Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №127/20447/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

127/20447/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

06.06.2026 о 17:45 в м. Вінниця, по вул. Немирівське шосе, 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Вінницьким міським судом Вінницької області з 16.07.2024 по 17.07.2029, повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки в суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП при розгляді даної справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчиненого повторно, протягом року.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685636 від 06.06.2026, постановою серії ЕНА №524390 від 17.07.2025, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, рапортом інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Олександра Сандрацького від 06.06.2026, довідкою, виданою старшим інспектором ВАП Тетяною Гамарник.

Виходячи з наведеного вище, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Зважаючи на вказані вище обставини справи, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судовий збір у розмірі 665,60 грн. підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя