Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №922/1072/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1072/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни, м. Дніпро

до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, м. Вовчанськ

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, фізична особа-підприємець Остахова Марина Олександрівна, звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заподіяну залиттям матеріальну шкоду, у розмірі 468 249,05 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1072/26, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.06.2026 у вказаній справі ухвалено судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

23.06.2026 до суду від позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 922/1072/26; стягнути з ФОП Камінського Олександра Денисовича на користь ФОП Остахової Марини Олександрівни понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 850 грн; розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1072/26 провести без участі представника позивача адвоката Мироненка С.С. та без участі позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою суду від 24.06.2026 заяву фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат прийнято до розгляду; вирішено розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); запропоновано відповідачу надати обґрунтовані заперечення проти заяви позивача якщо такі є.

Розглядаючи заяву позивачки про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем у позовній заяві був визначений орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги та понесених витрат позивачем до суду подані: ордер серії АХ №1178944 від 19.03.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1657 від 28.03.2017, договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, додаток №3 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, акт виконаних робіт від 18.06.2026 за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, прибутковий касовий ордер №3 від 18.06.2026.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, адвокат приймає доручення від Клієнта здійснити у встановлені строки на умовах визначених договором про надання правової допомоги у правовідносинах з будь-якими правоохоронними органами, державними службовцями, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, в будь-яких органах, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форми власності, в т.ч. але не виключно у судах будь-яких юрисдикцій, інстанційності та територіальності. Подальші доручення на вчинення юридичних дій в інтересах клієнта оформляються додатковою угодою. За виконання даного договору адвокату сплачується гонорар у розмірі встановленому договором. За виконання договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар. Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору.

Згідно додатку №3 від 25.03.2026 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, даний додаток є невід`ємною частиною договору №б/н від 19.10.2023 в частині розміру та порядку оплати гонорару за надання послуг/виконання робіт, перелік яких міститься у п.1.4. даного Додатку до Договору. Юридичну допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях у готівковій формі. Надання кінцевого переліку послуг та факт оплати оформлюється Сторонами шляхом підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт). Сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правової допомоги: ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання правової позиції, збирання доказів, написання та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви до ФОП Камінського Олександра Денисовича, відповіді на відзив, всіх інших письмових доказів у справі - фіксованою вартістю 13 350 гривень; участь у судових засіданнях у Господарському суді Харківської області за позовом ФОП Остахової М.О. до ФОП Камінського О.Д. (кількість визначається по факту складання акту виконаних робіт) - вартістю 2 300 грн за одне засідання.

18.06.2026 між сторонами був підписаний акт виконаних робіт від 18.06.2026 за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023, згідно якого всі обумовлені умови та домовленості за договором про надання юридичних послуг №б/н від 19.10.2023 виконані в повному обсязі. Розрахунки за юридичні послуги здійснені ФОП Остаховою М.О. до підписання зазначеного акту в повному обсязі, а саме шляхом готівкової оплати суми у розмірі 24 850 грн. Сторонами при виконанні договору про наданий правової допомоги № б/н від 19.10.2023 погоджені наступні послуги (виконані роботи): ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання правової позиції, збирання доказів, написання та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви до ФОП Камінського Олександра Денисовича, відповіді на відзив, всіх інших письмових доказів у справі вартістю 13 350 гривень; участь у п`яти судових засіданнях 23.04.2026, 30.04.2026, 14.05.2026, 28.05.2026, 18.06.2026 у Господарському суді Харківської області за позовом ФОП Остахової М.О. до ФОП Камінського О.Д. вартістю 11 500 гривень, що загалом становить 24 850,00 грн.

Відповідно до прибуткового касового ордеру №3 від 18.06.2026 адвокатом прийнято від ФОЛП Остахової М.О. 24 850,00 грн за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 19.10.2023.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Відповідач у свою чергу не заявив клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, беручи до уваги характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у цій справі у розмірі 24 850,00 грн відповідає наведеним вище вимогам та критеріям щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та справедливості. Тоді як відповідач не спростував ці висновки.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 850,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 24 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - фізична особа-підприємець Остахова Марина Олександрівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - фізична особа-підприємець Камінський Олександр Денисович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення підписано 02 липня 2026 року.

Суддя О.В. Погорелова