Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №904/1387/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1387/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 67 170 грн 20 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс" заборгованість в сумі 67 170 грн 20 коп.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 745 від 29.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 23.03.2026 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі “Електронний суд”, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 23.03.2026.

02.04.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній вказує на те, що 18.03.2026 відповідачем сплачено на користь позивача суму в розмірі 67 170,20 грн. на виконання умов Договору поставки №745 від 29.03.2019, що підтверджується платіжною інструкцією №963.

Сплата боргу відбулась до моменту відкриття провадження у справі.

Отже, на момент розгляду справи відсутній предмет спору.

Таким чином, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважає, що провадження по справі має бути закрито, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено п.7.12 договору, жодних переговорів щодо спору між сторонами не було, позивач зловживаючи процесуальними правами подав безпідставний позов, тому підстави для задоволення витрат 2 662,40 грн. судовий збір, 17 000,00 грн. витрати на правову допомогу – відсутні.

Також, 02.04.2026 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі.

06.04.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній вказує на те, що станом на 18.03.2026, на момент подання позовної заяви до суду, відповідачем зазначена сума заборгованості в розмірі 67 170,20 грн погашена не була.

Як вбачається з картки руху документа (позовна заява), позовна заява була отримана відповідачем через систему «Електронний суд» 18.03.2026 о 15 год. 37 хв.

Зазначена сума боргу в розмірі 67 170,20 грн була відповідачем сплачена 18.03.2026 о 16 год. 30 хв., тобто після подання позивачем позовної заяви до суду та отримання позовної заяви відповідачем.

Враховуючи погашення відповідачем суми основної заборгованості, позивач не підтримує свої вимоги стосовно стягнення основної суми боргу в розмірі 67 170,20 грн, але наполягає на стягненні понесених витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 17 000,00 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

08.04.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує на те, що підстави для задоволення витрат 2 662,40 грн. судового збору, 17 000,00 грн. витрати на правову допомогу – відсутні.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає про те, що 29 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РИФ» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» (ТОВ «СТИЛЬ Д») було укладено договір поставки № 745, відповідно до умов якого ТОВ «РИФ» зобов`язувалося поставити на адресу ТОВ «СТИЛЬ Д» товар, а ТОВ «СТИЛЬ Д» - прийняти та оплатити поставлений товар.

08 липня 2022 року між ТОВ «СТИЛЬ Д», ТОВ «НУМІС» та ТОВ «РИФ» було укладено угоду про заміну сторони до Договору поставки № 745 від 29.03.2019.

Відповідно до зазначеної угоди про заміну сторони, до ТОВ «НУМІС» (далі - Відповідач) перейшли всі права та обов`язки ТОВ «СТИЛЬ Д» по Договору поставки № 745 від 29.03.2019.

Згідно п. 6.7 договору поставки № 745 від 29.03.2019, оплата за товар здійснюється Покупцем у строки, узгоджені сторонами в Додатку №2 «Суттєві умови договору» до договору.

Відповідно до додатку №2 «Суттєві умови договору» року, строк оплати за поставлений товар відтерміновується на 60 календарних днів після поставки товару.

Відповідно до додаткової угоди від 27.12.2022 року до договору поставки № 745 від 29.03.2019, строк оплати за поставлений товар відтерміновується на 90 календарних днів після поставки товару.

31.01.2025, додатковою угодою до договору поставки № 745 від 29.03.2019 року, сторони погодили, що у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 до їх господарських правовідносин будуть застосовуватись положення умов договору.

В рамках укладеного договору ТОВ «РИФ» здійснило на адресу ТОВ «НУМІС» поставку товару, за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Так, загальна сума заборгованості за видатковими накладними №9641 від 26.09.2025, №9885 від 02.10.2025, №10007 від 06.10.2025, №10134 від 10.10.2025, №10466 від 15.10.2025, №10671 від 20.10.2025, №10785 від 22.10.2025 складає 83 887,20 (вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Відповідно до умов п. 6.5 договору поставки №745 від 29.03.2019 при здійсненні оплати поставленого товару, покупець вправі зменшити оплату товару за цим договором на суму заборгованості та суму зобов`язань Постачальника перед Покупцем, термін виконання яких настав по іншим угодам та договорам, в тому числі за договорами про надання різноманітних допоміжних послуг.

29.03.2019 між ТОВ «РИФ» та ТОВ «СТИЛЬ Д» було укладено договір №746 про надання послуг.

08 липня 2022 між ТОВ «РИФ», ТОВ «СТИЛЬ Д» та ТОВ «НУМІС» було укладено додаткову угоду про заміну сторони до договору №746 від 29.03.2019 про надання послуг, відповідно до якої до ТОВ «НУМІС» перейшли всі права та обов`язки ТОВ «СТИЛЬ Д».

31 січня 2025 між ТОВ «РИФ» та ТОВ «НУМІС» було укладено додаткову угоду до договору про надання послуг № 746 від 29.03.2019, відповідно до якої у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 до їх господарських правовідносин будуть застосовуватись положення умов договору № 746 про надання послуг від 29.03.2019.

На виконання умов даного договору ТОВ «НУМІС» було надано послуги з розміщення товару ТОВ «РИФ» при першому постачанні в кожний торгівельний об`єкт ТОВ «НУМІС» на суму 700,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № Н-00-003078 від 31.08.2025 року.

Також було надано послуги з організації транспортування товарів по торгівельних об`єктах мережі ТОВ «НУМІС», послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) товару на полицях у торгівельних залах на суму 51 88,82 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № Н-00-003520 від 30.09.2025 року.

Та надано послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) товару на полицях у торгівельних залах, послуги з організації транспортування товарів до центрального складу, по торгівельних об`єктах мережі ТОВ «НУМІС», послуги з підготовки та приймання товарів, послуги з вивантаження (розвантаження) товарів на суму 10 828,18 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № Н-00-003844 від 31.10.2025 року.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «НУМІС» перед ТОВ «РИФ» за договором про надання послуг №746 від 29.03.2019 року складає 16 717,00 (шістнадцять тисяч сімсот сімнадцять грн. 00 коп.) гривень.

22 грудня 2025 року між сторонами було підписано акт (Н-00-002820) про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого, Сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про зарахування таких вимог за договорами: №746 від 29.03.2019, згідно якого ТОВ «НУМІС» є кредитором, а ТОВ «РИФ» боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 16 717,00 грн; №745 від 29.03.2019, згідно якого ТОВ «НУМІС» є боржником, а ТОВ «РИФ» кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 16 717,00 грн.

Таким чином, оскільки загальна сума боргу за видатковими накладними за

договором поставки №745 від 29.03.2019 складає 83 887,20 грн., а сума взаєморозрахунку за актом Н-00-002820 від 22.12.2025 складає 16 717,00 грн, то загальна сума заборгованості ТОВ «НУМІС» перед ТОВ «РИФ» складає 67 170,20 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за договором №745 від 29.03.2019 року

Несплата відповідачем заборгованості у загальному розмірі 67 170 грн 20 коп. і стала причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи господарським судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нуміс", до відкриття провадження у справі № 904/1387/26, було погашено заборгованість у повному обсязі на суму 67 170 грн 00 коп., а саме 18.03.2026, в день звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф" з даним позовом.

На підставі чого відповідач просить суд закрити провадження в даній справі, в свою чергу позивач не підгримує заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості на суму 67 170 грн 00 коп., у зв`язку з добровільним погашенням відповідачем боргу, проте наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, які складаються з 2 662 грн 40 коп. - судового збору та 17 000 грн 00 коп. - витрат на правову допомогу.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019), Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019), якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив своє існування в процесі розгляду справи, це є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Однак, якщо ж предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на те, що предмет спору був відсутній до відкриття провадження у справі (відкриття провадження у справі – 23.03.2026, сплата заборгованості – 18.03.2026), у суду відсутні підстави для закриття провадження у даній справі та наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, а саме: 2 662 грн 40 коп. - судовий збір та 17 000 грн 40 коп. - витрати на правову допомогу покладаються на останнього, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.07.2026.

Суддя І.А. Рудь