Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №920/553/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. Справа№ 920/553/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Спаських Н.М.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 04.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лан"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 28.04.2026

у справі № 920/553/26 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лан"

до Буринської міської ради

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

27.04.2026 позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до вимог якої просить суд:

Заборонити Буринській міській раді Конотопського району Сумської області до набрання законної сили рішенням у даній справі приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), які можуть призвести до зміни їх правового статусу, складу або цільового призначення, у тому числі щодо їх поділу, об`єднання, виділу, а також щодо передачі у власність, володіння чи користування третім особам.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації (у т.ч. державним кадастровим реєстраторам), іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам до набрання законної сили рішенням в даній справі вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені чи в його інтересах, до набрання законної сили рішенням у даній справі здійснювати будь-яке фактичне користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), у тому числі, але не виключно: обробіток ґрунту, внесення добрив, використання сільськогосподарської техніки, здійснення посіву, пересіву, догляду за посівами та будь-якої іншої господарської діяльності.

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені чи в його інтересах, залучати третіх осіб (у тому числі на підставі договорів підряду, надання послуг, оренди техніки тощо) для виконання будь-яких робіт на земельних ділянках за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам чинити перешкоди Селянському (фермерському) господарству “Лан” у доступі до земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), з метою догляду за посівами та збору врожаю.

В обгрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що невжиття заходів щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.04.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань, які б підтверджували ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів Селянського (фермерського) господарства “Лан” у разі задоволення позову за умови невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії відповідачу, враховуючи, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також зазначив, що заборона власнику приймати рішення в цілому щодо спірних земельних ділянок може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, Селянське (фермерське) господарство "Лан" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.042026 та прийняти нову, якою заяву Селянського (фермерського) господарства "Лан" про забезпечення позову - задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ситуації, коли навіть у разі задоволення позову право позивача не буде відновлено. Зокрема, у разі втрати врожаю або його збору іншою особою, поновлення права користування земельними ділянками в межах цього провадження стане неможливим, що свідчить про ілюзорність судового захисту без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Апелянт наголошує на тому, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, він належним чином обґрунтував причини звернення з такою заявою та надав суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Крім того, скаржник стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що Буринська міська рада (відповідач) є власником спірних земельних ділянок та, відповідно, здійснює повний обсяг правомочностей власника щодо їх розпорядження. За доводами скаржника спірні земельні ділянки не перебувають у комунальній або державній власності у розумінні положень Земельного кодексу України, а знаходяться лише в управлінні органу місцевого самоврядування, який здійснює окремі організаційно-розпорядчі функції щодо них у межах наданих законом повноважень.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

18.05.2026 через підсистему “Електронний суд” від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Відповідач зауважує на тому, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

Крім того, відповідач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 50 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 апеляційну скаргу у справі №920/553/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства “Лан” на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.04.2026 у справі №920/553/26. Судове засідання призначено на 04.06.2026. Витребувано матеріали з Господарського суду Сумської області для розгляду апеляційної скарги у справі №920/553/26.

22.05.2026 матеріали справи №920/553/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

01.06.2026 через підсистему “Електронний суд” від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 02.06.2026.

У судовому засіданні 04.06.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 04.06.2026 з`явились представники сторін, які надали свої пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії".

Так, на забезпечення позову Селянське (фермерське) господарство "Лан" просить:

Заборонити Буринській міській раді Конотопського району Сумської області до набрання законної сили рішенням у даній справі приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), які можуть призвести до зміни їх правового статусу, складу або цільового призначення, у тому числі щодо їх поділу, об`єднання, виділу, а також щодо передачі у власність, володіння чи користування третім особам.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації (у т.ч. державним кадастровим реєстраторам), іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням в даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам до набрання законної сили рішенням в даній справі вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені чи в його інтересах, до набрання законної сили рішенням у даній справі здійснювати будь-яке фактичне користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), у тому числі, але не виключно: обробіток ґрунту, внесення добрив, використання сільськогосподарської техніки, здійснення посіву, пересіву, догляду за посівами та будь-якої іншої господарської діяльності.

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам, які діють від його імені чи в його інтересах, залучати третіх осіб (у тому числі на підставі договорів підряду, надання послуг, оренди техніки тощо) для виконання будь-яких робіт на земельних ділянках за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га).

Заборонити Селянському (фермерському) господарству “Ладуха В.Б.”, а також будь-яким іншим особам чинити перешкоди Селянському (фермерському) господарству “Лан” у доступі до земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920986800:04:003:0238 (загальна площа 2,6796 га), 5920986800:04:003:0239 (загальна площа 2,7360 га), 5920986800:04:003:0240 (загальна площа 2,6746 га), з метою догляду за посівами та збору врожаю.

Обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на те, що 27.06.2007 між селянським (фермерським) господарством “Лан” (далі - Позивач) та Буринською районною державною адміністрацією (наразі - Буринська міська рада, далі - Відповідач) було укладено договір оренди землі (невитребувані паї) № 60 від 27.06.2007, згідно з п. 1 якого відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації №249 від 04.06.2007 орендодавець, надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 45,72 га, у тому числі 45,72 га ріллі із земель не витребуваних паїв. Об?єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації становить 422416,76 грн. (п.п. 2, 3, 4 Договору).

Додатком №2 до Договору визначено кадастровий план земельної ділянки, яка надається в оренду загальною площею 45,72 га із земель невитребуваних паїв на території Степанівської сільської ради, яким виділено земельні ділянки, які передаються в оренду.

Таким чином, заявник зазначає, що у фактичному користуванні (на праві оренди) СФГ “Лан” перебували земельні ділянки за наступними кадастровим номерами: - 5920986800:04:003:0238, загальною площею 2,6796 га; - 5920986800:04:003:0239, загальною площею 2,7360 га; - 5920986800:04:003:0240, загальною площею 2,6746 га.

В подальшому, рішенням Буринської міської ради від 16.02.2026 в односторонньому порядку припинено дію договору у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Заявник зазначає, що оскільки одностороннє розірвання договору не відповідає йогоумовам та суперечить вимогам чинного законодавства, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.03.2026, в якій просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення Буринської міської ради Конотопського району Сумської області від 16.02.2026 "Про припинення дії договору оренди землі (невитребувані паї) №60 від 27.06.2007, зареєстрованого 04.07.2007 за № 040762704342, укладеного між Буринською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Лан".

- визнати поновленим договір оренди землі (невитребувані паї) №60 від 27.06.2007, зареєстрований 04.07.2007 за № 040762704342, укладений між Буринською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Лан", на той самий строкі на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 27.06.2007 (з урахуванням додаткової угоди від 17.08.2015 №18);

- утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на передачу спірних земельних ділянок третім особам або інше перешкоджання користування нею орендарем – СФГ "Лан".

Однак, за доводами заявника, вказана претензія була залишена без задоволення.

Водночас, заявник зазначає, що рішенням Буринської міської ради Сумської області Восьмого скликання Двадцять другою сесією від 25.03.2026 "Про передачу в оренду СФГ "Ладуха В.Б." земельних ділянок сільськогосподарського призначення невитребуваних, неуспадкованих (непереоформлених) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які розташовані на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області", було передано в оренду відповідні земельні ділянки іншому суб?єкту господарювання, три з яких перебували в оренді Позивача на підставі Договору оренди землі (невитребуваних паїв) №60 від 27.06.2007, а саме, земельні ділянки: за кадастровим номером 5920986800:04:003:0238, загальною площею 2,6796 га; за кадастровим номером 5920986800:04:003:0239, загальною площею 2,7360 га; за кадастровим номером 5920986800:04:003:0240, загальною площею 2,6746 га.

З огляду на викладене, на переконання заявника, невжиття заходів щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Заявник також посилається на те, що на спірних земельних ділянках ним було здійснено посів сільськогосподарської культури (сої), урожай якої станом на момент звернення до суду не зібрано, подальше користування земельними ділянками новим орендарем - СФГ "Ладуха В.Б." призведе до неможливості збирання врожаю позивачем, втрати результатів його господарської діяльності та завдання істотних фінансових збитків. Фактичне користування земельними ділянками іншою особою в період вегетації та збору врожаю об`єктивно унеможливлює реалізацію позивачем своїх прав як орендаря, навіть у разі подальшого задоволення позову, що свідчить про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, заявник наголошує, що прийняття відповідачем орендних платежів одночасно із вчиненням дій, спрямованих на фактичне позбавлення позивача права користування земельними ділянками, свідчить про непослідовність поведінки відповідача та порушення принципу добросовісності.

Водночас, суд першої інстанції вірно відзначив, що позивачем не надано належних доказів та обґрунтувань, які б підтверджували ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів Селянського (фермерського) господарства "Лан" у разі задоволення позову за умови невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії відповідачу, враховуючи, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії.

Разом з цим, обставини, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, свідчать про наявність спору між сторонами, зокрема, щодо прийнятого відповідачем рішення про припинення договору оренди спірних земельних ділянок, укладеного з позивачем, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №910/7029/21).

У той же час колегія суддів зазначає про відсутність об`єктивної необхідності у забороні відповідачу вчиняти дії щодо спірних земельних ділянок, які можуть призвести до зміни їх правового статусу, складу або цільового призначення, у тому числі щодо їх поділу, об`єднання або виділу, з огляду на правовий статус цих земельних ділянок, які належать до категорії невитребуваних земельних часток (паїв).

Так, згідно положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, тощо.

Нормами даного закону передбачено повноваження органу місцевого самоврядування лише щодо обліку таких земель, прийняття передбачених законом рішень для передачі таких земель у власність їх власникам та передачу в оренду таких земель на час до оформлення власником за собою право власності на дану землю.

Відтак, відповідач в силу закону не може вчинити будь-які дії, щодо спірних земельних ділянок, які у подальшому можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову (поділити чи змінити цільове призначення земельних ділянок).

Також, необхідність у забороні відповідачу вчиняти дії щодо передачі в користування вищевказаних земельних ділянок третім особам, критично оцінюється апеляційним судом, оскільки з представлених суду доказів вбачається, що відповідачем було прийнято рішення від 25.03.2026 "Про передачу в оренду СФГ "Ладуха В.Б.", за яким спірні земельні ділянки були передані в користування вказаній особі, тобто такі дії станом на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову, вже були вчинені відповідачем.

Щодо вимог заяви про заборону СФГ "Ладуха В.Б.", а також будь яким іншим особам які діють від його імені чи в його інтересах здійснювати будь-яке фактичне користування спірними земельними ділянками, колегія суддів враховує доводи позивача про те, що вжиття таких заходів забезпечення позову не відповідає розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та не забезпечують збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, оскільки перешкоджають господарській діяльності фактичного орендаря – СФГ "Ладуха В.Б." та призводить до не зворотних наслідків для останнього.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов`язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2026 у справі №916/3668/25.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та встановлені судом обставини в сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Вищевикладені обставини справи спростовують решту доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лан" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.04.2026 у справі №920/553/26 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Селянське (фермерське) господарство "Лан".

Матеріали справи №920/553/26 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026, перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці з 15.06.2026 по 28.06.2026 та перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 29.06.2026 по 01.07.2026, повний текст постанови складено та підписано 02.07.2026

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Н.М. Спаських

Г.А. Кравчук