Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №128/1826/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1826/26

ВИРОК

Іменем України

01 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026025050000122, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2026, за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця за мобілізацією, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.02.2026 поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 та інспектором вказаного сектору лейтенантом поліції ОСОБА_6 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до Розстановки сил та засобів відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в складі екіпажу «ЖАРТ-53», на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося патрулювання на території Стрижавської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Під час несення служби 28.02.2026 близько 11 години 17 хвилин вищевказаними працівниками на підставі статті 35 Закону України «Про національну поліцію» на автомобільній дорозі М-21 поблизу АЗС «Avantage 7», що знаходиться за адресою: с-ще Стрижавка, Вінницької області, Вінницького району, вул. Київська, 1Ж, за порушення ПДР: знак 4.1 «рух прямо», зупинено автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .

У ході спілкування з водієм вказаного транспортного засобу працівниками екіпажу установлено, що останній, відповідно до даних в інформаційно-комунікаційній системі «ІПНП» в розділі «Особа», перебуває у розшуку як особа, яка самовільно залишила військову частину.

У зв`язку із встановленим, працівниками поліції відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про національну поліцію» запропоновано ОСОБА_4 проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що розташований у АДРЕСА_2 .

У подальшому, 28.02.2026 у період часу з 11 години 30 хвилин по 12 годину 20 хвилин, перебуваючи на узбіччі автодороги поблизу АЗС «Avantage 7», що знаходиться за адресою: с-ще Стрижавка, Вінницької області, Вінницького району, вул. Київська, 1Ж, водій ОСОБА_4 , знаючи, що він, будучи призваним до військової служби, самовільно залишив місце лікування та не повернувся до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби, маючи умисел на уникнення доставки його до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» уповноважені здійснювати адміністративне затримання та доставляння до ІНФОРМАЦІЯ_2 ) військовозобов`язаних, розуміючи незаконність своїх дій, діючи умисно, не зважаючи на неодноразові попередження про відповідальність за таку пропозицію, діючи умисно, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 грн поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_5 та інспектору вказаного сектору лейтенанту поліції ОСОБА_6 за не доставляння його до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Дійсно у вказаний день та час він їхав в с-щі Стрижавка до м. Вінниця, його спинили працівники поліції за порушення ПДР та з`ясували, що він рахується таким, що незаконно не повернувся для проходження військової служби. З метою не доставляння його до ІНФОРМАЦІЯ_2 він дійсно запропонував 10 000 грн працівникам поліції, щоб його відпустили. Кошти фактично не надав, лише дійсно запропонував їм неправомірну вигоду. Про скоєне дуже жалкує, зробив належні висновки та таких дій в майбутньому не допускатиме. Наразі він продовжує військову службу за мобілізацією, має дружину та доньку 16 років, тому просить суворо не карати.

Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів стосовно особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що на досудовому слідстві дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, раніше не судимий, є військовослужбовцем за мобілізацією та продовжує військову службу в лавах ЗСУ, зі слів - має дружину та неповнолітню доньку.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд встановив щире каяття, що також було встановлено під час досудового розслідування.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 обрати йому міру покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Враховуючи постанову про визнання вилучених речей речовими доказами від 09.03.2026, на підставі ст. 100 КПК України, речовий доказ, а саме: DVD+R диск, ємністю 4,7 GB білого кольору, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, слід залишити в матеріалах кримінального провадження, які знаходяться в сторони обвинувачення.

Питання щодо судових витрат судом не вирішується, оскільки витрати на залучення експертів у справі відсутні.

Керуючись ст. 369 КК України, 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Штраф має бути сплачений у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що необхідно повідомити Вінницький районний суд Вінницької області шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Речовий доказ, а саме: DVD+R диск, ємністю 4,7 GB білого кольору, який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, які знаходяться в сторони обвинувачення.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: