Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №924/483/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2026 р. Справа № 924/483/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , с. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод", с. Ярмолинці, Хмельницький район, Хмельницька область

про визнання припиненим трудового договору

за участю представників сторін:

від позивача - Хижняк О.О.,

від відповідача - не з`явився,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" про припинення трудового договору, оформленого наказом ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" №2-К від 10.05.2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 , виданого на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" ( протокол №08/05/2018 від 08 травня 2018р.), з 12 березня 2026 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що позивачем були скликані загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про звільнення з посади директора ОСОБА_1 . Однак загальні збори учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" 12.03.2026 р. не відбулись у зв`язку із неявкою на них учасників товариства. Вказана бездіяльність, на думку позивача, порушує її трудові права, зокрема право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, а також право обрання місця роботи.

Позивача в судовому засіданні 02.07.2026 підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 11.06.2026 було доставлено до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа 11.06.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 06.03.2018 року створено товариство з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод".

Відповідно до п.1.1. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод", що затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" №09/02/2022 від 09.02.2022 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" створене та здійснює діяльність на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та інших нормативних актів України. Товариство є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма «Агропрод-ЗПТ» та створене шляхом виділу із зазначеного ТОВ «Агропрод-ЗПТ».

Вищим органом товариства є Загальні збори учасників (п.13.1. статуту).

Згідно з п.13.5. статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених Статутом або чинним законодавством, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до п.13.10 статуту Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників поштовим відправленням з описом вкладення, або вручено персонально кожному учаснику товариства, підтвердженням вручення такого повідомлення буде підпис учасника товариства з поміткою «отримано».

Згідно з п.13.14. статуру рішення Загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням. Рішення загальних зборів учасників приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, окрім рішень передбачених п.13.15,13.16 Статуту.

У п.13.19. статуту зазначено, що загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі з тих, що передані Загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п.п.7 п.13.20. статуту).

Згідно з п.14.1. статуту виконавчим органом товариства є Директор, який обирається Загальними зборами учасників безстроково та здійснює поточне керівництво товариства і є підзвітний Загальним зборам учасників і Наглядовій раді товариства (у разі її утворення). Виконавчий орган товариства може бути обраний також із складу учасників товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" від 08.05.2018 р., оформленим протоколом №08/05/2018 загальних зборів засновників учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" було призначено на посаду директора товариства ОСОБА_1 .

10.05.2018 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ "Ярмолинецький консервний завод", що підтверджується наказом №2-К про прийняття на роботу ОСОБА_1 .

09.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" та учасників товариства, в якій просила звільнити її з посади директора ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 23 лютого 2026 року.

09.02.2026 року позивачем, як директором ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" було направлено загальним зборам учасників товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод", зі змісту якого вбачається, що учасники товариства запрошувалися на збори на 12:00 год. 12 березня 2026 року за адресою: 32100, Хмельницька обл.., Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул.. Петропавловська, 2є, для вирішення питання щодо зміни директора товариства (звільнення з посад директора ОСОБА_1 та призначення на посаду директора іншої визначеної Зборами особи).

Проте, загальні збори учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" 12.03.2026 р. не відбулись у зв`язку з неприбуттям учасників товариства на загальні збори у вказаний час та місце.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України). Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі N 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі N 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі N 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі N 127/21764/17).

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №448/362/22.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (частина 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Як вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі суду від 08.02.2023 у справі 127/27466/20, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, дійсно має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, втім рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства.

Разом з цим, як вказано в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2023 у справі 127/27466/20, колегія суддів акцентує увагу на тому, що звільненням посадової особи товариства дещо ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею, порядок його призначення та звільнення суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників.

Тобто, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

Для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу/посадової особи товариства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 навела свою правову позицію щодо правової природи відносин, що існують між товариством з обмеженою відповідальністю та його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може ефективно захистити відповідне право.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п`яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю"; тут і далі Закон в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону), до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).

Схожі положення містяться у Статуті ТОВ "Ярмолинецький консервний завод", яким передбачено, що вищим органом Товариства є загальні збори учасників. Загальні збори Учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання виконавчого органу товариства. Виконавчим органом товариства є Директор (п. п. 13.1, 13.19, 13.20, 14.1 статуту).

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2018 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" відповідно до наказу №2-К від 10.05.2018.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, суд враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 наведено правову позицію щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина 1 статті 98 ЦК України).

Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Відповідно до положень частин 2, 5 та 11 статті 32 Закону, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників.

Беручи до уваги наведене, директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. При цьому директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач дотримався визначеного законом та статутом порядку скликання загальних зборів учасників товариства з власної ініціативи, надіславши 09.02.2026 учасникам товариства заяву про звільнення від 09.02.2026 та повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства.

Однак, загальні збори учасників товариства не відбулись у зв`язку з неявкою усіх учасників товариства на збори, які мали відбутися 12.03.2026 року.

Дотримання позивачем визначеного законодавством та статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників з власної ініціативи дає підстави для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження, як директора товариства з незалежних від нього причин.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що наведена в ухвалі суду від 08.02.2023 у справі 127/27466/20, належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів керівника товариства у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), як визначено у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання припиненим трудового договору між товариством з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" та ОСОБА_1 за рішенням суду.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у зв`язку із задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудовий договір, оформлений наказом товариства з обмеженою відповідальність "Ярмолинецький консервний завод" №2-К від 10.05.2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 , виданий на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Ярмолинецький консервний завод" (протокол №08/05/2018 від 08 травня 2018р.).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ярмолинецький консервний завод" (32100, Хмельницька обл., Хмельницький район, селище Ярмолинці, вул. Петропавловська, буд. 2 Є, код ЄДРПОУ 41984869) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 02.07.2026 року.

Віддрук: 1примірник. 1 - до справи.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати до електронного кабінету ЕЄ.