Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №695/1491/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1491/26

Номер рядка у звіті 197

02 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250370000363 від 21.03.2026, за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Скориківка Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина Україна, освіта середня, одруженого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у невстановлені слідством час та місці, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу незаконно, у невстановлений слідством спосіб придбав чотириста тридцять дев`ять патронів, які відповідно до висновку експерта СЕ-19/124-26/3561-БЛ від 26.03.2026 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї; 5,45 мм малоімпульсивними патронами зразка 1974 року, які споряджені кулями зі стальним осердям (7Н6, 7Н6М), сто вісімдесят патронів промислового виробництва м. Луганськ (Україна), тридцять патронів промислового виробництва м. Фрунзе (Бишкек) (Киргизстан), дев`яносто один промислового виробництва м. Барнаул росія та сто тридцять вісім патронів промислового виробництва м. Ульяновск (росія), а також два патрона, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-26/3784-БЛ від 30.03.2026 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, які є 5,45-мм малоімпульсивними патронами зразка 1974 року, споряджені кулями з стальним осердям (7Н6, 7Н6М), промислового виробництва м. Луганськ (Україна),та в подальшому, незаконно, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений слідством час, переніс до місця свого проживання, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу зберігав до моменту їх виявлення та вилучення працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області 20.03.2026 у період часу з 07 години 30 хвилини до 11 години 25 хвилин.

Отже, ОСОБА_4 придбав, зберігав та носив бойові припаси без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши відповідні обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що влітку минулого року на риболовлі побачив купу патронів, які лежали на узбережжі, і вирішив їх взяти із собою додому. До моменту вилучення правоохоронними органами обвинувачений зберігав патрони вдома. У скоєному щиро кається.

Оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, якому роз`яснено, що при відмові дослідження всіх доказів щодо фактичних обставин справи він буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку, на що обвинувачений ОСОБА_4 погодився та ствердив свою позицію щодо визнання вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя», згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого та правильну кваліфікацію його дій органами досудового розслідування, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

За змістом ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 зазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який одружений, дуже добре характеризується за місцем проживання, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Згідно досудової доповіді відносно ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 є середнім, ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) є середнім. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також його ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості його наслідків, враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк – 1 рік.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи.

З урахуванням висновків Золотоніського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області на обвинуваченого слід покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз № СЕ-19/124-26/3561-БЛвід 26.03.2026 та № СЕ-19/124-26/3784-БЛвід 30.03.2026 загальною вартістю витрат на залучення експертів 5 348 грн 40 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, 373, 374, 392, 395, 532 КПК України, ст. 65-67, 75-77 КК України,суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Початок іспитового строку рахувати з 02.07.2026.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 5348 грн 40 коп.

Речові докази по справі: 439 патронів калібру 5,45 мм, які поміщено до сейф пакету QHY0118504, два патрони калібру 5,45 мм, 14 паперових упакувань, в яких знаходились патрони калібру 5,45 мм, які поміщено до паперового конверту, на поверхні якого зроблено відповідні написи, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за адресою вул. Січова 3, м. Золотоноша, - знищити.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1