Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №907/215/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Справа № 907/215/25

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Прядко О. В.,

Манюк П. Т.,

за участю секретаря судового засідання Кушти А. М., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу: фізичної особи – підприємця Глуся Ігоря Івановича,

на рішення:Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 (повний текст рішення складено 03.03.2026, суддя Сисин С. В.),

у справі:№ 907/215/25,

за позовом:фізичної особи – підприємця Дутка Євгенія Володимировича (надалі – ФОП Дутко Є. В. або Позивач),

до відповідача:фізичної особи – підприємця Глуся Ігоря Івановича (надалі – ФОП Глусь І. І., Відповідач або Апелянт),

про:стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 438'402,00 грн,

за зустрічним позовом про:стягнення грошових коштів за надані послуги в розмірі 438'402,00 гривень.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Вовканич Сергій Михайлович,

відповідача (апелянта):Глусь Ігор Іванович, Сочка Віталій Іванович, Пазина Ростислав Олексійович.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ФОП Дутко Є. В. звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Глуся І. І. про стягнення 438'402,00 грн, набутих без достатніх правових підстав.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що упродовж 2019-2023 років ФОП Дутко Є. В. перерахував ФОП Глусю І. І. 438'402.00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, у яких призначенням платежу зазначено: "оплата за послуги" та "оплата за товар згідно договору". Разом із тим Позивач зазначає, що між ним та ФОП Глусем І. І. жодних договорів, в тому числі з надання бухгалтерських послуг, ні в усній, ні в письмовій формі укладено не було. Відповідач фактично не надавав таких послуг Позивачу. Зважаючи на це, ФОП Дутко Є. В. зазначає, що його грошові кошти набуті ФОП Глусем І. І. без достатніх правових підстав.

3. Предметом первісного позову є стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 438'402,00 гривень.

4. Підставою первісного позову є набуття ФОП Глусем І. І. грошових коштів без правових підстав. Правова підстава позову – норма статті 1212 Цивільного кодексу України.

5. Відповідач подав зустрічний позов про стягнення грошових коштів за надані послуги в розмірі 438'402,00 гривень.

6. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ФОП Глусем І. І. та ФОП Дутком Є. В. упродовж 2019-2023 років існували господарські відносини щодо надання бухгалтерських послуг, зокрема з ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності, документів для отримання кредитів, проведення оплат та надання консультацій з питань оподаткування і ведення підприємницької діяльності.

7. ФОП Глусь І. І. стверджує, що факт надання послуг підтверджується платіжними дорученнями із призначенням платежу "оплата за послуги згідно договору", переданими для роботи документами та актами надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи. При цьому ФОП Дутко Є. В., за твердженням ФОП Глуся І. І., не повертав підписані акти та не заявляв заперечень щодо наданих послуг, а після відкриття провадження у справі акти були повторно скеровані йому 10.04.2025.

8. Предметом позову є стягнення грошових коштів за надані послуги в розмірі 438'402,00 гривень.

9. Підставою позову є невиконання ФОП Дутком Є. В. обов`язку з оплати наданих ФОП Глусю І. І. бухгалтерських послуг у заявленому розмірі.

10. Рішенням від 23.02.2026 місцевий суд первісний позов задовольнив у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного відмовив.

11. Рішення обґрунтовано тим, що ФОП Дутко Є. В. довів факт перерахування на користь ФОП Глуся І. І. 438'402,00 грн, тоді як ФОП Глусь І. І. не довів наявності між сторонами договірних відносин та фактичного надання бухгалтерських послуг, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність набуття спірних коштів у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

12. Суд установив, що сторони не укладали письмовий договір про надання бухгалтерських послуг, відсутні належні та допустимі докази укладення такого договору у спрощений спосіб. При цьому ФОП Дутко Є. В. категорично заперечував факт існування договірних відносин, а ФОП Глусь І. І. не надав доказів досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, направлення оферти, її акцепту чи іншого підтвердження волевиявлення сторін на укладення договору.

13. Суд критично оцінив долучені ФОП Глусем І. І. акти надання послуг та рахунки-фактури, оскільки вони були складені в односторонньому порядку, не містили підписів ФОП Дутка Є. В., доказів їх направлення останньому після складання або доказів відмови від їх підписання. Суд врахував, що такі акти були направлені ФОП Дуткові Є. В. лише 10.04.2025, тобто після відкриття провадження у справі, що свідчить про їх створення з метою уникнення повернення безпідставно отриманих коштів.

14. Крім того, суд зазначив, що саме по собі зазначення у платіжних дорученнях призначення платежу "оплата за послуги згідно договору" не підтверджує факту існування договору чи надання послуг, оскільки призначення платежу визначається особою, яка перераховує кошти, та не є належним доказом укладення правочину. Суд також звернув увагу на відсутність систематичності платежів, різні дати договорів, зазначених у призначенні платежу, а також на те, що окремі платежі містили посилання на оплату товару, що суперечить твердженням про надання бухгалтерських послуг.

15. Надані ФОП Глусем І. І. документи (оборотно-сальдові відомості, реєстри бухгалтерських операцій, кредитні договори, банківські квитанції та податкові декларації) суд визнав неналежними та недостатніми доказами фактичного надання послуг, оскільки вони не підтверджують існування між сторонами договірних правовідносин та реального виконання послуг саме ФОП Глусем І. І.

16. З огляду на встановлену відсутність правової підстави для отримання спірних коштів суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів статті 1212 ЦК України та задоволення первісного позову про стягнення 438'402,00 грн як безпідставно набутих коштів. Зазначений висновок став підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення заборгованості за надані послуги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

17. Не погодившись із указаним рішенням, ФОП Глусь І. І. подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

18. Ухвалою від 15.04.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 20.05.2026.

19. Сторони отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 16.04.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 4, а. с. 53, 54).

20. Ухвалою від 20.05.2026 Західний апеляційний господарський суд відклав розгляд справи на 03.06.2026, а ухвалою від 03.06.2026 – на 24.06.2026.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

21. Висновки, зроблені судом першої інстанції, є суперечливими та безпідставними, оскільки ґрунтуються на неповному та неправильному встановленні фактичних обставин справи.

22. Суд формально перелічив наявні у справі докази, однак не надав їм належної оцінки у сукупності та не врахував обставини, які підтверджують існування між ФОП Дутком Є. В. та ФОП Глусем І. І. тривалих договірних відносин щодо надання бухгалтерських послуг.

23. Помилковим є висновок суду про безпідставне набуття ФОП Глусем І. І. спірних коштів, оскільки матеріалами справи підтверджується фактичне виконання сторонами договірних зобов`язань щодо надання та оплати бухгалтерських послуг. Регулярне перерахування коштів із призначенням платежу "оплата за послуги згідно договору", тривалі господарські відносини між сторонами, користування ФОП Дутком Є. В. результатами наданих послуг та відсутність протягом тривалого часу будь яких претензій щодо їх надання свідчать про договірний характер правовідносин, що виключає застосування статті 1212 Цивільного кодексу України. Звернення з вимогою про повернення сплачених за отримані послуги коштів суперечить принципам добросовісності та чесної ділової практики.

24. Зокрема, суд не надав належної оцінки документам щодо оформлення та погашення кредитів, інформації з бухгалтерської програми 1С Підприємство, оборотно-сальдовим відомостям, а також фінансовим і конфіденційним документам ФОП Дутка Є. В., які були передані ФОП Глусю І. І. для ведення бухгалтерського обліку та виконання відповідних замовлень.

25. Суд не врахував банківські виписки, з яких вбачається, що у 2019 році було сплачено 60'000,00 грн, у 2021 році сплачено 49'870,00 грн і повернуто 10'870,00 грн, у 2022 році сплачено 152'843,00 грн, у 2023 році сплачено 175'689,00 грн і повернуто 11'379,00 гривень. Отже, спірні платежі не були випадковими, оскільки ФОП Дутко Є. В. упродовж 2019-2023 років 32 рази перераховував кошти ФОП Глусю І.І. із посиланням на договір. Вартість послуг визначалася усно: 6'500 грн на місяць у 2019-2020 роках, 7'000 грн у 2021 році, 8'000 грн у 2022 році та 8'500 грн у 2023 році, що загалом становить 438'000,00 грн.

26. Помилковим є висновок суду щодо відсутності підписаних актів, оскільки ФОП Глусь І. І. надавав такі акти, а ФОП Дутко Є. В. їх не повертав підписаними, не заявляв заперечень щодо якості чи факту надання послуг, продовжував користуватися послугами та оплачувати їх. Поведінка ФОП Дутко Є. В., який після тривалого користування послугами та їх оплати звернувся з вимогою про повернення коштів як безпідставно отриманих, є суперечливою, недобросовісною та такою, що суперечить принципам чесної ділової практики.

Відзив

27. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність отримання ФОП Глусь І. І. коштів у сумі 438'402,00 гривень.

28. Між сторонами не укладалося жодного договору про надання бухгалтерських послуг ні в усній, ні в письмовій формі, а ФОП Глусь І. І. не довів фактичного надання таких послуг. Подані ним акти, рахунки, оборотно-сальдові відомості, реєстри бухгалтерських операцій, кредитні документи та інші матеріали не підтверджують наявності договірних відносин чи реального надання послуг саме ФОП Дутком Є. В. Бухгалтерські послуги ФОП Дуткові Є. В. в різний період часу надавались різними особами.

29. Спірні кошти перераховувалися ФОП Глусю І. І. не як оплата бухгалтерських послуг, а в межах фінансових операцій, пов`язаних з діяльністю ТОВ "Моекотаксі". Такі операції використовувалися для перерозподілу коштів між пов`язаними особами та повернення поворотної фінансової допомоги товариству з метою збереження права на застосування спрощеної системи оподаткування. ФОП Глусь І. І. був обізнаний із зазначеними операціями та пов`язаний із засновниками товариства.

30. Документи, на які посилається ФОП Глусь І. І., могли бути отримані ним через доступ до службового комп`ютера ТОВ "Моекотаксі", де раніше працював ФОП Дутко Є. В., а тому сам факт наявності у нього таких документів не підтверджує надання бухгалтерських послуг.

31. Банківські виписки не підтверджують існування постійних бухгалтерських послуг, оскільки платежі здійснювалися лише окремими переказами у 2019, 2021, 2022 та 2023 роках, при цьому у 2020 році будь які оплати взагалі були відсутні, що не відповідає характеру систематичного бухгалтерського обслуговування.

32. Щодо доводів про повернення 21'779,00 грн, то частина коштів сплачувалась ФОП Глусем І. І. за іншими правовідносинами та не була поверненням спірної суми 438'402,00 гривень. Крім того, сам ФОП Глусь І. І. у зустрічному позові просив стягнути саме 438'402,00 грн без урахування зазначених сум як повернутих коштів, що спростовує доводи про необхідність зменшення суми стягнення.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

33. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

34. Рішення від 23.02.2026 Господарського суду Закарпатської області у цій справі оскаржується ФОП Глусем І. І. в повному обсязі.

35. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю між сторонами розбіжностей щодо правових підстав перерахування ФОП Дутком Є. В. на користь ФОП Глуся І. І. грошових коштів у сумі 438'402,00 грн та факту надання ФОП Глусем І. І. бухгалтерських послуг.

36. З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави первісного і зустрічного позовів, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, суду апеляційної інстанції необхідно перевірити правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності чи відсутності правових підстав для перерахування ФОП Дутком Є. В. на користь ФОП Глуся І. І. грошових коштів, а також факту надання ФОП Глусем І. І. бухгалтерських послуг на заявлену суму.

Чи існувала правова підстава для перерахування спірної суми коштів?

37. Підставою первісного позову є твердження ФОП Дутка Є. В. про відсутність між сторонами будь-яких договірних відносин та безпідставне отримання ФОП Глусем І. І. грошових коштів у сумі 438'402,00 гривень. На підтвердження факту перерахування коштів Позивач посилається на банківські виписки:

37.1. За період 01.01.2019-31.12.2019 про сплату 60'000,00 грн (том 1, а. с. 21). У призначенні платежів зазначено: "оплата за послуги зг. договору від 19.01.2019 року без ПДВ".

37.2. За період 01.01.2021-31.12.2021 про сплату 49'870,00 грн (том 1, а. с. 22). У призначенні платежів зазначено: "оплата за послуги зг. договору без ПДВ".

37.3. За період з 01.01.2022 по 31.12.2022 про сплату 152'843,00 грн (а. с. 23). У призначенні платежів зазначено: "оплата за послуги зг. договору без ПДВ".

37.4. За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на сплату 175'689,00 грн (том 1, а. с. 24) У призначенні платежів зазначено: "оплата за товар зг. договору без ПДВ".

38. Водночас ФОП Глусь І. І. наполягає на тому, що між сторонами упродовж тривалого часу існували фактичні договірні відносини щодо надання бухгалтерських послуг, а спірні кошти перераховувались ФОП Дутком Є. В. саме як оплата таких послуг.

39. На підтвердження наведених доводів ФОП Глусь І. І. долучив до матеріалів справи рахунки-фактури та акти надання послуг на загальну суму 438'000,00 грн, в яких зазначено найменування робіт, послуг: надання послуг ФОП Дуткові Є. В. по бухгалтерському обліку та консультацій з питань комерційної діяльності. Зокрема:

39.1. Рахунок-фактуру № 1/2019 від 31.03.2019 та акт надання послуг № 1/2019 від 31.03.2019, згідно договору за 1 квартал 2019 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 7).

39.2. Рахунок-фактуру № 2/2019 від 30.06.2019 та акт надання послуг № 2/2019 від 30.06.2019 згідно Договору за 2 квартал 2019 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 8).

39.3. Рахунок-фактуру № 3/2019 від 30.09.2019 та акт надання послуг № 3/2019 від 30.09.2019 згідно Договору за 3 квартал 2019 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 9).

39.4. Рахунок-фактуру № 4/2019 від 31.12.2019 та акт надання послуг № 4/2019 від 31.12.2019 згідно Договору за 4 квартал 2019 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 10).

39.5. Рахунок-фактуру № 1/2020 від 31.03.2020 та акт надання послуг № 1/2020 від 31.03.2020 згідно Договору за 1 квартал 2020 року на суму 19500,00 грн (том 2, а. с. 11).

39.6. Рахунок-фактуру № 2/2020 від 30.06.2020 та акт надання послуг № 2/2020 від 30.06.2020 згідно Договору за 2 квартал 2020 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 12).

39.7. Рахунок-фактуру № 3/2020 від 30.09.2020 та акт надання послуг № 3/2020 від 30.09.2020 згідно Договору за 3 квартал 2020 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 13).

39.8. Рахунок-фактуру № 4/2020 від 31.12.2020 та акт надання послуг № 4/2020 від 31.12.2020 згідно Договору за 4 квартал 2020 року на суму 19'500,00 грн (том 2, а. с. 14).

39.9. Рахунок-фактуру № 1/2021 від 31.03.2021 та акт надання послуг № 1/2021 від 31.03.2021 згідно Договору за 1 квартал 2021 року на суму 21'000,00 грн (том 2, а. с. 15).

39.10. Рахунок-фактуру № 2/2021 від 30.06.2021 та акт надання послуг № 2/2021 від 30.06.2021 згідно Договору за 2 квартал 2021 року на суму 21'000,00 грн (том 2 а. с.16).

39.11. Рахунок-фактуру № 3/2021 від 30.09.2021 та акт надання послуг № 3/2021 від 30.09.2021 згідно Договору за 3 квартал 2021 року на суму 21'000,00 грн (том 2, а. с. 17).

39.12. Рахунок-фактуру № 4/2021 від 31.12.2021 та акт надання послуг № 4/2021 від 31.12.2021 згідно Договору за 4 квартал 2021 року на суму 21'000,00 грн (том 2, а. с. 18).

39.13. Рахунок-фактуру № 1/2022 від 31.03.2022 та акт надання послуг № 1/2022 від 31.03.2022 згідно Договору за 1 квартал 2022 року на суму 24'000,00 грн (том 2, а. с. 19).

39.14. Рахунок-фактуру № 2/2022 від 30.06.2022 та акт надання послуг № 2/2022 від 30.06.2022 згідно Договору за 2 квартал 2022 року на суму 24'000,00 грн (том 2, а. с. 20).

39.15. Рахунок-фактуру № 3/2022 від 30.09.2022 та акт надання послуг № 3/2022 від 30.09.2022 згідно Договору за 3 квартал 2022 року на суму 24'000,00 грн (том 2 а. с. 21).

