Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №927/251/26 — Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/251/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О. за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу,

Ніжинської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011423), вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600

в інтересах держави в особі

позивача: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931), вул. Прощенка Станіслава, буд. 20, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (код ЄДРПОУ 43081533), вул. Мазепи Івана, 61Б, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14001

про визнання недійсними додаткових угода та стягнення 358 619,63 грн

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Ходико О.Є.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Ніжинською окружною прокуратурою подано позов до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд», відповідно до якого просить:

- визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 22.08.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД».

- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 18.11.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД».

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД» на користь Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області пеню у розмірі 320 209,68 грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД» на користь Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області 3% річних у розмірі 38 409,95 грн. Ухвалою Господарського суд Чернігівської області від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2026 о 09:30 год., встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень.

Прокурору, позивачу та відповідачу ухвала суду від 13.04.2026 доставлена до їх Електронних кабінетів ЄСІТС 25.03.2026 о 17:25, 17:23, 17:25 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

В розумінні статті 242 ГПК України учасники належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.

09.04.2026 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив, зазначивши таке:

- за умовами Договору підряду від 18 серпня 2022, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (Виконавцем), останнім взято зобов`язання надати послуги у строк до 23.08.2022 року;

- станом на дату оголошення Замовником закупівлі (04 серпня 2022р.) та укладення Договору підряду в Україні діяв воєнний стан, строк дії якого з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року було продовжено на 90 діб, згідно з Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022р, тобто по 23 серпня 2022 року.;

- відповідно до пункту 9.3. Договору підряду даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг по « 23» серпня 2022 р. У разі подовження військового стану відповідно Указу президента України про введення військового стану та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може подовжуватись;

- після 04.08.2022 (дня оголошення Замовником закупівлі) воєнний стан продовжувався Указом Президента України від 12.08.2022р. № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 та Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16.11.2022. Вказана обставина є об`єктивною, відповідає п. 9.3. Договору і додаткового документального підтвердження не потребує;

- іншою об`єктивною обставиною, що унеможливлювала надання у строк до 23.08.2022р. послуг з «Поточного ремонту тротуару по вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня» (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) стало те, що після проведення деяких підготовчих та демонтажних робіт на об`єкті, неодноразово виникала необхідність виконання додаткових робіт, у зв`язку з чим за наслідками проведених нарад та згідно повноважень Замовника, закріплених у договорі підряду № 181 від 18 серпня 2022р., 22.08.2022 був складений Акт №1 на додаткові роботи, 14.11.2022 та 14.12.2022 були складені Акт № 2 на додаткові роботи та Акт № 3 на додаткові роботи;

- на момент укладення додаткової угоди № 1 від 22.08.2022 та додаткової угоди № 2 від 18.11.2022 до Договору підряду № 181 від 18.08.2022 існували об`єктивні обставини для зміни строку надання послуг за договором підряду. Вони є документально підтвердженими, що свідчить про дотримання сторонами норм Закону України «Про публічні закупівлі»;

- послуги з «Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня» (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), Виконавцем добросовісно виконані у повному обсязі, та в строки, узгоджені із Замовником. Крім того, позовна заява не містись обґрунтування вини Виконавця, а тому підстави для можливого застосування такої відповідальності до ТОВ «ЧЕРНІГІВ БУД» відсутні.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

15.04.2026 до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 15.04.2026, у якій прокуратура зазначає про наступне:

- Законом «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону «Про публічні закупівлі»;

- ТОВ «ЧЕРНІГІВ БУД» не повідомив замовника робіт про настання об`єктивних обставин неможливості виконання робіт у передбачений правочином строк, неможливості їх перенесення на інший час, неможливості залучення своїх працівників до роботи, тощо, а також не надав жодних документів на підтвердження таких обставин;

- воєнний стан не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань, укладених після 24.02.2022. Форс-мажор вимагає доведення неможливості виконання зобов`язань, а оскільки договір підписано в умовах війни, сторони знали про ризики, тому посилання на воєнний стан як на "непередбачувану" обставину є необґрунтованим;

- Відповідач надав до відзиву на позовну заяву акт додаткових робіт №1 на суму 337144,27 грн, акт додаткових робіт №2 на суму 173 736,58 грн. та акт №3 на суму 115 073,66 грн, відповідно до яких сума договору не змінюється. Акти підписані і затверджені уповноваженими особами Замовника і Виконавця, однак не містить реєстраційного номеру та відтиску печатки установи Замовника; при цьому копії даних актів не були надані Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області під час листування з Ніжинською окружною прокуратурою, що ставить під сумнів легітимність даних документів та їх дійсне складання;

- дослідивши перелік робіт та матеріальні ресурси, наведені в актах додаткових робіт, вбачається, що перелік робіт та матеріалів тотожній дефектному акту, який є додатком до договору, а це свідчить про виконання не додаткових робіт, а робіт, передбачених Договором підряду № 181 від 18.08.2022.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

21.04.2026 до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» від ТОВ «Чернігів Буд» надійшли заперечення, у яких відповідач зазначає:

- сторони, укладаючи додаткові угоди № 1 та № 2 діяли в межах домовленостей і підстави (як істотної умови договору), закріпленої в договорі підряду;

- інші об`єктивні обставини, що унеможливлювали виконання поточного ремонту у строк до 23.08.2022: з початком проведення робіт для обох сторін стало очевидним необхідність проведення додаткових робіт (додаткових обсягів робіт) для виконання предмету договору, що підтверджується протоколами нарад за участю замовника, підрядника та інженера технічного нагляду;

- у будівництві є дві затверджені примірні форми первинних документів з обліку - «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (№ КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (№ КБ-3), затвердженої примірної форми акту на додаткові роботи немає;

- нормативними актами не передбачено такої вимоги до первинних документів у будівництві як необхідність проставляння реєстраційного номера, тому акт на додаткові роботи вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженими представниками сторін і містить усі обов`язкові реквізити (назва, дата, зміст робіт, сума, підписи).

Заперечення прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 23.04.2026, судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.05.2026, 10:00, про що сторін повідомлено ухвалою повідомленням від 23.04.2026.

Ухвалою суду від 19.05.2026 повідомлено сторін, що у зв`язку із перебуванням судді Новик Т.О. у період з 25.05.2026 по 29.05.2026 у відпустці відповідно до наказу голови суду №57 від 19.05.2026, судове засідання 27.05.2026 не відбудеться; повідомлено учасників справи по те, що судове засідання у справі відбудеться 18.06.2026 о 09:30 год.

У судовому засіданні 18.06.2026 оголошена перерва до 26.062026, встановлено учасникам строк для надання додаткових пояснень, що виникли під час розгляду справи по суті.

24.06.2026 та 25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача та прокурора відповідно надійшли додаткові пояснення у справі, які прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 26.06.2026 представником відповідача заявлено усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи, що роботи виконані в повному обсязі, претензії до якості робіт відсутні та збитки позивачем не понесені.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

У судовому засіданні 26.06.2026 суд після переходу до ухвалення судового рішення на підставі ст. 219 ГПК України відклав його проголошення до 09 год. 45 хв. 02.07.2026, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 26.06.2026.

02.07.2026 у судовому засіданні проголошено скорочене рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04.08.2022 Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради на вебпорталі публічних закупівель “Prozorro” оприлюднено оголошення про проведення спрощенної/допорогової закупівлі UA-2022-08-04-007604-a за предметом закупівлі: «Поточний ремонт тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 5441200,00 грн.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2022-08-04-007604-a від 15.08.2022 єдиним учасником процедури закупівлі був ТОВ «Чернігів Буд» з остаточною ціновою пропозицією 4988058,38 грн, який і став переможцем торгів.

18.08.2022 між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» (виконавець) укладено Договір підряду № 181 (далі – Договір).

Згідно з пунктами 1.1-1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язаний приймати належно надані послуги та своєчасно оплачувати їх вартість за цінами та у термін, зазначені у Договорі.

Спосіб і вид надання послуг визначаються на підставі оголошення, затвердженого Замовником.

Загальний обсяг надання послуг визначається по факту, на підставі актів виконаних робіт, оформлених належним чином (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.2 Договору сторони дійшли згоди щодо строків виконання робіт: строк надання послуг – до 23.08.2022 року.

Місце надання послуг: вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня, м. Ніжин (п. 2.3 Договору).

Виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає умовам технічної та іншої нормативно-правової документації (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 вартість надання послуг становить 4988058,38 грн (чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч п`ятдесят вісім гривень 38 коп.) в тому числі ПДВ: 831343,06 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча триста сорок три гривні 06 коп.). Договірна ціна є твердою.

Розрахунок за надані послуги проводиться Замовником на підставі підписаних Сторонами актів на протязі 14 календарних днів після підписання Замовником актів приймання-передачі наданих послуг (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Виконавець зобов`язаний: розпочати надання послуг з моменту підписання Договору; надавати на свій ризик за завданням Замовника послуги згідно п. 1.1. якісно і в узгоджений Сторонами строк, що становить 48 годин після звернення Замовника, гарантувати якість послуг.

Пунктами 6.1 – 6.2 Договору сторони узгодили, що Виконавець повідомляє Замовника про виконання послуг і направляє на його адресу акти виконаних робіт.

Виконавець до 25 числа місяця представляє Замовнику акти виконаних робіт в трьох примірниках з врахуванням актів, складених в поточному місяці. Замовник протягом п`яти днів після одержання актів виконаних робіт від Виконавця, розглядає та підписує їх, один примірник повертає Виконавцю.

Підписані Сторонами акти виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за надані Виконавцем послуги (п. 6.4 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору Виконавець несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У разі порушення зобов`язань за Договором може настати такий правовий наслідок - сплата неустойки. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 7.2 Договору).

Виконавець за невиконання договірних зобов`язань сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а також компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.

Під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють: надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, захист від дії якої не передбачено в документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу і дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного Договору (страйк, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб тощо);

- умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов`язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим уповноваженим органом.

Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються у письмовій формі, є його невід`ємною частиною та набувають чинності з моменту їх підписання (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі і надіслані рекомендованим, цінним листом або доставлені особисто під розписку на адресу Сторін. Факсокопії мають юридичну силу, якщо є підтвердження іншої Сторони про їх одержання уповноваженими представниками.

Відповідно до п. 9.3. Договору даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 23 серпня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2022 року, а у частині розрахунків та гарантійних термінів до повного виконання зобов`язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторін від виконання зобов`язань, які лишились невиконаними (п. 11.1 Договору).

18.08.2022 Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області затверджено Дефектний акт на поточний ремонт тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (далі – Дефектний акт), яким визначено об`єми робіт за об`єктом Договору.

Відповідно до Протоколу наради з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), проведеної 19.08.2022 за участю представників Замовника, Підрядника та інженера з технічного нагляду, вирішено:

- Виконавцю: підготувати та надати Замовнику акт на додаткові роботи;

- Замовнику: підготувати додаткову угоду для внесення змін до договору підряду № 181 від 18.08.2022 щодо обсягів та термінів виконання робіт.

22.08.2022 начальником управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради затверджений Акт № 1 на додаткові роботи, підписаний представниками Замовника, Підрядника та інженером з технічного нагляду.

У вказаному Акті на додаткові роботи № 1 зазначено, що останній складений в тому, що при виконанні будівельних робіт по об`єкту: Поточний ремонт тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) виникли додаткові роботи, не передбачені проектною документацією, зокрема:

- з найменування робіт вилучено: установлення бетонних поребриків на щебеневу основу (- 400 м); улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піщано-гравійної суміші, жорстви (- 82 м.куб.); пісок природний, рядовий (- 75,208 м.куб.);

- до найменування робіт додано: улаштування дорожніх корит напівдорожнього профілю з застосуванням автогрейдерів, глибини корита до 250 мм (44 м.кв.); установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів (15 м); установлення бетонних поребриків на бетонну основу (тільки робота) (400 м); щебінь фракція 2-5 мм (заміна матеріалу у договірній ціні) (102,4151 м.куб.).

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2022 до Договору сторонами внесено зміни до п.п. 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції:

« 2.2. Строки надання послуг – до 21.11.2022 року.

9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг до 21 листопада 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись».

Додаток №1 до договору – Календарний графік надання послуг викладено у новій редакції (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди) (п. 2 додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 інші умови договору залишаються незмінними.

Відповідно до Протоколу наради з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), проведеної 10.11.2022 за участю представників Замовника, Підрядника та інженера з технічного нагляду, вирішено:

- Виконавцю: підготувати та надати Замовнику акт на додаткові роботи;

- Замовнику: підготувати додаткову угоду для внесення змін до договору підряду № 181 від 18.08.2022 щодо обсягів та термінів виконання робіт.

14.11.2022 начальником управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради затверджений Акт № 2 на додаткові роботи, підписаний представниками Замовника, Підрядника та інженером з технічного нагляду.

У вказаному Акті на додаткові роботи № 2 зазначено, що останній складений в тому, що при виконанні будівельних робіт по об`єкту: Поточний ремонт тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) виникли додаткові роботи, не передбачені проектною документацією, зокрема:

- з найменування робіт вилучено: розливання бітумної емульсії 0,4/м2 (- 0,0046 т); улаштування асфальтобетонногго покриття доріжок і тротуарів двошарових, нижній шар із крупнозернистої асфальтобетонної суміші за товщини 4,5 см (- 10,5 м.кв); монтаж лавок вагою до 0,5 т (- 0,9 т); укладення трубопроводів із поліетиленових труб діметром 25 мм з пневмотичним випробуванням (- 10 м); труба ПХВ гнучкого типу, гофрована ДКС ф25мм Октопус (- 10 м); кабель до 35 кВт, що прокладається у готових траншеях без покриттів, маса 1 м до 1 кг (- 500 м); кабель до 35 кВт, що прокладається у готових траншеях без покриттів, маса 1 м до 1 кг (- 50 м); трижильний кабель напругою до 1000В перерізом 3х6мм2 ВБбШв (- 550 м); провід перший одножильний або багатожильний у загальному обплетенні у прокладених трубах або металорукавах, сумарний переріз до 16 мм2 (- 40 м); трижильний кабель напругою 1000В перерізом 3х4мм2 ВВГ (- 220 м); монтаж муфти кінцевої епоксидної для кабеля напругою до 1 кВт, переріз однієї жили до 35 мм2 (-2 шт); муфта кінцева 1ПКНТп-4 (- 2 шт.); покривання 1-2 кабелів, прокладених у траншеї, сигнальною стрічкою (- 100 м.тр); стрічка_сигнальна «обережно кабель» (- 100 м); продавлювання без розробки ґрунту (прокол) на довжину до 30 м. труб діаметром 200 мм ( - 21 м); труба ПП SN8, діаметр 200 мм (- 21 м);

- до найменування робіт додано: розбирання бортових каменів (13 м); улаштування дорожніх корит навколо профілю з застосуванням автогрейдерів, глибина корита до 250 мм. (133,94 м2); установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів (- 15,2 м); установлення бетонних поребриків на бетонну основу (9 м); бордюр парковий 100-20-8 (9 шт); улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску (21,794 м3); улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із щебню (21,353 м3); улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЄМ) (21,15 м2); щебінь фракція 2-5 мм (заміна матеріалу у договірній ціні) (2,04817 м.3); улаштування фундаментів стовпів бетонних (1,91 м3); видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев твердих листяних порід частинами із застосуванням автогідропідіймачів, діаметр стовбура понад 20 см до 30 см (1,499 м3); навантаження дров (33,3 т); перевезення лісоматеріалів транспортом загального призначення з напівпричіпом на відстань до 10 км (3,33 т); корчування вручну в міських умовах пнів берези, сосни, модрини, діаметр пня до 30 см (4 шт); провід перший одножильний або багатожильний у загальному обплетенні у прокладених трубах або металорукавах, сумарний переріз до 35 мм2 (512 м.); трижельний кабель перерізом 3х6 мм2 АВВГ (заміна марки кабеля в основному кошторисі) (512 м); кабель ВВГ 2х1,5 мм2 (заміна марки кабеля в основному кошторисі) (180 м.); продавлювання без розробки ґрунту(прокол) на довжину до 10 м. труб діаметром до 100 мм (10 м); труби сталеві електрозварні, діаметр 56 мм (10 м).

- Додатковою угодою № 2 від 18.11.2022 сторонами внесено зміни до пунктів 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції:

« 2.2. Строки надання послуг – до 31.12.2022 року.

9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» та постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись».

Додаток №1 до договору – Календарний графік надання послуг викладено у новій редакції (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди) (п. 2 додаткової угоди №2).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 інші умови договору залишаються незмінними.

14.12.2022 начальником управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради затверджений Акт № 3 на додаткові роботи, підписаний представниками Замовника, Підрядника та інженером з технічного нагляду.

У вказаному Акті на додаткові роботи № 3 зазначено, що останній складений в тому, що при виконанні будівельних робіт по об`єкту: Поточний ремонт тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) виникли додаткові роботи, не передбачені проектною документацією, зокрема:

- з найменування робіт вилучено: улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЄМ) (- 44,260 м2); улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із щебню (- 14,2122 м3); улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЄМ) (- 21,150 м2); щебінь фракція 2-5 мм (заміна матеріалу у договірній ціні) (- 4,99327 м3);

до найменування робіт додано: розбирання асфальтобетонних покриттів вручну (15 м3); улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи із піску (70,606 м3); планування прощ ручним способом, група ґрунту 2 (700 м2).

14.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до п. 1 якої у зв`язку із необхідністю виконання додаткових робіт, не врахованих у кошторисі, сторони дійшли згоди внести зміни до Договірної ціни Договору №181 від 18.08.2022, у зв`язку з чим договірну ціну викласти в новій редакції.

Зміна договірної ціни не призведе до збільшення вартості договору (п. 2 додаткової угоди № 3).

Інші умови договору залишаються незмінними (п. 3 додаткової угоди № 3).

На виконання умов договору ТОВ «Чернігів Буд» надано Управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та підписано довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2022 за ф. № КБ-3 та акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, а саме:

- Акт № 1 приймання виконаних робіт від 10.11.2025, відповідно до якого виконано робіт на суму 2463289,38 грн з ПДВ;

- Акт № 2 приймання виконаних робіт від 08.12.2022, відповідно до якого виконано робіт на суму 2478524,35 грн з ПДВ;

- Акт № 3 приймання виконаних робіт від 14.12.2022, відповідно до якого виконано робіт на суму 46244,65 грн з ПДВ.

Як зазначає прокурор, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки Товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження. ТОВ «ЧЕРНІГІВ БУД» не повідомив замовника робіт про настання об`єктивних обставин неможливості виконання робіт у передбачений правочином строк, неможливості їх перенесення на інший час, неможливості залучення своїх працівників до роботи, тощо, а також не надав жодних документів на підтвердження таких обставин, УЖКГ та Б та ТОВ «ЧЕРНІГІВ БУД» не мали жодних підстав для укладення додаткових угод до Договору, предметом яких є продовження строку дії договору.

А отже, за твердженням прокурора, Додаткова угода № 1 від 22.08.2022 та Додаткова угода №2 від 18.11.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022 укладені сторонами договору з очевидним порушення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, прокурор у позовній заяві зазначає, що незважаючи на визначений первісними умовами Договору строки надання послуг - до 23.08.2022 (п. 2.2.) часткове виконання відбулося лише 10.11.2022. При цьому станом на 10.11.2022 обсяг робіт у грошовому еквіваленті склав лише 50,62% (2 463 289,38 грн з ПДВ від 4 988 058,38 грн з ПДВ). Таким чином, з дня наступного за останнім, передбаченим Договором, днем виконання робіт - 24.08.2022, почався період прострочення виконання взятого на себе зобов`язання з боку ТОВ «ЧЕРНІГІВ БУД», та завершився 14.12.2022.

Враховуючи строки фактично виконаних робіт, прокурором нараховано 320209,68 грн. пені за період з 24.08.2022 по 14.12.2022 та 38409,95 грн 3% річних за період з 24.08.2022 до 14.12.2022, які прокурор і просить стягнути з відповідача.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 від 22.08.2022, № 2 від 18.11.2022 до договору підряду № 181 від 18.08.2022, а також стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного договору.

Підстави представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Законом України "Про прокуратуру" визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

У даній справі Ніжинською окружною прокуратурою подано позов в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради в зв`язку з невиконанням останнім обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради – орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 1, 1.3, 2, 6.1 Положення про Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням №42-26/2022 Ніжинської міської ради Чернігівської області VIII скликання від 07.12.2022 Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931) (далі - Управління) є юридичною особою, яке здійснює повноваження з питань житлово-комунального господарства та будівництва з правом ведення поточних бюджетних, позабюджетних та спеціальних рахунків в органі Державного казначейства України відповідно до затверджених Ніжинською міською радою Чернігівської області та виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області цільових призначень розрахунків.

Управління є розпорядником бюджетних коштів.

Управління відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, зокрема, здійснює наступні функції: готує програми благоустрою населених пунктів громади, подає Ніжинській міській раді звіти про результати виконання цих програм; організує виконання комплексу робіт з благоустрою, поховання безрідних громадян; вносить пропозиції до планів, розвитку населених пунктів громади, місцевих програм, а також до планів підприємств, установ та організацій з питань, пов`язаних із задоволенням потреб населення; забезпечує підготовку та подання на розгляд Ніжинської міської ради пропозицій щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку населених пунктів громади, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. залучає на договірних засадах підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально- економічному розвитку населених пунктів громади.

Управління є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів бюджету громади.

Відповідно до пунктів 13, 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно зі ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 ч.1 ст. 7 БК України).

Неефективне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси та порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» публічні закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, яке у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт за Договором), уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Розпорядник бюджетних коштів є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, а тому є належним позивачем у справі. До таких висновків прийшов Верховний Суд, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, Верховного Суду Касаційного господарського суду від 09.08.2023 №924/1283/21. Велика Палата Верховного Суду також визначила правомірним й стягнення незаконно сплачених бюджетних коштів до бюджету в особі його розпорядника.

Оскільки Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області відповідно до покладених на нього повноважень у сфері державної політики у сфері будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, виступало замовником та розпорядником бюджетних коштів за Договором підряду № 181 від 18.08.2022, тому є уповноваженим органом на захист порушених інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор у листах №52-72-43вих-26 від 02.01.2026 та №252-72-885вих-26 від 11.02.2026 просив Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області надати інформацію щодо укладання договору підряду №181 від 18.08.2022 та про стан виконання договірних зобов`язань відповідачем за Договором підряду №181 від 18.08.2022, а також просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи щодо усунення порушень, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду.

Відповідно до листів Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області від 09.01.2026 №01-14/21 та №01-14/140 від 03.03.2026, наданих на запит прокуратури Управління повідомило про не вжиття ним заходів стягнення штрафних санкцій, у зв`язку із чим уповноважений орган просив захистити інтереси держави в особі Управління шляхом звернення до суду про стягнення з ТОВ «Чернігів Буд» штрафу та пені за неналежне виконання умов Договору підряду № 181 від 18.08.2022.

