Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №357/243/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 357/243/26

Провадження № 2-а/375/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Штифорук О.В.

при секретарі судового засідання Юрченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ст. 229 ч.4 КАС України,адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06 січня 2026 року відносно неї було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення 6АВ № 13619823, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ненадання переваги маршрутним транспортним засобам та порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів. Штраф - 340 грн. Фіксація здійснена в автоматичному режимі у м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 54.

З вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначила, що проїзд смугою громадського транспорту не відбувався, а транспортний засіб перебував у русі, що підтверджується відеоматеріалами, доданими до постанови. Факт зупинки або стоянки на смузі громадського транспорту відсутній. Маршрутний транспортний засіб, якому нібито не була надана перевага, на відеозаписі відсутній, що виключає саму можливість вчинення інкримінованого правопорушення. Таким чином, об?єктивна сторона правопорушення відсутня.

Можливий наїзд на смугу громадського транспорту міг бути спричинений відсутністю належної дорожньої розмітки у зв?язку з неприбраним снігом, що також видно на відеоматеріалах. За таких умов водій об?єктивно позбавлений можливості чітко ідентифікувати межі смуги руху. На момент фіксації події було відсутнє освітлення відповідної ділянки дороги у зв?язку з дією графіків відключення електроенергії, що додатково ускладнювало візуальне сприйняття дорожньої ситуації. За наявності іншого транспортного засобу ліворуч, в умовах відсутності освітлення та снігового покриття, з метою уникнення аварійної обстановки, нею була витримана безпечна дистанція між транспортними засобами, що відповідає вимогам Правил дорожного руху.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2026 року адміністративну справу було передано за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.05.2026 року представник Департаменту патрульної поліції - Коляда В.Г. подав відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що під час перевірки встановлено, що ділянка бульвару Олександрійського, де зафіксовано правопорушення, має три смуги руху в одному напрямку, одна з яких призначена для руху маршрутних транспортних засобів та відокремлена дорожньою розміткою 1.2. та дорожнім знаком 5.11.

Відповідно до пункту 34 ПДР широка суцільна лінія дорожньої розмітки 1.2 позначає край проїзної частини (крайова розмітка) автомобільних доріг та вулиць, межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів або велосипедної смуги. Лінію 1.2 дозволяється перетинати в разі вимушеної зупинки, якщо цією лінією позначено край проїзної частини, суміжний з узбіччям.

Згідно зі статтею 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка формально містить ознаки правопорушення, але вчинена у стані крайньої необхідності для усунення небезпеки, якщо така небезпека не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Позивач у позовній заяві зазначає, що виїзд на смугу для руху маршрутних транспортних засобів був здійснений з певних причин, а саме можливий наїзд на смугу громадського транспорту міг бути спричинений відсутністю належної дорожньої розмітки у зв`язку з неприбраним снігом, але в такому випадку Позивач мав керуватися дорожнім знаком 5.11 та бути уважним, слідкуючи за дорожньою обстановкою.

З метою перевірки доводів Позивача Департаментом патрульної поліції було направлено запит до Державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» щодо коректності фіксації події технічним засобом контролю за постановою від 06.01.2026 серії 6АВ № 13619823.

За результатами розгляду запиту підтверджено коректність фіксації відомостей про подію, зафіксовану приладом контролю.

Крім того, рішенням заступника начальника відділу опрацювання заяв та комунікації з громадянами Управління автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції встановлено, що постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а підстави для її скасування відсутні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у додатку "Дія" з`явилась постанова 6АВ № 13619823 від 06.01.2026 року за ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, що підтверджується скріншотом з додатку "Дія".

Згідно Постанови 06.01.2026 р. о 07 год. 27 хв., за адресою м. Біла Церква, бульв. Олександрійський 54, особа, яка керувала транспортним засобом CHEVROLET AVEO днз НОМЕР_1 , здійснила рух смугою для маршрутних транспортних засобів, що позначена дорожнім знаком 5.11, чим порушила пункт 17.1 Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення, відповідальну особу, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Відповідно до вказаної постанови останнього притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Так, згідно частини третьої статі 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена також частиною 2 статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).

Крім того, принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine», що означає «у вагомих сумнівах на користь людини». Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 по справі №240/4894/23.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається зі відеозапису долученого позивачем до матеріалів справи по правій смузі відсутні маршрутні транспортні засоби яким ОСОБА_1 могла ненадати перевагу. Крім того, авто перебуває у русі разом з іншими транспортними засобами по лівій смузі.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови від 06.01.2026 серії 6АВ № 13619823 про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає задоволенню, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності - закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову 6АВ № 13619823 від 06.01.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК