Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №128/2737/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2737/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 03.06.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025050000081 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бар Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, 03 червня 2026 році у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених обставин, перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Барське шосе, на зупинці громадського транспорту, незаконно придбав, шляхом знахідки, прозорий полімерний пакет із таблетками у кількості п`ять штук із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадон, які в подальшому зберігав в одному із відділень нагрудної чоловічої сумки, з метою власного вживання без мети збуту.

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, без мети збуту, 03 червня 2026 року біля 10 год. 00 хв., рухаючись по вул. 8 Березня в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівником СРПП Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. На запитання працівника поліції про наявність при собі заборонених речовин, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання наркотичного засобу будуть викриті працівниками поліції, ОСОБА_3 повідомив, що в своїй нагрудній чоловічій сумці зберігає наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон.

Надалі, в ході проведення огляду місця події, 03 червня 2026 року в період часу з 11 год. 30 хв. до 11 год. 41 хв., неподалік будинку №5 по вул. 8 Березня в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, в присутності двох понятих та за добровільною згодою, ОСОБА_3 видав п`ять таблеток із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, масою 0,108 г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-26/11481-НЗПРАП від 19.06.2026, в наданих на дослідження 2 таблетках плоскоциліндричної форми, білого кольору, із відтиском (відбитком) незакінченого трикутника із літерами «І С» з однієї сторони, масами відповідно: 0,5027 г та 0,5012 г, виявлено метадон, масами відповідно: 0,0216 г та 0,0215 г, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено; в наданих на дослідження 3 таблетках плоскоциліндричної форми, білого кольору, масами відповідно: 0,5057 г, 0,5112 г та 0,5096 г, виявлено метадон, масами відповідно: 0,0214 г, 0,0219 г та 0,0216, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Згідно Таблиці І «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, маса вилученого наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону, 0,108 г, відноситься до більш ніж невеликих розмірів.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначається наступне. Враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України, прокурор просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 слідує, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:

- протокол огляду місця події від 03.06.2026 із фототаблицею та диском DVD-R відеозапису, відповідно до яких об`єктом огляду є узбіччя автодороги біля будинку №5 по вул. 8 Березня в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області. На даній ділянці автодороги знаходиться особа чоловічої статі, яка представилася як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання працівників поліції, чи має він при собі заборонені в обігу речі, той повідомив, що зберігає у кишені належної йому чоловічої сумки, 5 таблеток білого кольору, 1 таблетку блакитного кольору, півтори таблетки червоного кольору та 1 таблетку жовтого кольору, які було вилучено. Як пояснив ОСОБА_3 дані таблетки він 03.06.2026 знайшов і зберігав для власного вживання без мети збуту;

- постанова про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 03.06.2026, згідно якої вилучені таблеки, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2026, якою накладено арешт на 8 таблеток та 1/2 частини балетки, що поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1249422;

- висновок експерта №СЕ-19/102-26/11481-НЗПРАП від 19.06.2026, згідно якого в наданих на дослідження 2 таблетках плоскоциліндричної форми, білого кольору, із відтиском (відбитком) незакінченого трикутника із літерами «І С» з однієї сторони, масами відповідно: 0,5027 г та 0,5012 г, виявлено метадон, масами відповідно: 0,0216 г та 0,0215 г, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено; в наданих на дослідження 3 таблетках плоскоциліндричної форми, білого кольору, масами відповідно: 0,5057 г, 0,5112 г та 0,5096 г, виявлено метадон, масами відповідно: 0,0214 г, 0,0219 г та 0,0216, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено; в наданій на дослідження 1 таблетці овальної форми, білого кольору, покритою оболонкою блакитного кольору, масою 0,1616 г, виявлено сильнодіючий лікарський засіб за міжнародними непатентованими або загальноприйнятними назвами – зопіклон, масою 0,0075 г; в наданому на дослідження 1 фрагменті таблетки білого кольору, покритому плівковою оболонкою червоного кольору, масою 0,1715 г, а також в наданій на дослідження 1 таблетці трикутної форми, білого кольору, покритою плівковою оболонкою червоного кольору, масою 0,3053 г, виявлено силденафін, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих і отруйних засобів не відноситься; в наданій на дослідження 1 таблетці плоскоциліндричної форми, жовтого кольору, масою 0,1395 г, виявлено дротаверин, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих і отруйних засобів не відноситься;