Вказане свідчить про те, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, будучи проінформованим про допущені порушення, належних заходів для захисту порушених інтересів держави не вживає та не планує вживати.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив і не планує робити.

У порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор листом №52-72-1939вих-26 від 20.03.2026 повідомив позивача про звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до ТОВ «Чернігів Буд» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 358619,63 грн.

За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

За доводами прокурора Додаткова угода № 1 від 22.08.2022 та Додаткова угода №2 від 18.11.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022 укладені сторонами договору з порушення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частин 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України (чинного на час укладення Договору № 181 та додаткових угод до нього) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

На момент підписання договору № 181 від 18.08.2022 сторонами було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за договором та строк його дії відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у п. 2.2. договору сторони погодили термін надання послуг: до 23.08.2022.

У подальшому сторони підписали додаткову угоду № 1 від 22.08.2022 до Договору, якою внесено зміни до п.п. 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції: «п. 2.2. Строки надання послуг – до 21.11.2022 року; п. 9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг до 21 листопада 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись».

Також цією угодою внесені зміни до додатку 1 «Календарний графік надання послуг», зокрема погоджено терміни надання послуг на об`єкті з серпня по листопад 2022 року.

Додатковою угодою № 2 від 18.11.2022 сторонами внесено зміни до пунктів 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції: «п. 2.2. Строки надання послуг – до 31.12.2022 року; п. 9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись».

Також цією угодою внесені зміни до додатку 1 «Календарний графік надання послуг», зокрема погоджено терміни надання послуг на об`єкті з серпня по грудень 2022 року.

Із системного аналізу й тлумачення норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку надання послуг (виконання робіт) є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Зміст підпункту 4 пункту 19 Особливостей аналогічний положенням п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, вказані правові норми передбачають за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанову Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Судом встановлено, що умова щодо строку виконання робіт, обумовлених договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2022-08-04-007604-a.

Відповідач, прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради договір підряду № 181 від 18.08.2022, взяв на себе зобов`язання надати послуги з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у строк до 23.08.2022, а з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 18.11.2022 цей строк був продовжений до 21.11.2022 та до 31.12.2022 відповідно.

Суд установив, що причиною продовження сторонами попередньо встановлених строків виконання робіт за договором підряду № 181 було прийняття спільних рішень представниками Замовника, Підрядника та інженера з технічного нагляду, оформленими протоколами нарад 19.08.2022 та 14.11.2022 про внесення змін щодо обсягів і термінів виконання робіт, зумовлених додатковими роботами, не передбаченими проектною документацією.

Обов`язок з підготовки додаткового обсягу робіт був покладений на Підрядника, який в актах № 1 від 22.08.2022, № 2 від 14.11.2022 та № 3 від 14.12.2022 визначив перелік додаткових робіт по Договору підряду № 181.

За умовами п. 1.3 Договору загальний обсяг надання послуг визначається по факту, на підставі актів виконаних робіт, оформлених належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Чернігів Буд» та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2022 за ф. № КБ-3, зокрема: Акт № 1 приймання виконаних робіт від 10.11.2025; Акт № 2 приймання виконаних робіт від 08.12.2022 та Акт № 3 приймання виконаних робіт від 14.12.2022, в яких з урахуванням п. 1.3 Договору міститься перелік додаткових робіт, визначених в Актах на додаткові роботи.

Водночас зі змісту Актів на додаткові роботи слідує, що останні не містять обґрунтувань необхідності проведення додаткових робіт, які не передбачені проектною документацією; об`єктивних причин неможливості виконати повний комплекс робіт на об`єкті в первісно обумовлений Договором строк матеріалами справи також не встановлено.

Разом з тим, листом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради від 09.01.2026 № 01-14/21 повідомлено, що підставою укладення додаткових угод до Договору № 181 від 18.08.2022 є домовленість двох сторін (а.с.53).

Частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну заборону на зміну істотних умов договору про закупівлю після його підписання, визначаючи при цьому вичерпний перелік винятків.

Закон чітко розмежовує підстави для зміни істотних умов договору. Так, покращення якості предмета закупівлі регулюється пунктом 3 частини п`ятої статті 41 Закону. Натомість зміна (продовження) строку виконання зобов`язань допускається виключно на підставі пункту 4 цієї ж норми і лише у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд наголошує, що «згода сторін», у тому числі намір сторін покращити предмет закупівлі (навіть якщо такий намір існував у формі протоколів спільних нарад) не є тотожним поняттю "об`єктивні обставини, що спричинили продовження строку" в розумінні законодавства про публічні закупівлі. Покращення якості предмета закупівлі, так само як і волевиявлення сторін, само по собі не є обставиною, яка автоматично дозволяє сторонам ігнорувати вимоги закону щодо строків та безпідставно подовжувати їх.

Зважаючи на те, що у цьому випадку шляхом укладання спірних додаткових угод сторони фактично змінили саме строк виконання робіт по Договору підряду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню імперативні вимоги щодо порядку зміни строків, передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Для правомірної зміни строку виконання робіт відповідач мав надати документально підтверджені об`єктивні обставини, які унеможливлювали виконання зобов`язання у первісно встановлений строк.

Схожа позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 925/832/25.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 квітня 2025 року у cправі № 924/602/24 об`єктивні обставини (підстави) для продовження строку виконання робіт за договором про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі») є оціночною категорією та можуть бути підтвердженні будь-якими документальними доказами неможливості виконання умов договору щодо строку виконання зобов`язання на момент їх вчинення (укладення), навіть якщо такі докази подані після виникнення обставини, які вони засвідчують (підтверджують).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем документально не доведено об`єктивну необхідність у виконанні додаткових робіт, наведених в Актах на додаткові роботи, перелік та обсяг яких відрізняється від обсягу й переліку робіт наведеного в Дефектному акті, який є складовою тендерної документації.

Будь-які належні та достовірні докази, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку виконання робіт в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не довів належними й допустимими доказами неможливість виконання зобов`язання з виконання робіт у визначений договором строк.

Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором на дату укладання спірних додаткових угод не було.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Зважаючи на викладене, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-яке документальне підтвердження об`єктивних обставин, що призвели до неможливості своєчасного виконання робіт та спричинили продовження строку дії договору та договірних зобов`язань з виконання робіт по об`єкту, обумовленому предметом договору, а також обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання та такими обставинами.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що сторонами правочину на момент укладення оскаржуваних додаткових угод не були дотримані вимоги п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при погодженні продовження термінів виконання робіт, а відтак збільшення строку виконання зобов`язання з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка на ділянці від вул. Козача до вул. 8-го Березня (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) шляхом укладання додаткових угод № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 18.11.2022 до договору підряду № 181 від 18.08.2022 суперечить вказаній нормі Закону.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що сторони при продовженні строків виконання робіт діяли відповідно до умов Договору, зокрема, його пункту 9.3, який містить умову про те, що «у разі подовження військового стану відповідно Указу президента України про введення військового стану та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може подовжуватись», оскільки сам по собі військовий стан і його продовження у даному випадку не може бути тією об`єктивною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов`язання у первісно встановлений саме цим Договором строк у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

На думку суду, вказана обставина може бути взята судом до уваги у кожному окремому випадку за умови настання незалежних від волі сторін обставин, обумовлених введенням (продовженням) військового стану і безпосередньо з цим пов`язаними (наприклад, негативні наслідки ракетних, дронових атак у вигляді руйнувань/пошкодження об`єкту закупівлі, матеріалів підрядника тощо). За наявності таких обставин заявник має надати документальне підтвердження вказаних фактів.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладене, укладені додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 18.11.2022 до договору підряду № 181 від 18.08.2022 підлягають визнанню недійсними, оскільки сторонами цих правочинів на момент їх укладення при погодженні продовження термінів виконання робіт не були дотримані вимоги п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, позовні вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені.

Як вказано вище, господарський суд визнав додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 18.11.2022 до договору підряду № 181 від 18.08.2022, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради та ТОВ «Чернігів Буд», недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором (у первісній редакції), зокрема, щодо граничних строків виконання робіт.

Пунктом 2.2. Договору строки надання послуг встановлені до 23.08.2022 року.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Доказів виконання робіт у первісно встановлений договором строк відповідач не надав.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до п. 7.4. Договору Виконавець за невиконання договірних зобов`язань сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а також компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором.

Прокурор відповідно до п. 7.4. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 320 209,68 грн за період з 24.08.2022 по 14.12.2022.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що пеня за прострочення виконання зобов`язання за період з 24.08.2022 по 14.12.2022 становить 315 095,59 грн, яка відповідає умовам п. 7.4. Договору та вимогам чинного законодавства.

В контексті наведеного суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 549 ЦК України та кореспондуючу їй умову пункту 7.4 Договору, які визначають механізм нарахування (обчислення) пені.

Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі – початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати.

Застосування формулювання в тексті договору «за кожен день прострочення» повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), встановлюючи строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), передбачених частиною 3 статті 549 ЦК України.

Правовий аналіз статей 253, 255, 549 ЦК України та погоджені умови Договору свідчать про те, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичного виконання роботи не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, адже повним днем прострочення виконання зобов`язання не є (див. постанову Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18).

Судом встановлено, що пеня була нарахована за дні, в які відбулося фактичне виконання робіт згідно актів (10.11.2022, 08.12.2022 та 14.12.2022 року), не враховуючи суму, на яку були виконані роботи в ці дні, що суперечить нормам чинного законодавства.

За висновками суду, день фактичного виконання не може включатися до часу прострочення виконання зобов`язання при здійсненні розрахунку розміру пені, оскільки відповідний розрахунок здійснюється у днях, протягом яких не виконувалось (неналежно виконувалось) зобов`язання, нарахування - за весь день (24 години) прострочення, а фактичне виконання робіт (частини робіт) в цей день виключає правомірність нарахування пені за 24 години цього дня, позаяк нарахування можуть здійснюватись лише за кожен повний день прострочення.

З наведеного слідує, що нарахування прокурором пені в сумі 5114,09 грн є неправомірним, оскільки не відповідає умовам Договору та положенням ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Між тим, розглянувши клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними та конкретизуються судом у кожному конкретному випадку, а вказані норми направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником, оскільки за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року в справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного виконання зобов`язання не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами.

Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину.

Отже законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, але і принципом справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Усе зазначене судом вище кореспондує усталеній та послідовній позиції Верховного Суду, відступів від якої станом на момент виникнення спору та розгляду цієї справи Верховним Судом не зроблено.

Зі встановлених у цій справі обставин слідує:

- пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні розміру неустойки позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням повного фактичного виконання відповідачем робіт;

- основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, роботи за Договором підряду відповідачем виконані в повному обсязі 14.12.2022, тобто порушення відповідачем зобов`язання не призвело до повного невиконання договору, жодних претензій щодо якості виконаних робіт протягом більш ніж трьох років матеріали справи не містять, а період прострочення відповідача склав близька 3,5 місяців;

- відсутні підстави вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки або інші негативні наслідки для позивача; обставин понесення будь-яких збитків, майнових та/або фінансових втрат позивача судом не встановлено;

- підставою укладення спірних додаткових угод до Договору підряду № 181 була спільна згода обох сторін Договору, і застосування до відповідача неустойки у розмірі, заявленому прокурором до стягнення, не може відповідати критеріям розумності та справедливості, позаяк цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 90%, у зв`язку з чим стягненню підлягає пеня в сумі 31509,56 грн.

Таке зменшення суд вважає адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язання в цій справі та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем не було надано жодних доказів настання для нього обставин непереборної сили, визначених розділом 8 договору, які б звільняли його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань.

Щодо нарахування 38409,95 грн 3% річних за період з 24.08.2022 до 14.12.2022 суд зауважує таке.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведеної правової норми можна зробити висновок, що положення ст. 625 ЦК України щодо нарахування процентів річних застосовується лише в разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).

Враховуючи відсутність будь-якого грошового зобов`язання відповідача перед позивачем за Договором підряду № 181, підстави для нарахування та стягнення 3% річних за прострочення виконання робіт за цим Договором відсутні.

Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема оскаржувані додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 18.11.2022 до договору підряду № 181 від 18.08.2022 підлягають визнанню недійсними і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31509,56 грн пені.

В решті вимог, зокрема, в частині стягнення 38409,95 грн 3% річних за період з 24.08.2022 до 14.12.2022 (як безпідставно нарахованих), 288700,12 грн пені (з яких: 283 586,03 грн зменшеної судом та 5114,09 грн безпідставно нарахованої) позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі основні питання, винесені на його розгляд, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у разі зменшення судом розміру неустойки (пені) на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України судовий збір відповідно до вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки (пені), оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, і таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права, передбаченого наведеними нормами, на таке зменшення.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Зважаючи на положення ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та зміст заявлених позовних вимог, з огляду на обставини подання прокурором позову через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становив 9628,24 грн (за дві немайнові вимоги – 5324,80 грн та за одну вимогу майнового характеру – 4303,44 грн).

Прокурором при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 666 від 19.03.2026 сплачено 11829,72 грн.

Тобто прокурором при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у розмірі 2201,48 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 2201,48 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №927/251/26 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 9105,95 грн покладається на відповідача.

В решті 522,29 грн судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 22.08.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД».

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 18.11.2022 до Договору підряду №181 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД» (код ЄДРПОУ 43081533, вул. Мазепи Івана, 61Б, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14001) на користь Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931, вул. Прощенка Станіслава, буд. 20, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600; отримувач: ДКСУ в м. Київ МФО 820172, р/р UA028201720344290004000036490; код отримувача: 32009931) пеню у розмірі 31 509,56 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ БУД» (код ЄДРПОУ 43081533, вул. Мазепи Івана, 61Б, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14001) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, отримувач Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ – 02910114; банк отримувача – Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача – UA248201720343140001000006008) судовий збір в сумі 9105,95 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 02.07.2026.

Суддя Т.О.Новик