Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №910/13318/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа№ 910/13318/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Спаських Н.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.02.2026 (повний текст складено та підписано10.03.2026)

у справі №910/13318/24 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія"

про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 277 931 309,55 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Консорціум “Південна енергетична компанія” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, в якій просив: визнати невиконання та неналежне виконання зобов`язань за Договором про спільну діяльність від 03.10.2007 з боку Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”; зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична Укренерго” виконати умову Договору про спільну діяльність від 03.10.2007, а саме: Забезпечити роботу представників ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго” у Раді Учасників, шляхом надання Консорціуму “Південна Енергетична Компанія” відомостей щодо осіб уповноважених брати участь в Раді Учасників у строк 10 (десять) робочих днів, з моменту отримання відповідного повідомлення від Консорціуму “Південна Енергетична Компанія” про необхідність направлення уповноважених осіб для участі у Раді Учасників; зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія Укренерго” виконати умову Договору про спільну діяльність від 03.10.2007, а саме: розглянути, надати зауваження чи погодження щодо технічного завдання TR-SECC-001-21 на проектування об`єкту “РЕКОНСТРУКЦІЯ МІЖДЕРЖАВНОЇ ПЛ-750 кВ ЮЖНОУКРАЇНСЬКА АЕС - ІСАКЧА з ЮУАЕС та заходами ПЛ 2-400 кВ (інв. № 15211, 70006, 11134, 12956) Миколаївська, Одеська області України та республік Молдова і Румунія”, яке було направлено Консорціумом “Південна Енергетична Компанія” на адресу Відповідача листом від 08.02.2022 № 53/01-01 та зареєстрований ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго” за вхідним номером 9587/01 від 09.02.2022, у строк 15 (п`ятнадцять) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду; зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” виконати умову Договору про спільну діяльність від 03.10.2007, а саме: розглянути запропоновану Консорціумом “Південна Енергетична Компанія” проектну організацію для виконання проєктно-вишукувальних робіт з відновлення високовольтної електричної мережі 750 кВ “Південноукраїнська АЕС - Ісакча” та надати відповідь за результатом розгляду у строк 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання від Консорціуму “Південна Енергетична Компанія” пропозиції щодо проектної організації.

В процесі розгляду справи від Консорціуму “Південна енергетична компанія” надійшла заява про заміну позивача правонаступником - ТОВ “Південна енергетична будівельна компанія”, яку суд задовольнив.

В подальшому, Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія" про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 277 931 309,55 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична будівельна компанія” відмовлено повністю.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що не є ефективним визначений позивачем спосіб захисту шляхом визнання невиконання та неналежного виконання зобов`язань за Договором про спільну діяльність від 03.10.2007 з боку відповідача, оскільки внаслідок задоволення такої позовної вимоги права позивача не будуть поновлені.

Також, суд вважав неефективним захист прав позивача шляхом зобов`язання відповідача виконати умови Договору: забезпечити роботу представників відповідача у Раді Учасників, шляхом надання позивачу відомостей щодо осіб уповноважених брати участь в Раді Учасників у строк 10 (десять) робочих днів, з моменту отримання відповідного повідомлення від позивача про необхідність направлення уповноважених осіб для участі у Раді Учасників; розглянути запропоновану позивачем проектну організацію для виконання проєктно-вишукувальних робіт та надати відповідь за результатом розгляду у строк 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання від позивача пропозиції щодо проектної організації.

Суд також зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача виконати умови Договору, а саме: розглянути, надати зауваження чи погодження щодо технічного завдання TR-SECC-001-21 на проектування об`єкту, яке направлено відповідачу позивачем листом від 08.02.2022 № 53/01-01, оскільки в матеріалах справи наявне технічне завдання TR-SECC-001-21 на проектування об`єкту, що вже виконано обраною позивачем проектною організацією Estal-Prim S.R.L. (Республіка Молдова).

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні первісного позову.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд виходив з того, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження протиправності поведінки відповідача за зустрічним позовом щодо не забезпечення схоронності майна високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", а також на підтвердження наявності причинного зв`язку між такою поведінкою із заподіяними збитками.

Таким чином, суд вважав недоведеною позивачем за зустрічним позовом наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на відповідача за зустрічним позовом відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Стосовно вимоги про розірвання договору, суд зазначив, що у межах справи № 916/1812/18 за позовом ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Консорціуму "Південна енергетична компанія" та Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з Обмеженою Відповідальністю", вже здійснювався розгляд спору про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007; повернення вкладу в спільну діяльність, а саме: майно високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно.

За результатами розгляду справи № 916/1812/18 постановою Верховного Суду від 16.11.2022 прийнято нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову Консорціуму “Південна енергетична компанія” до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Компанії “Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою відповідальністю” про визнання недійсною з моменту укладення угоди від 31.10.2007 про зміну і доповнення до договору про спільну діяльність від 03.10.2007, укладену між Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго”, Консорціумом “Південна енергетична компанія” та Компанією “Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою відповідальністю” - відмовлено. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 916/1812/18 в частині відмови у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Консорціуму "Південна енергетична компанія" та Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою відповідальністю" про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007 та повернення вкладу у спільну діяльність - залишено без змін.

Водночас, досліджуючи обґрунтованість наведених позивачем за зустрічним позовом у даній справі підстав для розірвання договору та стягнення збитків, суд ураховав, що позивачем за зустрічним позовом після завершення розгляду справи № 916/1812/18 наприкінці 2022 року та до моменту звернення позивача із первісним позовом у даній справі, не здійснювалися дії, направлені на розірвання Договору про спільну діяльність від 03.10.2007 року.

Так, матеріали справи не містять жодних інших нових доказів, що свідчили би про наявність наміру позивача за зустрічним позовом розірвати Договір про спільну діяльність від 03.10.2007 року.

Суд також зазначив, що неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань щодо узагальнення результатів спільної діяльності, не надсилання учасникам щоквартальних звітів щодо результатів її здійснення, не розподіл результатів спільної діяльності не є такими істотними порушенням Договору, не свідчать про завдання позивачу цим шкоди, що позбавляла би позивача того, на що він розраховував при укладенні такого договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обґрунтованості позовних вимог зустрічного позову, що зумовило суд у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 12.02.2026 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено місцевим судом за нез`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному з`ясуванні норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що право позивача на односторонню відмову від Договору прямо не передбачено, а домовленості сторін щодо його розірвання досягнуто не було, що, у свою чергу, зумовлює необхідність вирішення питання про розірвання Договору саме у судовому порядку відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.

Скаржник також наголошує на тому, що відповідно до висновку про розмір реальних збитків, що призвели до завдання майнової школи, суб`єктом оціночної діяльності зазначено, що величиною вартості, отриманою в результаті оцінки є 277 931 309,55 грн. Обставини, які містяться в Звіті № 01-098610-20.ТЗ.5 про оцінку вартості розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, підтверджують розмір спричинених позивачу збитків, внаслідок недостачі майна останнього. Таким чином, апелянт наголошує, що ним доведено розмір спричинених останньому збитків, протиправності поведінки відповідача, причинного зв`язку між збитками і протиправною поведінкою відповідача та вини останнього у спричинених збитках, які є складовими елементами цивільного правопорушення і наявність яких є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності розміру збитків, поклавши в основу рішення висновки Рецензії, однак не надав належної оцінки безпосередньо Звіту та запереченням НЕК “Укренерго” щодо її змісту та доказового значення.

Також, не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 12.02.2026 у справі №910/13318/24 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що обрання проєктної організації та розгляд технічного завдання є виключно компетенцією Ради, не врахувавши той факт, що це і є обов`язок відповідача. Скаржник також зазначає, що обрані ним способи захисту є класичним примусовим виконанням зобов`язання в натурі. Вимоги про надання відомостей про представників, розгляд технічного завдання та проєктної організації є коректними, виконуваними діями, які безпосередньо випливають з договору.

Узагальнені доводи та заперечення сторін

13.04.2026 через підсистему “Електронний суд” від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Позивач наголошує на тому, що висновок суду про недоведеність складу правопорушення та відсутність підстав для розірвання Договору є законним і обґрунтованим. Всі обставини, на які посилається апелянт, вже були предметом розгляду в попередніх справах, включаючи Верховний Суд, який остаточно відмовив ПРАТ “НЕК “Укренерго” у задоволенні аналогічних вимог.

04.05.2026 через підсистему “Електронний суд” від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Південна енергетична будівельна компанія", в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та досліджені умови Договору повно та всебічно, що призвело до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв і клопотань сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 апеляційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі №910/13318/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24. Судове засідання призначено на 06.05.2026. Витребувано матеріали справи №910/13318/24 з Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 02.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Південна енергетична будівельна компанія" у справі №910/13318/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична будівельна компанія” на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

20.04.2026 матеріали справи №910/13318/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

21.04.2026 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична будівельна компанія” на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна енергетична будівельна компанія” на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24 призначено до розгляду з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24. Судове засідання призначено на 06.05.2026.

04.05.2026 через підсистему “Електронний суд” від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які з огляду на приписи ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки позивачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, а доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися у суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (постанови від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та інші).

Аналогічне клопотання надійшло від позивача за первісним позовом 05.05.2026.

У судовому засіданні 06.05.2026 оголошено перерву до 27.05.2026.

У судовому засіданні 27.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 27.05.2026 з`явились представники сторін, які надали свої пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Південна енергетична будівельна компанія", просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

03.10.2007 між Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” (далі - Учасник-1, правонаступником якого є відповідач), та Консорціумом “Південна Енергетична Компанія” (надалі - Учасник-2, правонаступником якого є позивач) укладено Договір про спільну діяльність.

Згідно з пунктом 1.1. Договору за цим Договором Учасники об`єднують майно, що належить їм на законних підставах, трудові та інші ресурси для досягнення в результаті спільних дій Учасників спільної господарської мети - відновлення та подальше використання високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ “Південноукраїнська АЕС - Ісакча” (надалі - ЛЕП).

Відповідно до пункту 1.2 Договору відновлення ЛЕП в рамках реалізації спільної господарської мети за цим договором здійснюється у два етапи: на першому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори № 451 по опору № 1138; на другому етапі передбачається відновлення дільниці ЛЕП від опори № 1 по опору № 451. Рішення щодо доцільності реалізації другого етапу, а також терміну початку його спільної реалізації приймається за результатами реалізації першого етапу відновлення ЛЕП за поданням Учасника-1.

У пункті 1.3 Договору погоджено, що в результаті спільної діяльності Учасники планують отримати економічну вигоду, яка полягає у відновленні ЛЕП та створенні умов для подальшої її експлуатації з метою отримання прибутку.

Згідно з пунктом 1.4. Договору спільна господарська мета Учасників буде вважатися досягнутою після отримання економічної вигоди та повного відшкодування Учасниками їх витрат і збитків за цим Договором.

Спільна діяльність за цим Договором здійснюється Учасниками у строки, на умовах та у порядку, встановленому цим Договором (пункт 1.5. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору керівництво спільною діяльністю здійснюється діючою Радою Учасників, до складу якої входять уповноважені Учасниками особи. Кожний Учасник при голосуванні в раді має кількість голосів, пропорційну внеску Учасника у спільну діяльність згідно з цим Договором.

У пункті 2.2. Договору визначені повноваження Ради Учасників, до яких належить вирішення таких питань: 2.2.1. визначення завдань на проектування відновлення ЛЕП; 2.2.2. обрання проектної організації для розробки проекту відновлення ЛЕП, та визначення розміру та порядку оплати зазначених послуг; 2.2.3. узгодження розробленого проекту відновлення ЛЕП, кошторисної документації, пов`язаною з реалізацією проекту відновлення ЛЕП; 2.2.4. затвердження порядку визначення витрат на ведення спільної діяльності Учасника, якому за Договором доручено вести таку діяльність; 2.2.5. затвердження плану (програми) робіт або іншого документу, що визначає черговість робіт по відновленню ЛЕП; 2.2.6. затвердження звітних документів, які направляють до контролюючих органів за результатами спільної діяльності за звітний період; 2.2.7. прийняття рішення про порядок відшкодування витрат Учасників, понесених у зв`язку із здійсненням спільної діяльності; 2.2.9. питання, які вважають необхідними винести Учасники для вирішення Радою.

Згідно з пунктом 2.3. Договору Рада Учасників скликається за ініціативою одного із Учасників по мірі необхідності. Організаційне забезпечення діяльності Ради Учасників покладається на Учасника, якому за Договором доручено ведення спільною діяльністю.

Відповідно до пункту 2.4. Договору рішення приймаються на засіданнях Ради Учасників або шляхом письмового опитування Учасників простою більшістю голосів Учасників, які приймали участь у засіданні Ради або опитуванні. Рішення, прийняті Радою Учасників, оформлюються протоколом та зберігається Учасником, якому за Договором доручено ведення спільної діяльності Учасників. Копії протоколів обов`язково надсилаються всім іншим Учасникам.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що ведення спільної діяльності Учасників за цим Договором доручається Учаснику-2, який приймає рішення щодо спільних справ Учасників, крім питань, вирішення яких віднесено до компетенції Ради Учасників, та здійснює всі юридичні і фактичні дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети, відповідно до Договору.

Відповідно до пункті 2.6. Договору при веденні спільної діяльності Учасник-2 має право виступати у відносинах з третіми особами від імені обох Учасників, вчиняти правочини, підписувати, подавати та отримувати будь-які документи, вчиняти інші дії, необхідні для досягнення спільної господарської мети Учасників.

У пункті 3.1. Договору встановлено, що для досягнення спільної господарської мети за договором Учасники здійснюють внесення таких вкладів: 3.1.1. вкладом Учасника- 1 у спільну діяльність є майно високовольтної електричної мережі ПЛ - 750 кВ “Південноукраїнська АЕС - Ісакча” вартістю 8 520 830 грн. без урахування ПДВ, що складає 25 % від загальної вартості вкладів Учасників у спільну діяльність; 3.1.2. вкладом Учасника-2 у спільну діяльність є грошові кошти на суму 25 562 490 грн., що складають 75 % від загальної вартості вкладів учасників у спільну діяльність.

Згідно з пунктом 3.3. Договору при зміні проектних показників, обсягу робіт, витрат Учасника- 2 на ведення спільної діяльності тощо Учасники можуть визначати доцільність внесення додаткових вкладів у спільну діяльність. Рішення про внесення додаткових вкладів у спільну діяльність приймається Учасниками шляхом внесення змін до Договору з обов`язковим визначенням розмірів додаткових вкладів, їх форми, строків та порядку внесення.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що створене або придбане Учасниками в результаті спільної діяльності майно, крім майна яке внесене Учасниками як частка (вклад) у спільну діяльність, вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності доходи є спільною частковою власністю Учасників.

За положеннями пункту 5.2. Договору підведення результатів спільної діяльності та розподіл прибутку між Учасниками здійснюється на підставі окремої звітності по спільній діяльності, яка щокварталу складається Учасником-2, та у строк не пізніше 15-го числа наступного за звітним кварталом надсилається Учаснику-1.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що розподіл чистого прибутку від спільної діяльності між Учасниками, здійснюється пропорційно розміру вкладів Учасників, визначених станом на дату введення ЛЕП в експлуатацію.

Відповідно до пункту 6.1. Договору для досягнення спільної господарської мети, визначеної Договором, Учасники зобов`язуються, зокрема: 6.1.1 вносити вклади у спільну діяльність в обсягах та у порядку, визначеному статтею 3 Договору; 6.1.2 вносити додаткові вклади у спільну діяльність в обсягах та у порядку, визначеному Учасниками додатково; 6.1.3 здійснювати спільну діяльність у порядку та на умовах, визначених договором, включаючи забезпечення роботи представників у Раді Учасників; 6.1.5 після розробки проектної документації відновлення ЛЕП - узгодити таку проектну документацію; 6.1.6 забезпечити отримання всіх необхідних документів, у тому числі дозвільного характеру, для ведення робіт з відновлення ЛЕП, її експлуатації; 6.1.7 проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань спільної діяльності; 6.1.9 всебічно сприяти досягненню спільної господарської мети.

Згідно з пунктом 6.2. Договору Учасник-1 зобов`язується, зокрема, приймати участь в отриманні дозволів (ліцензій), необхідних для здійснення робіт з відновлення та подальшого використання ЛЕП (пункт 6.2.1); забезпечити Учасника-2 наявною у розпорядженні документацією, інформацією щодо правових, економічних, технічних, екологічних та інших аспектів реалізації проекту відновлення ЛЕП (пункт 6.2.2); у визначеному законодавством порядку забезпечити технічне обслуговування, експлуатацію ЛЕП відповідно до вимог технічних норм, стандартів (пункт 6.2.5).

У пункті 7.2 Договору встановлено, що строк дії договору починається з дати його укладення, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, та закінчується через 50 років, якщо Учасники не дійдуть іншого.

У зв`язку з необхідністю укладення нового договору на виконання проектних робіт позивач звернувся до відповідача з листом від 02.06.2021 № 02/01-01, в якому просив: визначити відповідальну особу для взаємодії відповідача з позивачем у рамках Договору; визначити особу для участі у діяльності Ради Учасників; погодити, як членом Ради Учасників Договору, проект договору про виконання проектних робіт, який укладається позивачем з ТОВ “Науково-технічна компанія Енпаселектро” (код ЄДРПОУ 21573438) на виконання Договору про спільну діяльність від 03.10.2007 року. До вказаного листа додано два примірника проекту договору про виконання проектних робіт, який укладається позивачем з ТОВ “Науково-технічна компанія Енпаселектро” (код ЄДРПОУ 21573438).

Листом від 14.06.2021 № 04/01-01 позивач повідомив відповідача, що 10.06.2021 проведено спільну нараду представників позивача, відповідача та представника Генерального проектанта - ТОВ “Науково-технічна компанія Енпаселектро”, за результатами якої сторони дійшли висновку щодо необхідності приведення договірних відносин у відповідність до положень чинного законодавства, з урахуванням зміненої технічної складової, для чого необхідно підготувати пропозиції щодо внесення змін до Договору про спільну діяльність від 03.10.2007 з урахуванням майнових відносин, надавши пропозиції вказаних змін протягом 2-х тижнів, до 24.06.2021 року. Також, Учасниками наради вирішено створити спільні робочі групи з вирішення юридичних та технічних питань. Крім того, вказано дані представників позивача для участі у робочих групах, а також надані тези для обговорення в робочих групах, окремо з вирішення юридичних питань, та окремо з вирішення технічних питань.

У відповідь на лист позивача від 18.11.2021 № 27/01-07 відповідач у листі від 13.12.2021 № 01/58446 зазначив, що питання приведення договірних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства належить до виключної компетенції загальних зборів НЕК “Укренерго”, тобто Міністерства енергетики України.

Листом від 08.02.2022 № 53/01-01 позивач надіслав відповідачу на розгляд та погодження розроблений проект технічного завдання на проектування. Також у листі зазначено, що відповідачем до теперішнього часу не повідомлено позивача про визначену посадову особу для участі в діяльності Ради Учасників Договору.

У листі від 15.06.2023 № 01/29175 відповідач просив надати інформацію щодо наявності вимог до уповноважених осіб, які можуть входити до постійно діючої Ради Учасників.

У відповіді на вказаний лист позивач у листі від 27.06.2023 № 35/01-01 навів питання юридичного характеру, що потребують вирішення. У зв`язку з цим, просив визначити особу, яка буде представником відповідача в Раді Учасників з урахуванням компетенції для визначених завдань.

Листом від 07.09.2023 № 01/44392 відповідач надав відповідь Міністерству енергетики України щодо висловлення позиції з питань, порушених у зверненні народного депутата Олега Марусяка, вказавши, що дані питання повинні вирішуватися з дотриманням вимог статті 19 Конституції України та відповідних нормативно-правових актів.

Як слідує з листа відповідача від 15.09.2023 № 01/45984 до Міністерства енергетики України, відповідач вважає, що умови Договору про спільну діяльність від 03.10.2007, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення спільних справ визначаються за домовленістю сторін і не є предметом односторонніх рішень сторін договору.

При цьому, у листах від 15.09.2021 № 01/41067 та від 07.11.2023 № 01-8159361 відповідач запропонував своїх представників для включення до складу комісії з інвентаризації ділянки ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС - Ісакча, на дільниці опор № 451-1138.

Як зазначено в зустрічному позові, листом від 10.11.2008 за № 03/01-1/6527 НЕК “Укренерго” запропонувало відповідачу за зустрічним позовом розірвати Договір про спільну діяльність від 03.10.2007, повернути вклад у спільну діяльність та відшкодувати завдані збитки, що виникли унаслідок нестачі об`єктів мережі на загальну суму 147472 грн. відповідно до Акт інвентаризації від 30.06.2008 року.

Згідно з Актом інвентаризації від 30.06.2008, складений Одеськими магістральними електричними мережами Південної електроенергетичної системи ДП “НЕК “Укренерго” за наслідками інвентаризації, що проведена у період з 26.06.2008 по 30.06.2008, згідно з яким під час проведення інвентаризації елементів ПЛ-750 кВ ПУ АЕС-Ісакча в прогонах опір №№451-1138 виявлено недостачу опір у кількості 10 штук за №626,795,805,831,832,818,829,823,886,578; м.к. опір у кількості 125,457 т, та г/з тросу АС 70/72 у кількості 11,030 т, та вартість цієї недостачі становить 147472 грн.

Надалі, листом від 07.09.2016 № 01/01-6-1/10326 позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з проханням вжити необхідних заходів для забезпечення схоронності вкладу.

Згідно з протоколом від 11.12.2020 засідання робочої інвентаризаційної комісії, затверджена наказом НЕК “Укренерго” від 30.10.2020 № 559 зі змінами, у результаті інвентаризацій, що проводилися в період із 03.10.2007 до 27.11.2020, виявлена нестача майна на суму 2863688,37 грн. у цінах, на момент передачі повітряної лінії.

Відповідно до Звіту від 22.02.2021 № 01-098610-20.ТЗ.5, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ “СОДЕЛЬ” на замовлення позивача за зустрічним позовом, про оцінку розміру реальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди, збитки внаслідок розкрадання нерухомого майна “ВЛ 750 кВ ЮУ АЕС – Ісакча на дільниці від опори № 451 до опори № 1138” становлять 277 931 309,55 грн.

Відповідно до Рецензії на Звіт про оцінку розміру реальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди НЕК “Укренерго”, внаслідок розкрадання нерухомого майна “ВЛ 750 кВ ЮУ АЕС – Ісакча на дільниці від опори № 451 до опори № 1138”, яка була передана в спільну діяльність Консорціуму “ПЕК” згідно Договору про спільну діяльність від 03.10.2007, такий звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

У свою чергу, відповідачем за зустрічним позовом надано рецензію на Звіт від 22.02.2021 № 01-098610- 20.ТЗ.5 про оцінку розміру реальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди (дата завершення рецензії: 09.12.2025), відповідно до якої зібрані виконавцем Звіту вихідні дані та необхідна інформація для проведення відповідних обрахунків є суперечливою та не відображена у Звіті належним чином, що порушує вимоги п.54 Національного Стандарту № 1; у вихідних матеріалах, що використані під час оцінки, виявлено суперечливі дані стосовно технічного стану об`єкта; при визначені вартості відтворення (заміщення) до вартості відтворення БМР на дату оцінки, не включають демонтажні опори; розмір реальних збитків безпідставно збільшено на вартість демонтажних робіт; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (частина 1 статті 1130 ЦК України).

У статті 1131 ЦК України вказано, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права, особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі№ 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відтак, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не є ефективним визначений позивачем спосіб захисту шляхом визнання невиконання та неналежного виконання зобов`язань за Договором про спільну діяльність від 03.10.2007 з боку відповідача, оскільки внаслідок задоволення такої позовної вимоги права позивача не будуть поновлені.

Також, неефективним є захист прав позивача шляхом зобов`язання відповідача виконати умови Договору: забезпечити роботу представників відповідача у Раді Учасників, шляхом надання позивачу відомостей щодо осіб уповноважених брати участь в Раді Учасників у строк 10 (десять) робочих днів, з моменту отримання відповідного повідомлення від позивача про необхідність направлення уповноважених осіб для участі у Раді Учасників; розглянути запропоновану позивачем проектну організацію для виконання проєктно-вишукувальних робіт та надати відповідь за результатом розгляду у строк 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання від позивача пропозиції щодо проектної організації.

При цьому суд першої інстанції правильно зауважив, що рішення суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин - направлення позивачем повідомлення відповідачу про необхідність направлення уповноважених осіб для участі у Раді Учасників або пропозиції щодо проектної організації.

При зазначеному формулюванні задоволення позовних вимог не призводить до захисту вже порушених прав позивача, оскільки такі вимоги направлені на захист прав, що можуть бути порушені в майбутньому.

Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

У той же час, матерілами справи підтверджується, що обрання проектної організації належить відповідно до пункту 2.2 договору до повноважень Ради Учасників, а не до обов`язків відповідача.

Протилежні доводи апеляційної скарги ТОВ "Південна енергетична будівельна компанія" наведеного не спростовують.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача виконати умови Договору, а саме: розглянути, надати зауваження чи погодження щодо технічного завдання TR-SECC-001-21 на проектування об`єкту, яке направлено відповідачу позивачем листом від 08.02.2022 № 53/01-01, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що в матеріалах справи наявне технічне завдання TR-SECC-001-21 на проектування об`єкту, що вже виконано обраною позивачем проектною організацією Estal-Prim S.R.L. (Республіка Молдова), у зв`язку з чим позов в цій частині також не підлягає задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія" про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 277 931 309,55 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Так, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Однак, суд першої інстанції вірно відзначив, що до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження протиправності поведінки відповідача за зустрічним позовом щодо не забезпечення схоронності майна високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", а також на підтвердження наявності причинного зв`язку між такою поведінкою із заподіяними збитками.

Щодо вимог зустрічного позрову про розірвання договору колегія суддів враховує, що такі, в тому числі, обгрунтовані завданням позивачу збитків через незабезпечення відповідачем за зустрічним позовом схоронності майна високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча", обставина чого є недоведеною.

Крім того, позивач за зустрічним позовом посилався на те, що з моменту укладання Договору про спільну діяльність від 03.10.2007 відповідачем не здійснюються дії щодо досягнення спільної господарської мети за договором, а тому позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, відновлення та подальше використання ЛЕП з метою подальшого одержання прибутку.

Судом встановлено, що в пункті 7.6 договору сторони погодили, що якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, договір може бути розірваний тільки за домовленістю Учасників, яка оформлюється додатковою угодою до договору. Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Учасниками відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді, договорі або чинному в Україні законодавстві.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що в межах справи № 916/1812/18 за позовом ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Консорціуму "Південна енергетична компанія" та Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою Відповідальністю", вже здійснювався розгляд спору про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007; повернення вкладу в спільну діяльність, а саме: майно високовольтної електричної мережі ПЛ-750 кВ. "Південноукраїнська АЕС - Ісакча" на дільниці від опори №451 до опори №1138 включно.

За результатами розгляду справи № 916/1812/18 постановою Верховного Суду від 16.11.2022, серед іншого, рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 916/1812/18 в частині відмови у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до Консорціуму "Південна енергетична компанія" та Компанії "Перше Угорське Газово-Енергетичне Товариство з обмеженою Відповідальністю" про розірвання договору про спільну діяльність від 03.10.2007 та повернення вкладу у спільну діяльність - залишено без змін.

Так, Верховний Суду в постанові від 16.11.2022 зауважив, що в обґрунтування позовних вимог у справі №916/1812/18, як і у справі №10-23/67-09-2173, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилається на ті ж самі обставини та факти, яким судом у справі №10-23/67-09-2173 уже надано оцінку, встановлено необґрунтованість заявлених позовних вимог та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору.

Водночас, досліджуючи обґрунтованість наведених позивачем за зустрічним позовом у даній справі підстав для розірвання договору та стягнення збитків, судом першої інстанції вірно враховано, що позивачем за зустрічним позовом після завершення розгляду справи № 916/1812/18 наприкінці 2022 року та до моменту звернення позивача із первісним позовом у даній справі, не здійснювалися дії, направлені на розірвання Договору про спільну діяльність від 03.10.2007.

Жодних інших нових доказів, які б свідчили про наявність наміру позивача за зустрічним позовом розірвати Договір про спільну діяльність від 03.10.2007, матеріали справи не містять та суду не надано.

Ураховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем обґрунтованості позовних вимог зустрічного позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Інші доводи, на які посилаються скаржники під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмовиви у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 12.02.2026 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів, оскільки апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2026 у справі №910/13318/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна енергетична будівельна компанія".

Матеріали справи №910/13318/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026, перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці з 15.06.2026 по 28.06.2026 та перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 29.06.2026 по 01.07.2026, повний текст постанови складено та підписано 02.07.2026

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Н.М. Спаських