Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №5015/2687/11(21/35) — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 5015/2687/11(21/35)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” – Палех С.З.;

від боржника: Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” – Карпенко А.А.;

від кредитора: Корякін Д.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/1212/26 від 21.04.2026)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 (повний текст рішення складено 09.06.2025)

про заміну кредитора у справі правонаступником

у справі № 5015/2687/11(21/35) (Морозюк А.Я.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомплект”

про банкрутство: Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ”

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви та ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 р. серед іншого затверджено мирову угоду від 09 вересня 2019 р. у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ”, укладену між Приватним акціонерним товариством “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ”, конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” в особі Голови комітету кредиторів, представника НДІ С.А. Пещук Едверда Лех, та третьою особою 1- інвестором Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа”, третьою особою 2 – ТзОВ “Торговий дім ВО “ЛЗА” (п. 3 резолютивної частини); Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2009 р. про порушення провадження у справі № 5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” (п. 4 резолютивної частини); Провадження у справі № 5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” закрито (п. 5 резолютивної частини).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Оргхім” м. Івано-Франківськ та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомплект” м. Донецьк – задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) скасовано в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання комітету кредиторів про затвердження мирової угоди від 09.09.2019, укладеної між ПрАТ “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” та конкурсними кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів, за участі третьої особи-1 - інвестора ТОВ “Альфа” та третьої особи-2 - ТОВ “Торговий дім “ВО “ЛЗА”. Справу повернуто до суду першої інстанції для подальшого провадження на стадію розпорядження майном. Стягнуто (відшкодовано) як витрати першої черги згідно п-п. г) п.1) ч.1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції що діяла до 19.01.2013 з Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” смт. Шкло Яворівського району Львівської області на користь Приватного акціонерного товариства “Оргхім” м. Івано-Франківськ та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомплект” м. Донецьк суму по 1 921,00 грн. витрат за подання апеляційних скарг кожному.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2020 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №5015/2687/11(21/35) скасовано. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) в частині затвердження мирової угоди, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та закриття провадження у справі - залишено в силі.

23.04.2024 від ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій заявник зазначає, що у відповідності до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240327-23449 від 08.04.2024, ФОП Корякіна Д.В. визначено переможцем аукціону з продажу майнових активів (майна та майнових прав), а саме дебіторської заборгованості боржника ПрАТ “Оргхім”, у тому числі і до ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", оскільки ним запропоновано найвищу ціну на час закінчення аукціону - 86 200,00 грн. 09.04.2024 заявником було перераховано на рахунок ПрАТ “Оргхім” грошові кошти у сумі 78 079,00 грн. за придбаний лот, що підтверджується платіжною інструкцією №171, та 15.04.2024 ТзОВ “Е-ТЕНДЕР”, оператором авторизованого електронного майданчика, через якого заявник брав участь в аукціоні, було перераховано 8 121,00 грн. на рахунок ПрАТ “Оргхім”, за рахунок коштів гарантійного внеску, що підтверджується платіжною інструкцією №6630.

Відтак заявник просив замінити кредитора у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", Приватне акціонерне товариство "Оргхім" (код ЄДРПОУ 00206115) на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича.

До заяви додано копію Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240327-23449 від 08.04.2024, Акт придбання майна на аукціоні від 17.04.2024, Договір купівлі-продажу права вимоги від 17.04.2024, платіжну інструкцію №171 від 09.04.2024 та платіжну інструкцію №6630 від 15.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35) задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.04.2024 про заміну кредитора у справі правонаступником. Замінено кредитора у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", Приватне акціонерне товариство "Оргхім" на його правонаступника – Фізичну особу - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що наявні у справі матеріали вказують на те, що станом на дату винесення даної ухвали електронний аукціон №BRD001-UA-20240327-23449 із продажу майнових активів, а саме дебіторської заборгованості ПрАТ “Оргхім”, є таким що відбувся, та що ПрАТ “Оргхім”, на підставі договору купівлі продажу права вимоги від 17.04.2024 року, відступило ФОП Корякіну Д.В. право вимоги (дебіторську заборгованість) до Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ ” на суму 2 861 460,96 грн., що підтверджується в т.ч. ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 по справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ”.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що заяву ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.04.2024 про заміну кредитора його правонаступником слід задоволити та замінити кредитора у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ", Приватне акціонерне товариство "Оргхім" на його правонаступника – Фізичну особу - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 05.12.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 року у справі №5015/2687/11(21/35) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про заміну кредитора у справі правонаступником в повному обсязі та замінити кредитора ПрАТ “Оргхім” на його правонаступника ТОВ “Управляюча компанія “Львівський автонавантажувач” у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ПрАТ “ВНК “Розточчя СТ”.

Зазначає, що за результатами електронного аукціону від 08.04.2024 ФОП Корякін Д.В. придбав у ПрАТ «Оргхім» право вимоги до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» (боржника у цій справі) на суму 2 861 460,96 грн. Однак скаржник наголошує, що ще 09.04.2019 він як майновий поручитель (ТОВ «УК «ЛА») повністю погасив цю заборгованість перед ПрАТ «Оргхім», що підтверджується банківськими виписками та відповіддю ліквідатора ПрАТ «Оргхім» від 19.05.2025. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припинилося виконанням, а відтак ПрАТ «Оргхім» продало на аукціоні неіснуючу вимогу. Згідно з практикою Великої Палати ВС (справа № 910/19199/21), відступлення недійсної вимоги не породжує розпорядчого ефекту і права кредитора не переходять до набувача.

Звертає увагу на те, що факт повного погашення ТОВ «УК «ЛА» вимог ПрАТ «Оргхім» та недійсність переданого ФОП Корякіну Д.В. права вимоги вже були встановлені судами в інших справах, рішення в яких набрали законної сили (зокрема, ухвала Господарського суду Львівської області від 10.12.2024 у справі № 5015/118/11 та ухвала від 24.07.2025 у справі № 914/1905/25, залишені без змін касаційною інстанцією). В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України ці обставини мають преюдиційне значення.

Також, вказує, що оскільки ТОВ «УК «ЛА» виконало зобов`язання за боржника (ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ») перед ПрАТ «Оргхім», саме до нього перейшло право вимоги. Замінивши кредитора на ФОП Корякіна Д.В., який не набув жодних прав, суд першої інстанції безпосередньо порушив майнові права ТОВ «УК «ЛА» як законного матеріального і процесуального правонаступника.

21.05.2026 від Корякіна Дмитра Вадимовича надійшов відзив б/н від 21.05.2026 (вх.№01-04/4271/26) в якому заявник зазначає, що твердження скаржника про те, що борг був повністю погашений ТОВ «УК «ЛА» ще 09.04.2019, прямо спростовуються судовими рішеннями, що набрали законної сили в інших справах (постанова Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 33/30 та постанова від 22.06.2022 у справі № 914/124/22). Судами вже було встановлено, що станом на момент затвердження мирової угоди (17.10.2019) заборгованість ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» перед ПрАТ «Оргхім» у сумі 2 861 460,96 грн була наявною, а факт її погашення майновим поручителем не доведений.

Також, вказує, що договір купівлі-продажу права вимоги від 17.04.2024 містить усі істотні умови, необхідні для такого виду правочинів (ст. 638 ЦК України), а відтак є укладеним. Більше того, цей договір фактично виконується: низка інших дебіторів (ТДВ «БМФ «Івано-Франківськбуд», ТОВ «Мегаватсервіс», ПВКП «Спецторг» та ін.), права вимоги до яких також входили до складу придбаного лота, вже сплатили свою заборгованість новому кредитору.

22.06.2026 від Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" надійшли додаткові пояснення б/н від 21.06.2026 (вх. №01-04/5265/26) в яких зазначає, що ФОП Корякін Д.В. самостійно підтвердив, що не набув право власності на право вимоги до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», оскільки така вимога належить майновому поручителеві ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», що погасив ПрАТ «Оргхім» вимогу замість ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» 09.04.2019 року.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.12.2025 залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025, встановив скаржнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, надати (надіслати) суду належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35).

В межах встановленого ухвалою суду від 15.12.2025 строку від ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у цій справі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" про поновлення процесуального строку. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/3625/25 від 08.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025. Апеляційну скаргу ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35) повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.04.2026 у справі №5015/2687/11(21/35) ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі №5015/2687/11(21/35) скасовано та справу № 5015/2687/11(21/35) направлено для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/1212/26 від 21.04.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35), поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35) та призначено справу до розгляду на 02.06.2026.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкладено розгляд справи на 23.06.2026.

У судовому засіданні 23.06.2026 колегія суддів ухвалила розпочати розгляд по суті апеляційної скарги ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» від 05.12.2025 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 про заміну кредитора у справі про банкрутство правонаступником, представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній, представник ПАТ «ВНК Розточчя СТ» також підтримав доводи апеляційної скарги. ФОП Корякін Д.В. заперечив в судовому засіданні доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

За змістом статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 цього Кодексу первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України

За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:

- грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

- боржником, є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- кредитором, серед іншого, є фізична чи юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника ( учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-який стадії провадження у справі.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №5015/2687/11(21/35) затверджено мирову угоду, у пункті 3.5. якої боржник зобов`язався повністю сплатити 2 861 460,96 грн ПрАТ «Оргхім», що разом із уже здійсненими боржником платежем на користь ПрАТ «Оргхім» на загальну суму 545 040,00 грн: 30.01.2012 - 136 260,00 грн, 24.02.2012 - 136 260,00 грн, 30.08.2012 - 136 260,00 грн, 08.10.2012 136 260,00 грн становить повне погашення кредиторських вимог ПрАТ «Оргхім».

Також, на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач». Ухвалою суду від 20.06.2011 у вказаній справі, вимоги ПрАТ «Оргхім» на суму 7 463 882,84 грн (з яких 3 406 500,96 грн за зобов`язаннями ВАТ ВНК «Розточчя СТ» по кредитному договору № 1/158 від 19.08.2005 з урахуванням Договору № 2 про відступлення права вимоги від 09.10.2007) включені до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «УК «ЛА».

Зазначеними судовими рішеннями підтверджується факт наявності у ПрАТ «Оргхім» у відповідні періоди грошових вимог як до ВАТ «ВНК «Розточчя СТ», так і до ТОВ «УК «ЛА», як до майнового поручителя за зобов`язаннями ВАТ «ВНК «Розточчя СТ».

З наявних у матеріалах справи № 914/1905/25 доказів, судом встановлено, що 09 квітня 2019 року ТзОВ «УК «ЛА» згідно з платіжним дорученням № 51 сплатило на користь ПрАТ «Оргхім» 6 918 967,84 грн, призначення платежу «оплата кредиторських вимог у справі №5015/118/11 про банкрутство ТзОВ «УК «ЛА».

Оскаржуваною ухвалою встановлено, що 17.04.2024 року ПрАТ “Оргхім” і ФОП Корякін Дмитро Вадимович підписали Акт про придбання майна на аукціоні та уклали Договір купівлі продажу права вимоги від 17.04.2024 року, умовами якого передбачено наступне:

Пунктом 1.1. договору визначено, що за цим договором, на підставі протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240327-23449 від 08.04.2024 та Акту про придбання майна на аукціоні від 17.04.2025 ПрАТ “Оргхім” відступив право вимоги ФОП Корякіну Д.В. дебіторську заборгованість боржника ПрАТ “Оргхім”, в межах справи про банкрутство №909/270/21, яка перебуває в Господарському суді Івано-Франківської області, а саме дебіторську заборгованість (право вимоги) на загальну 2993842,69 грн., в т.ч. (пп.10) право вимоги (дебіторська заборгованість) ПрАТ “Оргхім” до Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ” на суму 2 861 460,96 грн., що підтверджується Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2011 року по справі №5015/118/11 та Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2019 по справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Виробничо-наукова компанія “Розточчя СТ”. Первинні документи щодо виникнення права вимоги відсутні.

У довідці № 1583/БТ від 29.05.2024, виданій АТ «Міжнародний резервний банк» підтверджено, що на поточний рахунок ПрАТ «Оргхім» надійшли кошти від ТзОВ «УК «ЛА» у розмірі 6 918 967,84 грн, призначення платежу «оплата кредиторських вимог у справі № 5015/118/11 про банкрутство ТзОВ «УК «ЛА».

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.12.2024 провадження у справі № 5015/118/11 про банкрутство ТОВ «УК «ЛА» закрито у зв`язку з тим, що вимоги всіх кредиторів ТОВ «УК «ЛА» згідно з реєстром вимог кредиторів повністю погашені.

У листі № 02-17/11 від 19.05.2025 ПрАТ «Оргхім» повідомило ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», що вимоги ПрАТ «Оргхім» до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» погашені повністю майновим поручителем ТзОВ «УК «ЛА» згідно з платіжним дорученням № 51 від 09.04.2019, грошові зобов`язання ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» та між ПрАТ «Оргхім» припинені.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2025, ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.12.2024 у справі № 5015/118/11 залишено без змін.

У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків.

Законодавчо встановлені вимоги до доказів у господарському судочинстві визначають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.

Факт погашення заборгованості ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» перед ПрАТ «Оргхім» майновим поручителем боржника, а саме ТзОВ «УК «ЛА» встановлений в ухвалі Господарського суду Львівської області від 10.12.2024 у справі № 5015/118/11, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2025. Судом найвищої інстанції підтверджено, що у вказаній справі погашенні усі вимоги кредиторів, що слугувало підставою для закриття провадження у ній.

Такий факт, встановлений у справі № 5015/118/11 є преюдиційним для суду при розгляді справи № 5015/2687/11 (21/35).

Отже, колегія суддів встановила , що на момент укладення ФОП Корякіним Д. В. з ПрАТ «Оргхім» Договору купівлі-продажу права вимоги від 17.04.2024, за яким ПрАТ «Оргхім» відступив ФОП Корякіну Д. В. право вимоги, зокрема до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» на суму 2 861 460,96 грн, що підтверджується ухвалами Господарського суду від 20.06.2011 у справі № 5015/118/11 та від 17.10.2019 у справі № 5015/2687/11(21/35), такі вимоги ПрАТ «Оргхім» до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» були погашеними.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважує, що норми про правочини та сторони зобов`язання належать до різних інститутів цивільного права. Норми статей 512-514 ЦК України, встановлюючи підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), не визначають вимог до змісту правочину про заміну кредитора. Загалом глава 47 «Поняття зобов`язання. Сторони зобов`язання» ЦК України не регулює договірні відносини (хоча зміна суб`єктного складу зобов`язання може відбуватися на підставі правочину (договору)). Натомість у главі 47 ЦК України для цілей регулювання саме динаміки суб`єктного складу зобов`язання (а не договірних відносин між сторонами зобов`язання) законодавець встановлює правила, спрямовані на запобігання можливому порушенню прав та інтересів як кредиторів, так і боржників при заміні іншої сторони зобов`язання. У статті 519 ЦК України міститься правило щодо розподілу ризиків між первісним та новим кредитором: 1) первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги; 2) первісний кредитор не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не може ототожнюватися із недійсністю правочину в розумінні норм розділу IV «Правочини. Представництво» ЦК України. Законодавець не пов`язує питання дійсності / недійсності правочину про заміну кредитора із дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору, і безпосередньо визначає правовий наслідок передачі права вимоги, якого не існує.

Натомість за прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що передання ПрАТ «Оргхім» за Договором купівлі-продажу від 17.04.2024 ФОП Корякіну Д. В. прав вимоги до ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» за припиненим зобов`язанням, свідчить про недійсність такої вимоги, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Разом з тим, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.

Якщо вимога відступлена за договором купівлі-продажу, то передання вимоги, яка вже не існує внаслідок виконання зобов`язання боржником, може свідчити про порушення продавцем обов`язку передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

У таких випадках покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, або вимагати розірвання договору (стаття 651 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.04.2024 про заміну кредитора у справі правонаступником у зв`язку з тим, що вимоги ПрАТ «Оргхім» задоволені ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» у повному обсязі, а відступлення ПрАТ «Оргхім» ФОП Корякіну Д.В. недійсного права вимоги не породжує жодних правових наслідків для ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Щодо вимог апеляційної скарги про заміну кредитора ПрАТ «Оргхім» на його правонаступника ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» колегія суддів дійшла висновку про залишення таких без розгляду, оскільки оскаржуваною ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 питання щодо заміни кредитора ПрАТ «Оргхім» на ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» не розглядалося та судом першої інстанції відповідне процесуальне рішення не приймалося.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35) підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.04.2024 про заміну кредитора у справі правонаступником, а апеляційна скарга ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” підлягає частковому задоволенню із залишенням без розгляду в частині вимог апеляційної скарги про заміну кредитора ПрАТ «Оргхім» на його правонаступника ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ».

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Управляюча компанія Львівський автонавантажувач” б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/1212/26 від 21.04.2026) – задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2025 у справі №5015/2687/11(21/35) – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 22.04.2024 про заміну кредитора у справі правонаступником.

В частині вимог апеляційної скарги про заміну кредитора ПрАТ «Оргхім» на його правонаступника ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» у справі №5015/2687/11(21/35) про банкрутство ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» апеляційну скаргу – залишити без розгляду.

3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2026.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.