- протокол огляду предмету від 19.06.2026, відповідно до якого було здійснено огляд інтернет ресурсів «Єдиний реєстр адвокатів України» і «Верховна Рада України» - розділ «Народні депутати України» та за результатами якого ОСОБА_3 не являється адвокатом чи народним депутатом України;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від 08.06.2026, які були запрошені понятими під час огляду місця події 03.06.2026, в ході якого ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції таблетки, що були упаковані до спецпакету НПУ для подальшого направлення на експертизу;

- протокол допиту свідка – працівника поліції ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 12.06.2026, який повідомив що 03.06.2026 біля 10 год. він та поліцейський СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 знаходилися на добовому чергуванні у складі екіпажу «ЖАРТ-52». Під час патрулювання території 03.06.2026 біля 10 год. ними було помічено особу, яка підозріло себе поводила. Після цього вони зупинилися, підійшли до даної особи, представилися та запитали у нього документи, що посвідчують особу. Даною особою виявився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання, чи має ОСОБА_3 при собі заборонені речі, останній відповів, що має при собі таблетки метадону. Після цього ними було проведено поверхневий огляд ОСОБА_3 , за результатами якого було виявлено 8 таблеток. В подальшому на місце було викликано слідчо-оперативну групу для документування даної події;

- повідомлення про підозру від 23.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України – незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту;

- протокол допиту підозрюваного від 24.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Зокрема вказав, що 03.06.2026 біля 09-30 год. він приїхав до м. Вінниці та вийшов на зупинці по вул. Барське шосе. Рухаючись по узбіччю дороги, неподалік зупинки громадського транспорту, він знайшов поліетиленовий пакет в середині якого помітив 5 таблеток, зовні схожих на метадон. Взявши до рук, він оглянув таблетки і поклав їх без пакета до нагрудної сумки, а пакет на місці викинув. Далі він направився до с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області у справах. Йдучи по вул. 8 Березня, до нього підійшли працівники поліції і запитали чи має він при собі заборонені речі. На що він повідомив, що має при собі таблетки метадону, які він знайшов перед цим, та зберігав їх для власного вживання без мети збуту. Дані таблетки знаходилися у його нагрудній сумці. Після цього працівник поліції кудись зателефонував і повідомив про це. Надалі приїхали працівники поліції на службовому автомобілі та він їм в присутності понятих добровільно видав таблетки, які зберігав для власного вживання.

Таким чином, суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; раніше не судимий; відповідно до повідомлення КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №69/3396 від 19.06.2026 за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 08.06.2026 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався; згідно характеристики Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, за місцем проживання скарг не надходило, компрометуючими матеріалами Барська міська рада не володіє; на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №0483 від 03.06.04.2026 перебував у стані наркотичного сп`яніння; не є особою з інвалідністю першої/другої груп.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду, в межах санкції інкримінуємої частини статті. Такий вид покарання на думку суду буде достатнім для виконання мети кримінального покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не працевлаштований, а отже, більш м`яке покарання, як то штраф чи виправні роботи, виконати не матиме змоги.

Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення експертизи №СЕ-19/102-26/11481-НЗПРАП від 19.06.2026 в сумі 10589,92 грн..

Відповідно до ст. 174 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2026 необхідно скасувати.

Речовий доказ – наркотичний засіб, обіг якої обмежено – метадон, масою 0,108 г, який було поміщено до сейф-пакета №5688327 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно вимог ст. 100 КПК України - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2026, арешт з майна – 8 таблеток та 1/2 частини таблетки, які поміщені до спеціального пакету НПУ CRI 1249422.

Речовий доказ: наркотичний засіб, обіг якої обмежено – метадон, масою 0,108 г, який було поміщено до сейф-пакета №5688327 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи СЕ-19/102-26/11481-НЗПРАП від 19.06.2026 в сумі 10589 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 92 копійки.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1