39.16. Рахунок-фактуру № 4/2022 від 31.12.2022 та акт надання послуг № 4/2022 від 31.12.2022 згідно Договору за 4 квартал 2022 року на суму 24'000,00 грн (том 2, а. с. 22).

39.17. Рахунок-фактуру № 1/2023 від 31.03.2023 та акт надання послуг № 1/2023 від 31.03.2023 згідно Договору за 1 квартал 2023 року на суму 25'500,00 грн (том 2, а. с. 23).

39.18. Рахунок-фактуру № 2/2023 від 30.06.2023 та акт надання послуг № 2/2023 від 30.06.2023 згідно Договору за 2 квартал 2023 року на суму 25'500,00 грн (том 2, а. с. 24).

39.19. Рахунок-фактуру № 3/2023 від 30.09.2023 та акт надання послуг № 3/2023 від 30.09.2023 згідно Договору за 3 квартал 2023 року на суму 25'500,00 грн (том 2, а. с. 25).

39.20. Рахунок-фактуру № 4/2023 від 31.12.2023 та акт надання послуг № 4/2023 від 31.12.2023 згідно Договору за 4 квартал 2023 року на суму 25'500,00 грн (том 2, а. с. 26).

40. Вказані рахунки-фактури та акти надання послуг підписані лише ФОП Глусем І. І. та скріплені відтисками його печатки. Акти надання послуг за період 2019-2023 років, складені ФОП Глусем І. І., були скеровані ФОП Дутку Є. В. цінним листом з описом вкладення 10.04.2025 ( номер поштового відправлення 8800401975425) (том 2, а. с. 62-63).

41. ФОП Глусь І. І. повідомив, що він ще раніше надсилав акти та рахунки, проте докаази на підтвердження цієї обставини не збереглися.

42. ФОП Дутко Є. В. направив ФОП Глусю І. І. лист від 15.04.2025 (том 3, а. с. 43-45), у якому зазначив, що події, відображені в актах надання послуг за 2019-2023 роки, мали місце понад шість років тому, у зв`язку з чим він не пам`ятає відповідних обставин, та просив надати належним чином оформлені і підписані сторонами акти надання послуг за вказаний період.

43. На підтвердження доводів про здійснення бухгалтерського та фінансового супроводу діяльності ФОП Дутка Є. В. ФОП Глусь І. І. долучив до матеріалів справи документи, пов`язані з кредитними зобов`язаннями Позивача, зокрема:

43.1. Паспорт споживчого кредиту АТ "Альфа-Банк" на ім`я Дутка Є. В. (том 2, а. с. 27).

43.2. Оферту та акцепт щодо укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500724465 від 14.10.2022 (том 2, зворот а. с. 27-29).

43.3. Кредитні договори № 8788.07.00.2486 від 15.01.2019 та № 8814.07.00.2486 від 07.02.2019, укладені з АТ "Кредобанк" (том 2, а. с. 40-48).

43.4. Квитанції та відомості про здійснення платежів за кредитними договорами, зазначеними у пункті 43.3 цієї постанови (том 2, а. с. 32-39).

44. Серед долучених документів наявні, зокрема, квитанція № ПН947 від 07.06.2019 (том 2, зворот а. с. 32), квитанція без номера та дати складання, а також квитанція № ПН400 від 07.10.2019 (а. с. 33), у яких платником зазначений Глусь Ігор Іванович, а призначенням платежу – погашення кредиту Дутка Є. В. згідно з договором № 8814.07.00.2486 від 07.02.2019.

45. Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" листом від 04.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250814/6622 (том 3, а. с. 105) повідомило, що Глусь Ігор Іванович був довіреною особою без права фінансового підпису у ФОП Дутка Є. В. у період 06.11.2018-05.03.2024.

46. Приватне підприємство "Облік УЖ" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Юдс Консалтинг" повідомили адвоката Смик Д. П. (представник ФОП Глуся І. І.) про орієнтовну вартість бухгалтерських послуг із супроводження ФОП на спрощеній системі оподаткування за 2019-2023 роки (том 2. а. с. 49-50).

47. До матеріалів справи ФОП Глусем І. І. також долучені:

47.1. Оборотно-сальдова відомість за січень 2020 року – грудень 2024 року по ФОП Дуткові Є. В. (том 2. а. с.51-57).

47.2. Реєстр усіх бухгалтерських операцій які були зроблені в програмі 1С по ФОП Дуткові Є. В. за період 19.08.2020-31.03.2024 (том 2, а. с. 59-61; том 2, а. с. 83 250; том 3, а. с. 1-30).

47.3. Податкові декларації платника єдиного податку ФОП Дутка Є. В. за 2018, 2019, 2020, 2022 та 2023 роки, а також додатки до податкових декларацій за 2022 та 2023 роки (том 2, а. с. 64-74).

Щодо наявності договірних відносин

48. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

49. Будучи підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України), договір одночасно визначає й зміст конкретних прав та обов`язків учасників договірного зобов`язання, що дає підстави розглядати його як цивільні правовідносини (зобов`язання).

50. Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

51. Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

52. Укладення договору – це процес погодження сторонами всіх його умов, що є істотними для його реалізації. Він передбачає і надання своєї пропозиції, і прийняття пропозиції іншої сторони (якщо це не договір приєднання). Договір, як правило, складається у формі єдиного документа. За загальним правилом при укладенні договору в обов`язковому порядку має бути наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) – прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів (пункти 5.12 та 5.13 Постанови Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/6103/23).

53. Згідно з частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

54. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України).

55. Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

56. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

57. Отже, відсутність підписаного сторонами письмового договору сама по собі не виключає існування між ними договірних відносин, якщо такі відносини підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

58. Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність між сторонами договірних відносин. Хоча суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на відсутність підписаного сторонами договору та недоліки окремих доказів, поданих ФОП Глусем І. І., однак оцінка наданих сторонами доказів була здійснена без урахування їх взаємного зв`язку та подальшої поведінки сторін.

59. По-перше, поза належною оцінкою місцевого господарського суду залишилися обставини здійснення ФОП Дутком Є. В. на користь ФОП Глуся І. І. платежів упродовж 2019-2023 років із призначеннями "оплата за послуги згідно договору від 19.01.2019 року без ПДВ", "оплата за послуги згідно договору без ПДВ", а у 2023 році – "оплата за товар згідно договору без ПДВ". Незважаючи на відмінність окремих формулювань, усі зазначені призначення містять посилання на договір як підставу здійснення відповідних платежів.

60. Крім того, призначення платежу зазначається платником в односторонньому порядку та не може розглядатися як самостійний і безумовний доказ змісту правовідносин між сторонами. Нерегулярність здійснення платежів та різний розмір окремих оплат самі по собі не спростовують існування договірних відносин між сторонами.

61. Колегія суддів враховує, що таких платежів було 32 і вони здійснювалися протягом кількох років та загалом становили 438'402,00 гривень. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що під час здійснення цих платежів або протягом тривалого часу після їх проведення ФОП Дутко Є. В. ставив під сумнів існування договірних відносин між сторонами, заявляв про помилковість зазначених у платіжних документах призначень чи вимагав повернення коштів як безпідставно отриманих. Такі обставини не узгоджуються з подальшою позицією про відсутність між сторонами будь-яких домовленостей.

62. Подібні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 17.04.2024 у справі № 127/12240/22, де зазначив:

"… безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

У справі, яка переглядається, позивач сплатив відповідачу кошти, знаючи, що між ним та відповідачем відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) з повернення коштів, позивач добровільно сплачував кошти, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач перераховував відповідачу кошти тривалий час, а саме пів року, регулярно, різними сумами, всього було перераховано 37 платежів. У призначеннях платежу позивач зазначав, що призначенням платежу є поповнення карткового рахунку відповідача. Так як позивач не був зобов`язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин із відповідачем щодо створення спільного бізнесу, а також будь-яких інших зобов`язань, проте він здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною".

63. Доводи ФОП Дутка Є. В. про те, що відсутність платежів у 2020 році виключає надання бухгалтерських послуг (див. пункт 31 цієї постанови), колегія суддів відхиляє. Відсутність оплат у певному періоді може свідчити лише про відсутність розрахунків у цей час або наявність заборгованості чи відстрочення сплати платежу, проте не спростовує факту існування між сторонами відповідних правовідносин.

64. По-друге, місцевий господарський суд не надав належної оцінки тому, що після отримання від ФОП Дутка Є. В. коштів ФОП Глусь І. І. здійснював їх часткове повернення. Так, у 2021 році було повернуто 10'400,00 грн, а у 2023 – 11'379,00 гривень.

65. Хоча призначення зазначених платежів не свідчать безпосередньо про їх зв`язок із предметом спору, сам факт здійснення сторонами взаємних переказів є додатковою обставиною, яка свідчить про існування між ними майнових взаємовідносин.

66. По-третє, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду щодо відсутності доказового значення податкових декларацій, оборотно-сальдових відомостей, реєстрів бухгалтерських операцій, кредитних документів та інших матеріалів, долучених ФОП Глусем І. І. (див. пункти 43 та 47 цієї постанови).

67. Відхиляючи зазначені докази, суд першої інстанції фактично виходив із того, що вони могли бути отримані ФОП Глусем І. І. через доступ до службового комп`ютера ТОВ "Моекотаксі", який нібито містив відповідну інформацію. Водночас такий висновок ґрунтується винятково на поясненнях ФОП Дутка Є. В.

68. Сам по собі можливий доступ до відповідної інформації не свідчить про те, що такі документи дійсно були отримані саме таким способом. Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що Глусь І. І. отримав саме таким способом, матеріали справи не містять.

69. Та обставина, що кредитні договори укладалися Дутком Є. В. як фізичною особою, а не як фізичною особою – підприємцем, сама по собі не виключає можливості врахування відповідних документів як доказів характеру взаємовідносин сторін.

70. Більше того, отримавши акти надання послуг за 2019-2023 роки, ФОП Дутко Є. В. не заявив про їх фальсифікацію, підроблення, виготовлення сторонніми особами чи невідповідність фактичним обставинам справи. Натомість у листі від 15.04.2025 він послався на неможливість пригадати події відповідного періоду та просив надати належним чином оформлені і підписані сторонами документи (див. пункт 42 цієї постанови). Така поведінка не узгоджується з подальшими твердженнями про повну відсутність будь-яких правовідносин між сторонами та не є типовою для особи, яка вважає відповідні документи такими, що не мають до неї жодного стосунку.

71. Аналогічно, недоведеними залишилися і твердження про те, що бухгалтерські послуги ФОП Дутку Є. В. у спірний період надавалися іншими особами (див. пункт 28 цієї постанови). Позивач не зазначив, які саме особи надавали відповідні послуги, у який період вони надавалися та якими доказами це підтверджується.

72. Колегія суддів звертає увагу на суперечливість позиції Позивача щодо необхідності бухгалтерського супроводу його діяльності. З одного боку, Позивач стверджує, що бухгалтерські послуги йому надавали інші особи, а з іншого – фактично заперечує необхідність отримання таких послуг взагалі, посилаючись на перебування на спрощеній системі оподаткування.

73. За таких обставин суд першої інстанції фактично визнав встановленими обставини, які не підтверджені належними доказами.

74. Оцінюючи ці докази у їх сукупності, колегія суддів, крім наведеного вище, також враховує лист АТ КБ "ПриватБанк" від 04.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250814/6622, відповідно до якого Глусь І. І. у період 06.11.2018-05.03.2024 був довіреною особою ФОП Дутка Є. В. без права фінансового підпису (див. пункт 45 цієї постанови). Надання таких повноважень свідчить, що ФОП Дутко Є. В. залучав Глуся І. І. до вирішення питань, пов`язаних із банківським обслуговуванням та фінансовою діяльністю, а отже останній був обізнаний щонайменше з окремими аспектами діяльності ФОП Дутка Є. В.

75. Крім того, матеріали справи містять квитанції, відповідно до яких окремі платежі за кредитними зобов`язаннями Дутка Є. В. здійснювалися безпосередньо Глусем І. І. (див. пункти 43.4 та 44 цієї постанови). Такі дії не є характерними для сторонньої особи, яка не бере участі у веденні справ чи вирішенні фінансових питань іншої особи. Навпаки, вони підтверджують фактичне залучення Глуся І. І. до виконання окремих фінансових операцій в інтересах Дутка Є. В.

76. За таких обставин наведені докази в сукупності спростовують висновок місцевого господарського суду про відсутність будь-якого зв`язку ФОП Глуся І. І. з фінансовою (господарською) діяльністю ФОП Дутка Є. В. та підлягають врахуванню при вирішенні питання щодо характеру правовідносин між сторонами. Відповідно колегія суддів відхиляє доводи Позивача, зазначені у пунктах 28 та 30 цієї постанови.

77. Верховний Суд неодноразово звертався до стандарту доказування "баланс імовірностей" та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).

78. У постанові від 11.01.2023 у справі № 924/1234/21 Верховний Суд зазначив, що суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (пункт 64).

79. Враховуючи наведене, а також оцінюючи подані сторонами докази у їх сукупності, з урахуванням стандарту доказування "баланс імовірностей", колегія суддів дійшла висновку, що докази на підтвердження існування між сторонами договірних відносин є більш вірогідними та переконливими, ніж докази на підтвердження доводів ФОП Дутка Є. В. про відсутність договірних правовідносин між сторонами.

Щодо повернення сплачених коштів

80. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

81. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20, від 12.07.2023 у справі № 904/393/22, від 20.11.2024 у справі № 904/37/24).

82. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 28.02.2024 у справі № 922/3289/21 та від 29.01.2025 у справі № 910/715/24).

83. Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, ст. 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21).

84. Оскільки під час апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про існування між сторонами договірних відносин, спірні кошти не можуть вважатися такими, що набуті ФОП Глусем І. І. без достатньої правової підстави. Відтак правові підстави для задоволення первісного позову про стягнення з ФОП Глуся І. І. 438'402,00 грн відсутні.

Щодо стягнення заборгованості за зустрічним позовом

85. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив із того, що між сторонами відсутні договірні відносини, а обраний Позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту не є ефективним, оскільки останній просить стягнути 438'402,00 грн, які були отримані ним від ФОП Дутка Є. В.

86. Колегія суддів не погоджується з наведеними мотивами, проте вважає, що вони не вплинули на правильність результату вирішення спору в цій частині.

87. Оскільки під час апеляційного перегляду встановлено наявність між сторонами договірних правовідносин, вимога про стягнення заборгованості за надані послуги є належним та ефективним способом захисту права особи, яка вважає, що таке грошове зобов`язання не було виконане.

88. Як убачається з матеріалів справи, ФОП Глусь І. І. обґрунтовує свої вимоги рахунками-фактурами та актами надання послуг за 2019-2023 роки на загальну суму 438'000,00 грн (див. пункт 39 цієї постанови).

89. Водночас банківськими виписками підтверджується, що протягом 2019-2023 років ФОП Дутко Є. В. перерахував на користь ФОП Глуся І. І. грошові кошти на загальну суму 438'402,00 грн (див. пункт 37 цієї постанови).

90. Таким чином, ФОП Глусь І. І. у зустрічному позові вимагає стягнення суми коштів, які він уже отримав у межах договірного зобов`язання з надання послуг.

91. Матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами існували інші неоплачені домовленості, що вартість фактично наданих послуг перевищувала суми, зазначені у поданих документах, або що після здійснення вказаних платежів у ФОП Дутка Є. В. залишилася непогашена заборгованість.

92. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ФОП Глусь І. І. не довів належними та допустимими доказами наявності у ФОП Дутка Є. В. непогашеної заборгованості за надані послуги. Відтак підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову є недоведеність заявлених вимог, а не відсутність між сторонами договірних правовідносин чи неефективність обраного способу захисту.

IV. ВИСНОВКИ

93. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

94. Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

95. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі № 907/215/25 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.

96. Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ФОП Глуся І. І., однак з інших мотивів. У зв`язку з цим рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі № 907/215/25 в частині вирішення зустрічного позову підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Резолютивна частина рішення в частині зустрічного позову колегія суддів залишає без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

97. З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги та наслідки апеляційного перегляду справи, сплачений Апелянтом судовий збір у розмірі 12'625,97 грн підлягає перерозподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 276, 277, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця Глуся Ігоря Івановича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі № 907/215/25 в частині задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у його задоволенні.

3. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі № 907/215/25 щодо відмови у задоволенні зустрічного позову змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.02.2026 у справі № 907/215/25 щодо зустрічного позову залишити без змін.

4. Стягнути з фізичної особи – підприємця Дутка Євгенія Володимировича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи – підприємця Глуся Ігоря Івановича (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 6'312,99 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Місцевому суду видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіПрядко О. В.

Манюк П. Т.