Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №911/3178/21 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Справа№ 911/3178/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Романенко К.О.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 30.06.2026,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026

у справі №911/3178/21 (суддя Л.Я. Мальована)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро»

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

про стягнення 1 908 795,61 грн

за зустрічним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро»

про стягнення 302 305,40 грн. штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

02.02.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» подало до Господарського суду Київської області заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій заявник просив суд зобов`язати керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» подати звіт про виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/3178/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2026 суд зобов`язав керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенка Юрія Євгеновича надати суду звіт про виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2026 було повторно зобов`язано керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенка Юрія Євгеновича подати звіт про виконання судового рішення у строк до 01.04.2026.

Станом на 01.04.2026 керівник Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенко Юрій Євгенович звіт про виконання судового рішення не надав.

06.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» подало до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» клопотання, у якому просило суд застосувати до керівника захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб в сумі 60 560,00 грн за неподання в межах строку звіту та встановити новий строк для його подання.

Зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21 та клопотання про накладення штрафу відмовлено.

Приймаючи ухвалу, суд установив, що постановою Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.03.2025 на підставі положень п. 12 ч. 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69723565 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3178/21 до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації об`єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЄДРПОУ 37199618.

За висновками суду зобов`язання боржника чи його керівника подати звіт про виконання судового рішення у даній справі, примусове виконання якого здійснюється органом державної виконавчої служби, яким зупинено вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, нівелює суть такого зупинення, позаяк вимога подати звіт у період зупиненого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду фактично змушує боржника звітувати про виконання судового рішення, виконання якого зупинено у зв`язку з наведеними вище обставинами включення боржника - Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до переліку об`єктів малої приватизації. Подання звіту про виконання судового рішення у зупиненому виконавчому провадженні суперечить логіці зупинення, оскільки зупинення провадження передбачає тимчасове припинення будь-яких виконавчих дій до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення.

Отже, подаючи заяву про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, за наявності постанови Відділу ДВС від 10.03.2025, якою зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № 69723565, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення, заявник по суті фактично не погоджується з зупиненням вчинення виконавчих дій у ВП № 69723565, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі та невиконання в примусовому порядку рішення суду у зв`язку з таким зупиненням. При цьому вказану постанову органу виконавчої служби про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №69723565, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, стягувачем оскаржено не було, а тому зупинення відповідає нормам Закону та ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 11.05.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 та постановити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21 та клопотання про накладення штрафу задовольнити.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у апеляційній скарзі.

Позивач (стягувач) в обґрунтування доводів апеляційної скарги наголошує на тому, що судовий контроль є самостійним процесуальним механізмом, що реалізує контрольну функцію суду. Його мета полягає не в примусовому стягненні майна чи коштів, а в отриманні судом достовірної інформації про стан виконання рішення, з`ясуванні причин його невиконання та стимулюванні боржника до добровільного виконання своїх зобов`язань.

Зобов`язання подати звіт - це процесуальний обов`язок боржника перед судом, а не перед виконавцем. Зобов`язання подати звіт не є «виконавчою дією» в розумінні цього Закону. Суд, встановлюючи судовий контроль, не втручається в компетенцію державного виконавця і не вчиняє жодних дій, які б підпадали під законодавчий мораторій. Він реалізує власні, притаманні лише судовій владі, контрольні повноваження, що випливають безпосередньо з Конституції України.

Отже, зупинення примусового виконання не може бути перешкодою для здійснення судового контролю. Процесуальне законодавство не пов`язує задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень, боржником за якими є Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Обов`язок звітувати перед судом є самостійним процесуальним обов`язком боржника, а зупинення виконавчого провадження автоматично не звільняє його від необхідності подання такого звіту. За умов, коли примусове виконання зупинене, а заборгованість залишається непогашеною, саме встановлення обов`язку подати звіт про виконання судового рішення є дієвим механізмом контролю за ситуацією. Це набуває особливої ваги у випадках, коли боржник демонструє повну бездіяльність.

У даній справі має місце тривале невиконання підприємством остаточного судового рішення про стягнення коштів, що зумовлено включенням боржника до об`єктів приватизації. Оскільки Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» перебуває у державній власності, то за усталеною практикою ЄСПЛ (зокрема у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»), саме держава несе повну відповідальність за неможливість стягнення коштів. Через відсутність у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» обмежень щодо повторного (з року в рік) включення підприємства до переліку об`єктів приватизації, цей процес перетворився на інструмент безстрокового ухилення від зобов`язань.

Також скаржник звертає увагу на те, що в ухвалі Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 суд фактично змінив свою позицію (ухвалою суду від 04.03.2026 суд зобов`язував керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» надати суду звіт про виконання судового рішення від 09.06.2026 у справі №911/3178/21), зазначивши про відсутність підстав для встановлення судового контролю та застосування до боржника штрафу. Апелянт звернувся з клопотанням 06.04.2026, в той час як ухвала датована 01.04.2026, отже нею було вирішено питання щодо відмови у задоволенні клопотання, яке фактично на дату прийняття судового рішення ще не було подано.

Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3178/21; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

27.05.2026 матеріали справи №911/3178/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 призначено до розгляду на 30.06.2026.

01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» подав заяву про його участь у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 та в усіх інших подальших судових засіданнях (якщо такі будуть) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» (Легкої Олени Юріївни) про її участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

30.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про те, що у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026 року о 12 год 40 хв., братиме участь представник ТОВ «Тікич-Агро» - адвокат Кричковська Анастасія Ігорівна.

У судовому засіданні 30.06.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 30.06.2026 з`явився представник позивача (стягувача).

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку ухвали суду від 01.06.2026 до електронного кабінету Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» в підсистемі «Електронний суд».

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21 та клопотання про накладення штрафу задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/3178/21 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» 1 606 490,21 грн боргу та 24 097,35 грн витрат по сплаті судового збору; зустрічний позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» про стягнення 302 305,40 грн штрафних санкцій також задоволено повністю.

08.08.2022 на виконання рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21 Господарським судом Київської області видано наказ про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» 1 606 490,21 грн боргу та 24 097,35 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягувачем за даним наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро», боржником - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Зазначений наказ було пред`явлено на виконання до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі, відділ ДВС).

Постановою відділу ДВС від 25.08.2022 відкрито виконавче провадження №69723565 з виконання наказу №911/3178/21 від 08.08.2022.

Наказом Фонду державного майна України від 03.03.2025 №350 внесено зміни до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами). Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу №350 внесено зміни у додаток 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», затверджений наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами), та доповнено перелік позицією: Єдиний майновий комплекс державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (код 37199618).

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Постановою відділу ДВС від 10.03.2025 на підставі положень пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69723565 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3178/21 до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації об`єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЄДРПОУ 37199618.

Оскільки Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а також враховуючи відкриття виконавчого провадження №69723565 з виконання наказу у справі №911/3178/21 про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» грошових коштів та судових витрат, відсутність доказів виконання боржником рішення суду в справі №911/3178/21, керуючись приписами частини четвертої статті 345-1, статтею 345-2 Господарського процесуального кодексу України, 02.02.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» подало до Господарського суду Київської області заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій заявник просив суд зобов`язати керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» подати звіт про виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/3178/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2026 суд зобов`язав керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенка Юрія Євгеновича надати суду звіт про виконання судового рішення від 09.06.2022 у справі №911/3178/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2026 було повторно зобов`язано керівника Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенка Юрія Євгеновича подати звіт про виконання судового рішення у строк до 01.04.2026.

Станом на 01.04.2026 керівник Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Харьковщенко Юрій Євгенович звіт про виконання судового рішення не надав.

Посилаючись на положення частин 4, 6 статті 345-4 Господарського процесуального кодексу України, статті 135 Господарського процесуального кодексу України, 06.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» подало до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» клопотання, в якому просило суд застосувати до керівника захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб в сумі 60 560,00 грн за неподання в межах строку звіту та встановити новий строк для його подання.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у даній справі з огляду на таке.

Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.

Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

У свою чергу розділом VI Господарського процесуального кодексу України врегульовано судовий контроль за виконанням судових рішень, а статтями 339 – 345-4 цього Кодексу визначені та конкретизовані процедури такого контролю.

Зокрема, статті 345-1 – 345-4 Господарського процесуального кодексу України регламентують процедуру розгляду заяви стягувача про зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Спосіб судового контролю, передбачений статтею 345-1 Господарського процесуального кодексу України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення боржником, яке залишається невиконаним.

Отже, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, є формою забезпечення виконання судових рішень. При цьому для подання стягувачем заяви про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення мають бути наявні відповідні правові умови аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у невиконанні боржником свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Як вірно встановив суд першої інстанції, постановою відділу ДВС від 25.08.2022 відкрито виконавче провадження №69723565 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/3178/21.

Наказом Фонду державного майна України від 03.03.2025 № 350 внесено зміни до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами). Зокрема підпунктом 1 пункту 2 Наказу №350 внесено зміни у додаток 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», затверджений наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами) та доповнено перелік позицією: Єдиний майновий комплекс державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (код 37199618).

Постановою відділу ДВС від 10.03.2025 на підставі положень пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69723565 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2022 у справі №911/3178/21 до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації об`єкта приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», ЄДРПОУ 37199618.

Вказана постанова відділу ДВС про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №69723565 стягувачем не оскаржувалась.

Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим Законом «Про виконавче провадження», з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна для прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення тоді, коли приватизація завершиться (постанови Верховного Суду від 15.05.2024 у справі №906/136/23, від 22.03.2024 у справі №910/17385/19, від 24.05.2023 у справі №904/11045/15, від 17.01.2023 у справі №904/1182/20).

У постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду у питанні вирішенні виключної правової проблеми «Про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження»)» вказувала на те, що за змістом ст. 1 Закону № 1404-VIII державний виконавець має вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням цього Закону, але й інших законів, виконання яких є обов`язковим під час виконавчого провадження. Тому за наявності передбаченої законом заборони вчинення виконавчих дій на час приватизації майна державного підприємства мала виникнути певна затримка щодо виконання судового рішення на користь скаржника. Позивач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення від відповідача тоді, коли приватизація завершиться.

Із відомостей автоматизованої системи ВП вбачається, що станом на момент подачі заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, а також на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції ВП №69723565 є зупиненим із зазначених вище підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд зазначив, що подання звіту про виконання судового рішення у зупиненому виконавчому провадженні суперечить логіці зупинення, оскільки зупинення провадження передбачає тимчасове припинення будь-яких виконавчих дій до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення.

Скаржник з такими висновками суду не погоджується, посилаючись узагальнено на те, що судовий контроль є самостійним процесуальним механізмом, що реалізує контрольну функцію суду. Зупинення примусового виконання рішення суду не може бути перешкодою для здійснення судового контролю. Процесуальне законодавство не пов`язує задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень, боржником за якими є Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на таке.

Обов`язок подати звіт про виконання судового рішення хоча і не є заходом примусового виконання рішення у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», втім даний механізм судового контролю спрямований насамперед на забезпечення реального виконання судового рішення, отримання судом інформації про вжиті боржником заходи щодо його виконання та спонукання боржника до належного виконання своїх обов`язків.

Положення статей 345-1 – 345-4 Господарського процесуального кодексу України дійсно не містять правового регулювання щодо особливостей здійснення судового контролю у випадку зупинення виконавчого провадження на підставах, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а також не визначають правових наслідків неподання звіту або критеріїв оцінки його змісту за таких обставин.

Водночас колегія суддів наголошує, що механізм, передбачений статтею 345-1 Господарського процесуального кодексу України, безумовно пов`язаний законодавцем із процедурою примусового виконання судового рішення, що підтверджується встановленою у законі умовою щодо наявності відкритого виконавчого провадження (частини 2, 4 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що на момент вирішення питання щодо подання звіту виконавче провадження було зупинене на підставі постанови державного виконавця, чинність якої не оскаржувалась та яка не була скасована у встановленому законом порядку, а тому виконавчі дії у відповідному виконавчому провадженні не здійснювалися.

Колегія суддів наголошує, що судовий контроль за виконанням рішення не є самоціллю, а має слугувати досягненню конкретного процесуального результату - забезпеченню належного та повного виконання судового рішення у випадках, коли існують підстави вважати, що таке виконання здійснюється неналежним чином.

За установлених судом обставин вимога про подання звіту у період, коли вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні зупинено, до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення, фактично набуває формального характеру та не забезпечуватиме досягнення процесуальної мети відповідного судового контролю.

За таких обставин покладення на керівника державного підприємства відповідальності за неподання звіту фактично свідчило б про його відповідальність за сам факт існування непогашеної заборгованості, незважаючи на встановлені законом обмеження щодо примусового виконання судового рішення.

Враховуючи наведене у сукупності, суд обґрунтовано відмовив стягувачу у задоволенні його клопотання про застосування до керівника боржника заходу процесуального примусу у вигляді штрафу за неподання звіту та встановлення йому нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.

При цьому сам факт постановлення судом ухвал від 09.02.2026 та 04.03.2026 про обов`язок надати звіт не позбавляв суд права під час подальшого розгляду клопотання надати оцінку існуючим обставинам та дійти висновку про відсутність підстав для продовження застосування відповідного заходу судового контролю.

Посилання апелянта на практику ЄСПЛ не спростовують правомірності оскаржуваної ухвали, адже питання системної проблеми невиконання рішень національних судів державними підприємствами та відповідальності держави за такі порушення не є тотожним питанню застосування конкретного процесуального механізму судового контролю у межах статей 345-1 – 345-4 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи стягувача про можливе повторне включення підприємства до переліку об`єктів приватизації та використання такої процедури для уникнення виконання судових рішень ґрунтуються на припущеннях та не стосуються предмета розгляду у даній справі, яким є виключно питання наявності правових підстав для застосування судового контролю у формі обов`язку подати звіт та накладення штрафу у конкретний період часу, коли виконавче провадження є зупиненим на підставі чинної та неоскарженої постанови державного виконавця.

Щодо тверджень позивача про вирішення судом питання за клопотанням, яке ще не було подане, то суд апеляційної інстанції установив, що оскаржувана ухвала дійсно датована 01.04.2026, а клопотання про накладення штрафу подане позивачем через підсистему «Електронний суд» 06.04.2026 та зареєстроване судом 07.04.2026.

Однак, зміст оскаржуваної ухвали фактично свідчить про те, що вказане є технічною опискою, яка може бути виправлена судом у порядку статті 243 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд в ухвалі розглядає саме клопотання позивача, зареєстроване 07.04.2026, про що безпосередньо зазначено в тексті самої ухвали та вбачається з її резолютивної частини.

Крім того, із наявної у системі «Діловодство спеціалізованого суду» інформації судом апеляційної інстанції також установлено, що відповідний документ створено 27.04.2026, тобто вже після надходження до суду клопотання позивача.

Із урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги позивача жодним чином не спростовують висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні відповідного клопотання, відповідно відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич-Агро» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2026 у справі №911/3178/21 залишити без змін.

Матеріали справи №911/3178/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках та в порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2026.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко