Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №127/2230/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2230/26

Провадження № 2-а/127/31/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., за участю представника позивача Деркача В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2026 ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Деркача В.Г., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. 29.01.1993 він отримав військовий квиток серії НОМЕР_1 . 23.10.1998 при переосвідуванні, медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час на підставі ст. 14-б (розлади психічної хвороби). Після початку військової агресії РФ на території України, ОСОБА_1 обновив свої облікові дані, з`явившись до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 07.11.2025 ОСОБА_1 обновив облікові дані у застосунку «РЕЗЕРВ+» і отримав направлення на ВЛК на 08.11.2025, після чого він почав проходити ВЛК. Однак, цього дня його затримали працівники поліції та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки перебував у розшуку за не проходження ВЛК. Працівник ТЦК, незважаючи на пояснення ОСОБА_1 та електронне направлення на ВЛК, склав відносно нього протокол №7170 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Після цього, ОСОБА_1 продовжував проходити ВЛК, під час якого був направлений на дообстеження. Також, проходив стаціонарне лікування у Вінницькій міській КНП №1. Однак, 30.12.2025, відразу після закінчення проходження ВЛК, ОСОБА_1 знову примусово доставили до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де працівник ТЦК склав відносно нього протокол №8044 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 10.01.2026 відносно ОСОБА_1 прийнято постанову, якою його визнано винним у тому, що він не пройшов/відмовився від проходження ВЛК, що містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень. Не погоджуючись з таким рішенням, просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №211 від 10.01.2026 про визнання винним ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2026 відкрито провадження у даній адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.04.2026 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 надати суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову №211 від 10.01.2026.

На виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2026, ІНФОРМАЦІЯ_7 29.04.2026 за допомогою системи «Електронний суд» надано матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову №211 від 10.01.2026.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Деркач В.Г. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, тягне адміністративну відповідальність.

За змістом ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідності до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Судом встановлено, що відповідно до облікової картки до військового квитка № НОМЕР_2 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку з 30.05.1997, медичною комісією був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Крім того відповідно до Облікової картки ОСОБА_1 від 25.11.1999 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 також визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

30.12.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_9 відносно ОСОБА_1 складено протокол №8044 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с. 53-55)

Згідно з Постановою ІНФОРМАЦІЯ_9 №211 від 10.01.2026, визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн. (а.с. 59-62)

Разом з цим, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 07.11.2025 було винесено протокол № 7170 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-IX від 21.03.2024 року (редакції Закону № 4235-IХ від 12.02.2025) в частині обов`язку до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у зв`язку із чим вчинив правопорушення передбачене ст.210-1КУпАП.

Постановою №10049 від 21.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 3ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

В контексті обставин даної справи вчинене позивачем правопорушення, непроходження ВЛК, є триваючим, оскільки з об`єктивної сторони вказане правопорушення охоплюється одними діями, що в свою чергу становить склад одного правопорушення, а не декількох.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що після притягнення ОСОБА_1 постановою №10049 від 21.11.2025 до адміністративної відповідальності за не проходження ВЛК, відносно нього знову ж таки 10.01.2026 винесено постанову №211, якою його визнано винним у тому, що він не пройшов/відмовився від проходження ВЛК, а тому повторне притягнення його до відповідальності за це ж правопорушення порушує принцип правової визначеності та право, гарантоване ст. 61 Конституції України.

Згідно з ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд зазначає, що повторне винесення постанови за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , призводить до порушення принципу правової визначеності, який є невід`ємною складовою верховенства права, а також спричиняє фактичне повторне притягнення людини до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повторно за одне і те ж саме правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а тому постанова №211 від 10.01.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 665,60 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 121, 134, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №211 від 10.01.2026 про визнання винним ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2026.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2

СУДДЯ: