Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №369/19449/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19449/24

Провадження № 2-а/369/69/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Пінкевич Н.С.,

при секретарі судового засідання Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Києві в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/19449/24 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив суд:

скасувати постанову винесену 19 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1762/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що 19.11.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено стосовно нього постанову №1762/1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Позивач вважає, що зазначена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з істотним порушенням його прав та норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, оскільки він оновив військово-облікові дані шляхом особистого відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 04.06.2024 р., не перебуває та ніколи не перебував у розшуку. Окрім того, правопорушення було вчинене до 19.05.2024 р.,то відповідно притягнення його до відповідальністю за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка була введена в дію з 19.05.2024 р. є неможливим. Зазначив, що також порушені строки накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовною заяви з додатками було направлено на офіційну адресу відповідача, однак конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовною заяви з додатками повторно було направлено на офіційну адресу відповідача, яку він отримав 19.01.2026 року, згідно відмітки на рекомендованому повідомленню.

24.03.2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача – Стогова Володимира Сергійовича надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, що Позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення чого в особливий період є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В протоколі №1762 від 14.11.2024 року відображено усі суттєві обставини, що мають значення для фіксування вчиненого адміністративного правопорушення та подальшого розгляду адміністративної справи, що являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Тому вважають, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови є правомірними та обґрунтованими, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд убачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КпАП України за порушення правила військового обліку, а саме: в період з 09.05.1996 р. по 14.11.2024 р. не оновив військово-облікові дані, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних Додаток № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов`язаних затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 під час дії особливого періоду.

19 листопада 2024 року постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з тим, що позивач в період з 09.05.1996 р. по 14.11.2024 р. не оновив військово-облікові дані, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 10 Правил військового обліку, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Згідно зі статтею 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 30 грудня 2022р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку:

- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

- за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Так, відповідно до підпункту 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

З наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), пройшов обстеження та визнаний придатний до військової служби.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 6 - 10 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Частиною 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена 19.11.2024 року, де зазначено період вчинення правопорушення – з 09.05.1996 р. по 14.11.2024 р., тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, протокол не містить зазначення повної суті адміністративного правопорушення, та не містить посилання на порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на

Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які безсумнівно підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи відносно якої складена постанова, оскільки наявні у справі докази, не дають підстав для висновку про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Отже, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1762/1 від 19 листопада 2024 року про накладення стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено: 30 червня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