Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №127/15389/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15389/26

Провадження №3/127/3210/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи проректором закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв`язків Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, будучи згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», 21.05.2025 року оприлюднивши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічна за 2023 рік виправлена), унікальний ідентифікатор документа 9a9530c2-5966-470e-b0ea-5e5f6a974bec, вказала недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1071490,62 грн., що становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала, суду пояснила, що вона вчасно подала декларацію. Не мала умислу на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, не приховувала факт набуття транспортних засобів, задекларувала їх у повному обсязі із зазначенням вартості, а також відобразила отримані доходи, грошові активи, дохід від відчуження транспортного засобу та подарунок у грошовій формі. Вона не мала наміру приховати належне їй майно чи джерела його набуття, а розбіжності, на які посилається НАЗК, зумовлені виключно різним підходом до визначення фінансової спроможності та оцінки джерел коштів, а не умисним внесенням до декларації завідомо недостовірних відомостей.

В судовому засіданні прокурор Добровольська В.В. просила суд визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та призначити останній покарання в межах санкції статті.

Захисник Грушко Ж.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі, з наступних підстав. За результатами аналізу відомостей, зазначених у щорічних деклараціях ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки, встановлено, що на момент придбання транспортних засобів вона могла розпоряджатися грошовими коштами у загальному розмірі 6 025 357,00 грн, які складалися з: доходів, отриманих у 2022 році, – 815 832,00 грн; накопичених грошових коштів станом на кінець 2022 року – 2 800 000,00 грн; коштів, розміщених на банківських рахунках, – 59 525,00 грн; доходу від відчуження транспортного засобу – 1 350 000,00 грн; подарунка у грошовій формі – 1 000 000,00 грн. Оскільки загальна вартість придбаних у 2023 році транспортних засобів становила 6 287 310,00 грн, різниця між наявними у ОСОБА_1 коштами та понесеними витратами становить 261 953,00 грн (6 287 310,00 грн – 6 025 357,00 грн = 261 953,00 грн). Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення та висновку НАЗК зазначено, що сума недостовірних відомостей становить 1 071 490,62 грн, що майже у чотири рази перевищує результат наведеного розрахунку. При цьому наведений розрахунок не враховує доходи, які ОСОБА_1 фактично отримувала у 2023 році за основним місцем роботи та від надання майна в оренду до моменту придбання транспортних засобів. Визначити точний розмір таких доходів станом на дату придбання кожного транспортного засобу не є можливим, оскільки заробітна плата та орендні платежі нараховувалися і виплачувалися протягом року на щомісячній основі. Отже, наведений розрахунок є консервативним та відображає лише мінімальний обсяг коштів, якими могла розпоряджатися Андрушко І.І. За таких обставин висновок НАЗК про зазначення ОСОБА_1 недостовірних відомостей на загальну суму 1 071 490,62 грн. є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на неповному врахуванні джерел її доходів та грошових активів. Крім того, навіть за розрахунком сторони захисту максимально можлива різниця між наявними коштами та понесеними витратами становить 261 953,00 грн, що є меншим ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на дату подання декларації за 2023 рік (302 800,00 грн). Отже, така сума не досягає встановленого законом порогу для кваліфікації дій за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином вина є обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, і відповідно наявність вини має бути доведена беззаперечними доказами, чого в даному випадку зроблено не було. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 будучи проректором закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв`язків Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, 21.05.2025 року оприлюднивши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічна за 2023 рік виправлена), вказала недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1071490,62 грн. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, як подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З аналізу щорічної декларації за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 21.04.2025 року, вбачається, що у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» задекларовано такі джерела доходів та їх розмір: заробітна плата за основним місцем роботи Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова – 414 410, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ОСОБА_2 – 114 000, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ОСОБА_3 – 114 000, 00 грн.; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочинами від АТ КБ «Приватбанк» - 596, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ТОВ «А7-Я» - 172 826, 00 грн. Загальна сума доходу ОСОБА_1 за 2022 рік складає 815 832, 00 грн.

Крім того, з розділу 12 «Грошові активи» щорічної декларації за 2022 рік слідує, що ОСОБА_1 за 2022 рік накопичено грошові кошти в сумі 3 000 000, 00 грн.

У 2023 році ОСОБА_1 придбала два транспортні засоби, а саме Volkswagen Tiguan вартістю 1 613 200 грн. та Mercedes-Benz GLS400D вартістю 4 674 110 грн.

З щорічної декларації за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 21.05.2025, слідує, що у розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» задекларовано такі джерела заробітна плата за основним місцем роботи Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова – 464 554, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ОСОБА_2 – 114 000, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ОСОБА_3 – 114 000, 00 грн.; дохід від надання майна в оренду від ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський» -287 205, 00 грн. дохід від відчуження рухомого майна – 1 350 000, 00 грн.; подарунок в грошовій формі від ОСОБА_4 – 1 000 000, 00 грн. Загальна сума доходу ОСОБА_1 за 2023 рік складає 3 311 759, 00 грн.

Крім того, в розділі 12 «Грошові активи» щорічної декларації за 2023 рік відображається, що ОСОБА_1 накопичила за 2023 рік 200 000, 00 грн. Отже, ОСОБА_1 , зокрема, витратила на придбання транспортних засобів 2 800 000, 00 грн., які були накопичені ще у 2022 році. Додатково ОСОБА_1 у 2023 році витратила кошти, що були розміщені на банківських рахунках на загальну суму 59 525, 00 грн.

Таким чином, загальна сума, якою могла розпоряджатись ОСОБА_1 це доходи за 2022 рік у сумі 815 832, 00 грн., накопичені грошові кошти за 2022 рік у сумі 2 800 000 грн., кошти, що були розміщені на банківських рахунках у сумі 59 525, 00 грн., дохід від продажу авто в сумі 1 350 000 грн, подарунок у грошовій формі у розмірі 1 000 000 грн.

За результатами аналізу відомостей, зазначених у щорічних деклараціях ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки, загальний обсяг грошових коштів, якими вона могла законно розпоряджатися на момент придбання транспортних засобів, становив 6 025 357,00 грн., що підтверджується задекларованими доходами, грошовими активами попереднього звітного періоду, коштами, розміщеними на банківських рахунках, доходом від відчуження транспортного засобу та подарунком у грошовій формі.

Також ОСОБА_1 фактично отримувала доходи у 2023 році за основним місцем роботи та від надання майна в оренду до моменту придбання транспортних засобів.

Відповідно до щорічної декларації за 2023 рік, ОСОБА_1 протягом звітного року отримувала заробітну плату за основним місцем роботи, а також доходи від надання майна в оренду. Водночас визначити точний розмір таких доходів, фактично отриманих станом на дату придбання кожного із транспортних засобів, не є можливим, оскільки заробітна плата та орендні платежі нараховувалися і виплачувалися протягом року на періодичній (щомісячній) основі.

Таким чином, наявні у ОСОБА_1 грошові кошти були достатніми для придбання у 2023 році транспортних засобів Volkswagen Tiguan вартістю 1 613 200,00 грн та Mercedes-Benz GLS 400D вартістю 4 674 110,00 грн. Відтак висновок про відсутність у ОСОБА_1 фінансової можливості для здійснення зазначених правочинів та про зазначення недостовірних відомостей у декларації не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується наведеними розрахунками та наданими стороною захисту доказами.

У п. 4 мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 р. № 23-рп/2010 КСУ зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Такий підхід неодноразово застосовувався у судовій практиці, зокрема, у постановах ВП ВС від 11 лютого 2021 р. у справі № 11-1219сап19 та від 2 вересня 2021 р. у справі № 11-97сап20. Презумпція невинуватості, крім кримінального процесу, підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 скоїла інкриміноване їй правопорушення суду не надано, суд вважає, що справу слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Враховуючи наведене, керуючись, ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :