Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №911/1943/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа№ 911/1943/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Спаських Н.М.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"

на рішення Господарського суду Київської області

від 05.02.2026 (повний текст складено та підписано 02.03.2026)

у справі №911/1943/25 (суддя В.М. Бабкіна)

за позовом Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"

до Військової частини НОМЕР_1

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення 2 710 890,21 грн коштів за використані орендарем комунальні послуги (електропостачання)

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (далі - ДНП "Державний університет "Київський авіаційний інститут", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про стягнення 2 710 890,21 грн коштів за використані орендарем комунальні послуги (електропостачання).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неоплати вартості електроспоживання (вартість електричної енергії, розподілу електричної енергії та забезпечення перетікання реактивної енергії) на об`єкті, належному позивачу, під час його фактичного безоплатного використання відповідачем та до укладення позивачем відповідного договору оренди з Київським квартирно-експлуатаційним управлінням у 2023 році, у позивача виникла заборгованість перед постачальником електричної енергії та оператором системи розподілу, яка була стягнута з ДНП "Державний університет "Київський авіаційний інститут" на підставі судових рішень у справах № 911/1513/24 та № 911/2116/24, що спричинило також втрати позивача по відшкодуванню процентів річних, інфляційних втрат та судових зборів, у зв`язку з чим останній просив суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 2 416 577,11 грн коштів за використані комунальні послуги (електроспоживання) та 294 313,10 грн спричинених їх несплатою втрат по відшкодуванню процентів річних, інфляційних втрат та судових зборів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з недоведеності позивачем наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором користування об`єктом нерухомості по АДРЕСА_1 у сумі 2 710 890,21 грн, з яких - 2 416 577,11 грн за використані комунальні послуги та 294 313,10 грн спричинених їх несплатою втрат по відшкодуванню процентів річних, інфляційних втрат та судових зборів, з огляду на ненадання належних доказів укладення з відповідачем письмового договору як оренди нежитлових приміщень, так і договору щодо відшкодування вартості спожитої електроенергії, у тому числі - у спрощений спосіб шляхом обміну листами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 05.02.2026 у справі №911/1943/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що на момент складення Акту від 30.03.2022 між сторонами вже існували фактичні правовідносини користування майном (нерухомістю), належним позивачу.

Скаржник наголошує, що аж до укладення договору оренди від 30.11.2023 № 564, основні (істотні) умови користування майном залишалися визначеними законодавством на момент початку користування таким майном відповідачем (як то - безоплатність користування та умови розпорядження таким майном на розсуд користувача - військової частини). З огляду на що є таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що "не вбачається, що сторонами були погоджені істотні умови договору оренди спірного нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в період до 17.11.2023".

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу

15.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Відповідач наголошує на неправомірності заявлених позивачем вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

17.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечила доводи викладені в ній, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Третя особа наголошує на тому, що аргументи, викалдені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом.

22.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача та третьої особи, в яких останній заперечив, наведені у відзивах доводи та підтримав свою позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 апеляційну скаргу у справі №911/1943/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Спаських Н.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2026 у справі №911/1943/25. Судове засідання призначено на 06.05.2026. Витребувано матеріали справи №911/1943/25 з Господарського суду Київської області.

22.04.2026 матеріали справи №911/1943/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

У судовому засіданні 06.05.2026 оголошено перерву до 27.05.2026.

У судовому засіданні 27.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 27.05.2026 з`явились представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 08.05.2026.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" за відсутності представника третьої особи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Звертаючись з даним позовом до суду, Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут", яке згідно з п. 1.2 Статуту є правонаступником Національного авіаційного університету, посилається на укладення з відповідачем договору у спрощений спосіб шляхом обміном листами щодо використання останнім приміщення Відокремленого структурного підрозділу "Васильківський фаховий коледж Національного авіаційного університету" та щодо відшкодування позивачеві витрат на комунальні послуги, а саме - на електропостачання, який діяв до укладення з Київським квартирно-експлуатаційним управлінням відповідного договору в листопаді 2023 року.

За твердженням позивача, між Васильківським фаховим коледжем Національного авіаційного університету, правонаступником якого, згідно з п. 1.4 Положення про коледж, є Васильківський фаховий коледж Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", та Військовою частиною НОМЕР_1 з березня 2022 р. виникли правовідносини користування належим позивачу об`єктом нерухомості - поверхами цоколь, 1, 4, 5 будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вказує, що понад півтора року такі правовідносини, які виникли внаслідок початку повномасштабної агресії Російської Федерації, носили фактичний характер та базувались на безоплатній основі з перемовинами щодо їх закріплення на договірній основі та відповідним погодженням профільних державних органів. Відповідний договір № 564 від 30.11.2023 р. було укладено позивачем з Київським квартирно-експлуатаційним управлінням в інтересах в/ч НОМЕР_1 . Проте, фактично безоплатне користування даним об`єктом нерухомості відповідачем розпочалося 30.03.2022 р., що підтверджується листом № 1288/179/4/5/4/21/ПС від 14.04.2025 р. та актом прийому-передачі показників лічильників від 30.03.2022 р.

Згідно з листом відповідача № 350/179/1/1/57/1254/ПС від 07.11.2023 р. на адресу ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі", датою початку користування послугами електроживлення на даному об`єкті вказано 24.02.2022 р., а також вказано, що із зазначеної дати і по теперішній час споживання електроенергії здійснюється Військовою частиною НОМЕР_1 за визначеними точками розподілу із зазначених показників лічильників.

За твердженням позивача, з 24.02.2022 р. коледж тимчасово припинив свою діяльність на території навчального закладу по АДРЕСА_1 та із вказаної дати електроенергію не використовує.

30.03.2022 р. між сторонами був складений Акт щодо прийому-передачі показників лічильників будівель 2/129, 2/3, згідно якого встановлено, що показники визначених лічильників є останніми, за які ВСП "Васильківський фаховий коледж Національного авіаційного університету" здійснив фінансові розрахунки перед постачальниками електричної енергії, та вважаються переданими Військовій частині НОМЕР_1 для подальшого контролю та відповідних розрахунків перед постачальником електроенергії.

З матеріалів справи слідує, що 02.12.2022 р. до Васильківського фахового коледжу Національного авіаційного університету від в/ч НОМЕР_1 надійшов лист № 415/4-45 від 25.10.2022 р. з проханням, у зв?язку з втратами казармено-житлового фонду Військової частини НОМЕР_1 , внаслідок нанесених ракетних та авіаційних ударів під час широкомасштабного вторгення російської федерації, з метою нормального розмішення розквартированих на території військового містечка № НОМЕР_2 військових частин (підрозділів), що забезпечують обороноздатність держави, відповідно до вимог Статутів 3С України, з метою здійснення належної бойової і спеціальної підготовки військовослужбовців ЗС України, своєчасного та належного реагування розквартированих на території військового містечка № НОМЕР_2 військових частин (підрозділів) ЗС України на можливі диверсії та терористичні акти, дозволити використання приміщень нежитлової будівлі спортивного комплексу площею 997 кв.м.

06.12.2022 р. Відокремленим структурним підрозділом "Васильківський фаховий коледж Національного авіаційного університету" було направлено ректору Національного авіаційного університету лист № 118 від 02.12.2022 р., за яким Васильківський фаховий коледж повідомляє, що 02 грудня 2022 року до начальника коледжу надійшов лист від командира військової частини НОМЕР_1 з проханням надати дозвіл шодо використання приміщень нежитлової будівлі спортивного комплексу навчального закладу площею 997 м2 з метою розміщення розквартированих на території військового містечка № НОМЕР_3 військових частин, для здійснення належної бойової і спеціальної підготовки військовослужбовців 3С України, у зв`язку з чим коледж просив сприяти у вирішенні цього питання.

За посиланням позивача, на вказаному листі за наслідком його розгляду ректором університету було вчинено резолюцію щодо відсутності заперечень, а в подальшому на відповідний правочин Обухівською районною військовою адміністрацією було надано згоду наказом № 10/1-дск від 21.11.2023 р.

30.11.2023 р. між Відокремленим структурним підрозділом Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" "Васильківський фаховий коледж Національного авіаційного університету" (орендодавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (орендар) був укладений договір оренди № 564 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення цокольного та першого поверхів п`ятиповерхової будівлі № 2/129 (навчальний корпус № 1) площею 2812,6 кв.м. та нежитлові приміщення одноповерхової будівлі № 2/102 (спортивний комплекс) площею 1028,9 кв.м., що розміщені за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1.2 договору, назване в п. 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для розміщення Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.3.2 договору Військова частина НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини № 808 від 22.11.2023 р., який погоджено Обухівською районною військовою адміністрацією Київської області наказом від 21.11.2023 р. за № 10/1 дск, зайняла нерухоме майно, зазначене у п. 1.1 договору, з 17.11.2023 р., про що було складено Акт приймання-передачі нерухомого майна від 17.11.2023 р. № 4/5/4-38 між Військовою частиною НОМЕР_1 та орендодавцем.

Пунктом 2.4 договору оренди № 564 визначено, що з урахуванням фактичного використання нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1 договору, для розміщення Військової частини НОМЕР_1 з 17.11.2023 р., на підставі акту приймання-передачі та у порядку, визначеному ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовилися про те, що умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли з 17.11.2023 р., що відповідає початку фактичного використання Військовою частиною НОМЕР_1 орендованого майна.

Також сторонами узгоджено, що орендар зобов`язується здійснювати витрати, повязані із фактичним споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодувания витрат, пов?язаних зі споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв (п. 4.6 договору).

Поряд з цим, згідно сформованих постачальником електричної енергії ДП "Укрітеренерго" документів - акту № 048301 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 р. від 31.10.2023 р. та рахунку № 000034913878/09/О10/55962 від 09.11.2023 р., у жовтні 2023 року на об`єкті нерухомості у АДРЕСА_1 було спожито 292155 кВт електроенергії.

Як слідує з позову, оскільки на той час нових договорів з розподілу електроенергії та з постачання електроенергії до вказаного об`єкту відповідачем чи третьою особою укладено не було, оператор системи розподілу та постачальник електричної енергії виставили рахунки на оплату Національному авіаційному університету, які останнім оплачені не були.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1513/24 від 09.12.2024 р., залишеним в силі Північним апеляційним господарським судом, стягнуто з Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", як правонаступника НАУ, на користь оператора системи розподілу електричної енергії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 508528,50 грн. заборгованості за надані в жовтні 2023 року послуги з розподілу електричної енергії, 65161,75 грн. заборгованості за забезпечення перетікання реактивної електричної енергії і 8605,35 грн. судового збору (разом - 582295,60 грн.).

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2116/24 від 16.12.2024 р., залишеним в силі Північним апеляційним господарським судом, стягнуто з Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", як правонаступника НАУ, на користь постачальника електричної енергії ДП "Укрінтеренерго" 1842886,86 грн. основного боргу за жовтень 2023 року, 168512,61 грн. процентів річних, 91954,89 грн. інфляційних втрат і 25240,25 грн. судового збору (разом - 2128594, 61 грн.).

Таким чином у позивача за вказаними судовими рішеннями перед оператором системи розподілу та постачальником електричної енергії виник обов`язок зі сплати за спожиту, за твердженням позивача, відповідачем у жовтні 2023 року електроенергію на об`єкті нерухомості в АДРЕСА_1, на загальну суму 2 710 890,21 грн (582 295,60 грн+2 128 594, 61 грн).

Позивач звертався до Київського квартирно-експлуатаційного управління, яке взяло на себе зобов`язання сплачувати комунальні платежі в інтересах відповідача за оренду об`єкту згідно договору № 564 від 30.11.2023 р., з вимогою щодо відшкодування коштів за комунальні послуги, пов`язані з розміщенням військової частини в період з 30.03.2022 р., у тому числі - за спожиту у жовтні 2023 року електроенергію, яку було відхилено третьою особою листом № 517/24 від 02.01.2024 р. з посиланням на неможливість взяття бюджетного зобов`язання шляхом укладання договорів на відшкодування вартості комунальних послуг поза межами відповідного бюджетного періоду.

Отже, оскільки послуги з електроспоживання, якими, за твердженням позивача, в період з 24.02.2022 р. по 17.11.2023 р. користувався відповідач, оплачені останнім не були, а їх вартість було стягнуто з позивача на підставі судових рішень, останній і звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором користування об`єктом нерухомості по АДРЕСА_1 у сумі 2 710 890,21 грн, з яких - 2 416 577,11 грн за використані комунальні послуги та 294 313,10 грн спричинених їх несплатою втрат по відшкодуванню процентів річних, інфляційних втрат та судових зборів.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що Військовій частині НОМЕР_1 спірне приміщення позивачем не передавалося. Водночас, ним було занято цокольний поверх нежитлового приміщення за адресою: Київська обл., м. Васильків, пр. Київський Шлях, 40, починаючи з кінця 2022 року. Рештою приміщення відповідач не користувався, а цокольний поверх використовував в якості укриття, в той час як працівники позивача мали безперешкодний доступ до приміщення та кожного дня прибували до нього для проведення відновлювальних робіт. Договірний характер відносини між позивачем та відповідачем набули 30.11.2023 р., коли було укладено договір оренди № 564, стороною якого було Київське квартирно-експлуатаційне управління, на яке і був покладений обов`язок з оплати комунальних послуг.

Третя особа в наданих пояснення заперечила проти задоволення позову, посилаючись на те, що відсутність укладеного договору не породжує між сторонами жодних зобов`язань. У позивача відсутні докази щодо факту надання відповідних послуг відповідачу за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року, отже, позивач позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від відповідача.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини 2 статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, а за змістом статті 639 ЦК України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п`яти років.

Приписами ст. 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) законодавець як істотні умови договору оренди, визначав, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Поряд з цим, в силу частин першої та другої статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з частинами першою та другою статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що укладений між позивачем та третьою особою договір оренди № 564 від 30.11.2023 не поширюється на відносини сторін у період до листопада 2023 року.

Щодо відносин сторін за період з лютого 2022 року до листопада 2023 року, суд першої інстанції вірно відзначив, що матеріали справи не містять доказів дотримання, у відповідності до положень ст. 793 ЦК України, письмової форми договору оренди спірних приміщень.

Зокрема, з листування, на яке посилається позивач, не вбачається, що сторонами були погоджені істотні умови договору оренди спірного нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в період до 17.11.2023, тобто до укладення договору оренди об`єктів нерухомості.

Поряд з цим, суд першої інстанції доцільно наголосив, що з жодного з долучених до матеріалів справи документів не вбачається ані встановлення для відповідача обов`язку відшкодовувати вартість послуг з електроспоживання на користь позивача, ані встановлення обов`язку відшкодовувати будь-які пов`язані з цим втрати чи витрати позивача.

Відхиляючи посилання позивача на Акт від 30.03.2022 р. щодо прийому-передачі показників лічильників будівель 2/129, 2/3, місцевий господарський суд обґрунтовано відзначив, що вказаним актом встановлено, що показники визначених лічильників є останніми, за які ВСП "Васильківський фаховий коледж Національного авіаційного університету" здійснив фінансові розрахунки перед постачальниками електричної енергії, та вважаються переданими Військовій частині НОМЕР_1 для подальшого контролю та відповідних розрахунків перед постачальником електроенергії. Однак, вказаний Акт не містить будь-яких умов щодо відшкодування вартості спожитої в/ч НОМЕР_1 електроенергії на користь коледжу.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором користування об`єктом нерухомості по АДРЕСА_1 у сумі 2 710 890,21 грн, з яких - 2 416 577,11 грн за використані комунальні послуги та 294 313,10 грн спричинених їх несплатою втрат по відшкодуванню процентів річних, інфляційних втрат та судових зборів, з огляду на ненадання належних доказів укладення з відповідачем письмового договору як оренди нежитлових приміщень, так і договору щодо відшкодування вартості спожитої електроенергії, у тому числі - у спрощений спосіб шляхом обміну листами.

Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену в позові, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 05.02.2026 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2026 у справі №911/1943/25 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут".

Матеріали справи №911/1943/25 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026, перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці з 15.06.2026 по 28.06.2026 та перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 29.06.2026 по 01.07.2026, повний текст постанови складено та підписано 02.07.2026

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Н.М. Спаських

Г.А. Кравчук