Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №916/2429/21 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2429/21

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання – Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Капустін М.В., за посвідченням;

від Одеської міської ради: Асташенкова О.І., у порядку самопредставництва;

від ТОВ «Корисне харчування»: Опанасенко А.В., за довіреністю;

від ТОВ «Велес-Агро ЛТД»: Вовк О.Є., за довіреністю;

від державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюка Володимира Дмитровича: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

від 28 січня 2026 року (повний текст складено 02.02.2026)

у справі № 916/2429/21

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування”,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД”,

3. Державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюка Володимира Дмитровича

про скасування реєстрації декларації, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії

суддя суду першої інстанції: Д`яченко Т.Г.

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 01.07.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі – прокурор, позивач) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі також – ОМР, Міська рада) та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Корисне харчування” (далі також – відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Велес-Агро ЛТД” (далі також – відповідач-2), Державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюка Володимира Дмитровича (далі також – державний реєстратор, відповідач-3), в якому просив:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) щодо об`єкта будівництва, який розташований в м. Одесі по вул. Генуезька, 1, яка зареєстрована Управлінням ДАБК ОМР 27.12.2019 за № ОД 141193612033;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк В.Д., на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” зареєстровано право власності на будівлю ресторану „Якіторія” загальною площею 1890,5 кв.м, який розташований за вищевказаною адресою;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” на будівлю ресторану „Якіторія”, яка розташована в м. Одесі по вул. Генуезька, 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022442551101.);

- визнати недійсним договір купівлі - продажу серія та номер: 249 від 19.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Рощіною Г.І. щодо відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” 6/10 спірної будівлі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД”;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД” на будівлю ресторану „Якіторія”, яка розташована в м. Одесі по вул. Генуезька, 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022442551101;

- знести самочинно збудований будинок, загальною площею 1890,5 кв.м, який розташований в м. Одесі по вул. Генуезька, 1 за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування”;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” привести земельну ділянку розташовану в м. Одесі по вул. Генуезька, 1 до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Одеською обласною прокуратурою встановлено, що Управлінням ДАБК ОМР 27.12.2019 за № ОД 141193612033 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), який розташований в м. Одесі по вул. Генуезька, 1. На підставі зазначеної декларації про готовність об`єкта до експлуатації та технічного паспорта, виготовленого ТОВ “Одеське БТІ”, державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк В.Д. прийнято рішення від 30.01.2020, індексний номер 50958628, на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю “Корисне харчування” зареєстровано право власності на будівлю ресторану “Якіторія” загальною площею 1890,5 кв.м, який розташований за вищевказаною адресою. На підставі договору купівлі - продажу серія та номер: 249 від 19.03.2020, посвідченого приватним нотаріусом Рощіною Г.І., 6/10 вказаної будівлі була відчужена на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД. Однак, як вказує прокурор, зазначена реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрація права власності на нього та договір купівлі продажу частини будівлі є незаконними та порушують інтереси позивачів виходячи з наступного.

Управлінням ДАБК ОМР 27.12.2019 за №ОД 141193612033 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта щодо спірної будівлі та в п. 13 зазначеної декларації в якості документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, замовником будівництва ТОВ “Корисне харчування” зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №475462 від 23.12.2008 з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024. Відповідно до технічного паспорту №444/19 від 27.01.2020, виготовленого ТОВ “Одеське БТІ”, який було використано при реєстрації права власності на зазначений об`єкт будівництва, площа земельної ділянки, яка зайнята будівлею становить 467 кв.м. Прокурором суду було зауважено, що площа земельної ділянки, яка належить ТОВ “Корисне харчування” на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ 475462 та має кадастровий номер 5110137500:24:005:0024, складає лише 394 кв.м, тобто на 73 кв.м менше ніж забудована площа згідно до вищевказаного технічного паспорту. Як вказує прокурор, відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 12.05.2021 № 01-19/1007, рішень щодо передачі у власність чи користування Товариства з обмеженою відповідальністю “Корисне харчування” земельних ділянок за вищевказаною адресою, окрім земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024, Одеською міською радою не приймалось.

09.12.2020 спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності проведено огляд земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1, належної ТОВ “Корисне харчування”, та встановлено, що площа плями забудови будівлі, розташованої на вказаній земельній ділянці на 69 кв.м більше ніж площа земельної ділянка, яка перебуває у власності відповідача. За поясненнями прокурора, зазначене в сукупності свідчить, що у п. 13 спірної декларації ТОВ „Корисне харчування внесені завідомо недостовірні дані щодо підстав використання земельної ділянки, що відносить об`єкт до самочинного будівництва та порушує інтереси власника земельної ділянки в особі територіальної громади міста Одеси. Також зазначалось, що Управлінням 27.08.2020 проводилось комісійне обстеження вищевказаного об`єкта будівництва в результаті якого встановлені факти, які свідчать про внесення завідомо недостовірних відомостей у зазначену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та самочинне будівництво за вказаною адресою. Зокрема, Управлінням установлено, що замовником будівництва ТОВ “Корисне харчування” у зазначену декларацію внесені недостовірні данні щодо головного архітектора проекту, інженера технічного нагляду та проектувальника. Крім того, замовником будівництва фактично збудовано 5 надземних поверхів, замість 4 задекларованих.

Також прокуратурою області до Управління надсилався лист від 27.04.2021 щодо виявлених порушень вимог містобудівного законодавства при будівництві спірного об`єкта, проте останнім не вжито жодних заходів щодо скасування спірної декларації, що обумовлює необхідність її скасування в судовому порядку. Крім того, як зазначає прокурор, на підставі спірної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюком В.Д. прийнято рішення від 30.01.2020, індексний номер 50958628, на підставі якого за ТОВ “Корисне харчування” зареєстровано право власності на будівлю ресторану “Якіторія” загальною площею 1890,5 кв.м, який розташований за вищевказаною адресою.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30.03.2021 індексний номер 250480910, підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора стали декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ОД141193612033 від 27.12.2019, видана Управлінням ДАБК ОМР та технічний паспорт, серія та номер б/н від 27.01.2020, виданий ТОВ “Одеське БТІ”. За твердженням прокурора, інші документи для проведення спірної державної реєстрації ТОВ „Корисне харчування державному реєстратору не надавались.

З огляду на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк В.Д. від 30.01.2020, індексний номер 50958628 прийняте в порушення вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі декларації, яка оскаржується в даному позові та порушує інтереси територіальної громади міста Одеси, оскільки в його результаті з комунальної власності вибула земельна ділянка на якій збудована частина спірної будівлі, останнє підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Відчуження майна особою, яка фактично не була його власником, за посиланням прокурора, є підставою для визнання відповідної угоди недійсною. Оскільки ТОВ “Корисне харчування” порушено порядок будівництва та набуття права власності на спірну будівлю, всі подальші рішення державних реєстраторів щодо цього майна та договори з цим майном мають бути скасовані та визнані недійсними в судовому порядку. З огляду на викладене, як вказує прокурор, договір купівлі - продажу серія та номер: 249 від 19.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Рощіною Г.І. щодо відчуження ТОВ “Корисне харчування” 6/10 спірної будівлі на користь ТОВ “Велес-Агро ЛТД” підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. За твердженням прокурора, спірною забудовою, реєстрацією декларації про готовність об`єкта до експлуатації та реєстрацією права власності та договором купівлі - продажу порушуються інтереси власника самовільно забудованої земельної ділянки в особі територіальної громади міста Одеси, представником якої є Одеська міська рада.

Ураховуючи те, що спірна будівля збудована на земельній ділянці, яка не була відведена замовнику будівництва та вибула з власності територіальної громади міста Одеси без волі власника, прокурор вважає, що таке будівництво є самочинним, відповідно та самочинно збудований ТОВ “Корисне харчування” об`єкт підлягає знесенню, а земельна ділянка, на якій він збудований, приведенню до попереднього стану.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції декілька разів призначалась судова експертиза, а саме:

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2022 у справі №916/2429/21 було призначено комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В результаті проведення цієї експертизи судом був отриманий висновок експертів від 28.07.2023 №22-4927;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у даній справі було призначено повторну комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Приватному підприємству “Дельта-Консалтінг” (у зв`язку з неможливістю проведення цієї судової експертизи Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України відповідно до повідомлення останнього за вх. ГСОО 11997/24 від 21.03.2024). В результаті проведення повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи експертами ПП “Дельта-Консалтінг” надано висновок №263/24 від 24.06.2025. Крім того, задовольняючи відповідне клопотання прокурора, судом викликались судові експерти ПП “Дельта-Консалдінг” Накул О.М. та ОСОБА_1 для надання пояснень щодо наданого висновку №263/24 повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 24.06.2025. Вказані експерти надалі пояснення щодо висновку, зробленого за результатами проведеної експертизи.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 27.09.2023 було закрито провадження у справі №916/2429/21 в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 (суддя Д`яченко Т.Г.) у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД”, Державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюка Володимира Дмитровича про скасування реєстрації декларації, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

Також, вказаним рішенням витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 890,00 грн. покладено на Одеську обласну прокуратуру. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД” витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 38 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурор не довів належними та допустимими доказами те, що будівля ресторану «Якіторія» є об`єктом самочинного будівництва.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що скасування декларації №ОД 141193612033 від 27.12.2019 про готовність до експлуатації об`єкта, яка є індивідуальним актом одноразового застосування, не призведе до поновлення прав позивача, адже декларація вичерпала свою дію після реєстрації за ТОВ «Корисне харчування» права власності на об`єкт будівництва (спірну будівлю), оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації діяла до реєстрації права власності на об`єкт за Товариством з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” на її підставі.

Щодо вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 30.01.2020, індексний номер 50958628, то виходячи з обґрунтування позовних вимог (самочинно збудований спірний об`єкт нерухомості), суд зазначив, що для приведення до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, задоволення такої вимоги не призведене до відновлення порушення прав Одеської міської ради, про що заявлено прокурором, у зв`язку з чим, у задоволенні відповідних позовних вимог прокурора слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу щодо відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю „Корисне харчування” спірної будівлі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес-Агро ЛТД”, то суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 у справі №916/667/18 (пункт 7.32) та положення ст. 656 Цивільного кодексу України, зазначив, що необхідно розрізняти укладення зобов`язального договору купівлі-продажу та передання права власності на предмет договору, яке здійснюється на виконання зобов`язального договору, що свідчить про відсутність у даному випадку підстав для задоволення вказаної вимоги прокурора.

Також, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог прокурора щодо знесення спірного об`єкта з огляду їх надмірність та відсутністю правових підстав стверджувати, що будівля ресторану “Якіторія” є самочинним будівництвом

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора. Стягнути з відповідача сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір на користь Одеської обласної прокуратури.

Доводи апеляційної скарги прокурора є аналогічними позиції останнього, яка наведена ним у позові та узагальнено полягає у тому, що будівля спірного нерухомого об`єкту - ресторану «Якіторія» займає площу 467 кв.м, а земельна ділянка, що належить на праві приватної власності ТОВ «Корисне харчування» та на якій розташований цей ресторан, має площу 394 кв.м. При цьому, як стверджує прокурор, інші земельні ділянки ТОВ «Корисне харчування» у власність або користування не передавались.

Разом з тим, прокурор зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам прокурора щодо незаконності реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27.12.2019 за №ОД 141193612033 та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей. Водночас, оскільки замовником будівництва ТОВ «Корисне харчування» до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27.12.2019 за №ОД 141193612033 внесено недостовірні дані щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких здійснено побудова ресторану «Якіторія» загальною площею 1890,5 кв.м, а також щодо головного архітектора проєкту, інженера технічного нагляду та проєктувальника, поверховості новозбудованого об`єкту, - реєстрація вказаної декларації підлягає скасуванню в судовому порядку.

Отже, наполягаючи на тому, що спірний об`єкт є самочинно збудованим, прокурор вказує, що наявність зареєстрованого речового права власності за відповідачами 1 та 2 на будівлю ресторану «Якіторія» порушує право власності територіальної громади м. Одеси в частині розпорядження земельною ділянкою під означеним об`єктом нерухомого майна, оскільки остання не може розпорядитись такою ділянкою вільно та на власний розсуд, окрім як відведення спірної ділянки під обслуговування самочинно зведеної будівлі.

Детально доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 23.02.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 та призначено її до розгляду на 27.05.2026 року об 11:00 год. Крім того, даною ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право протягом цього ж строку подати до суду заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

13.04.2026 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Велес-Агро ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 не погоджується з доводами останньої, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, як таке, що прийняте при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Так, поміж іншого, ТОВ "Велес-Агро ЛТД" звертає увагу на те, що з урахуванням висновків проведеної в межах даної справи повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, прокурором залишилась недоведеною обставина того, що будівля ресторану «Якіторія» займає будь-які інші земельні ділянки, окрім тих, що були відведені саме для будівництва вказаного ресторану. При цьому, відповідач-2 наголошує на тому, що будівля спірного об`єкту нерухомості розташована на двох земельних ділянках з кадастровими номерами 5110137500:51:005:0061 та 5110137500:24:005:0024, де земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024 є власністю ТОВ «Корисне харчування», а земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061 була надана в оренду вказаному Товариству саме для будівництва ресторану.

Що ж стосується іншої ознаки самочинного будівництва, такої як «будівля, що будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил» (ст. 376 Цивільного кодексу України), то відповідач-2 зазначає, що висновком експертизи існування і ознаки було спростовано, оскільки в останньому, експертами зазначено, що будівля ресторану «Якіторія» відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівника та відповідає державним будівельним нормам, які можливо було співставити з об`єктом дослідження. Крім того, відповідність цього нерухомого об`єкту нормативно-правовим актам у галузі будівництва та державним будівельним нормам підтверджується зареєстрованою в управлінні ДАБК Одеської міської ради декларацією №ОД141193612033 про готовність об`єкта до експлуатації, в якій зазначено «На об`єкті виконано усі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю. Обладнання встановлено згідно з актами про його випробування у визначеному порядку».

Водночас, відповідач-2 вказує, що прокурором не доведений факт порушення прав Одеської міської ради, на захист інтересів якої прокурором подано позов, а також зазначає про, що сплив строку договору оренди землі не є підставою для знесення розташованого на земельній ділянці нерухомого майна, а є підставою для поновлення договору оренди.

Детальніше доводи ТОВ "Велес-Агро ЛТД" викладені останнім у відзиві на апеляційну скаргу.

Також, 13.04.2026 свій відзив на апеляційну скаргу надіслав відповідач-1 – ТОВ «Корисне харчування». Товариство вважає, що апеляційна скарга прокурора є формальною, містить помилкове тлумачення норм матеріального права та зводиться до незгоди з висновками судової експертизи та незгоду прокурора з фактичними обставинами справи, які були правильно встановлені судом.

Зокрема, ТОВ «Корисне харчування» вказує, що незважаючи на обсяг заявлених прокурором позовних вимог, ключовим питанням для правильного розгляду цієї справи є встановлення: чи є самочинно збудованим будинок, загальною площею 1890,5 кв.м, який розташований в АДРЕСА_1 (будівля ресторану «Якіторія)?

Відповідаючи на вказане питання місцевий суд в оскаржуваному рішенні чітко встановив, що спірний об`єкт нерухомості - ресторан «Якіторія» – не є об`єктом самочинного будівництва. При цьому, місцевий господарський, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, виходив з трьох необхідних обставин для визнання об`єкта нерухомості самочинним будівництвом: 1. нерухоме майно збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому законом порядку; або 2. нерухоме майно збудоване за відсутності належного дозволу чи затвердженого проекту для будівництва; або 3. нерухоме майно збудоване з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Судом першої інстанції було враховано висновок судової будівельно-технічної експертизи, який повністю нівелює більшу частину доводів апеляційної скарги, яка зводиться до безпідставних намагань прокурора ігнорувати факт відсутності самочинного будівництва, незважаючи на недоведеність прокурором жодної з вище перелічених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України обставин.

Відповідач-1 зауважує, що він, маючи право власності на будівлю кафе «Дольче-Віта», отримавши дозвіл на будівництво та погодження Одеської міської ради, знесли належну їм стару будівлю кафе та збудували нову - будівлю ресторану «Якіторія». Задоволення позову прокурора у цій справі призведе до втручання у мирне володіння майном ТОВ «Корисне харчування» та ТОВ «Велес-Агро ЛТД.», порушення справедливої рівноваги і покладе на відповідачів надмірний тягар, який буде порушенням ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи те, що прокурором не зазначено обставин компенсації майна відповідачам, у разі задоволення позову, що є недопустимим, виходячи з правових висновків Верховного Суду, зазначених у постановах від 14.05.2024 у справі №904/1189/22, від 14.03.2019 у справі № 902/341/17.

Крім того, відповідач-1 вважає, що подаючи апеляційну скаргу, прокурор не врахував висновки п. 177 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21 щодо визначення належного відповідача за позовом власника земельної ділянки про знесення об`єкта самочинного будівництва.

Так, прокурором, серед іншого, було заявлено позовну вимогу про знесення ресторану «Якіторія» за рахунок ТОВ «Корисне харчування» та зобов`язання ТОВ «Корисне харчування» привести земельну ділянку (без визначення реквізитів – яку конкретну ділянку?) до попереднього стану (не зрозуміло до якого стану?). Водночас, співвласниками будівлі ресторану «Якіторія» є ТОВ «Корисне харчування» та ТОВ «Велес Агро ЛТД.». Тобто, прокурор заявив вимоги про знесення та приведення земельної ділянки лише до одного з поточних власників, а не до двох, як це повинно було б бути у відповідності до висновків п. 177 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21.

Більш детально позиція ТОВ «Корисне харчування» викладена у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2026 року об 11:15 год. Крім того, даною ухвалою продовжено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 на розумний строк.

Ухвалою суду від 17.06.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2026 року о 10:15 год.

25.06.2026 судом апеляційної інстанції повідомлено Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюка Володимира Дмитровича про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті судової влади.

30.06.2026 представник ТОВ „Корисне харчування” та представник ТОВ „Велес-Агро ЛТД” надалі до суду свої промови у судових дебатах в письмовому вигляді.

У судове засідання 01.07.2026 з`явились прокурор, представники позивача та відповідачів 1 і 2, які, виклали свої правові позиції по справі та вимоги, що узагальнено наведені у даній постанові вище.

Державний реєстратор або його представник у судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 01.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи в межах позовної вимоги, що направлена судом касаційної інстанції на новий апеляційний перегляд, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги у вказаній частині, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як стверджують відповідачі та не заперечується ні прокурором, ні Міською радою, ТОВ «Корисне харчування» належало на праві приватної власності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташоване на земельній ділянці площею 534,7 кв.м., яка потім була поділена на дві ділянки: з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024 (далі також – земельна ділянка 0024) та з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061 (далі також – земельна ділянка 0061).

Так, судовою колегією з`ясовано, що 07.12.2006 між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ТОВ «Корисне харчування» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. за реєстровим №5262.

За цим договором ТОВ «Корисне харчування» придбало будівлю кафе площею 148 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0394 га.

Крім того, 07.12.2006 між ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ТОВ «Корисне харчування» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,0394 га, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. за реєстровим №5265, за яким ТОВ «Корисне харчування придбало земельну ділянку площею 0,0394 га. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:24:005:0024.

Станом на даний час, згідно з публічною кадастровою картою України земельна ділянка площею 0,0394 га з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024 знаходиться у приватній власності ТОВ «Корисне харчування» (щонайменше з 2006 року).

Водночас, інша частина земельної ділянки (сучасна ділянка з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061) не могла бути приватизована через її розташування «в межах червоних ліній».

Разом з цим, 14.02.2008 між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ “Корисне харчування” було укладено Договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, за умовами п. 1.1. якого, Товариству з обмеженою відповідальністю “Корисне харчування” надано права забудови земельної ділянки у межах відводу за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва ресторану “Якіторія”.

Також, 14.02.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення №140 про надання Товариству з обмеженою відповідальністю “Корисне харчування” дозволу на будівництво ресторану “Якіторія” за адресою: АДРЕСА_1 ” та затверджено Договір пайової участі від 14.02.2008.

20.03.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №364, яким запропоновано Одеській міській раді дати згоду ТОВ «Корисне харчування» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,0163 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва ресторану «Якіторія» (копія додається).

Рішенням Одеської міськради №2833-У від 16.04.2008 було надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Корисне харчування» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,0163 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

23.12.2008 ТОВ був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №475462, загально площею 0,0394 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки – 5110137500:24:005:0024.

19.06.2009 за №01-15/2273 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано Висновок №315/09, відповідно до якого було погоджено будівництво ресторану “Якіторія”, за техніко-економічними показниками: площа земельної ділянки у відповідності з держактом – 394,00 кв.м; площа земельної ділянки запланована до відводу – 162,90 кв.м; площа забудови – 536 кв.м.

16.02.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №112 з будівництва ресторану “Якіторія” по АДРЕСА_1 .

В подальшому, 26.08.2010 між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ “Корисне харчування” (орендар) був укладений Договір оренди землі, за умовами якого орендарю в оренду була передана земельна ділянка комунальної власності площею 0,0163 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва ресторану «Якіторія».

Цієї земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5110137500:51:005:0061.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, на земельній ділянці розташована будівля кафе, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Корисне харчування” на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 07.12.2006 року.

Як з`ясовано судом першої інстанції, 02.07.2017 було демонтовано будівлю кафе “Дольче-Віта” площею 148 кв.м, яка була розташована на двох земельних ділянках (5110137500:24:005:0024 та 5110137500:51:005:0061) і на її місці, згідно дозволу Одеської міської ради, було зведено будівлю ресторану “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”. При цьому, інформацію про демонтаж будівлі кафе “Дольче-Віта” внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

04.09.2019 за №01-06/223 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради затверджені «Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_1 ».

27.12.2019 Управлінням ДАБК ОМР за №ОД 141193612033 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1), який розташований в АДРЕСА_1 .

В п. 13 зазначеної декларації в якості документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, замовником будівництва ТОВ «Корисне харчування» зазначено державний акт серія ЯЖ № 475462 від 23.12.2008 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024.

27.01.2020 ТОВ “Одеське БТІ”, на замовлення ТОВ «Корисне харчування» було виготовлено Технічний паспорт на будинок громадського типу будівля ресторану «Якіторія», інв.№444/19.

30.01.2020, на підставі зазначених декларації про готовність об`єкта до експлуатації та Технічного паспорта, державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк Володимирою Дмитрівною зареєстровано за ТОВ „Корисне харчування” право власності на будівлю ресторану “Якіторія” загальною площею 1890,5 кв.м., реєстраційний номер 2022442551101.

19.03.2020 між ТОВ «Корисне харчування» (продавець) та ТОВ «Велес-АГРО ЛТД» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рощіною Г.І. за реєстровим номером 249.

Відповідно до п. 1.1. цього Договору, продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) 6/10 часток у праві власності на об`єкт нерухомого майна – будівлю ресторану «Якіторія» загальною площею 1 890,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.1.3. Договору, у володіння ТОВ «Велес-Агро ЛТД» перейшла частина будівлі загальною площею 1094,4 кв.м. - що складає 6/10 часток у праві власності, а у володінні та користуванні ТОВ «Корисне харчування» залишилась частина будівлі загальною площею 732,00 кв.м., - що складає 4/10 частки у праві власності. Деякі частини будівлі залишились у спільному користуванні обох співвласників відповідно до розміру їх часток (детально див. п. 1.3. Договору купівлі -продажу від 19.03.2020).

Як зазначалось вище, прокурор вважає, що спірна будівля збудована на земельній ділянці, яка не була відведена замовнику будівництва та вибула з власності територіальної громади міста Одеси без волі власника, що свідчить про самочинність такого будівництва.

Крім того, позивач вважає, що з боку ТОВ „Корисне харчування” внесені недостовірні дані щодо використання земельної ділянки, указані у п. 13 декларації, а державним реєстратором не дотримано визначеного законом порядку реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, а тому оспорюване рішення є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Насамперед судова колегія зазначає, що оскільки у даному випадку підставність представництва прокурором інтересів держави в особі ОМР жодним чином будь-яким учасником судової справи не оспорюється, вказані обставини колегією суддів в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу не досліджуються та їм не надається оцінка.

Щодо позиції апелянта про те, що спірна будівля має площу більшу, ніж площа земельної ділянки, на якій ця будівля розташована, а додаткові земельні ділянки ТОВ «Корисне харчування» у власність або користування не передавались, що свідчить про незаконність відповідного будівництва.

Судова колегія критично ставиться до наведених доводів апелянта з огляду на те, що положення законодавства спрямовані на забезпечення принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Так, за частинами 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містить ст. 377 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18).

Отже, якщо раніше у законному користуванні продавця (попереднього власника) нерухомого майна (будівель, споруд) вже перебувала земельна ділянка певною площею, то до набувача вказаного нерухомого майна переходить право користування земельною ділянкою такої ж площі, як у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України) та на тому ж самому юридичному титулі.

Як зазначалось вище, за договором купівлі-продажу від 07.12.2006 з реєстровим №5262 ТОВ «Корисне харчування» придбало у власність будівлю кафе («Дольче-Віта») площею 148 кв.м., що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0394 га.

Відповідно, ТОВ «Корисне харчування» придбало у приватну власність і земельну ділянку площею 0,0394 га. по вул. Генуезької, 1 у м. Одеса, кадастровий номер 5110137500:24:005:0024, що оформлено договором купівлі продажу від 07.12.2006 за реєстровим №5265.

Право власності на цю земельну ділянку підтверджуєтеся Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №475462 від 23.12.2008.

Разом з тим, частина земельної ділянки, на якій розташовувалось кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за твердженням відповідачів, не могла бути приватизована через її розташування «в межах червоних ліній».

Отже, за принципом єдності юридичної долі земельної ділянки, з 2006 року ТОВ «Корисне харчування» набуло наступні права на землю:

- право власності на земельну ділянку (ділянка 0024);

- право фактичного користування земельною ділянкою (ділянка 0061).

При цьому, вказані права перейшли до відповідача-1 у даній справі в силу прямої вказівки закону.

В подальшому, ТОВ “Корисне харчування” були надані, зокрема, права забудови земельної ділянки у межах відводу за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва ресторану “Якіторія”, надано дозвіл на будівництво ресторану “Якіторія” за вказаною адресою, а також надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,0163 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва ресторану «Якіторія».

26.08.2010 між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ “Корисне харчування” (орендар) був укладений Договір оренди землі, за умовами якого орендарю в оренду була передана земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061 площею 0,0163 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва ресторану «Якіторія».

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, на земельній ділянці розташована будівля кафе, що належить ТОВ “Корисне харчування” на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 07.12.2006 року.

У контексті вказаного судова колегія звертає увагу на те, що згідно із частинами 1 - 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

Тобто, станом на дату надання дозволу на будівництво ресторану «Якіторія» (№112 від 16.02.2010) на законних підставах мало 2 суміжні земельні ділянки загальною площею 0,0557 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024, площею 0,0394 га – на праві приватної власності;

- з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061, площею 0,0163 га – на праві оренди та яка була надана в оренду саме для будівництва ресторану «Якіторія».

Положеннями ч. 1, 2 ст. 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Як з`ясовано судом першої інстанції та не спростовано прокурором і Міською радою, 02.07.2017 відповідачем-1 було демонтовано будівлю кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, яка належала ТОВ «Корисне харчування» на праві власності та була розташована на двох сформованих земельних ділянках (5110137500:24:005:0024 та 5110137500:51:005:0061), і на її місці, згідно дозволу Одеської міської ради та дозволу на виконання будівельних робіт №112 від 16.02.2010, було зведено будівлю ресторану “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”.

Вказаний факт підтверджується експертними висновками судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №263/24 від 24.06.2025 і повторної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №22-4927 від 28.07.2023, які були виконані за ухвалами місцевого суду у цій справі.

Тобто, судова колегія погоджується з позицією відповідачів, що прокурором не враховано, що будівля ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » збудована площею 75,3% на приватній земельній ділянці 0024, яка станом на даний час належить на праві приватної власності відповідачам 1 та 2, а не на землях територіальної громади ОМР. Інша частина будівлі площею 24,7% дійсно розташована на земельній ділянці ОМР 0061, однак така була відведена ТОВ «Корисне харчування» з метою будівництва ресторану «Якіторія» за рахунок демонтажу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належало вказаному Товариству та було частково розташовано на цій земельній ділянці.

Отже, по-перше, неспроможними є доводи прокурора про те, що відповідачу-1 не були відведені земельні ділянки під будівництво спірного об`єкту нерухомості, а по-друге, недоречними у даному випадку є аргументи позивача про те, що площа земельної ділянки, яка зайнята будівлею, становить 467 кв.м, що перевищує площу земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024, яка складає лише 394 кв.м та належить Товариству на праві приватної власності, оскільки прокурор безпідставно не враховує надану відповідачу-1 земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:51:005:0061, площею 0,0163 га в оренду саме для будівництва ресторану «Якіторія».

Відповідно до висновків судових експертиз, проведених в межах даної справи, будівля ресторану «Якіторія» не займає жодної земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, яка б не була відведена під будівництво, як про це зазначав прокурор у позові та в своїй апеляційній скарзі (зокрема, що займає несформовану ділянку 69 кв.м.).

Відповідно, обґрунтування прокурором поданого позову, з посиланням на ст. 376 Цивільного кодексу України, що спірна будівля збудована на земельній ділянці, яка не була відведена замовнику будівництва та вибула з власності територіальної громади міста Одеси без волі власника, а тому є самочинним будівництвом, колегія суддів відхиляє.

В контексті зазначеного судова колегія також враховує висновки Верховного Суду, викладені у справах №902/341/17 та №904/1189/22, за якими укладений між міською радою (орендодавцем) та орендарем договір оренди, а також відсутність протягом тривалого часу заперечень з боку орендодавця проти користування орендарем земельною ділянкою, на якій розташовано належне останньому нерухоме майно, свідчить про визнання міською радою права користування спірною земельною ділянкою за відповідною особою. Крім того, з огляду на набуття права власності на нерухомість, розташовану на спірній земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу, який не визнаний недійсним, і закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права власника нерухомості на користування нею.

Щодо тверджень про самочинність будівництва спірного об`єкту нерухомості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи зі змісту наведеної норми закону, об`єкт нерухомого майна вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується:

- на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту;

- з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним (див. постанову Верховного Суду від 03.06.2026 у справі № 909/1218/15).

Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, охоплює ситуації, коли особа отримала у встановленому порядку земельну ділянку для забудови, але порушує мету використання такої земельної ділянки, а також коли особа здійснює будівництво, не маючи юридичних прав на земельну ділянку.

Самовільне зайняття земельної ділянки, є правопорушенням відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України. Самовільним зайняттям земельної ділянки є активні протиправні дії особи, спрямовані на фактичне заволодіння чи/та використання земельної ділянки або її частини за відсутності рішення уповноваженого органу чи волевиявлення власника про її відчуження чи надання в користування.

Проте, у даному випадку, як вже зазначалось вище, ТОВ «Корисне харчування» здійснювала спірне будівництво частково на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, а частково – на земельній ділянці, що була відведена Товариству в оренду саме для будівництва вказаного об`єкту – ресторану «Якіторія». При цьому, дана забудівля відбувалась замість знесеної раніше будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке належало відповідачу-1 на праві власності.

При цьому, виходячи з того, що відсутність в особи прав на земельну ділянку за загальним правилом унеможливлює отримання такою особою документів, необхідних для виконання будівельних робіт, оскільки, як зазначалося вище, право на забудову земельної ділянки належить власнику або особі, яка має відповідні речові права на земельну ділянку, судова колегія зазначає, що це додатково підтверджує правомірність спірної забудови.

Так, ураховуючи законне набуття відповідачем-1 права власності та права користування відповідними земельними ділянками, 19.06.2009 за №01-15/2273 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано Висновок №315/09, відповідно до якого було погоджено будівництво ресторану “Якіторія”, за техніко-економічними показниками: площа земельної ділянки у відповідності з держактом – 394,00 кв.м; площа земельної ділянки запланована до відводу – 162,90 кв.м; площа забудови – 536 кв.м.

В подальшому, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 16.02.2010 №112 з будівництва ресторану “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” по АДРЕСА_1 .

Судова колегія враховує, що порядок оформлення й отримання дозвільних документів на будівництво об`єктів регламентовано Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 №3038-VI (далі також - Закон №3038-VI), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт” від 13.04.2011 №466, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 Розділу V “Прикінцевих положень” Закону №3038-VI, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Тобто, дозвіл на виконання будівельних робіт №112 від 16.02.2010, виданий ТОВ «Корисне харчування» для будівництва ресторану «Якіторія» діяв саме до завершення цього будівництва у 2019 році.

Водночас, статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено обов`язок фізичної або юридичної особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

04.09.2019 за №01-06/223 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради затверджені «Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_1 ».

27.12.2019 Управлінням ДАБК ОМР за №ОД 141193612033 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації ресторану «Якіторія».

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю … поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Тобто, з огляду на матеріали справи вбачається, що будівля ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » була збудована за наявності усіх необхідних дозволів, а тому, не знаходить свого підтвердження відповідна підстава, визначена у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, яка могла б свідчити про самовільне будівництво будівлі ресторану «Якіторія».

Щодо такої підстави як істотне порушення будівельних норм і правил, то згідно з висновками двох судових експертиз, які були призначені судом у цій справі, будівля ресторану «Якіторія» відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та ДБН.

Водночас, прокурором не надано жодного доказу факту істотного порушення будівельних норм і правил під час будівництва ресторану.

Так, під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови КМ «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 року №466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №725/5630/15-ц).

Між тим, за положеннями вищезазначеної ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в процесі контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт, реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Матеріали даної справи не містять будь-якого доказу, який би надав підстави вважати, що відповідачем-1 було допущено будь-які істотні порушення під час будівництва будівлі ресторану «Якіторія». Навпаки, як зазначалось вище, Управлінням ДАБК ОМР 27.12.2019 зареєстрована декларація №ОД 141193612033 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1), який розташований в м. Одесі по вул. Генуезька, 1.

Отже, прокурором не доведено жодної з перелічених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (трьох) обставин, що які могли б свідчити про самовільне будівництво будівлі ресторану «Якіторія», і в апеляційній скарзі цього не спростовано.

Щодо доводів прокурора про незаконність реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27.12.2019 за №ОД 141193612033 та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, у зв`язку з чим така реєстрація підлягає скасуванню в судовому порядку.

Так, відповідні твердження апелянт обґрунтовує тим, що в п. 13 зазначеної декларації в якості документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, замовником будівництва ТОВ “Корисне харчування” зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №475462 від 23.12.2008 з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024, за яким площа вказаної земельної ділянки складає 394 кв.м, тобто на 73 кв.м менше, ніж забудована площа згідно технічного паспорту №444/19 від 27.01.2020, виготовленого ТОВ “Одеське БТІ”, який було використано при реєстрації права власності на зазначений об`єкт будівництва. Відповідно до цього технічного паспорту площа земельної ділянки, яка зайнята будівлею становить 467 кв.м.

Як визначено положеннями ч. 4 cт. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент прийняття до експлуатації закінченого будівництво об`єкту), що прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінчено будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (ч. 5 ст. 39 Закону №3038-VI).

Згідно з ч. 6 cт. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент прийняття до експлуатації закінченого будівництво об`єкту) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

З матеріалів справи слідує, що Управлінням державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради 27.12.2019 без будь-яких зауважень та зазначенням недоліків, а також порушень містобудівного законодавства, була зареєстрована Декларація про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД 141193612033.

Отже, Управління ДАБК ОМР, перевіривши та зареєструвавши Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД 141193612033, погодило, що будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту здійснювались без будь-яких порушень вимог законодавства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження дій Управління ДАБК ОМР під час реєстрації декларації у 2019 році.

Як передбачено ст. 328 Цивільного кодексу України, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

З огляду на положення ч. 2 ст. 3 та ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, видана Управлінням ДАБК ОМР декларація про готовність об`єкта до експлуатації слугувала підставою для прийняття державним реєстратором рішення про внесення змін до реєстру та проведення 30.01.2020 реєстраційних дій.

Місцевий господарський суд правильно зазначив, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Така ж правова позиція підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2019 у справі №916/1986/18 та від 15.06.2021 у справі № 920/96/19.

У даному випадку місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимоги прокурора про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, яка зареєстрована Управлінням ДАБК ОМР 27.12.2019 за №ОД 141193612033, виходячи з того, що 1) скасування декларацій, які є індивідуальними актами одноразового застосування, не призведе до поновлення прав позивача, адже декларація вичерпала свою дію після реєстрації права власності, 2) зважаючи на підстави позову, суд вважає, що скасування декларації не має будь-яких правових наслідків та не призведе до поновлення прав або інтересів Одеської міської ради.

При цьому, відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог, суд першої інстанції керувався висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за №ОД 141193612033 від 27.12.2019.

Щодо посилання прокурора про внесення в п.13 декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27.12.2019 за №ОД 141193612033 недостовірних даних щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких здійснено побудова ресторану «Якіторія» загальною площею 1890,5 кв.м, то судова колегія враховує, що прокурором не враховується, що будівля ресторану «Якіторія» збудована площею 75,3% саме на приватній земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:24:005:0024, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Корисне Харчування» та ТОВ «Велес Агро ЛТД.», а не на землях територіальної громади. Інша частина будівлі, дійсно розташована на земельній ділянці комунальної власності 5110137500:51:005:0061, але, площа будівлі на останній дорівнює всього 24,7% і відповідна земельна ділянка відведена ТОВ «Корисне Харчування» саме з метою будівництва ресторану «Якіторія» за рахунок демонтажу кафе «Дольче-Віта», яке належало ТОВ «Корисне Харчування» та було частково розташовано на цій земельній ділянці. Тому, судова колегія відхиляє вищевказане посилання апелянта.

Водночас, апеляційний суд також звертає увагу на те, що обраний прокурором спосіб захисту не забезпечує ефективного відновлення порушеного права, оскільки саме по собі скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації не вирішує питання правового режиму спірного нерухомого майна та не усуває наслідків, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Заперечуючи в апеляційній скарзі такі висновки місцевого суду, прокурор не враховує факту того, що перевірки та реєстрації Управлінням ДАБК Одеської міської ради декларації є підтвердженням того, що будівництво та прийняття в експлуатацію будівлі ресторану «Якіторія» було здійснено без будь-яких порушень законодавства, що є підставою для відмови в позові про скасування реєстрації декларації (див. п. 5.33 постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 920/96/19).

Крім того, судова колегія враховує, що вимога про скасування реєстрації декларації була подана прокурором в інтересах держави в особі Управління ДАБК ОМР, однак ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2023 судом першої інстанції було закрито провадження в частині вимог прокурора в інтересах Управління ДАБК ОМР.

Вказана ухвала набрала законної сили та не оскаржена прокурором.

Разом з тим, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Однак, після закриття провадження та виключення Управління ДАБК ОМР з кола позивачів, прокурором не було подано заяви про залучення Управління ДАБК ОМР, як співвідповідача у даній справі.

Відтак, оскільки декларація була зареєстрована Управлінням ДАБК ОМР, яке не залучене до участі у цій справі в якості відповідача, то ця вимога заявлена до неналежних відповідачів і у її задоволенні було обґрунтовано відмовлено оскаржуваним рішенням від 28.01.2026 у справі №916/2429/21.

Тому судом і не надавалась оцінка відповідним доводам прокурора, на яких останній наголошує в апеляційній скарзі, оскільки суд не може вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог по суті без залучення до розгляду справи належного відповідача (постанова Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 592/13042/21).

Щодо вимог прокурора про припинення права власності, то у даному випадку судова колегія вважає, що позивачем не враховано, що під час вирішення тотожних спорів мають враховуватись саме останні правові позиції Великої Палати Верховного Суду (див. постанову ВП ВС від 30.01.2019 у справі №755/10947/17), а тому судова колегія вважає за доцільне звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо неефективних способів захисту, які були обрані прокурором, що викладені у постанові від 17.12.2025 у справі №908/2388/21, згідно з якими (пункти 139 та 140 вказаної постанови):

« 139. За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстроване за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

140. У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справi №916/1174/22)».

Отже, обраний прокурором даний спосіб захисту не забезпечує ефективного відновлення порушеного права, оскільки саме по собі скасування державної реєстрації права власності не вирішує питання правового режиму спірного нерухомого майна та не усуває наслідків, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Крім того, заявлені вимоги про скасування рішення державного реєстратора мають похідний характер від вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому за відсутності підстав для задоволення останньої також не підлягають задоволенню.

Щодо порушення твердження апелянта про порушення прав та інтересів Одеської міської ради, в інтересах якої прокурор подав позов, то судова колегія відхиляє ці аргументи з огляду на наступне.

Як доведено судом апеляційної інстанції вище, з боку ТОВ «Корисне харчування» спочатку було отримано на законних підставах право власності та право користування відповідними земельними ділянками з подальшим отриманням дозволу на будівництво ресторану «Якіторія» замість попередньо існувавшего кафе «Долче Віта».

При цьому, за проведене будівництво ресторану «Якіторія» ТОВ «Корисне харчування» здійснило на користь ОМР оплату пайової участі на загальну суму 1 459 422,00 грн. до місцевого бюджету, що підтверджується наявним у справі листом Управління капітального будівництва ОМР від 24.09.2020 №02-04/2065 та не спростовано прокурором.

Крім того, за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка перебуває в оренді за Договором від 26.08.2010, укладеним між Одеською міською радою та ТОВ «Корисне харчування», останнє своєчасно вносить орендні платежі до місцевого бюджету, що підтверджується наявними у справі листами Департаменту земельних ресурсів ОМР від 17.09.2021 №01-19/696, від 30.09.2021 №01-19/771 та від 28.09.2023 №01-19/1656.

Водночас, судова колегія звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.11.2023 у справі № 916/3030/22 (пункт 51) відповідно до якого «у силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості не може здійснювати ніхто, окрім власника нерухомості».

У матеріалах справи не містяться жодного доказу щодо виникнення між Міською радою та ТОВ «Корисне харчування» будь-яких спірних питань.

Наведене спростовує твердження прокурора про порушення прав та інтересів ОМР.

Факт того, що будівля ресторану «Якіторія» збудована на місці розташування іншої належної ТОВ «Корисне харчування» будівлі кафе «Дольче-Віта» свідчить про те, що права Одеської міської ради жодним чином не порушуються і характер взаємовідносин між Одеською міською радою та ТОВ «Корисне харчування» не змінився.

При цьому, судова колегія звертає увагу на твердження прокурора про те, що площа забудови спірної будівлі на 69 кв.м. більше, ніж площа земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача».

Однак, у справі відсутні жодні докази, які б мав надати прокурор, щодо наявності площі самовільної забудови площею 69 кв.м.

Натомість, відсутність такої забудови підтверджено висновком судової експертизи №263/24 від 24.06.2025.

У відповідності до ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Отже, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

В контексті наведеного судова колегія звертається до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/7164/19, згідно з якими під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, а порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначених законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у численних рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 04.06.20202 у справі №916/1411/19; від 28.02.2018 у справі №910/21160/16; від 25.06.2019 у справі №922/1500/18; від 32.10.2019 у справі №916/1134/18.

Враховуюче наведене та в контексті даної постанови, судова колегія погоджується з позицією відповідачів, що прокурором не доведено порушення прав Одеської міської ради, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що після реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно та за відсутності будь-яких заборон чи обмежень на розпорядження ним, ТОВ «Корисне харчування» мало право вільно розпоряджатися цим майном та відчужило 6/10 частки у праві власності на будівлі ресторану «Якіторія» на користь ТОВ «Велес Агро ЛТД.» за Договором купівлі-продажу від 19.03.2020.

Проте, всупереч висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у п. 177 постанови від 17.12.2025 у справі №908/2388/21 щодо визначення належного відповідача за позовом власника земельної ділянки про знесення об`єкта самочинного будівництва, прокурор просить знести ресторан «Якіторія» за рахунок ТОВ «Корисне харчування» та зобов`язати ТОВ «Корисне харчування» привести земельну ділянку (без визначення реквізитів такої ділянки, а тому не зрозуміло про яку ділянку йде мова) до попереднього стану (тобто прокурор вважає, що слід знести ресторан «Якіторія» та знов відбудувати кафе «Дольче-Віта»).

Однак, як зазначалось вище, співвласниками будівлі ресторану «Якіторія» є ТОВ «Корисне Харчування» та ТОВ «Велес Агро ЛТД.», тобто, прокурор заявив вимоги про знесення та приведення земельної ділянки лише до одного з поточних власників, а не до двох, як це повинно було б бути у відповідності до пункту 177 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21.

Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, що:

« 169. Вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову власника земельної ділянки з усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою…

171. … враховуючи негаторний характер позову власника земельної ділянки, обов`язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, покладається на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. …

177. Отже, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач)».

Крім того, прокурор ставлячи у цій справі №916/2429/21 питання щодо знесення будівлі ресторану «Якіторія» надмірно втручається у право приватної власності обох відповідачів та порушує принцип правової визначеності за відсутності факту порушення інтересів Одеської міської ради.

Апеляційна колегія також враховує позицію Верховного Суду, яка є релевантною до даних спірних правовідносин та викладена у постанові від 14.05.2024 у справі №904/1189/22 За вказаною позицією задоволення позову шляхом знесення належного відповідачу майна без його компенсації призведе до втручання у мирне володіння майном, до порушення "справедливої рівноваги" і покладе на відповідача надмірний тягар та свідчитиме про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, що є недопустимим.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування оскаржуваних висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Тому, відносно частини інших аргументів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони були досліджені судом, проте, не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, оскільки не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21, а лише фактично свідчать про незгоду прокурора з останніми, проте, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам; висновки суду не суперечать матеріалам справи; обставини, які мають значення по справі, судом установлені правильно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено, оскаржене рішення є вмотивованим. Місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Хаджинастасиу проти Греції»), у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 за наведених апелянтом доводів та мотивів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Одеської області 28.01.2026 у справі № 916/2429/21 залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 у справі №916/2429/21 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.07.2026.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.