з метою митного оформлення та випущення товару у вільний обіг, подано митні декларації типу "ІМ40ДЕ", які прийняті та зареєстровані митним органом за №UA500020/2021/209554 та за №UA500020/2021/209552.

18. Відповідно до відомостей митних декларацій, від відправника/продавця китайської компанії "Tianjin Crown Champion Industrial CO. LT", згідно з контрактом №Kie/CHN-UKR/25012018 від 25.01.2018, на адресу одержувача-покупця (ТОВ "Трікса") у контейнерах MEDU2039529, MSCU6830906, MSCU6323434. TGHU1823320, CAXU6771544, MEDU1081890, MSDU1391698, TEMU37472I1, TRHU2066480, DRYU2439485, TCLU6978984, TEMU2110996, GLDU5361882 (МД No UA500020/2021/209554), FTAUI443472, MSDU1020402, FBIU0521033, MEDU2083007, UETU2685739, MEDU3502685, GLDU2070142, TGHU0859652, TCLU2571368, MEDU2823269, TRLU8944278, MEDU6535213, MEDU1226I03 (МД №UA/500020/2021/209552) через митний кордон України переміщувався товар - сировина для виготовлення добрива з вмістом двох поживних елементів: фосфору та азоту: моноамонію фосфат 98%.

19. Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару митному органу надано технічні умови ТУ У 20.1-41839950-001:2019, ТУ У 20.1-41839950- 002:2019, відповідно до яких з моноамонію фосфату виготовляються комплекси концентровані композиційні хелатні "Triksa" та добриво рідке мінеральне "TRIKSANPK".

20. 02 вересня 2021 року та 03 вересня 2021 року декларанту направлено повідомлення щодо необхідності пред`явлення товарів для митного контролю.

21. 15 вересня 2021 року посадовими особами митниці під час проведення часткового митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митних деклараціях, встановлено, що товар являє собою речовину у вигляді кристалів білого кольору без сильного запаху, розфасовану в ПЕТ мішки по 25 кг. Згідно з маркуванням на пакуванні товару (пет мішках) товар "фосфат моноамонію (МАР monoammonium phosphat)". Проведено відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослідження.

22. За наведених обставин уповноважені особи Одеської митниці дійшли висновку, що вказана речовина є готовим мінеральним добривом.

23. З метою підтвердження вказаних обставин Одеською митницею проведено відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів з УКТ ЗЕД, а також з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.

24. 08 жовтня 2021 року митницею отримано від Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби листи за №7.17-3/7.17-31-02/7.10/7180 та №7.17-3/7.17-31-02/7.10/7181 від 07.10.2021 з висновками щодо наданих проб товару.

25. Так, відповідно до висновків №1420003102-0213 та №1420003102-0214 від 07.10.2021, надані проби моноамонію фосфату є мінеральним комплексним добривом, яке містить в своєму складі два діючих елемента - азот та фосфор.

26. На підставі викладеного, посадовою особою Одеської митниці відносно керівника ТОВ "Трікса" ОСОБА_2 складено протоколи про порушення митних правил від 19.10.2021 №4240/50000/21 та №4241/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України.

27. За протоколами про порушення митних правил №№4249/50000/21, 4241/50000/21 вилучено мінеральне комплексне добриво, моноамонійфосфат (МАФ;NH4H2PO4) загальною вагою 704808 кг.

28. Одеська митниця у протоколах зазначила, що гр. ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді керівника підприємства ТОВ "Трікса", зобов`язаний задекларувати точні та достовірні відомості про товар "мінеральне комплексне добриво, моноамоній фосфат" (МАФ; NH4H2PO4), не виконав свого обов`язку, що призвело до заявлення недостовірних відомостей "сировина для виготовлення добрива".

29. Відповідно до частини 2 статті 522 МК України матеріали справ про порушення митних правил за протоколами про порушення митних правил №4240/50000/21, №4241/50000/21 направлені до Малиновського районного суду м. Одеси.

30. 02 грудня 2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №521/18057/21 та №521/18059/21 за протоколами про порушення митних правил №№4240/50000/21, 4241/50000/21, складених відносно гр. ОСОБА_2 , за ознаками вчинення дій, передбачених статтею 472 МК України, та присвоєно їм єдиний номер 521/18057/21.

31. Під час розгляду справи №521/18057/21 директором ТОВ "Трікса" ОСОБА_2. надано суду Висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.10.2021 №21-5943, в якому за результатами проведеного дослідження судовий експерт дійшов висновку про те, що наданий на дослідження зразок вантажу за МД №№UA500020/2021/209216, UA500020/2021/209552 являється моноамоній фосфатом (MAP). Моноамоній фосфат наявний у складі наданих на дослідження зразків продукції ТОВ "Трікса" "Рідке комплексне добриво РКД 8-24-0" та "Рідке комплексне добриво РКД 9-27-0". Згідно з нормативною документацією ТОВ "Трікса" ТУ У 20.1-41839950-002:2019 Добриво Рідке Мінеральне "TRIKSA NPK" та ТУ У 20.1.-41839950-001:2019 Комплексні Концентровані Композиційні Хелатні "TRIKSA") моноамоній фосфат використовується в якості сировини для виробництва добрив.

32. З метою проведення комплексної експертизи товару, відповідно до статті 515 МК України, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 матеріали адміністративної справи повернуто до Одеської митниці ДМС України для проведення додаткової перевірки.

33. На виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 співробітниками Одеської митниці ДМС України, відповідно до статті 356 МК України, відібрано зразки (проби) хімічної речовини - сировина для вироблення добрива із вмістом двох поживних елементів: фосфору та азоту.

34. За результатами проведеного дослідження судовим експертом ДП "Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз" Юрченко Є.П. складені висновки судової експертизи від 24.01.2022 №22-227 та від 01.02.2022 №22-414.

35. В експертному висновку від 24.01.2022 №22-227 судовий експерт зазначив наступне:

1. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнера MSCU6323434, являються хімічною речовиною - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) та відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209554.

2. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнера FBIU0521033, являються хімічною речовиною - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) та відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209552.

3. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033, є кристалічними порошками.

4. Згідно з нормативною документацією ТОВ "Трікса" на готову продукцію ТУ У 20.1-4183950-002:2019 добриво рідке мінеральне "Triksa-NPK", ТУ У 20.1-41839950-001:2019 комплекси концентровані композиційні хелатні "Triksa", моноамоній фосфат використовується в якості сировини для виробництва добрив.

5. Зразки, які були відібрані 10.01.2022 з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033 та зразки, які надані при проведені експертних досліджень ОНДІСЕ №21-5943 від 20.10.2021 та від 24.11.2021 №21-6618, співпадають за фізико-хімічними властивостями та хімічним складом, що вказує на однорідність товару.

6. Хімічна речовина - кристалічний моноамоній фосфат з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033 не призначена для застосування як окреме мінеральне добриво та є агрохімікатом, що застосовується в складі готових форм добрив, відповідно до нормативно-технічної документації ТОВ "Трікса", як один з компонентів (сировина).

36. В експертному висновку від 01.02.2022 №22-414 судовий експерт зазначив, що хімічна речовина - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) виробництва компанії Tianjin Crown Champion Industrial Co.,Ltd з контейнерів MSCU6323434 та FBIU0521033, що використовується як сировина для виробництва добрив ТОВ "Трікса", має чинну для використання в хімічній промисловості та сільському господарстві реєстрацію в Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ (сертифікат №В000014 дійсний до 04.11.2024), відповідно до вимог пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 №295 та не підлягає державним випробуванням і реєстрації в Державному реєстрі агрохімікатів та пестицидів.

37. Під час розгляду справи №521/18057/21 судом встановлено, що хімічна речовина - моноамоній фосфат кристалічний з вмістом основної речовини не менше 98% (азоту - N -12%, фосфору P2O5-61%) виробництва компанії Tianjin Crown Champion Industrial Co.,Ltd, що використовується як сировина для вироблення добрив ТОВ "Трікса", відповідає опису товару у графі 31 МД №UA500020/2021/209552 та МД №UA500020/2021/209554 та, відповідно, не підлягає державним випробуванням і реєстрації в Державному реєстрі агрохімікатів та пестицидів.

38. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.04.2022 провадження у справі №521/18057/21 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 закрито, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України. У пункті 2 резолютивної частини постанови суд дійшов висновку про те, що товар, вилучений згідно з протоколами про порушення митних правил №№4240/50000/21 та 4241/50000/21, повертається власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

39. Позивач стверджує, що внаслідок означених неправомірних дій Одеської митниці ТОВ "Трікса" завдано майнову шкоду, що включає в себе додаткові витрати на зберігання контейнерів з товаром, витрати за понаднормове використання контейнерів (демередж), додаткові витрати за знаходження вантажних автомобілів з контейнерами з товаром Позивача на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал", витрати на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем Позивача, витрати на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційних скарг, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

41. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення шкоди, завданої неправомірними діями представників митниці при здійсненні процедур митного оформлення товарів Позивача, на підставі статті 1173 ЦК України.

42. Підставою касаційного оскарження у цій справі Скаржник вказує пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

43. Пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

44. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

45. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

46. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1431/23, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22.

47. З`ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

48. Скаржник у цій справі вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1173, 1174 ЦК України, частини 2 статті 235 МК України, частини 5 статті 338 МК України, частини 2 статті 356 МК України, в подібних правовідносинах (стягнення матеріальної шкоди за результатами правомірної реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до положень Митного кодексу України).

49. Перевіривши доводи Скаржника Суд звертає увагу на таке.

50. Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

51. Згідно частини першої статті 1174 ЦК України Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

52. Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17, було висловлено правову позицію, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

53. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.

54. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

55. Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19.

56. У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

57. Стаття 235 МК України встановлює заборони та обмеження щодо переміщення (пересилання) окремих видів товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

58. Відповідно до частини 2 статті 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до законодавства України та актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв`язку.

59. Статтею 338 МК України врегульовано огляд та переогляд товарів, транспортних засобів.

60. Частиною 5 статті 338 МК України встановлено, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Отримана від правоохоронних органів офіційна інформація опрацьовується митними органами самостійно із застосуванням системи управління ризиками. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду) в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються декларантом.

61. Згідно з положеннями частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність.

62. Частинною другою статті 356 МК України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

63. Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 у справі №160/31315/23 зазначав, що прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів є одним з обов`язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак недотримання вказаного етапу (як і будь-якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним. Подібні висновки викладені Верховним Судом і у постановах від 25.03.2024 у справі №260/585/22, від 28.05.2020 у справі №818/1205/16, від 12.11.2020 у справі №808/1697/15, від 25.02.2021 у справі №815/1557/17, від 28.07.2021 у справі №815/3903/17.

64. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до відомостей митних декларацій від відправника/продавця китайської компанії "Tianjin Crown Champion Industrial CO. LT", згідно з контрактом №Kie/CHN-UKR/25012018 від 25.01.2018, на адресу Відповідача у контейнерах через митний кордон України переміщувався товар - сировина для виготовлення добрива з вмістом двох поживних елементів: фосфору та азоту. Моноамонію фосфат 98%.

65. Посадовими особами Відповідача під час проведення часткового митного огляду, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів даним, зазначеним у митних деклараціях, встановлено, що товар являє собою речовину в вигляді кристалів білого кольору без сильного запаху, розфасовану в ПЕТ мішки по 25 кг. Згідно маркування на пакуванні товару (пет мішках) товар "фосфат моноамонію (МАР monoammonium phosphat)". За наведених обставин уповноважені особи Одеської митниці дійшли висновку, що вказана речовина є готовим мінеральним добривом. З метою підтвердження вказаних обставин Одеською митницею проведено відбір проб (зразків) для проведення лабораторного дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів з УКТ ЗЕД, а також з метою встановлення характеристик, визначальних для встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин.

66. Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять відповідних письмових рішень керівника митного органу або його заступника щодо взяття проб (зразків) товарів.

67. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою Одеської митниці відносно керівника Позивача ОСОБА_2 складено протоколи про порушення митних правил від 19.10.2021 №4240/50000/21 та №4241/50000/21 за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України, відповідно до яких вилучено мінеральне комплексне добриво, моноамонійфосфат (МАФ;NH4H2PO4) загальною вагою 704808 кг. Однак постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.04.2022 провадження у справі №521/18057/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України. Відповідно до вказаної постанови товар, вилучений згідно з протоколами про порушення митних правил №№4240/50000/21 та 4241/50000/21, повернуто власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

68. Суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, дійшли висновку, що посадові особи митниці безпідставно склали протоколи №4240/50000/21 та №4241/50000/21 від 19.10.2021 за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 472 МК України, відносно керівника ТОВ "Трікса", та як наслідок, безпідставно затримали на тривалий час вантаж в зоні митного контролю.

69. Крім того, як вказав суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення або висновки Одеської митниці щодо забезпечення/незабезпечення зберігання вилученого товару на складі митного органу, однак за приписами статті 265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

70. Дослідивши надані Позивачем докази на підтвердження розміру завданої шкоди (договори, акти наданих послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення тощо), суди попередніх інстанції визнали їх належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74, 76, 77 ГПК України, та такими, що підтверджують розмір понесених Позивачем додаткових витрат, у зв`язку з тривалим розмитненням Відповідачем його товару.

71. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підтвердження завдання неправомірними діями посадових осіб Відповідача шкоди Позивачу, яка полягає у понесенні останнім додаткових витрат на зберігання контейнерів з товаром на майданчику для тимчасового зберігання контейнерів ДП "Контейнерний термінал Одеса" Компанії "Ейч Ей Інтернешнл Гмбх" 3 511 084,81 грн, витрат за понаднормове використання контейнерів (демередж) та їх несвоєчасне повернення власнику - Mediterranean shipping company S.A., Geneva, Switzerland, інтереси якої в Україні представляє ТОВ "МШК Україна" у розмірі 9 285 783,33 грн, додаткових витрат за знаходження вантажних автомобілів, з контейнерами з товаром позивача, на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" (зона відібрання зразків для досліджень товару при його розмитненні в зоні митного контролю митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДМС України) у розмірі 213 844,00 грн, витрат на понаднормове використання вантажного автомобільного транспорту з вантажем позивача, що безпідставно утримувався Одеською митницею ДМС України на території вантажного терміналу ТОВ "Євротермінал" у розмірі 861 232,67 грн, а також 68 000,00 грн витрат на проведення експертиз та досліджень імпортованого товару.

72. Із вказаного вище вбачається, що Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування статей 1173, 1174 ЦК України, а також статті 356 МК України, і вказані висновки враховано судами попередніх інстанцій у цій справі.

73. Водночас Скаржником не доведено неправильне застосування судами попередніх інстанцій у цій справі частини 2 статті 235 МК України, частини 5 статті 338 МК України, та не обґрунтовано необхідність формування висновку щодо застосування вказаних статей в подібних правовідносинах. Разом з тим, питання стягнення матеріальної шкоди за результатами правомірної реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до положень Митного кодексу України, не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій у цій справі та з огляду на предмет і підстави позову не входять до предмету доказування у цій справі, оскільки за обставинами справи товари митним органом не реалізовувалися.

74. З огляду на викладене, Суд доходить висновку про відсутність підстав для формування висновку у цій справі щодо застосування норм 1173, 1174 ЦК України, а також статті 356 МК України, відмінного від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у вищезазначених справах, а також для формування висновку щодо застосування частини 2 статті 235 та частини 5 статті 338 МК України, оскільки необхідність застосування цих норм до правовідносин між сторонами у цій справі Скаржником не доведена.

75. Водночас Судом не встановлено порушення судами попередніх інстанцій у цій справі зазначених у касаційній скарзі норм права, що є обов`язковою умовою для підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

76. Таким чином, наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

78. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

79. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

Судові витрати

80. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної митної служби України в особі Одеської митниці залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 залишити без змін.

3. Стягнути з Державної митної служби України в особі Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 в розмірі 334 552 (триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн 33 коп.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Баранець