Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №375/1326/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1326/26

Провадження № 3/375/708/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-7 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-7 КУпАП ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 155651 від 30 травня 2026 року.

Відповідно до зазначеного протоколу – 30 травня 2026 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 сексуальне домагання вербального та невербального характеру, що виразилось у демонстрації статевих органів та пропозиції вступити до статевих зносин, дане діяння вчинено проти бажання особи.

В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу серії ВБА № 155651 від 30 травня 2026 року приєднано:

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 155651 від 30 травня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-7 КУпАП;

- копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30 травня 2026 року;

- заяву ОСОБА_2 від 30 травня 2026 року;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 30 травня 2026 року;

- рапорт поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Іллі Алєксєєнка від 30 травня 2026 року;

- відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск) де зафіксовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-7 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 30 травня 2026 року за частиною 1 статті 173-7 КУпАП, особу ОСОБА_1 встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України, статті 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.

Від підпису протоколу ОСОБА_1 категорично відмовився, про що міститься відмітка у протоколі.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистої участі, вимог про відкладення розгляду справи останній суду не пред`являв.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява №3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.

Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Заяв, пояснень, клопотань від нього до суду не надходило.

Спростувань до протоколу, заперечень по суті суду не представив.

Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-7 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Уважно дослідивши наявні матеріали, суд (суддя) дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) (частина 1 статті 9 КУпАП) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 173-7 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за сексуальне домагання, тобто умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» сексуальне домагання - дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 251 КУпАП).

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-7 КУпАП (сексуальне домагання) є умисел і вчинення дій проти бажання особи.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Судом (суддею) було відтворено відеозаписи, які містяться на компакт-дисках з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

З переглянутих відеозаписів, які містяться на компакт-дисках з нагрудних камер працівників патрульної поліції, вбачається, що 30 травня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв між останніми виник конфлікт, внаслідок чого ОСОБА_2 викликала працівників патрульної поліції, які згодом прибули на місце події. Під час розмови з працівниками патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у стані алкогольного сп`яніння, що можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом цих осіб. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відеофайлах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є не прийнятними. Зі слів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вибів вікно в будинку та під час застілля лапав її за груди.

Однак, навіть за умов доведеності факту торкання грудей ОСОБА_2 , не створює складу правопорушення пов`язаного із сексуальним домаганням, оскільки умови вчинення правопорушення під час спільного розпивання алкогольних напоїв не виключають можливість випадкового або за згодою ОСОБА_2 торкання частини тіла останньої ОСОБА_1 , який перебував за місцем проживання останньої.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідатиме засадам забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за статтею 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за статтею 247 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, керуючись 9, 23, 173-7, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-7 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина СМИК