Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №372/6485/25 — Обухівський районний суд Київської області

Суд: Обухівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №372/6485/25

Суддя: Висоцька Г. В.

Справа № 372/6485/25

Провадження 2-511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О.В., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника третьої особи Іщенка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про стягнення заборгованості за виконані роботи,

В С Т А Н О В И В

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за виконані роботи у сумі 721 927,28 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги таким. ФОП ОСОБА_6 здійснює господарську діяльність у сфері продажу та монтажу систем опалення. На початку вересня 2025 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_2 , який повідомив, що є опікуном недієздатного ОСОБА_7 , який проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з наближенням холодної пори року виникла об`єктивна необхідність здійснити ремонт системи опалення в цьому будинку. 16.09.2025 між ФОП ОСОБА_6 , з одного боку, та опікунами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , які діяли в інтересах недієздатного ОСОБА_7 , з іншого боку, було укладено договір підряду № 16/9 на виконання робіт з монтажу системи опалення у зазначеному будинку. Відповідно до кошторису, який є додатком до договору, вартість робіт, включаючи вартість технологічного обладнання та витратних матеріалів, становить 721 927,28 грн, у тому числі ПДВ — 120 321,21 грн. Позивач зазначав, що виконав замовлені роботи, здійснив поставку технологічного обладнання та монтаж системи опалення. 17.10.2025 року позивач склав і надав замовнику акт № 5 приймання-передачі виконаних робіт. Опікуни ОСОБА_8 та ОСОБА_2 прийняли виконані роботи і підписали зазначений акт, тоді як опікун ОСОБА_9 його не підписав, не висловивши зауважень щодо обсягу чи якості робіт. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, вважаючи, що відмова опікуна ОСОБА_9 від підписання акта приймання-передачі робіт має розцінюватися як протиправна відмова замовника від прийняття та оплати робіт, виконаних за договором підряду.

25.11.2025 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято вказану позовну заяву, відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання.

23.12.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 подав заяву, в якій зазначив, що відповідач ОСОБА_2 вважає позовні вимоги обґрунтованими у зв`язку із чим визнає позовні вимоги.

23.12.2025 року відповідачка ОСОБА_8 подала заяву, в якій зазначила, що вважає позовні вимоги обґрунтованими, а обставини, викладені у позовній заяві, такими, що відповідають дійсності; заперечення проти позову відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

23.03.2026 року протокольною ухвалою суду представнику відповідача ОСОБА_9 – ОСОБА_3 поновлено строк для подачі відзиву.

23.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_9 — ОСОБА_3 подав відзив на позов, у якому заперечив проти позовних вимог, зазначивши таке. На його думку, позов заявлено з метою легалізації незаконного привласнення активів недієздатної особи. Позиція ОСОБА_9 ґрунтується на тому, що поданий позов має ознаки процесуальної маніпуляції та матеріально-правового зловживання. По-перше, позов заявлено до неналежних відповідачів — опікунів особисто — з порушенням інституту законного представництва. По-друге, позов ґрунтується на юридично дефектному первинному документі — акті надання послуг № 5, який, на думку відповідача, приховує факт непостачання або незаконного привласнення майна недієздатного ОСОБА_7 . Відмова ОСОБА_9 від підписання цього акта, як зазначає його представник, є не протиправним ухиленням, а виконанням обов`язку із захисту майнових прав підопічного. Водночас підписання цього документа іншими опікунами, на думку представника відповідача, свідчить про ознаки їхньої змови з підрядником з метою виведення коштів недієздатного ОСОБА_7 . Обов`язок з оплати належно виконаних робіт, якби такі дійсно були виконані та підтверджені належними документами, мав би покладатися виключно на майно недієздатного ОСОБА_7 . Пред`явлення вимоги про солідарне стягнення боргу за рахунок особистого майна опікуна ОСОБА_9 представник відповідача вважає безпідставним, а самого ОСОБА_9 — неналежним відповідачем у справі.

24.03.2026 року представник третьої особи — Органу опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області — подав до суду пояснення, в яких зазначив, що договір підряду передбачав виконання капітальних робіт у житловому будинку недієздатного ОСОБА_7 , видачу письмового зобов`язання на суму 721 927,28 грн та придбання цінного майна — обладнання. У зв`язку з цим опікуни повинні були звернутися до органу опіки та піклування для отримання попереднього дозволу до моменту підписання договору. З огляду на викладене Козинська селищна рада Обухівського району Київської області просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.03.2026 року представниця позивача ОСОБА_6 — ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_9 , у якій зазначила, що, на думку позивача, укладення договору підряду № 16/09 від 16.09.2025 року не підпадає під дію частини першої статті 71 ЦК України, оскільки цей правочин спрямований на поліпшення стану нерухомого майна підопічного, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який потребував заміни системи опалення перед початком опалювального сезону. Представниця позивача зазначила, що один з опікунів навмисно ухиляється від оплати поставленого обладнання та виконаних робіт, внаслідок чого позивачу завдано шкоди, оскільки обладнання за договором закуповувалося під потреби замовника. Договір підряду було підписано всіма опікунами ОСОБА_7 : ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , які діяли спільно в інтересах підопічного. Вартість обладнання та робіт з монтажу була погоджена всіма опікунами, зокрема ОСОБА_9 , шляхом підписання кошторису, який є додатком до договору та його невід`ємною частиною. ОСОБА_9 не надав вмотивованої відмови від підписання акта та не висловив зауважень до виконаних робіт. У зв`язку з непідписанням ним акта надання послуг № 5 від 17.10.2025 року позивач не отримав коштів за виконані роботи, що включали вартість обладнання та матеріалів. Крім того, представниця позивача зазначила, що позивачем сплачено податок на додану вартість за договором підряду у розмірі 120 000,00 грн, а представник органу опіки та піклування підтвердив наявність нового опалювального обладнання в будинку, тому твердження про фіктивність договору, на думку позивача, є безпідставними.

31.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 подано відповідь на заяву по суті відповідача ОСОБА_9 , зазначивши, що ОСОБА_9 , попередньо погодившись із необхідністю виконання робіт, обравши підрядника та підписавши договір, у подальшому змінив свою позицію після фактичного виконання робіт, що є проявом суперечливої поведінки та спрямовано на ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань, чим порушує права та законні інтереси Позивача. Дії ОСОБА_9 свідчать про зловживання правом, порушення принципу добросовісності та мають ознаки суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), що виключає можливість покладення негативних наслідків такої поведінки на Позивача. ОСОБА_2 вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_6 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з чим визнає позов у повному обсязі.

31.03.2026 року представник відповідачки ОСОБА_8 — ОСОБА_4 подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що опікун ОСОБА_9 разом з іншими опікунами підписав договір підряду № 16/09 від 16.09.2025 року з ФОП ОСОБА_6 та додаток № 1 до договору — кошторис. Підписавши ці документи, ОСОБА_9 погодився з їхнім змістом та загальною вартістю робіт, не надавши претензій, зауважень чи пропозицій щодо зміни договору. Представник відповідачки вважав претензії ОСОБА_9 надуманими, оскільки той письмово підтвердив необхідність укладення договору на виконання робіт у будинку підопічного, підписав договір і кошторис, у якому зазначено вартість обладнання та його встановлення з урахуванням ПДВ. На думку представника відповідачки, поведінка ОСОБА_9 є недобросовісною та суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки, оскільки спочатку він спільно з іншими опікунами надав згоду на виконання робіт з ремонту системи опалення в будинку підопічного, а згодом відмовився приймати й оплачувати виконані на його замовлення роботи. З огляду на це ОСОБА_8 вважала позовні вимоги обґрунтованими.

17.04.2026 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представниця позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_3 щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив відмовити.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_8 — ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Іщенко С.М. щодо позовних вимог заперечив, просив відмовити.

У судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_10 , яка зазначила, що роботи щодо зміни системи опалення дійсно проводилися, замінювалися котли та труби по всьому будинку. Котли зі слів майстра, який обслуговував систему опалення, потребували негайної заміни, так як строк їхньої експлуатації становив близько 15 років, і система вже не виконувала функцію подачі тепла в приміщення. Враховуючи особливості психічного здоров`я недієздатного, ремонт системи опалення носив невідкладний характер.

Суд, заслухавши сторони, їхніх представників і свідка, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; отже, обов`язок доказування покладено на сторони.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_6 здійснює господарську діяльність в сфері продажу та монтажу систем опалення.

Як зазначено у позові, на початку вересня 2025 року до позивача звернувся відповідач ОСОБА_2 , який повідомив, що є опікуном недієздатного ОСОБА_7 , який проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з наближенням холодної пори року виникла об`єктивна необхідність здійснити ремонт системи опалення в цьому будинку.

ФОП ОСОБА_6 оглянув наявну систему опалення та склав кошторис на виконання робіт з її заміни.

16.09.2025 року між ФОП ОСОБА_6 , з одного боку, та опікунами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , які діяли в інтересах недієздатного ОСОБА_7 , з іншого боку, було укладено договір підряду № 16/9 на виконання робіт з монтажу системи опалення у зазначеному будинку. Відповідно до кошторису, який є додатком до договору, вартість робіт, включаючи вартість технологічного обладнання та витратних матеріалів, становить 721 927,28 грн, у тому числі ПДВ — 120 321,21 грн.

Позивач зазначав, що на виконання договору здійснив поставку технологічного обладнання та монтаж системи опалення у зазначеному будинку.

17.10.2025 року позивач склав та надав замовнику акт № 5 приймання-передачі виконаних робіт.

Опікуни ОСОБА_8 та ОСОБА_2 прийняли виконані роботи і підписали зазначений акт приймання-передачі, тоді як опікун ОСОБА_9 його не підписав. При цьому, за твердженням позивача, жодних зауважень щодо обсягу чи якості виконаних робіт з боку ОСОБА_9 не було.

У зв`язку із наведеним Позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Звертаючись до суду з позовом, ФОП ОСОБА_6 посилався, зокрема, на частини третю та четверту статті 68 ЦК України, згідно з якими опікуни вчиняють правочини від імені та в інтересах підопічного і зобов`язані вживати заходів щодо захисту його цивільних прав та інтересів.

Сторони стверджували, що Договір підряду №16/9 був укладений опікунами в інтересах ОСОБА_7 .

Як зазначив позивач у позові та у судовому засіданні, він належним чином виконав умови договору, здійснивши монтаж системи опалення в будинку ОСОБА_7 . На підтвердження цього позивач надав виписку про реєстрацію ФОП, договір підряду № 16/9 від 16.09.2025 року, кошторис на монтаж системи опалення та акт приймання-передачі робіт від 17.10.2025 року.

Відповідно до ст.ст. 853, 854 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу і оплатити виконану підрядником відповідно до договору підряду, а у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Опікуни ОСОБА_8 та ОСОБА_2 прийняли роботи, виконані позивачем, підписавши акт приймання-передачі робіт від 17.10.2025 року.

Опікун ОСОБА_9 , за твердженням позивача, не висловив заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, однак від підписання акта приймання-передачі ухилився.

Позивач вважав, що оскільки всі опікуни ОСОБА_7 зобов`язані діяти спільно, відмова опікуна ОСОБА_9 від підписання акта приймання-передачі робіт має розглядатися як протиправна відмова замовника від прийняття та оплати робіт, виконаних за договором підряду.

Щодо позовних вимог до опікунів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до статей 55 та 67 ЦК України опікун є законним представником, який діє від імені та в інтересах підопічного. Укладаючи договори від імені підопічного, опікун не стає стороною зобов`язання і не набуває власних прав та обов`язків за таким договором. Стороною договору залишається підопічний, від імені якого діє законний представник.

Відповідальність за договірними зобов`язаннями, укладеними в інтересах недієздатної особи, несе така особа своїм майном. Закон не передбачає підстав для покладення особистої майнової відповідальності на опікунів за договірними боргами їхнього підопічного.

Солідарний обов`язок, згідно зі статтею 541 ЦК України, виникає лише у випадках, прямо встановлених договором або законом.

Отже, опікуни є законними представниками підопічного, а не самостійною стороною договору. Договір підряду № 16/9 був укладений опікунами в інтересах ОСОБА_7 , тому саме підопічний є суб`єктом матеріального правовідношення.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 року у справі № 925/1133/18.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, дійшла висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Оскільки процесуальний закон наділяє правом визначення відповідача саме позивача, суд позбавлений можливості з власної ініціативи замінити неналежного відповідача належним або залучити належного відповідача до участі у справі як співвідповідача.

З огляду на викладене, у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки вони є неналежними відповідачами.

Щодо позовних вимог у частині звернення стягнення за рахунок майна недієздатного ОСОБА_7 суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 71 ЦК України, опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування видавати письмові зобов`язання від імені підопічного, вчиняти правочини щодо об`єкта житлової нерухомості та укладати договори щодо іншого цінного майна.

Договір підряду передбачав виконання капітальних робіт у житловому будинку недієздатного ОСОБА_7 , видачу письмового зобов`язання на суму 721 927,28 грн та придбання цінного майна (обладнання). Відтак, отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування (Козинської селищної ради) до моменту підписання договору було імперативною вимогою закону.

Однак ні опікуни, ні позивач до органу опіки та піклування до укладення договору не зверталися і відповідного дозволу не отримували.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, 02.10.2025 року до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області надійшла заява ОСОБА_2 , опікуна недієздатного ОСОБА_7 , про надання дозволу на укладення договору для ремонту будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви було додано копію вже підписаного сторонами договору підряду № 16/09 від 16.09.2025 року, укладеного з ФОП ОСОБА_6 , та кошторис на монтаж системи опалення з двома турбованими котлами по 30 кВт.

На зазначену заяву Козинська селищна рада Обухівського району Київської області надала відповідь про те, що заява не може бути подана на розгляд опікунської ради з питань забезпечення прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які потребують опіки та піклування, оскільки договір підряду № 16/09 станом на день подання заяви вже був укладений і підписаний сторонами 16.09.2025 року без дозволу органу опіки та піклування.

07.10.2025 року (вх. В-763/09-13-2025 від 07.10.2025 р.) до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області надійшла повторна заява від гр. ОСОБА_2 , який є опікуном недієздатного ОСОБА_7 , про надання дозволу на укладання договору для ремонту будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з кошторисом на роботи по реконструкції системи опалення та котельні у будинку за адресою АДРЕСА_1 .

15.10.2025 року представники опікунської ради з питань забезпечення прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які потребують опіки та піклування, Козинської селищної ради здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , та оглянули будинок на предмет необхідності проведення монтажу системи опалення. Під час огляду встановлено, що на стелі будинку наявні сліди протікання води з даху, у будинку тепло, працювали два нові котли та великий бойлер, які були встановлені нещодавно, а старі котли та бойлер демонтовані і знаходилися біля будинку. За результатами виїзду складено акт виїзного обстеження.

Як уже зазначалося, статтею 71 ЦК України встановлено, що опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовлятися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; вчиняти правочини щодо об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є підопічний; а також вчиняти правочини щодо відчуження, поділу, виділу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості чи іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний. Піклувальник має право дати згоду на вчинення таких правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

Оскільки договір підряду передбачав виконання капітальних робіт у житловому будинку недієздатного ОСОБА_7 , видачу письмового зобов`язання на суму 721 927,28 грн та придбання цінного майна — обладнання, опікуни повинні були звернутися до органу опіки та піклування для отримання попереднього дозволу до моменту підписання договору.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Позивач не долучив до позову та не надав суду належних і допустимих доказів виконання робіт саме в обсязі, зазначеному у спірному договорі підряду та акті до нього, а також доказів фактично понесених витрат, зокрема висновків експертиз, чеків або накладних на придбання обладнання, фотоматеріалів виконаних робіт тощо.

Показання свідка ОСОБА_10 у сукупності з відомостями акта виїзного обстеження членами опікунської ради з питань забезпечення прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які потребують опіки та піклування, від 25.10.2025 року можуть свідчити про те, що певні роботи, пов`язані з ремонтом системи опалення, виконувалися у будинку АДРЕСА_1 . Водночас такі докази не є достатніми для підтвердження конкретного обсягу виконаних робіт та їх вартості, оскільки ці обставини мають підтверджуватися належними доказами, зокрема висновками експертиз, чеками або накладними на придбання обладнання, фотоматеріалами виконаних робіт тощо.

Отже, за умови доведення позивачем фактичного виконання робіт у заявленому обсязі, їх вартості та відповідності таких дій інтересам недієздатного, суд міг би оцінити «добросовісність» правочину, вчиненого з процедурним дефектом, але таким, що відповідає цілям інституту опікунства. Однак таких доказів позивачем суду не надано.

Водночас суд виходить з того, що сама лише відсутність попереднього дозволу органу опіки та піклування не завжди є безумовною підставою для відмови у захисті права особи, яка виконала роботи в інтересах підопічного, за умови доведення фактичного виконання таких робіт, їх необхідності, обсягу, вартості та відповідності інтересам недієздатної особи.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах щодо правочинів, вчинених без попереднього дозволу органу опіки та піклування, за якими вирішальне значення має не лише формальна відсутність такого дозволу, а й встановлення того, чи призвів відповідний правочин до порушення прав або законних інтересів особи, яка потребує особливого захисту.

З огляду на подібність правової природи гарантій, установлених для захисту прав дітей та недієздатних осіб, суд вважає можливим врахувати відповідні підходи Верховного Суду й у цій справі, оцінюючи насамперед те, чи було дотримано інтересів недієздатного ОСОБА_7 під час укладення та виконання спірного договору.

Ключовим для вирішення цього спору є те, що у суду відсутнє переконання у дотриманні інтересів недієздатного ОСОБА_7 під час укладення та виконання спірного договору опікунами, оскільки не доведено ані фактичний обсяг робіт з ремонту системи опалення, ані їх вартість, заявлені у договорі підряду та акті до нього.

Обов`язок доказування певних обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Представник органу опіки та піклування Іщенко С.М. також ставив під сумнів обсяг і вартість виконаних робіт, оскільки огляд приміщення проводився вже після монтажу обладнання, а тому встановити фактичний обсяг таких робіт було неможливо. Крім того, він вважав, що задоволення позовних вимог може негативно вплинути на матеріальне становище недієздатного.

При вирішенні цього спору суд враховує висновки Верховного Суду щодо стандартів захисту прав недієздатних осіб, викладені у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі № 372/3474/21.

Щодо особливого статусу підопічних та позитивного обов`язку держави Верховний Суд зазначив таке:

«Недієздатні особи є особливою категорією людей, які не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права. Держава несе обов`язок забезпечити захист та реалізацію прав недієздатних осіб, створити умови для задоволення їхніх потреб».

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного та створювати йому необхідні побутові умови. Водночас такі дії мають здійснюватися виключно в інтересах підопічного.

Верховний Суд також наголосив, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, а дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони.

Водночас Верховний Суд наголошує, що не повинно бути надмірно формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, а й реальним.

Таким чином, захист прав недієздатної особи потребує особливої уваги, а від опікунів вимагається підвищена ретельність у підтвердженні вартості та обсягу робіт, які виконуються в інтересах підопічного, щоб усунути обґрунтовані сумніви щодо добросовісності виконання ними своїх обов`язків.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 182, 264-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , третя особа – Орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про стягнення заборгованості за виконані роботи - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 02.07.2026

Суддя Г.В.Висоцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua