Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №916/3965/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3965/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.

Принцевської Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 26 березня 2026 року (повний текст складено 06.04.2026)

у справі № 916/3965/25

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до відповідача Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

про стягнення 178047,44 грн., -

суддя суду першої інстанції: Бездоля Ю.С.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про стягнення 178 047,44 грн., з яких: 112 263,34 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 24043,87 грн. - інфляційні нарахування- 15% річних та витрати по сплаті судового збору.

Підставою для звернення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» з позовом є порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині належного виконання зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 у справі №916/3965/25 (суддя Бездоля Ю.С.) позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» - задоволені частково. Стягнуто з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 80083 грн. 29 коп. основного боргу, 5962 грн. 31 коп. відсотків річних, 17249 грн. 89 коп. інфляційних втрат та 1405 грн. 48 коп. судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

З огляду на встановлені обставини справи, надані сторонами докази, їх оцінку в сукупності відповідно до вимог статей 73- 86 Господарського процесуального кодексу України, а також норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

З відповідача підлягають стягненню 80 083,29 грн. основного боргу, 5 962,31 грн. процентів річних та 17 249,89 грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, оскільки вони є необґрунтованими або не підлягають задоволенню з наведених у вказаному рішенні підстав.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24.04.2026 Аварійно-рятувальний загон спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 у справі №916/3965/25, в задоволенні позову в частині стягнення відсотків річних та інфляційних втрат відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному:

- скаржник вважає, що нарахування штрафних санкцій та настання строку сплати є неправомірними, оскільки строк платежу за Договором на момент подання позову не наступив, а тому пред`явлення позову та нарахування штрафних санкцій є передчасне;

- матеріали справи не містять жодного документа, який би відповідав умовам п.13.7 Договору, відповідно до якого усі повідомлення за цим Договором вважаються оформленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис. Однак усі листи, рахунки, акти - на які посилається позивач направлялися електронною поштою та не містять дані про їх отримання чи вручення відповідачу;

- неможливість оплати відповідачем коштів виникла у зв`язку з ненаданням документів, а ті документи , які є в матеріалах справи - є некоректні та які відповідно до норм чинного законодавства не можуть бути оплачені.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 24.04.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів вищезазначеної справи до суду апеляційної інстанції.

04.05.2026 матеріали справи №916/3965/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

18.05.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 26 березня 2026 року у справі № 916/3965/25, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам цієї справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання х процесуальних питань.

01.06.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, рішення Господарського суду Одеської області від 26 березня 2026 року у даній справі - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача посилається на наступні обставини:

- Доводи апеляційної скарги фактично повністю зводяться до незгоди відповідача з висновками Господарського суду Одеської області в частині оцінки ним обгрунтованості та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача, а також з незгодою положенням законодавства, яке регулює ринок електричної енергії;

- Законодавством України, зокрема положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії та встановлений окремий порядок укладання Договору про постачання електричної енергії;

- Відповідно до положень ч.8 ст.64 Закону, постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу;

- Позивачем було повністю дотримано умови Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо постачання електричної енергії на підставі даних отриманих від АТ «Херсон обленерго», а також належним чином надіслані рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії за період листопад-грудень 2022 та січень 2023, що підтверджується додатком до позовної заяви.

03.06.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи, апеляційну скаргу - задовольнити.

У зазначеній відповіді представником позивача зазначено, що саме по собі направлення рахунку на електрону пошту, якщо в договорі чітко не погоджено електронної адреси сторін як єдиний та виключний офіційний канал комунікації - не є доказом вручення рахунку клієнту.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням № 002945 від 05.07.2022 Акціонерне товариство «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» поінформувало Акціонерне товариство «Херсонобленерго» та Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про припинення з 01.08.2022 договірних відносин зі споживачами, перелік яких наведено у додатку № 1 до зазначеного повідомлення. Відповідно до пункту 29 цього додатка до переліку таких споживачів включено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Надалі Акціонерне товариство «Херсонобленерго», яке є оператором системи розподілу та бере участь у справі як третя особа, листом № 20/07-01728 від 28.07.2022, посилаючись на повідомлення Акціонерного товариства «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» № 002945 від 05.07.2022, повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальника «останньої надії» про переведення з 01.08.2022 споживачів, визначених у додатку до зазначеного листа, на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Із додатка до повідомлення вбачається, що серед споживачів, переведених на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зазначено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області. Стосовно цього споживача наведено перелік точок комерційного обліку за ЕІС-кодами: 62Z0402897705079, 62Z4864730062954, 62Z8489957849668, 62Z3517477307998, 62Z4634277714675, 62Z0365882824949, 62Z8113327620305, 62Z8183673302821, 62Z3113424979133, 62Z7136198936920 та 62Z8302943756479.

Також у додатку визначено адресу площадки вимірювання: м. Херсон, вул. Вишнева (Блюхера), 12, а як адресу електронної пошти споживача зазначено: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Матеріалами справи підтверджується наявність укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до умов зазначеного Договору, він є публічним договором приєднання, укладеним відповідно до положень статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є невід`ємним додатком до договору.

За умовами Договору постачальник - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» - здійснює постачання електричної енергії споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач зобов`язується оплачувати вартість фактично спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі, передбачені договором.

Договір передбачає, що постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» розпочинається з моменту припинення постачання попереднім електропостачальником та здійснюється протягом строку, що не може перевищувати 90 календарних днів. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем.

Згідно з умовами договору споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за спожиту електричну енергію відповідно до виставлених рахунків та умов комерційної пропозиції. Розрахунки проводяться за ціною, визначеною відповідно до Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179.

Додатком №1 до договору є комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021, чинна з 01.11.2021, якою визначено порядок формування вартості електричної енергії, строки та порядок проведення розрахунків, оформлення актів купівлі-продажу електричної енергії, а також відповідальність споживача за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до умов комерційної пропозиції, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у строки, визначені договором та рахунками постачальника. Остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію проводиться на підставі даних комерційного обліку та акта купівлі-продажу електричної енергії.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії визначається оператором системи розподілу (передачі) як адміністратором комерційного обліку відповідно до вимог законодавства у сфері електроенергетики. У разі неповернення споживачем підписаного акта купівлі-продажу або ненадання заперечень у встановлений договором строк такий акт вважається погодженим та прийнятим споживачем.

Умовами договору також передбачено відповідальність споживача за порушення строків виконання грошових зобов`язань. Зокрема, у разі прострочення оплати постачальник має право нараховувати пеню, інфляційні втрати та 15% річних відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Крім того, сторони погодили збільшений строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості, встановивши його тривалістю п`ять років відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції до нього, у споживача виник обов`язок здійснювати оплату вартості фактично спожитої електричної енергії у встановлені строки, а невиконання такого обов`язку є порушенням договірних зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджується наявність актів купівлі-продажу електричної енергії, складених до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та підписаних зі сторони позивача, а саме:

- акт №036206 від 28.02.2023 за розрахунковий період листопад 2022 року, відповідно до якого вартість поставленої електричної енергії становить 42 688,52 грн., обсяг споживання - 7 434 кВтгод, ціна електричної енергії - 4,78528 грн. за 1 кВтгод;

- коригувальний акт №56974 від 31.07.2024 до акта №036206 від 28.02.2023, яким скориговано показники за листопад 2022 року, а саме: обсяг спожитої електричної енергії визначено в розмірі 5 604 кВтгод (7 434 кВтгод - 1 830 кВт*год), а загальну вартість електричної енергії визначено у сумі 32 180,05 грн. (42 688,52 грн. - 10 508,47 грн.);

- акт №036667 від 28.02.2023 за розрахунковий період грудень 2022 року, згідно з яким вартість поставленої електричної енергії становить 81 066,13 грн., обсяг споживання - 14 513 кВтгод, ціна електричної енергії - 4,6548 грн. за 1 кВтгод;

- коригувальний акт №56975 від 31.07.2024 до акта №036667 від 28.02.2023, відповідно до якого після коригування обсяг споживання становить 10 963 кВтгод (14 513 кВтгод - 3 550 кВт*год), а вартість електричної енергії - 61 236,68 грн. (81 066,13 грн. - 19 829,45 грн.);

- акт №035175 від 31.01.2023 за розрахунковий період січень 2023 року, відповідно до якого вартість спожитої електричної енергії становить 18 846,61 грн., обсяг споживання - 3 116 кВтгод, ціна електричної енергії - 5,04028 грн. за 1 кВтгод.

Крім того, у матеріалах справи наявні рахунки на оплату електричної енергії, виставлені позивачем відповідачу, зокрема:

- рахунок №000008588990/20/К11/43762 від 13.03.2023 на суму 42 688,52 грн. за листопад 2022 року та рахунок №000008588990/20/К11/43762 від 31.07.2024 на суму 32 180,05 грн. з урахуванням проведеного коригування;

- рахунок №000008588990/20/К12/44217 від 13.03.2023 на загальну суму 123 754,65 грн., що включає вартість електричної енергії за грудень 2022 року в розмірі 81 066,13 грн. та заборгованість за попередній розрахунковий період у сумі 42 688,52 грн.; а також рахунок №000008588990/20/К11/43762 від 31.07.2024 на суму 93 416,73 грн., сформований з урахуванням проведеного коригування (61 236,68 грн. за грудень 2022 року та 32 180,05 грн. заборгованості за попередній період);

- рахунок №000008588990/20/О01/42718 від 16.02.2023 на суму 18 846,00 грн. за січень 2023 року. Наведені акти та рахунки були направлені відповідачу засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти arz_elektro-energia@ukr.net, що підтверджується відповідними доказами направлення: 27.03.2023 - за листопад 2022 року, 03.04.2023 - за грудень 2022 року, 16.02.2023 - за січень 2023 року.

На підтвердження обсягів фактично спожитої електричної енергії позивачем надано звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», сформовані оператором системи розподілу - АТ «Херсонобленерго» щодо споживача - Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Зі змісту зазначених звітів вбачається, що оператором системи розподілу підтверджено фактичний корисний відпуск електричної енергії за відповідними ЕІС-кодами точок комерційного обліку споживача за розрахункові періоди листопад 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року.

Так, за листопад 2022 року за відповідними точками комерційного обліку визначено фактичний корисний відпуск електричної енергії, зокрема за ЕІС-кодами: 62Z0365882824949, 62Z0402897705079, 62Z3517477307998, 62Z7136198936920, 62Z8113327620305, 62Z8489957849668, із відповідними обсягами споживання, які були враховані при формуванні акта купівлі-продажу. За результатами коригування за окремою точкою обліку (ЕІС-код 62Z7136198936920) проведено зменшення обсягу на 1 830 кВт*год.

За грудень 2022 року оператором системи розподілу також підтверджено обсяги фактичного корисного відпуску електричної енергії за відповідними ЕІС-кодами, які були покладені в основу формування акта №036667 від 28.02.2023. Після проведення коригування обсяг споживання було зменшено на 3 550 кВт*год відповідно до коригувального звіту.

За січень 2023 року відповідно до звіту оператора системи розподілу підтверджено фактичний корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку споживача, що відповідає обсягам, зазначеним в акті №035175 від 31.01.2023.

Отже, надані до матеріалів справи акти купівлі-продажу електричної енергії, рахунки на оплату, докази їх направлення відповідачу та звіти оператора системи розподілу підтверджують факт постачання відповідачу електричної енергії постачальником «останньої надії», обсяги такого постачання та вартість спожитої електричної енергії за спірний період.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 06.08.2024, яким останнього було повідомлено про отримання від оператора системи розподілу коригувальних звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника «останньої надії» за розрахункові періоди листопад-грудень 2022 року.

У зазначеному листі позивачем доведено до відома відповідача інформацію щодо проведеного коригування обсягів споживання електричної енергії, надано відповідні коригувальні документи за листопад та грудень 2022 року, а також повторно направлено рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за січень 2023 року.

Крім того, позивач повідомив відповідача, що станом на 31.07.2024 заборгованість за спожиту електричну енергію, поставлену постачальником «останньої надії», становить 112 263,34 грн. Вказаний лист був направлений відповідачу 06.08.2024 засобами електронного зв`язку.

Водночас, у матеріалах справи міститься лист третьої особи від 23.09.2024, адресований позивачу, в якому зазначено підтверджені оператором системи розподілу обсяги електричної енергії, віднесені на постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за період листопад 2022 року - січень 2023 року.

Згідно з інформацією, наданою третьою особою, обсяги споживання електричної енергії відповідачем становили:

- за листопад 2022 року - 8 405 кВт*год. При цьому зазначено, що у разі ненадання споживачем показників засобів обліку у встановлений строк та за відсутності даних дистанційного зчитування або контрольного огляду засобів комерційного обліку, обсяг спожитої електричної енергії визначається розрахунковим шляхом відповідно до вимог чинного законодавства;

- за грудень 2022 року - 10 963 кВт*год, визначених відповідно до даних оператора системи розподілу з урахуванням проведеного коригування;

- за січень 2023 року - 3 116 кВт*год, відповідно до показів приладів обліку, переданих споживачем.

Аналогічні відомості щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем за період листопад 2022 року - січень 2023 року були повторно підтверджені третьою особою у листі від 29.09.2025.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано до матеріалів справи низку документів.

Так, листом від 13.03.2025 відповідач звернувся до АТ «Херсонобленерго» з проханням надати інформацію та підтверджуючі документи щодо:

- помісячних обсягів відпущеної електричної енергії споживачу - Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Херсонській області - за період з 01.08.2022 по 31.01.2023;

- проведення звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 01.01.2023;

- періодів відключення та відновлення електропостачання об`єктів АРЗ СП, розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Вишнева, 12, у період з 01.01.2022 по 31.01.2023.

Також відповідачем надано попередження ДПЗД «Укрінтеренерго» від 01.09.2025 про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з наявністю заборгованості в сумі 112 263,34 грн.

Крім того, відповідач звертався до АТ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» із листом від 05.09.2025, у якому зазначив, що між сторонами були укладені договори про закупівлю електричної енергії, а саме договір №29 від 12.03.2022 та договір №37489862 від 09.02.2023.

У вказаному листі відповідач посилався на положення зазначених договорів щодо строків постачання електричної енергії та зазначав, що постачання, на його думку, мало здійснюватися протягом відповідних календарних періодів. У зв`язку з цим відповідач просив надати інформацію щодо підстав та періоду передачі функцій постачання електричної енергії для АРЗ СП ГУ ДСНС України у Херсонській області постачальнику «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго».

Також відповідач у листі від 08.09.2025, адресованому АТ «Херсонобленерго», зазначив, що після звільнення міста Херсона від окупації у листопаді 2022 року правобережна частина Херсонської області залишилася без електропостачання, у зв`язку з чим для забезпечення роботи підрозділу електроживлення здійснювалося за допомогою власних електрогенераторів.

Відповідач вказував, що централізоване електропостачання у місті Херсон було відновлено в середині грудня 2022 року, а обсяги електричної енергії для постачальника «останньої надії» визначаються на підставі інформації, наданої оператором системи розподілу.

З огляду на зазначені обставини відповідач просив АТ «Херсонобленерго» здійснити коригування показників споживання електричної енергії за листопад-грудень 2022 року з урахуванням відсутності електропостачання та передати оновлену інформацію постачальнику «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго».

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, складений позивачем, відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» становить 112 263,34 грн.

Зазначена сума сформована за такими розрахунковими періодами:

- за листопад 2022 року - 32 180,05 грн., що відповідає скоригованому обсягу споживання електричної енергії 5 604 кВтгод (7 434 кВтгод - 1 830 кВт*год), із врахуванням проведеного коригування вартості електричної енергії на 10 508,47 грн.;

- за грудень 2022 року - 61 236,68 грн., що визначено виходячи із скоригованого обсягу споживання 10 963 кВтгод (14 513 кВтгод - 3 550 кВт*год), із врахуванням зменшення вартості на 19 829,45 грн.;

- за січень 2023 року - 18 846,61 грн. за обсяг спожитої електричної енергії 3 116 кВт*год.

Крім того, позивачем надано розрахунок фінансових санкцій, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, а саме:

-15% річних відповідно до умов договору - на загальну суму 41 740,23 грн.;

- інфляційних втрат - на загальну суму 24 043,87 грн.

Вказані розрахунки здійснені позивачем окремо щодо кожного рахунку, виставленого відповідачу за відповідні розрахункові періоди.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» за період листопад 2022 року - січень 2023 року стало підставою для звернення ДПЗД «Укрінтеренерго» до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача: 112 263,34 грн. основної заборгованості за спожиту електричну енергію; 24 043,87 грн. інфляційних втрат; 41 740,23 грн. 15% річних.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Статтею 11Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).

За змістом положень статей 626, 627, 628 статті 11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1).

Відповідно до ст.610 статті 11 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 статті 11 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.549 статті 11 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом, відповідно до ч.2 ст. 549 статті 11 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договір приєднання є договором, умови якого визначені однією зі сторін у стандартній формі та можуть бути прийняті іншою стороною виключно шляхом приєднання до них у цілому без можливості запропонувати власні умови.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу постачальник зобов`язаний забезпечити споживача відповідним ресурсом, а споживач, своєю чергою, зобов`язаний оплатити його вартість та дотримуватися встановленого договором режиму використання. До таких правовідносин застосовуються загальні положення про купівлю-продаж і поставку, якщо інше не передбачено законом або не випливає із характеру відповідних правовідносин.

Правові та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до статті 4 цього Закону діяльність учасників ринку здійснюється на договірних засадах, зокрема на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

За змістом статей 56 та 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником на підставі відповідного договору, а у випадках, визначених законом, функції електропостачальника виконує постачальник «останньої надії». Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання та вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання електричної енергії споживачу. При цьому строк такого постачання не може перевищувати 90 днів, а ціна електричної енергії формується відповідно до методики, затвердженої Регулятором.

Аналогічні положення закріплені у Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, якими визначено, що договір постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається шляхом фактичного початку постачання електричної енергії, а розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються на підставі даних адміністратора комерційного обліку щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії.

Пунктами 5.2.1 та 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено право електропостачальника на своєчасне отримання плати за поставлену електричну енергію та обов`язок споживача своєчасно і в повному обсязі оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов укладеного договору.

Порядок формування ціни, за якою постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії споживачам, визначений Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Зазначеним Порядком передбачено, що ціна формується на кожний розрахунковий період та складається з ціни купівлі електричної енергії на ринку, тарифу постачальника «останньої надії» та тарифу на послуги оператора системи передачі.

Відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії підставою для проведення розрахунків є дані комерційного обліку. У разі ненадання споживачем показників засобів обліку у встановлений строк та за відсутності дистанційного зчитування даних обсяг споживання визначається розрахунковим способом за середньодобовим обсягом споживання.

Оскільки спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану, до них також підлягають застосуванню положення наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, яким на момент виникнення спірних правовідносин були визначені особливості встановлення обсягів споживання електричної енергії на територіях, де ведуться бойові дії або які перебувають у тимчасовій окупації.

Зокрема, зазначеним нормативним актом передбачено, що обсяги споживання на таких територіях визначаються за фактичними показами засобів обліку у разі їх наявності, а за відсутності таких даних - відповідно до спеціального порядку розрахунку, визначеного Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Крім того, у разі документального підтвердження відсутності електропостачання або пошкодження електроустановок оператор системи зобов`язаний здійснити відповідне коригування обсягів споживання на підставі заяви споживача.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник - Аварійно-рятувальний загон спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 5 962,31 грн. - відсотків річних та 17 249,89 грн. - інфляційних нарахувань.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, позивачем були сформовані акти купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року, а також коригувальні акти до листопада та грудня 2022 року, якими уточнено обсяги споживання електричної енергії та відповідну вартість поставленого товару. На підставі зазначених актів позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату, у тому числі з урахуванням проведених коригувань.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що оператор системи розподілу у листах від 23.09.2024 та 29.09.2025 повідомив про покладені на постачальника «останньої надії» обсяги споживання електричної енергії відповідачем за спірний період, зазначивши їх у розмірі 8405 кВт·год за листопад 2022 року, 10963 кВт·год за грудень 2022 року та 3116 кВт·год за січень 2023 року.

Водночас у поданих до суду поясненнях від 10.02.2026 третя особа уточнила порядок визначення зазначених обсягів, зазначивши, що після отримання документально підтверджених фактичних показів приладів обліку місячні обсяги споживання визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148. З урахуванням переданих споживачем показників лічильників оператор системи розподілу визначив обсяги споживання у розмірі 8397 кВт·год за листопад 2022 року, 10963 кВт·год за грудень 2022 року та 3116 кВт·год за січень 2023 року.

Отже, надані третьою особою документи свідчать про відсутність єдиного та послідовного визначення обсягу споживання електричної енергії відповідачем у листопаді 2022 року, оскільки відповідні показники у різних документах відрізняються, тоді як щодо грудня 2022 року та січня 2023 року будь-яких розбіжностей між наданими оператором системи розподілу відомостями не встановлено.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 Херсонська міська територіальна громада, у тому числі місто Херсон, перебувала під тимчасовою окупацією з 01.03.2022 по 11.11.2022. Аналогічні відомості містилися і в раніше чинному наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

При цьому обставини відсутності електропостачання у місті Херсон після його деокупації протягом більшої частини листопада 2022 року є загальновідомими та широко висвітлювалися в офіційних джерелах і засобах масової інформації. Такі обставини також були встановлені під час розгляду іншої господарської справи №916/1015/25 та позивачем належними і допустимими доказами не спростовані.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не довів належними та допустимими доказами фактичний обсяг споживання відповідачем електричної енергії у листопаді 2022 року. Наявні у матеріалах справи документи містять взаємно суперечливі відомості щодо відповідних обсягів, ані позивачем, ані оператором системи розподілу не надано належних пояснень причин здійснення таких нарахувань за умов відсутності електропостачання у місті Херсон, а також не підтверджено, що у спірний період електрична енергія фактично постачалася на конкретні об`єкти відповідача із зазначенням часу та обсягу такого постачання.

За відсутності належних доказів фактичного споживання електричної енергії у листопаді 2022 року заявлені до стягнення 32180,05 грн вартості електричної енергії за цей період правомірно не були задоволені судом першої інстанції.

Водночас матеріали справи підтверджують, що обсяги споживання електричної енергії за грудень 2022 року та січень 2023 року відповідають даним, наданим оператором системи розподілу, є послідовними та узгодженими між собою. Відповідачем не подано належних доказів, які б спростовували визначені оператором системи розподілу обсяги споживання або підтверджували їх неправильність.

Враховуючи встановлений факт постачання відповідачу електричної енергії у зазначених обсягах та відсутність доказів її оплати, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та наявність підстав для стягнення основного боргу у розмірі 80083,29 грн, що відповідає вартості електричної енергії, спожитої у грудні 2022 року та січні 2023 року.

Таким чином, колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції такими, що відповідають встановленим обставинам справи, належній оцінці доказів та правильному застосуванню норм матеріального права.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 15 % річних колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 7.4 комерційної пропозиції сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання споживач зобов`язаний сплатити постачальнику 15 % річних від суми простроченого платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. У разі прострочення виконання такого зобов`язання він на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також проценти річних у розмірі, визначеному законом або договором.

Оскільки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача простроченого грошового зобов`язання лише в частині вартості електричної енергії, спожитої у грудні 2022 року та січні 2023 року, нарахування інфляційних втрат та 15 % річних є правомірним лише в межах цієї суми, тоді як у частині вимог, пов`язаних із недоведеним боргом за листопад 2022 року, підстав для застосування передбаченої законом та договором відповідальності не виникло.

Таким чином, підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині колегія суддів не вбачає.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати вартості електричної енергії, спожитої у грудні 2022 року та січні 2023 року, суд першої інстанції перевірив поданий позивачем розрахунок 15 % річних, здійснений виходячи із суми основного боргу, що підлягає стягненню (80 083,29 грн), та дійшов висновку про правильність такого розрахунку і його відповідність вимогам законодавства та умовам договору.

Разом із тим, з урахуванням характеру спірних правовідносин, принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також беручи до уваги, що відповідач є бюджетною установою, на яку в умовах воєнного стану покладено виконання суспільно важливих функцій, пов`язаних із забезпеченням цивільного захисту населення в умовах триваючої збройної агресії російської федерації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, які дають підстави для зменшення передбаченого договором розміру 15 % річних до мінімального розміру, визначеного статтею 625 Цивільного кодексу України. У зв`язку з цим суд правомірно стягнув з відповідача 5 962,31 грн процентів річних, а в іншій частині заявлених вимог про стягнення 15 % річних відмовив.

Крім того, суд обґрунтовано відмовив у стягненні процентів річних, нарахованих на суму заборгованості за листопад 2022 року, оскільки у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу за цей період було відмовлено.

Щодо інфляційних втрат, суд першої інстанції, встановивши факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за грудень 2022 року та січень 2023 року, перевірив здійснений позивачем розрахунок, виконаний виходячи із суми основного боргу, що підлягає стягненню, та визнав його правильним і таким, що відповідає вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 17 249,89 грн.

Водночас інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за листопад 2022 року, обґрунтовано не підлягають стягненню, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, у задоволенні якої судом відмовлено.

Колегія суддів відхиляє наведені в апеляційній скарзі доводи з огляду на таке.

Посилання апелянта на те, що строк виконання грошового зобов`язання на момент звернення позивача до суду не настав, а тому заявлені до стягнення сума основного боргу, інфляційні втрати та 15 % річних є передчасними, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до умов договору та комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію здійснюється споживачем на підставі виставленого рахунку або самостійно, без отримання рахунку, не пізніше 20 календарного дня після закінчення відповідного розрахункового періоду.

При цьому, комерційною пропозицією прямо передбачено, що у разі неотримання рахунку споживач не звільняється від обов`язку здійснити оплату та повинен самостійно провести розрахунок у визначений договором строк. Отже, неотримання рахунку саме по собі не є обставиною, яка відтерміновує строк виконання грошового зобов`язання або звільняє споживача від його виконання.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу рахунки, акти купівлі-продажу електричної енергії та коригувальні документи засобами електронного зв`язку, а також повторно направив зазначені документи листом від 06.08.2024. Доказів того, що відповідач був позбавлений можливості ознайомитися із зазначеними документами або звертався до позивача із вимогою про їх повторне направлення чи усунення недоліків, матеріали справи не містять.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про порушення позивачем порядку направлення документів, визначеного пунктом 13.7 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційною пропозицією, яка є невід`ємною частиною договору, сторони погодили можливість здійснення документообігу засобами електронного зв`язку. Зокрема, пунктом 16.2 комерційної пропозиції передбачено, що документи можуть надсилатися на адресу електронної пошти, повідомлену споживачем або оператором системи розподілу, а датою їх отримання вважається дата направлення відповідного електронного повідомлення. При цьому такі документи вважаються офіційно направленими та отриманими без необхідності їх дублювання на паперовому носії.

Отже, твердження апелянта про те, що виключно направлення документів рекомендованим листом є належним способом повідомлення, суперечить погодженим сторонами умовам договору та комерційної пропозиції.

До того ж саме відповідач не заперечує факту отримання листа позивача від 06.08.2024, після якого здійснював листування як з оператором системи розподілу, так і з іншими учасниками ринку електричної енергії щодо обсягів споживання електричної енергії, що свідчить про його обізнаність із заявленою позивачем заборгованістю та документами, на підставі яких вона була сформована.

Не можуть бути прийняті до уваги й доводи скаржника про неможливість здійснення оплати через ненадання позивачем належних документів або їх некоректність.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були складені акти купівлі-продажу електричної енергії, виставлені рахунки, а після отримання від оператора системи розподілу скоригованих даних - оформлені відповідні коригувальні акти та рахунки. Зазначені документи ґрунтуються на даних адміністратора комерційного обліку та оператора системи розподілу, які відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

При цьому будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильність визначених оператором системи розподілу обсягів споживання електричної енергії або про скасування чи зміну відповідних даних адміністратора комерційного обліку, відповідачем до матеріалів справи не подано.

Наведені в апеляційній скарзі посилання на некоректність рахунків та актів фактично ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не підтверджуються належними доказами у розумінні статей 73- 79 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення основної суми боргу, а також передбачених договором і законом інфляційних втрат та 15 % річних. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та зводяться до переоцінки належним чином досліджених судом першої інстанції доказів.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області 26.03.2025 у справі №916/3965/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області - без задоволення.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області 26.03.2026 у справі №916/3965/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.