Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №920/478/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №920/478/26

Суддя: Спаських Н.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. Справа№ 920/478/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Гончарова С.А.

Яценко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін заяву від 04.06.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції, пов`язану з розглядом апеляційної скарги від 13.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026

у справі № 920/478/26 (суддя Короленко В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпромбуд" (м. Суми)

про стягнення 8979,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпромбуд" про стягнення заборгованості в розмірі 8979,00 грн, з яких: 6324,00 грн основний борг за надані послуги перевезення, 861,69 грн пені, 395,65 грн 3% річних, 1397,66 грн інфляційні втрати, а також 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі № 920/478/26 задоволено обидва клопотання відповідача та позивача про закриття провадження у справі.

Закрито провадження у справі № 920/478/26 за відсутністю предмету спору.

Частково задоволено клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з ТОВ "Смартпромбуд" (код 43620162) на користь ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (код 35646516) 1331,20 грн судового збору (50%) та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовлено у стягненні решти 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Транспортна компанія "САТ" 13.05.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі № 920/478/26 у частині розподілу судових витрат і ухвалити нове рішення щодо судових витрат, а саме: стягнути з ТОВ "Смартпромбуд" на користь ТОВ "Транспортна компанія "САТ" 2662,40 грн судового збору на підставі частини 3 статті 130 ГПК України, в т.ч. враховуючи можливість застосування частини 9 статті 129 ГПК України, та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 апеляційну скаргу від 13.05.2026 ТОВ "Транспортна компанія "САТ" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі № 920/478/26 - задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі № 920/478/26 - скасовано в частині розподілу судового збору та ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ТОВ "Смартпромбуд" на користь ТОВ "Транспортна компанія "САТ" повну суму сплаченого позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

В решті ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі № 920/478/26 залишено без змін.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручено Господарському суду Сумської області.

У судовому засіданні 03.06.2026 представником позивача було заявлено клопотання в порядку частини 8 статті 129 ГПК України про подання ним доказів для прийняття додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження протягом 5 днів після прийняття постанови у справі.

05.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Транспортна компанія "САТ" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції (сформовано у підсистемі 04.06.2026), в якій останній просить стягнути з ТОВ "Смартпромбуд" на користь ТОВ "Транспортна компанія "САТ" 5000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції.

У вказаній заяві позивач зазначив таке:

-в апеляційній скарзі він повідомляв, що попередньо очікує понести судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, в розмірі 5 000,00 грн за складання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у даній справі та заявляв, що заява про розподіл судових витрат буде подана до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України;

- згідно з Додатковою угодою №7 від 13.05.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026 його сторонами визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) у фіксованій сумі 5000,00грн, за яким перерахування гонорару здійснюється позивачем адвокатському об`єднанню протягом 30 днів з дня набрання рішенням у справі законної сили, але не раніше оплати витрат на професійну (правничу) допомогу відповідачем на рахунок позивача;

-актом приймання-передачі наданих послуг №7 від 03.06.2026 підтверджується надання адвокатським об`єднанням позивачу професійної правничої допомоги у справі №920/478/26 у суді апеляційної інстанції, які прийняті позивачем без жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу.

До заяви на підтвердження судових витрат позивач надав копії:

-додаткової угоди №7 від 13.05.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026;

-акта приймання-передачі наданих послуг №7 від 03.06.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026.

Ухвалою від 08.06.2026 колегія суддів прийняла до розгляду заяву від 04.06.2026 ТОВ "Транспортна компанія "САТ" про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції, постановила розгляд заяви провести без повідомлення (виклику) учасників справи на підставі частини 3 статті 244 ГПК України, запропоновано відповідачу надати до суду у письмовій формі заперечення щодо заяви позивача протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Наявними у справі довідками про доставку електронного документа підтверджується отримання сторонами ухвали апеляційного суду від 08.06.2026 наступного дня 09.06.2026.

08.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача, ТОВ "Смартпромбуд", через підсистему "Електронний суд" (сформовано в підсистемі 07.06.2026) надійшла власна заява "про ухвалення додаткового рішення", в якій останній одночасно виклав клопотання про зменшення розміру правничої допомоги. Відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування позивачем, до 1 000,00 грн як таких, що не відповідають критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним статтею 126 ГПК України, та, враховуючи пропорційність задоволення апеляційної скарги (близько 24,97%), покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, що не перевищує 249,70 грн, а за рештою суми - відмовити у стягненні.

Мотивуючи зазначене клопотання відповідач зазначив, що підготовка апеляційної скарги для позивача носила шаблонний характер, оскільки стосувалася виключно перегляду питання розподілу судових витрат, без дослідження нових обставин справи або застосування ускладнених правових конструкцій. Отже, на думку відповідача, обсяг фактично виконаної роботи адвокатом позивача із застосуванням конкретних норм ГПК України не може свідчити про значні витрати часу та високий рівень складності наданих правничих послуг.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що оскільки з 15 червня по 01 липня 2026 року судді з колегії перебували у відпустках, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення, що надійшла до суду 05.06.2026 та призначена до розгляду ухвалою суду від 08.06.2026, розглядається колегією суддів невідкладно, після повернення складу колегії суддів з відпустки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач у першій заяві по суті в суді апеляційної інстанції (апеляційна скарга) зазначив, що попередньо очікує понести судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, в розмірі 5000,00 грн (орієнтовно) за складання та подання апеляційної скарги, відповідно до узгодженого гонорару адвоката та еквівалентно побажанням сторони позивача.

Отже, позивач дотримався вимог, передбачених частиною 1 статті 124 ГПК України.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

При вирішенні спору представник позивача в засіданні 03.06.2026 заявив про намір подати в порядку частини 8 статті 129 ГПК України докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції для подальшого прийняття додаткового рішення з даного питання.

Відповідні докази були надіслані разом із заявою про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції 04.06.2026 через підсистему "Електронний суд" на адресу суду апеляційної інстанції та відповідача після ухвалення постанови від 03.06.2026 у цій справі.

Отже, ТОВ "Транспортна компанія "САТ" дотримано вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

Розглянувши заяву позивача від 04.06.2026 про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України у сукупності з приписами частини 8 статті 129 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн позивачем до заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу додано копії додаткової угоди №7 від 13.05.2026 до Договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026 (далі – Додаткова угода №7) та акта приймання-передачі наданих послуг №7 від 03.06.2026 до зазначеного Договору (далі – Акт приймання-передачі послуг від 03.06.2026).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: Договору про надання професійної (правничої) допомоги №02/02/2026 від 02.02.2026, укладеного між ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Казачук та партнери" (далі – Договір); ордера на надання правничої допомоги серії АА № 1710667 від 13.05.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1639 від 21.05.2019, видане адвокату Білоконь І.В.

Предметом укладеного Договору є консультаційні та представницькі послуги адвокатського об`єднання, пов`язані з юридичним супроводом питань, які виникають в процесі господарської діяльності клієнта за плату.

Конкретні послуги, які охоплюються змістом пункту 1.1 цього Договору, які будуть надаватися адвокатським об`єднанням клієнту за цим Договором, передбачені пунктами 2.6 Договору, до яких входять, зокрема, представлення інтересів клієнта, захист його інтересів у всіх судових інстанціях України та у всіх судочинствах; складання, підписання та подання апеляційних скарг, участь у судових засіданнях, подання заяв та клопотань тощо.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі та в строк, який визначається в додатковій угоді до цього Договору.

Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 7 визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання за надання професійної (правничої) допомоги у Північному апеляційному господарському суді в фіксованій сумі гонорару 5 000,00 грн за складання та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі №920/478/26 в частині розподілу судових витрат, а також за представництво інтересів у судовому засіданні (у разі призначення апеляційної скарги до розгляду з викликом сторін). Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 7 сторонами передбачено, що сплата узгодженої суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання протягом 30-ти днів з дня набрання рішенням у справі законної сили, але не раніше оплати витрат на професійну (правничу) допомогу відповідачем на рахунок клієнта.

Відповідно до змісту Акта приймання-передачі послуг від 03.06.2026, на виконання умов Договору та Додаткової угоди №7 адвокатським об`єднанням надано клієнту професійну (правничу) допомогу у Північному апеляційному господарському суді в фіксованій сумі 5 000,00 грн за складання та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2026 у справі №920/478/26 в частині розподілу судових витрат, а також за представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 03.06.2026 об 11:00. Клієнт прийняв ці послуги, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу послуг клієнт до адвокатського об`єднання немає.

Отже, позивачем, згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Поряд з цим, при розгляді заяви позивача колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Колегія суддів щодо розміру витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача враховує таке:

-постановою від 03.06.2026 у даній справі апеляційна скарга позивача задоволена частково, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 06.05.2026 скасована в частині розподілу судового збору, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми сплаченого позивачем судового збору (2662,40грн) за подання позову у даній справі. В частині відшкодування позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в зменшеному розмірі 2000,00 грн із заявлених 7 000,00грн, суд апеляційної інстанції залишив ухвалу місцевого господарського суду без змін;

- матеріали справи та зміст постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 свідчать про те, що правова позиція позивача щодо стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача в повному обсязі була сталою та незмінною. Зокрема, як у клопотанні про закриття провадження у справі від 04.05.2026, так і в апеляційній скарзі від 13.05.2026 позивач обґрунтовував стягнення з відповідача всієї суми судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви, застосуванням саме імперативної норми частини 3 статті 130 ГПК України.

Колегія суддів при прийнятті постанови від 03.06.2026 погодилася із доводами позивача про необхідність застосування при розподілі судового збору положень ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Дана норма імперативно визначає, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Такою заявою і було клопотання позивача від 04.05.2026 про закриття провадження, в якому позивач просив застосувати саме норму ч. 3 ст. 130 ГПК України і стягнути з відповідача всю суму судового збору 2662,40 грн.

Колегія суддів погодилася в даному питанні із позивачем, що при конкуренції норм для вирішення одного і того самого питання, в даному конкретному випадку слід застосувати саме ч. 3 ст. 130 ГПК України, яка стає спеціальною, якщо позивач подає відповідну заяву про її застосування для розподілу судового збору, що є виключним правом позивача.

Отже, дане питання про розподіл судового збору чітко врегульовано положеннями ГПК України.

- подання апеляційної скарги у даній справі об`єктивно не потребувало аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, надання додаткових доказів, бо оскільки стосується лише питань розподілу судових витрат чіткими правилами ГПК України;

- адвокат позивача обізнаний з усіма нормами чинного ГПК України, тому відсутня потреба у докладанні зусиль адвоката з витратою великих обсягів часу на повторне викладення обґрунтувань в апеляційній скарзі;

- за доводами відповідача (ТОВ "Смартпромбуд"), викладеними у клопотанні про зменшення розміру правничої допомоги, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю цієї справи на стадії апеляційного провадження, часом, витраченим адвокатом, та обсягом фактично наданих послуг з огляду на питання, які вирішувалися за апеляційною скаргою.

Дослідивши та оцінивши заяву позивача про розподіл судових витрат на стадії апеляційного провадження з доданими до неї документами, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги, застосування імперативної норми ГПК України для розподілу судових витрат, зважаючи на наявність клопотання ТОВ "Смартпромбуд" про зменшення розміру правничої допомоги позивача (як неспівмірного), беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та спірних питань в межах апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що розмір заявлених ТОВ "Транспортна компанія "САТ" витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 5 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, співмірності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Такі витрати не мають характеру необхідних і не є співрозмірними із виконаною адвокатом позивача роботою у суді апеляційної інстанції.

За висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі лише 1 000,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача.

В частині клопотання відповідача про подальше пропорційне зменшення цієї суми до стягнення лише 249,70 грн. (24,97% від задоволеного), дане клопотання до задоволення не підлягає.

Колегія суддів зауважує, що чинним ГПК України не передбачено одночасне зменшення витрат на професійну правничу допомогу як неспівмірних із складністю справи та застосування принципу пропорційності розподілу судових витрат в залежності від розміру задоволеної частини апеляційної скарги.

Отже, заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження, підлягає лише частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву від 04.06.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №920/478/26 задовольнити частково.

2. Прийняти у справі додаткове рішення (постанову).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпромбуд" (40007, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, будинок 105; ідентифікаційний код 43620162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (02090, м. Київ, вул. Гроденська, будинок 32; ідентифікаційний код 35646516) -- 1 000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №920/478/26.

У решті вимог за заявою від 04.06.2026 про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу відмовити.

4. Доручити видачу наказу на виконання даної постанови Господарському суду Сумської області.

5. Справу №920/478/26 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог статей 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді С.А. Гончаров

О.В. Яценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua