Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №559/2186/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2186/26

Провадження № 1-кп/559/258/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні№12026181040000206 від 18.05.2026 між прокурором і обвинуваченим за ч.3 ст.382 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Дубно, Рівненської області, українцем, громадянином України, з середньою спеціальною освітою, який розлучений, має на утриманні дитину, не працює, а здійснює догляд за матір`ю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий,-

з участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 відповідно до постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01.10.2025 в справі №559/2643/25, провадження № 3/559/1470/2025 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Вказана постанова набрала законної сили 14.10.2025.

ОСОБА_3 , будучи судимим 02.12.2025 вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятисот) гривень, на шлях виправлення не став: в період коли судимість за попереднім вироком не знята та не погашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив новий умисний тяжкий злочин проти правосуддя.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України 18 травня 2026 року приблизно о 08 годині 28 хвилин по вул. Кривоноса, що знаходиться в м. Дубно, Рівненської області, керував автомобілем марки «CHEVROLET Tacuma», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, де був виявлений поліцейськими УПП в Рівненській області ДПП.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, вчинив це будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто винен у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.382 КК України.

02.07.2026 в приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області між прокурором Дубенської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю та в присутності захисниці ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12026181040000206 від 18.05.2026 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні та в подальшому подібного не вчиняти, розкаюється в скоєному. Сторони узгодили покарання за ч.3 ст.382 КК України в виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із керуванням транспортними засобами на строк 1 рік зі звільненням ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк в порядку ст.75, ст. 76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав вину, щиро розкаюється у вчиненому, більше керувати транспортним засобом не буде, – знайшов родича, який возить його та матір за потреби. Був військовослужбовцем, приймав участь у бойових діях, звільнений, бо доглядає за матір`ю, йому складно адаптуватися, але вже чітко усвідомив, що треба виконувати рішення суду і буде це робити, а інакше піде за грати. 13 років працював у колонії і знає, як це, просить дати шанс довести своє виправлення, обов`язки всі, які покладе суд, буде виконувати, рішення суду поважає. До психолога не звертався, живе з матір`ю, спілкується з дитиною, грає в волейбол, регулярно виступає на змаганнях і тренується, має підтримку своєї спортивної команди. Угоду уклав добровільно, наслідки її укладання та затвердження зрозумілі. Захисниця підтвердила добровільність укладення угоди, штраф за попереднім вироком сплачені, а також два донати на ЗСУ, що підтверджують квитанції і обвинувачений має складний досвід бойових дій, однак всі його документи зникли разом з людиною, яка їх оформлювала, він більше не керує т/з. Всі учасники просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п.1 ч.3 ст.314, ч.4 ст.469 КПК України суд має право затвердити угоду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законів України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.3 ст.382 КК України. Наявні правові підстави для затвердження угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання: є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, який судимий 02.12.2025 вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області за ч.1 ст. 382 КК України, штраф сплатив 19.12.2025. Скарг на його поведінку не надходило за місцем проживання і характеризується винятково позитивно, має досвід військвослужбовця, учасник волейбольних змагань, має міцні соціальні зв`язки, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обтяжуючі обставини відсутні, а наявні пом`якшуючі в виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення й благодійної допомоги ЗСУ.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовано. Судові витрати відсутні, долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.382 КК України, ст.100, 314, 370, 374, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

затвердити угоду про визнання винуватості від 02.07.2026, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , захисницею ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12026181040000206 від 18.05.2026.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, та призначити узгоджену міру покарання у виді позбавлення волі на строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шість) місяців з покладанням обов`язків за ст.76 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою

Речовий доказ: оптичний носій з відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників УПП в Рівненській області ДПП від 18.05.2026 – залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Повний текст вироку учасникам вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1