Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №711/3283/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3283/26

Номер провадження2/711/2236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Казидуб О.Г

за участю:

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката: Ульянов С.М.

представника відповідача-адвоката: Нестеренко О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ульянов Сергій Миколайович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що 11 січня 2026 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено замовлення покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11 січня 2026 року шафу. Відповідно до замовлення було прийнято від ОСОБА_1 11 січня 2026 року попередню оплату в сумі 10000 грн. 00 коп. Термін виконання становив 35 робочих днів.

Вказує, що термін виконання сплив 27 лютого 2026 року. Відповідач не здійснила поставку товару та 03 березня 2026 року повідомила позивача про дату поставки на кінець березня (25-28 числа) і, оскільки, позивач не могла більше чекати, а тому, вимушена замовити шафу в іншій організації.

03 березня 2026 року ТОВ «Андемарк ЛТД» була доставлена та встановлена шафа-купе.

При укладенні договору купівлі шафи позивач розраховувала, що відповідач здійснює установку шафи до кінця лютого 2026 року, але остання прострочила строк виконання зобов`язання, а тому, позивач вимушена була відмовитися від замовлення та замовити шафу в іншому місті.

Просить суд розірвати договір купівлі-продажу товару, укладений 11 січня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (замовлення покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11 січня 2026 року). Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 попередню оплату в сумі 10000 грн. 00 коп. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 12000 грн. 00 коп.

06 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

22 квітня 2026 року через канцелярію суду адвокат Нестеренко Олег Федорович, який діє в інтересах відповідача, надав Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_2 визнає, що 11 січня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір від 11 січня 2026 року на виготовлення, купівлю-продаж меблів (шафи-купе «Стандарт»), який оформлений у письмовій формі замовленням покупця ОСОБА_1 від 11 січня 2026 року № 2304 (КФ 11/01), в якому погоджені усі істотні умови Договору, передусім строк виготовлення 35 робочих днів, асортимент товару (меблів), кількість, якість та умови передачі товару ОСОБА_1 . Термін виконання договору від 11 січня 2026 року сплив 27 лютого 2026 року.

Вказує, що ОСОБА_2 не погоджується з правовою оцінкою обставин, надану позивачем. Враховуючи форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), прострочку 4 робочих дні, продавець ОСОБА_2 належним чином виконала умови згаданого Договору щодо меблів.

Також, вказує, що ОСОБА_1 не доказала спричинення їй моральної шкоди ОСОБА_2 через хамське відношення, неповернення попередньої оплати, внаслідок чого перша обурювалася, стало роздратованою, втратила душевну рівновагу і впевненість в майбутньому, що погіршилися відносини з оточуючими. Не доказано і не наведено точного розрахунку моральної шкоди і міркувань щодо її розміру.

Просить суд відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити. Зазначила, що були порушені її права. На її думку, останній робочий день ФОП ОСОБА_2 був 15 лютого, а з 15 лютого 2026 року по 03 березня 2026 року пройшло 16 повних календарних днів. Декілька разів в судовому засіданні змінювала свої пояснення, які різняться з позовними вимогами щодо терміну виготовлення шафи та кількості прострочених днів.

Адвокат Ульянов Сергій Миколайович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Адвокат Нестеренко Олег Федорович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у Відзиві.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, прослухавши диск з аудіо-записом, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що, 11 січня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу (Замовлення Покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11.01.2026 року).

Як зазначили сторони в судовому засіданні, даний Договір був укладений на виготовлення шафи-купе зі складовими: ш-к «Стандарт» 2400*2400*600 ДСП дуб білений, профіль алюміній; фасад ДСП дуб білений, профіль алюміній; фасад «Дзеркало срібло» профіль алюміній; штанга; ящики 600*600 мм (2 шт).

Відповідно до Замовлення Покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11 січня 2016 року, вартість шафи зі знижкою – 20629 грн. 00 коп. Попередня оплата – 10000 грн. 00 коп., яку сплачено 11 січня 2026 року, доплата – 10629 грн. 00 коп.

У вищезазначеному замовленні вказано термін виконання – 35 робочих дня.

Як вказує позивач, 27 лютого 2026 року термін виконання замовлення сплив, проте, відповідач не здійснила поставку товару.

03 березня 2026 року ОСОБА_1 направила в ТОВ «Меблевий простір», де було зроблено замовлення, Лист-претензію, яким вимагає повернути кошти, сплачені нею в рахунок авансового платежу в сумі 10000 грн. 00 коп.

Як вказує позивач, ФОП ОСОБА_2 03 березня 2026 року повідомила їй про дату поставки на кінець березня (25-28 числа).

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що замовлення шафи ФОП ОСОБА_2 було виготовлено із затримкою в 5 робочих днів. Про готовність замовлення позивачку було повідомлено за допомогою додатку «Вайбер». А саме, 06 березня 2026 року в 14 год. 24 хв. ФОП ОСОБА_2 за допомогою додатку «Вайбер» на номер телефону ОСОБА_1 було направлено «СМС-повідомлення», в якому повідомлялося про готовність шафи. Дане «СМС-повідомлення» було отримано позивачкою 07 березня 2026 року о 15 год. 24 хв.

Відповідно до товарного чеку №107, 03 березня 2026 року позивач замовила та здійснила оплату шафи в іншому підприємстві – ТОВ «Андемарк ЛТД».

13 березня 2026 року ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 направила Претензію, якою просить повернути сплачений завдаток в подвійному розмірі та компенсувати витрати правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 659 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно із приписами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

В судовому засіданні встановлено, що вимоги чинного законодавства та умови Договору купівлі-продажу (Замовлення Покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11.01.2026 року) не були виконані ФОП ОСОБА_2 , незважаючи на здійснення ОСОБА_1 часткової оплати товару.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 після отримання попередньої оплати товару не виконала свого договірного обов`язку щодо передання товару, не надала доказів його відправлення або повернення коштів, суд вважає таке порушення істотним у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів, сплачених за товар, є такими, що підлягають задоволенню.

Сторона відповідача у своєму Відзиві вказує, що від 24 лютого 2022 року і дотепер в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений ЗУ від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

А тому, на їхню думку, протягом діє воєнного стану в Україні, для усіх без винятку юридичних і фізичних осіб настали форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими є надзвичайні та невідворотні події, що об`єктивно унеможливлюють виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд наголошує, що існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов`язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 908/1620/22.

Суд наголошує, що позивачем ОСОБА_1 не заявлено вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення повернення коштів.

Щодо позовної вимоги позивача щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 12000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що протиправні дії відповідача спричинили їй моральну шкоду, яка полягала у її обуренні, роздратованості, втрати душевної рівноваги та впевненості в майбутньому, погіршення відносин з оточуючими.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд погоджується, що внаслідок неправомірних дій ФОП ОСОБА_2 призвело до душевних страждань ОСОБА_1 , вимушених змін у її житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

З урахування обставин справи, виходячи із тривалості правопорушення та глибини душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 12000 грн. 00 коп. є неспівмірним із розміром заявленої матеріальної шкоди, та вважає, що розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у грошовому виразі необхідно визначити у 2000 грн. 00 коп., які слід стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 4, 77-78, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів – задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу товару, укладений 11 січня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (замовлення Покупця № 2304 (КФ 11/01) від 11.01.2026 року).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 попередню оплату в розмірі 10000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Решті відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 30 червня 2026 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб